Удар по культурі: 10 музеїв, які постраждали від російської агресії

Аліса Смагіна

У чому проблема?

росія віками заперечувала ідентичність України і її право на цивілізоване життя. І сьогодні орда, яка увірвалася три місяці тому зі зброєю до нашої країни, нищить усе на своєму шляху. Страждають школи, лікарні, пам'ятки та архітектурні шедеври. Українські музеї зазнають обстрілів, їх розграбовують. Безцінні експонати вивозяться ворогом як трофеї, трощаться російськими солдатами та горять у вогні.

Те, що можна було побачити в період Другої світової, повторилося знову. Рашисти вбивають не лише українців, а й наше культурне та історичне надбання. Вони навмисне ціляться в унікальні споруди й символи міст. Оскільки справжня їхня ціль — стерти Україну та будь-які прояви української ідентичності з лиця землі.

Яке рішення?

Намагатися зберегти все, що вціліло. Убезпечувати найцінніші пам'ятки від можливих ворожих ракетних ударів або бомбардувань. Фіксувати кожний епізод, документувати всі злочини, скоєні терористичною державою. Світ має знати — ми ведемо боротьбу з варварами, для яких немає нічого святого.

Як це працює?

Мінкульт разом із Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки збирає інформацію щодо пошкоджень та руйнувань об'єктів культурної спадщини, вчинених російськими окупаційними військами на території України.

Для належного документування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та об'єктів культурної спадщини, скоєних армією росії, Мінкульт створив окремий ресурс.

Усі, хто мають докази злочинів, можуть надіслати фото та відео. Зусиллями Міністерства докази будуть передані до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

В умовах повномасштабної війни, розпочатої рф проти України, за останніми даними зафіксовано 242 випадки знищення росіянами культурної спадщини українського народу. Так, окупанти повністю знищили або пошкодили щонайменше 92 релігійні споруди, 35 пам'яток історії, архітектури та містобудування, 29 меморіальних пам'ятників на честь історичних особистостей та подій ХІХ — початку ХХІ століття, 19 будівель та комплексів музеїв і заповідників. Окрім цього, під ворожі обстріли потрапили 33 будинки культури, театри, бібліотеки та інші об'єкти цінної історичної забудови.

Пошкоджень та руйнувань зазнали культурні об'єкти на території 56 територіальних громад у 13 областях України. Найбільше руйнувань зазнали об'єкти культурної спадщини в Харківській, Донецькій, Київській, Чернігівській, Луганській, Сумській областях — там, де велися або продовжуються бойові дії. Скласти повний список зруйнованих та пошкоджених об'єктів культурної інфраструктури наразі складно, адже частина територій України зараз перебувають під окупацією армії рф.

Сьогодні, в Міжнародний день музеїв, розповідаємо про 10 українських музеїв, які постраждали від російської навали.

У селі Іванків, що на Київщині, російські окупанти знищили місцевий історико-краєзнавчий музей. У цьому музеї зберігалося близько двох із половиною десятків робіт всесвітньо відомої художниці Марії Примаченко. Музей відкрили в 1981 році, хоча сам будинок має набагато більш давню історію: це панський маєток ХІХ століття.

28 лютого в будівлю музею влучив російський снаряд. Унаслідок цього сталася пожежа, обвалився дах, полум'я охопило весь маєток. Будівля згоріла повністю, однак місцеві жителі, коли почалася пожежа, встигли врятувати частину колекції. Співробітники музею під обстрілами виносили картини Марії Примаченко, рушники Ганни Верес, фотоальбоми та предмети побуту. Усе, що не встигли винести, згоріло вщент. Завдяки мужності музейних працівників вдалося врятувати близько 10 робіт Примаченко.

11 березня внаслідок російських обстрілів було частково зруйновано Музей Українських старожитностей — дім Василя Тарновського. Ця оригінальна споруда, розташована в центрі Чернігова, була збудована наприкінці ХІХ століття. У різні часи тут розміщувалися ремісничі класи для дітей-сиріт, Музей старожитностей з унікальною колекцією художніх творів, експозиція Чернігівського історичного музею, а з 80-х років ХХ століття — бібліотека для юнацтва.

Будинок Василя Тарновського пережив обстріли більшовиками в 1918 та 1919 роках. Вцілів у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів. Але прийшла московська орда й понівечила дуже красиву й затишну будівлю — пам'ятку історії місцевого значення.

У Василівці Запорізької області російські окупанти пограбували музей-заповідник "Садибу Попова". Перед тим, як винести із садиби найцінніше, рашисти обстріляли заклад культури з артилерії.

Садиба Попова — єдина в регіоні замкова споруда. Палац було збудовано в 1894 році, він нагадував за архітектурою середньовічні європейські замки. До наших часів збереглися зубчасті стіни з брамою, кілька флігелів, Західний флігель (Англійський замок), цегляна оглядова вежа (донжон) та стайня (кінний двір).

За радянської влади на території садиби розташували свинарник, замок зруйнували, аби з цих матеріалів побудувати будинок культури, у стайнях садиби розмістили школу для дітей із ментальними захворюваннями. У 80-х роках почалася робота зі збереження комплексу. В 1993-ому році в Північному флігелі відкрили музей. Просто перед самим вторгненням росії, у січні 2022-го Садиба Попова вперше відкрила для гостей усі будівлі комплексу. 7 березня російські війська обстріляли Садибу Попова, а 15 березня окупанти виламали всі двері, побили вікна і знищили все, що було на їхньому шляху. Рашисти винесли все, що могли взяти в руки й сумки, вкрали навіть мармуровий унітаз — експонат музею, а оргтехніку розгромили.

Багатостраждальний Маріуполь за три місяці повномасштабної війни й осади перетворився на руїни. Рашистські бомби знищили й Державний художній музей Маріуполя. Він розташовувався в гарному будинку в стилі модерн. Його побудували на початку ХХ століття й у різні періоди там були приватна оселя, бібліотека, архів, аптечний склад. У 2000-х роках будівлю реконструювали, а у 2010 тут відкрили Художній музей імені Куїнджі. Фонд музею налічував приблизно 2 тисячі експонатів, враховуючи твори живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, графіки та скульптури.

Картина Миколи Дубовського "Море", викрадена з Маріупольського художнього музею

21 березня 2022 року прямим попаданням авіабомби будівлю музею було зруйновано. За попередньою інформацією, оригіналів робіт Архипа Куїнджі в музеї не було, але в музеї зберігалися оригінали робіт інших українських художників — Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Миколи Дубовського, Михайла Дерегуса та інших. Російські окупанти підтвердили викрадення та вивезення в окупований Донецьк більш як дві тисячі унікальних експонатів із музеїв Маріуполя. Їхня доля наразі невідома.

Також унаслідок ворожого бомбардування в Маріуполі знищено колекцію приватного некомерційного музею ретрокомп'ютерів та приставок, яка налічувала пів тисячі експонатів. "Ну ось і все, музею комп'ютерів Маріуполя більше немає. Усе, що залишилося від моєї колекції, яку я збирав 15 років, — це лише уламки спогадів на сторінці ФБ, сайт і радіостанція музею", — написав засновник Музею розвитку IT-сфери на своїй сторінці у Фейсбук 21 березня.

Музей комп'ютерів Маріуполя — це некомерційний проєкт ентузіаста Дмитра Черепанова. У музеї було зібрано колекцію експонатів із понад 120 зразків обчислювальної техніки та ігрових консолей минулого століття — усього понад 500 експонатів IT-сфери від 1950-х до початку 2000-х. "Ми не покинули місто в перші дні війни, сподіваючись, що Маріуполь встоїть і не буде окупований. Але ми дуже помилялися й недооцінили масштаби й жорстокість вторгнення росії", — зізнавався Дмитро. Зараз він із родиною на безпечній території, вірить у перемогу України, мріє зібрати нову колекцію та відкрити новий музей.

У ніч із 7 на 8 березня протягом двох годин окупанти бомбили мирне місто Охтирка, що на Сумщині, у якому і близько не було військових частин. У той день у місті було вбито й поранено близько двох десятків людей, пошкоджено багато будівель і об'єктів інфраструктури. Прилетіло й  у будівлю Охтирського краєзнавчого музею. Унаслідок обстрілів у ньому були вибиті вікна, зруйнований дах та понівечені стіни.

Охтирський міський краєзнавчий музей розташований на головній вулиці міста в історичній будівлі XIX століття. У цьому будинку "жила" історія, яка розповідала про Охтирку та її творців з XVII століття й до тієї жахливої ночі. Фонд музею нараховував 9 815 музейних предметів, повʼязаних із природою, історією та культурою.

Майже два місяці, починаючи з 9 березня, працівники музею разом із волонтерами та рідними розчищали завали музею. "Історія об'єднує людей у випробуваннях, подіях заради майбутнього, заради миру. Перший крок до відновлення історичної пам'ятки зроблено. Впевнені, що невдовзі оновлений музей відкриє двері відвідувачам і надалі старанно зберігатиме славні сторінки життя рідного краю!" — з надією дивляться в майбутнє жителі міста.

"Визволителі", які зробили 9 травня 1945 року своєю релігією, тільки на словах поважають і пишаються учасниками другої світової війни. На Сумщині російські танкісти пограбували музей маршала бронетанкових військ Павла Рибалка, що визволяв Україну і Європу від нацистів під час Другої світової. Музей знаходиться в селі Малий Вистороп. Російська танкова бригада зайшла в село 17 березня, село було під окупацією 8 діб. "Вони що хотіли тут, те й робили: грабували, нівечили. У нас зруйнована матеріально-технічна база", — розказує місцева жителька.

Разом із музеєм дісталося й місцевому коледжу, який теж носить ім'я двічі героя радянського союзу Павла Рибалка. Навчальні посібники та приладдя окупанти викидали з вікон коледжу, комп'ютерну техніку розбивали. На стінах музею лишили надписи. Понівечили також експозицію музею, присвячену подіям Другої світової війни.

Завідує народним музеєм Володимир Рибалко, онук маршала бронетанкових військ Павла Рибалка: "Прикро дивитись на це все. Усе, що блищить, усе що їх зацікавило — брали, тягли по кишенях, без поваги відносилися до людини, яка визволяла від фашизму Україну, Польщу, Чехословаччину". У народному музеї зберігався портсигар сина маршала — Євгена Рибалка, який захищав, боронив Харків від нацистів влітку 1941 року. На жаль, Євген загинув — пропав безвісти. Цей портсигар було зі стенда по живому вирвано окупантами. "Нічого святого в людей немає, їх не можна називати людьми", — говорить директор музею.

Національний музей Григорія Сковороди був знищений прямим влучанням російської ракети в ніч проти 7 травня, снаряд влетів під дах будівлі, спалахнула пожежа. Вогонь охопив усі приміщення музею. Унаслідок обстрілу поранення отримав 35-річний син директорки музею, який цієї ночі залишився охороняти приміщення.

Від будівлі музею імені Григорія Сковороди під Харковом після російського обстрілу залишилися самі стіни. Після пожежі на згарищі працівники збирали розбиті глечики, вигорілі та мокрі книги. Деякі експонати, які залишалися в приміщеннях, теж вдалося врятувати, хоч вони й були в жахливому стані. На щастя, найцінніше з експозиції встигли сховати після повномасштабного вторгнення терористичної федерації в Україну.

Музей розташований у селі Сковородинівка. Це був маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований Григорій Сковорода. Сковородинівка розташована віддалено від інших сіл та об'єктів інфраструктури, навколо практично самі поля. "У мене немає сумнівів, що били спеціально по Сковороді. Він сам колись казав: "Не братайтеся з тими, хто зло ховає". Це свідчення того, що це свідома ідеологічна акція. Вони ж Сковороду називали ледь не першим російським філософом. Там неподалік і могила Сковороди. Вони фактично били в саме серце українського філософа", — прокоментував знищення музея окупантами міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Цієї зими в Україні на державному рівні відзначатимуть 300-річчя з дня народження українського філософа. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов обіцяє, що будівлю музею відновлять.

Постраждав від обстрілів російських військ і Харківський художній музей. Там пошкоджено фасад, вікна й вітражі. Експонати, на щастя, вціліли, але сам музей опинився у важких обставинах. Вибуховою хвилею вибило скло в більшості вікон. Будівлю було потрібно терміново ізолювати від вуличного повітря, яке могло зруйнувати твори мистецтва, що зберігалися в музеї.

Мелітополь, що на Запоріжжі, наразі окупований. Що там відбувається сьогодні, достовірно сказати важко. Але Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляє, що скіфське золото — унікальну колекцію IV ст. до н.е., з Мелітопольського краєзнавчого музею, найімовірніше, вкрали окупанти.

Міська адміністрація та працівники музею сховали колекцію скіфського золота ще в лютому. Відтоді окупанти та місцеві колаборанти його активно шукали. "У проросійських пабліках показали відео, як призначений росіянами "директор" краєзнавчого Євген Горлачов розповідає, що його однодумці витратили багато сил та енергії, щоби знайти скіфське золото, яке було сховано співробітниками музею. Насправді місцеперебування колекції видали колаборанти", — повідомляють місцеві видання. Куди росіяни вивезли викрадену колекцію, поки не відомо.

За даними Кримськотатарського ресурсного центру, викрадено 1841 одиницю музейних предметів, серед яких історична зброя, прикраси з Мелітопольського скіфського кургану (історичний період 4 ст. до н.е.), старовинні монети, ордени та медалі радянського часу.

Офіс генерального прокурора заявляв про початок кримінального провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни у зв'язку з тим, що російські військові та представники окупаційної влади викрали історично-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею.

Ще більше корисних рішень!

Знати про жахливі злочини та варварство російських окупантів має увесь світ. Щоби розповісти про них, Український інститут започаткував діджитал-проєкт "Листівки з України". Проєкт має на меті зафіксувати збитки, завдані російськими окупантами українській культурі внаслідок бомбардувань. Ділитися листівками в соцмережах може кожний українець.

"Сьогодні ми як ніколи потребуємо солідарності та підтримки від міжнародної спільноти, — зазначають в Українському інституті. — росія руйнує багатовікову історію України, їхня зброя не зупиняється перед картинами Марії Примаченко, перед пам'яттю меморіалу Голокосту "Бабин Яр", перед Собором XVIII століття та перед пам'ятками конструктивізму в архітектурі сучасного Харкова. Поширюйте листівки в соцмережах, надсилайте їх тим діячам, які мають вплив та голос. Використовуйте хештег #PostcardsFromUkraine".

Листівки з України можна побачити на сайті Українського інституту. Завантажуйте їх у свій смартфон та надсилайте друзям у всьому світі — нехай світ знає правду.

↓Читайте також

Вісім гектарів смутку: що сталося з психлікарнею у Ворзелі, у якій жили окупанти

Горенка та Мощун: як на Київщині повертаються до життя понівечені росіянами села