Грета відморозила вуха? Що відбувається з природою і чому Україну завалило снігом
А також: як рятуватися від морозів і чим потрібно запастися, виїжджаючи з дому
В інтернеті пробігли чутки про те, що Грета Тунберг відморозила вуха на акції протесту проти глобального потепління, яку вона з соратниками проводила у минулу п'ятницю біля стін парламенту в Стокгольмі. В іронічній новині наводилася цитата Грети, у якій вона констатувала снігопади в Іспанії і Португалії як результат своєї дворічної кампанії і закликала однодумців не зупинятися на досягнутому і продовжувати боротися з глобальним потеплінням. І хоча ця новина, звичайно, виявилася фейком, особливо сніжна зима вже на початку 2021 року нікого не залишає байдужим до такої нетипової, як для останніх кількох років, холодної і сніжної погоди. Замерзлі мости та заметені тротуари, аномально низькі температури збивають людей з пантелику і змушують повірити в початок льодовикового періоду.
Нинішній лютий у Києві загрожує виявитися найбільш сніжним за останні 43 роки. Востаннє більше 100 см снігу столиця бачила в лютому 1977 року. Після цього лише одного разу українська столиця була близька до такого ж показника: в березні 2013 року, коли киянам довелося пробиратися через снігові барикади і в дворах, і на вулицях.
На даний момент синоптичні карти показують, що сніговий покрив у Києві на 14-лютого зросте до 70-75 см. З огляду на дощі на початку цього місяця, по рясності опадів цьогорічний лютий буде стояти поруч з відповідним місяцем 1916, 1940, 1969, 1970, 1977, 2013 років. "Періодів, коли сніговий покрив за неповні три доби виростав на півметра, в історії останньої сотні років нашого вічного міста було не так багато. Саме це і станеться 11-13 лютого 2021", — вважає аналітик Андрій Блінов.
Чому так багато снігу?
Похолодання і снігопади викликані тим, що на територію України і Білорусі буквально увірвалися холодні арктичні повітряні маси з районів Карського моря, Нової Землі і найближчих околиць. Кандидат географічних наук, синоптик Харківського регіонального центру з гідрометеорології Ігор Кибальчич називає це явище Ультраполярним вторгненням:
"У нашому випадку, поширенню холоду з північного сходу сприяла серія південних циклонів, яка за останній тиждень пройшла через Україну. І хоча самі ці циклони сформувалися в теплому регіоні (Італія, Балкани, Середземне море), у своїй тиловій частині вони затягують холод з північних районів, який потім залишається над нами певний час і призводить до значного зниження температури нижче норми", — пояснює вчений.
Нічого незвичайного в таких явищах немає. За словами синоптика, подібні процеси є характерними для зимового і раннього весняного періоду, зазвичай трапляються вони з листопада по квітень. Рекордно низькі температури — нормальне, хоч і не часте явище для України. Ігор Кибальчич пояснює:
"Раніше подібне вже спостерігалося, причому, щорічно по декілька разів, однак інтенсивність і тривалість подібних вторгнень істотно різниться. Наприклад, у 21 столітті найбільш сильне похолодання спостерігалося в січні і на початку лютого 2006 року, коли температура повітря на сході України опускалася в окремі дні до -35 … -38°C, що було на рівні абсолютних рекордів місяців. Також досить сильне похолодання мало місце в лютому 2012 року. Тоді найнижче було в західних областях країни, температура опускалася до -31 … -33. Варто згадати і знамените похолодання в березні 1964 року, коли напередодні Міжнародного Жіночого дня стовпчики термометрів практично по всій Україні показали значення -30 … -35°C! Наприклад, у Харкові вранці 8 березня температура склала -32,2°C. Однак вже через пару днів потепліло до нормальних кліматичних значень. Тож як бачимо, нічого унікального або рекордного в нинішньому арктичному вторгненні немає, були випадки набагато більш серйозних похолодань в метеорологічній історії України".
Тому з глобальним потеплінням, проти якого бореться армія еко-активістів, такі явища прив'язувати не варто. Глобальне потепління — це зміна клімату, що означає зміну погодних умов, яка спостерігається протягом тривалого часу, наприклад кількох десятиліть. Навіть синоптик Ігор Кибальчич Не береться пов'язувати останні події зі зміною клімату:
"Дане питання відносно складне, оскільки самі зміни клімату протікають нерівномірно і супроводжуються різними атмосферними процесами. Тобто не можна прив'язати конкретне ультраполярное вторгнення до зміни клімату, адже вони трапляються щорічно", — говорить він.
Якщо холодне повітря залишило Арктику — чи стане там тепліше?
Як ми вже бачили на ізометричній карті, полярне повітря попрямувало у Східну Європу. У уважних читачів може виникнути цілком логічне запитання: якщо холодні маси перемістилися, значить, їх місце зайняли теплі? Відповідь — так. Але за словами пана Кибальчича — ненадовго: "МІжширотний перерозподіл повітряних мас з різними температурними показниками є невід'ємною частиною глобальної атмосферної циркуляції і природно, якщо більш холодні маси проникають в південні широти, то замість них на північ проникають тепліші. Тиждень, у крайньому випадку, місяць, в районі Арктики може бути зосереджене тепліше повітря, яке вступив туди з південних широт", — пояснює вчений.
Це, в свою чергу, потягне за собою тимчасове потепління в іншій частині земної кулі: "В середньому з 11 по 18 лютого істотно нижче норми температури будуть в Європі і США, в той час як північ Канади, Гренландія і велика частина Північного льодовитого океану будуть перебувати у відносно теплому, за мірками їх клімату, повітрі".
Скільки це триватиме і як рятуватися?
Снігові бурани будуть бушувати ще кілька днів. Судячи з погоди, на полях і трасах в околицях намете цілий метр заметів. Лише до ранку суботи заметіль вляжеться. На зміну циклічному вихору прийде новий заряд холоду з північного сходу, через що 17-18 лютого температура опуститься до -25°C.
"Загалом, мало б сенс оголосити канікули з 12 по 19 лютого, якщо вже такі настрої. Заразом і з ковідом поборемося", — вважає Андрій Блінов.
Аналітик радить перечекати негоду вдома, а тим, хто все-таки ризикнув пересуватися уздовж дуги, що проходить через Перемишль — Львів — Коростень — Київ — Чернігів, краще озброїтися великою лопатою, повним баком палива і харчами.
Якщо ви все ж, пересуваючись на автомобілі в заметіль, застрягли на трасі, важливо пам'ятати:
- Перевірте вихлопну трубу. Вона не повинна бути забита снігом — в іншому випадку ви ризикуєте задихнутися чадним газом, сидячи в салоні автомобіля.
- Ваш автомобіль повинен бути помітним і не повинен бути заметеним. Рене Зеллвегер, яка зіграла роль у фільмі "Замерзла з Майамі", коли її автомобіль потрапив у кювет, підняла на антені автомобіля червону мереживну сорочку. Навряд чи, звичайно, ви возите з собою щось подібне, тому постарайтеся позначити себе на трасі всіма доступними способами: поставте аварійний знак-трикутник, включіть аварійні вогні і, якщо є, миготливу лампу. Слідкуйте за тим, щоб автомобіль не опинився в заметі — періодично змітайте з нього сніг. Проїжджаючі повз водії побачать вас і з великою ймовірністю зупиняться, щоб допомогти.
- Ви не повинні переохолоджуватися, а паливо не повинно закінчитися. Невідомо, скільки доведеться прочекати допомоги, тому стежте за тим, щоб паливо не закінчилося — час від часу глушіть мотор, але не допускайте переохолодження.
- Повідомте про те, що трапилося, в екстрену службу області, в якій ви перебуваєте. Додаємо актуальні номери. Пам'ятайте, що ситуації бувають різні, а природні умови людина перемогти в самотужки не в силах. Якщо поїздку відкласти не виходить, обов'язково збережіть собі номери аварійних служб України:
- Волинська область: +380 (332) 78-54-69, +380 (332) 25-01-92;
- Вінницька область: +380 (432) 67-01-92;
- Донецька область: +380 (62) 352-22-55, +380 (095) 152-53-04;
- Дніпропетровська область: +380 (56) 234-16-84, +380 (56) 246-94-10, +380 (96) 874-47-30, +380 (66) 682-58-90;
- Житомирська область: +380 (41) 247-05-34 и 47-05-35;
- Закарпатська область: +380 (31) 264-30-49;
- Запорізька область: +380 (61) 787-64-30, +380 (061) 787-54-35;
- Івано-Франківська область: +380 (34) 254-93-03;
- Київська область:+380 (44) 200-04-70;
- Кіровоградська область:+380 (52) 237-90-57;
- Луганська область: +380 (64) 524-11-25, +380 (50) 305-16-49;
- Львівська область: +380 (32) 263-03-69, +380 (67) 370-80-67;
- Миколаївська область: +380 (51) 256-41-16, +380 (67) 512-65-41;
- Одеська область: +380 (48) 778-24-07, +380 (48) 778-25-97, +38(095) 279-39-58, +38(050) 417-17-50;
- Полтавська область: +380 (532) 22-16-04, +38 (050) 409-80-01;
- Рівненьська область: +380 (36) 226-46-10, +380 (36) 226-46-60;
- Сумська область: +380 (542) 70-02-81, +38(050) 307-56-92;
- Тернопільська область: +380 (35) 252-65-32;
- Харківська область: +380 (57) 336-79-33, +380 (57) 336-77-00;
- Херсонська область:+380 (55) 236-77-88, +380 (55) 236-77-66;
- Хмельницька область:+380 (38) 278-32-59, +380 (38) 278-32-53;
- Черкаська область: +380 (472) 71-45-34;
- Чернівецька область: +380 (37) 258-38-84;
- Чернігівська область:+380 (0462) 66-18-93, +38(095) 271-43-74;
- Аналітично-диспетчерська група Укравтодору: +380 (44) 287-11-40.