Бути екосвідомим: три ініціативи українців у регіонах

Екосвідомість та турбота про довкілля помітно виділяють європейців серед інших. Українці з різних регіонів все більше сповідують ці європейські цінності через численні ініціативи свідомого споживацтва, вторинного використання матеріалів і не тільки. Наступні історії саме про людей та проєкти, що допомагають зберегти довкілля.

Одесит змінює ставлення до пластикових відходів

Одесит Євген Хлєбніков зізнається, що бачить матеріали для переробки куди б не пішов. Ідея рятувати планету від забруднення пластиковими відходами виникла в Євгена на Тернопільщині. Під час прогулянки разом із сином вони були вражені кількістю сміття у лісі. 

У 2016 Євген вирішив заснувати ГО «Дорогоцінний пластик Україна» — спільноту, що змінює ставлення до пластикових відходів, створюючи оригінальні речі з неліквідного пластику. Команда Євгена, яка складається з близько 8 небайдужих людей, робить ледь не усе: меблі, лавки, барні стійки, посуд  дизайнерські гудзики та багато іншого. Пластик, який не підлягає переробці, Євген та його команда використовують для створення дощовиків, сумок і навіть бруківки. Не пропадають і залишки матеріалів: їх переробляють знову і застосовують у наступних виробах.

«Є міф, що пластик не переробляється.. Але насправді це не так. Пластик — це корисна сировина, яку можна багато разів переробляти і робити функціональні речі, щоб він не плавав в океані чи лежав у лісі, засмічував природу», — пояснює Євген.

Євген та його команда є послідовниками ідеї голландського інженера Дейва Хаккенса та його спільноти «Precious Plastic» (звідси й назва організації Євгена): "Я почав шукати в інтернеті та знайшов класну філософію — не просто приймати пластик на переробку, а довести, що пластик — це дорогоцінний ресурс", — пояснює Євген. Він також майструє та продає апарати для переробки пластику. 

Утім, проблема відходів потребує і масштабного рішення. Відтак, Євген мріє створити модель інфраструктури у місті, яка б взяла на себе переробку пластикових відходів. 

Київські митці дають нове життя старим речам

Майстриня Анастасія Лопатюк та архітектор Роман Сах також популяризують свідомий підхід до споживання через «апсайклінг» — повторне використання речей.  На київській платформі «Острів» для митців та архітекторів вони дають нове життя старим речам. Анастасія створює зі старих матеріалів одяг та аксесуари, а Роман виготовляє сортувальні станції для дому, а також унікальні сумки та "бананки" зі старих банерів. 

«Мені важливо вкладати якусь нову цінність у речі, які були знецінені, і таким чином продовжувати їхнє життя», — розповідає про свою діяльність Настя.

Митці почали займатись апсайклінгом ще до того, як це стало трендом. Тож для них — це не просто данина моді, а покликання. 

«Ми не ставимо собі велику ціль щодо апсайклінгу на "Острові". Ми хочемо зробити екологічне споживання мейнстримом, щоб кожен цим займався», — пояснює Роман.

Минулого року митці почали разом працювати над ревіталізацією старого заводу в Житомирі. Роман курує інноваційні архітектурні процеси на заводі, Настя ж бере участь у різних подіях у рамках ревіталізації. На заводі проводять музичні заходи, виставки, екскурсії та інші культурні події.

 Анастасія планує відкрити на заводі свою власну студію-майстерню апсайклінгу, тож зараз працює над запуском краудфандингової кампанії. Окрім освітньої діяльності, майстриня прагне об'єднати інших митців, яким цікава спадщина заводу, а також створювати нові речі з тих, що знаходить у старому просторі.

Львів'яни готують місто до кліматичних змін 

Громадська організація «Плато» вже понад два роки працює над адаптацією Львова до кліматичних змін. Тоді як більшість міст реагує на проблеми постфактум,  вони намагаються запобігти проблемам, які виникатимуть внаслідок змін клімату. Команда «Плато» реалізовує проєкти, які мають конкретне завдання у міському просторі. Один із них — створення міського публічного саду-городу у Львові. До таких ініціатив долучаються й жителі міста, які вже відчувають потребу у запобіганні наслідків кліматичних змін.

«Загалом ідея публічних садів або городів досить поширена і в Західній Європі, і у США, тому ця ідея не нова. Але ми орієнтуємося на такі країни, як Німеччина, де тільки в Берліні є більше 100 публічних садів та городів — і нас це дуже надихає», — розповідає Микола Рябика, еколог та виконавчий директор ГО «Плато».

Крім цього, «Плато» організовує освітні проєкти, проводить експертні кліматичні обговорення, займається просвітництвом. Водночас команда працює з органами місцевого самоврядування, аби Львів мав комплексну кліматичну політику. Насамперед, це потрібно, щоб влада завчасно реагувала на кліматичні аномалії — надмірні опади, буревії та спеку. 

"Організація прагне, щоб комплексна політика у Львові розвивалась не як примус, а добровільно", — пояснює Рябика. Активісти мріють, щоб їхні ініціативи втілювали не лише у Львові, а й по Україні.