Зв'язок, що не боїться відстані: українські культурні та цифрові проєкти за кордоном

Більшість тих, хто знайшов порятунок від війни за кордоном, мріють повернутися додому. Але поки реальність диктує вимушеним емігрантам інші умови. Максимальна інтеграція є чи не єдиною можливістю жити, ростити дітей, працювати та розвиватися на новому місці. В цьому процесі є й інша сторона — опановуючи мову та культуру іншої країни, українці ризикують втратити знання та пам'ять про своє.

На початку 2023-го року громадська організація "Товариство дослідників України" запустила застосунок I'm Ukrainian — мобільний додаток, що згуртовує українців, які виїхали за кордон через війну. Головна мета проєкту — зробити так, щоб українці, які були вимушені покинути країну з початком вторгнення, не забували про своє походження. 

"Згуртованість українців в Україні та за кордоном — один зі стовпів, на яких тримається українська боротьба проти ворога. Щоб українці, які вимушено покинули Батьківщину, ні на мить не забували про неї та своє походження, ми приєдналися до розробки та реалізації проєкту I'm Ukrainian", — так прокоментували запуск платформи на сторінці "Товариства дослідників України" у Фейсбук. 

За допомогою застосунку українці можуть знаходити необхідні послуги, варіанти для освіти або працевлаштування, а також освітні курси. Шукати однодумців та планувати спільні екскурсії чи відвідання волонтерських хабів. 

Ще одна фішка проєкту — можливість додавати оголошення про власні події та бізнес за кордоном. Щоб ця функція була доступна лише для українців, розробники інтегрували вхід через Дію.

Наразі застосунок працює у 30 країнах. Разом із тим розробники радять стежити за оновленнями I'm Ukrainian mobile app, адже географія застосунку постійно розширюється.

Медіа "Читомо" й LitCentr запустили мапу просторів Ukrainian Bookshelves Worldwide з українськими книжками за кордоном. Наразі на мапі представлені простори з 22 країн світу, серед яких локації в Австрії, Іспанії, Канаді, Південній Кореї тощо. Всього 388 просторів за межами України, де можна знайти українські книжки. 

В "Читомо" відзначають, що згідно з опитуванням, близько 85% таких українських книжкових полиць були створені після 24 лютого 2022 року. 70% з них існують при бібліотеках. Докладно про кожну можна дізнатися на сторінці спецпроєкту.

Наразі на сайті можна ознайомитися із мапою полиць, текстом дослідження про їхню діяльність, а також порадником для створення української книжкової полиці та книжковими добірками, якими ви можете наповнити полиці. Результати доступні українською та англійською мовами.

"Раніше бібліотеки закуповували лише російську книгу, а читачі давно звикли, що українську навіть у відділі «літератури іноземними мовами» годі й шукати. Та ми віримо, що завдяки волонтерам, громадським об'єднанням та, звісно ж, надзвичайно якісній продукції українських видавництв ця ситуація суттєво змінилась. Українська книжка повинна бути помітною за кордоном", — наголосила Оксана Хмельовська, головна редакторка сайту "Читомо".

Українські закордонні студії завжди були важливі для поширення інформації про Україну в міжнародній спільноті. З початком повномасштабної війни вони стали осередками рідної культури й для українців, які вимушено опинилися за кордоном. 

Український інститут створив інтерактивну мапу українських та кримськотатарських студій у світі. Сьогодні на мапі 160 осередків українських та кримськотатарських студій у 30 країнах світу. Мапа описує організаційну форму існування студій — вищих навчальних закладів чи незалежних дослідницьких осередків — як вони функціонують та якими пріоритетами й тематиками керуються у своїй роботі. 

Більшість таких студій крім наукової діяльності займаються ще й проведенням різних заходів. До прикладу, Український культурний центр Ноттінгема, Велика Британія, дбає про збереження культурної ідентичності українців у Британії вже понад 60 років. Школа українознавства ім. Лесі Українки при центрі — одна з найстаріших українських шкіл у країні. Центр влаштовує різні культурні й освітні заходи для людей різного віку, від дошкільнят до літніх людей. 

Українське товариство у Майнці, Німеччина, спеціалізується на історії та культурі України. Тут також діє суботня школа для дітей, де можна вивчати українську мову, історію і культуру. Паралельно товариство організовує різні культурні події в місті.

Функціонування українських шкіл за кордоном — це підтримка української мови, культури, української ідентичності та зв'язку з Україною. Станом на сьогодні Міжнародна українська школа працює з 39 юридичними особами в 11 країнах. Тут учні можуть отримати документи про освіту державного зразка України.

На відміну від Міжнародної української школи, яку підтримує держава, українські суботні та недільні школи — це переважно ініціативи небайдужих фундацій, культурних чи громадських організацій, громад українців за кордоном. Але для того, щоб зберегти ідентичність маленьких українців, вони роблять не менше, ніж офіційно визнані установи.

Так, у суботній школі "Мрія" у Цюриху, за словами батьків-українців, створене все для того, щоб діти могли перебувати в українському середовищі й не забувати мову та наші традиції. Українські вчителі викладають дітям українську мову, літературу, історію та народознавство. Намагаються дотримуватися програм української школи, замовили з України всі підручники, розвивають шкільну бібліотеку, щоб діти мали можливість читати українською. Також "Мрія" створила ціле українське ком'юніті: є український хор, який виступає у свята, у школі проводять тематичні майстер-класи та навчають українських традицій через вишивку, в'язання. Організовують пізнавальні екскурсії.

У Вроцлаві суботня школа проводить заняття для трьох вікових груп: дошкільнята (4-6 років), молодші школярі (1-3 класи), старші школярі (4+ класи). У програмі передбачені заняття з української мови, історії та культури України, етнографії, співів, танців, релігії (за бажанням). Під час навчання молодь пізнає історію, географію, культуру та мову своїх предків.

Через невизнання українських шкіл за кордоном, офіційно затвердженого переліку таких шкіл немає. Неофіційний перелік створили в МЗС, також є перелік шкіл, з якими співпрацює МУШ.

У рамках проєкту "Залишаємось з Україною" від ГО "Смарт освіта" учні 5–11 класів, які перебувають за кордоном, можуть долучитися до онлайн-занять з українськими педагогами. Там діти вивчають українську мову, літературу та історію. Крім звичних занять проводяться тематичні уроки, до прикладу у березні заняття з весняної календарної обрядовості українців.

Заняття відбуваються у двох форматах: у будні ввечері та у суботу. Щоб потрапити на заняття, одному із батьків потрібно зареєструватися за посиланням. Потім координатор проєкту підбере для дитини зручний розклад та групу за віком. Загалом за час роботи проєкту було створено майже 90 груп, а до навчання долучилися понад 1100 дітей. 

"Ми сподіваємося, що завдяки нашим онлайн-урокам українські діти не будуть відірвані від української системи освіти, а після нашої перемоги їм буде легше повернутися до навчання вдома", — говорить менеджерка проєкту Ірина Петрів.

У червні 2022 року у Вільнюсі відкрили перший у Європейському Союзі Український центр для громадян, які були вимушені виїхати з України через війну. Впродовж дев'яти місяців роботи центр організував 1,3 тис. заходів для 17 тисяч гостей та учасників. Щодня у центрі проходять навчальні курси, розмовні клуби англійської, литовської та української мов, творчі майстер-класи, спортивні секції, постійно надається загальна і психологічна допомога. Також центр став домом для таких проєктів, як "Українська книжкова поличка", в межах якого українські книжки дарують закордонним бібліотекам, та "Книжки без кордонів", завдяки якому друкують і роздають українські видання українській малечі за кордоном.

Крім того, в Українському культурному центрі створили Young think tank — платформу для зустрічей українських та литовських школярів із політиками, дипломатами та громадськими діячами, щоб діти навчалися дружніх міжнародних зв'язків уже зараз. Так, посол Японії у Литві особисто давав тут уроки медитації, японської каліграфії та оріґамі. Польський культурний інститут організовував виставку репродукцій картин Марії Примаченко. Ізраїльська мисткиня українського походження проводила креативний майстер-клас. 

У листопаді урочисто відкрився "Український дім" у німецькому місті Дрезден, де отримали тимчасовий захист кілька тисяч українських громадян. Він розмістився в великому торговельному комплексі в самому центрі міста.

Культурний центр вже має невеличку бібліотеку, яка налічує близько 400 україномовних книжок, є виставка картин, а також місце для занять з дітьми різного віку. Крім того, в "Українському домі" планують проводити різноманітні майстер-класи з малювання, курси з української та німецької мов, дискусійні клуби та багато іншого.

За словами організаторів, проєкт передбачає роботу з трьома цільовими аудиторіями:

• біженцями та людьми, що отримали тимчасовий захист;
• українцями, які вже тривалий час проживають в ФРН;
• громадянами Німеччини та іноземцями, яким треба показати українську культуру та пояснити, що насправді відбувається в Україні.

24 лютого 2023 в центрі Копенгагена вперше офіційно відкрила свої двері громадська організація культурної дипломатії — Ukraine House in Denmark. Мета Українського Дому у Данії — познайомити людей ближче з українською культурою та традиціями. До того ж у будівлі будуть влаштовувати міжкультурні діалоги та різноманітні заходи, присвячені українській тематиці. 

На урочистому відкритті міністр культури Данії Якоб Енгель-Шмідт висловив сподівання, що Український Дім у Данії ще більше зміцнить культурні зв'язки та дружбу між двома країнами.

"Я також сподіваюся, що це буде Дім, де ви зможете висловити свої найпотаємніші думки про мистецтво, про культуру та про буття. Тут, у Данії, далеко від дому. Хай Український Дім буде місцем, де ви будете прославляти українську культуру та волю до боротьби проти загарбників", — сказав він, звертаючись до українців.

Щоб війна закінчилася швидше, нам всім потрібно ще більше об'єднатися. Не тільки українцям, а й всьому цивілізованому світу. Потрібно, щоб про нас не забували за кордоном. Допомагаючи нам та захоплюючись сміливістю українців, цікавилися також і нашою культурою, традиціями. 

Дружина Президента Олена Зеленська вважає доцільним створити мережу українських культурних центрів у країнах Європи та Азії, щоб підтримувати присутність України у світовому культурному полі. Таку думку вона висловила на щорічному форумі "Креативна Україна". Вона наголосила: зараз до України прикута увага всього світу через війну і цей інтерес потрібно посилювати.

"Мені дуже приємно, що навіть зараз під час своїх особистих контактів я відчуваю, що не тільки зацікавленість та інтерес до нашої культури та України в цілому підвищився — люди у світі починають відрізняти українську культуру від, наприклад, російської, з якою іноді нас раніше плутали. Це приємно, і я впевнена, що ми маємо продовжувати нашу роботу", — сказала перша леді.

↓Читайте також

Театр, лекції та книжки: як українки за кордоном просувають рідну культуру

"Єдині лиш тоді, коли говоримо українською", або Проєкт, що робить державну мову рідною