Донбас, Крим, Гаага: як Міжнародний кримінальний суд розслідуватиме злочини проти України
Міжнародний кримінальний суд у Нідерландах (це та сама "Гаага", якої українські патріоти вимагають для російського президента Владіміра Путіна) несподівано "засвітився" у новинах, видавши висновок щодо України.
Прокурори МКС (попри назву "суд", у цій установі працюють і прокурори-розслідувачі, і судді) оголосили про військові злочини, пов'язані з російською агресією проти нашої країни. Розповідаємо, що це означає в перекладі з юридичної мови і чого чекати у 2021 році
Міжнародний кримінальний суд готовий вести слідство щодо подій в Україні
11 грудня прокурор Фату Бенсуда оприлюднила офіційну заяву: суд завершив попереднє розслідування у справі щодо України і готовий вести слідство по суті. "Існують розумні підстави вважати, що широкий діапазон діянь, скоєних в контексті ситуації в Україні, становлять воєнні злочини і злочини проти людяності в межах юрисдикції МКС" – відзначено у заяві. 14 грудня суд у Гаазі видав і звіт про те, що саме вивчав за 2020 рік. Жодних сюрпризів: там події в Криму, зоні АТО і (меншою мірою) на Євромайдані.
Конкретики, дат і прізвищ у цій заяві практично немає, але йдеться про справу під нейтральною назвою "Ситуація в Україні", яка тягнеться з 2015 року. Тоді Україна частково визнала юрисдикцію трибуналу, дозволивши йому розслідувати злочини, які відбулися під час російської агресії, і минулі 6 років МКС вів "попереднє слідство" щодо цієї теми.
Усе щоб покарати терористів та російських силовиків на Донбасі і в Криму, дотягнутися до яких українське правосуддя не може.
"Прокурори вивчили документи і сьогодні оголосили історичне рішення: є всі підстави для початку офіційного розслідування … Настане день, коли російські злочинці обов'язково постануть перед судом", – прокоментував голова МЗС України Дмитро Кулеба.
Зрозуміти радість Дмитра Кулеби і його колег неважко. МКС, як і випливає з назви, установа міжнародна (він діє на основі Римського статуту, учасниками якого є 123 держави). Зокрема, його визнають усі країни Євросоюзу, Канада, Австралія, Японія та Південна Корея.
Тож висновки цього суду матимуть більший вплив, ніж рішення української Феміди (адже ніщо не завадить критикам сказати, що вердикт київського суду проти Росії необ'єктивний, адже ми упереджені і хочемо помститися Москві за втрату Криму). Наприклад, це матиме значення, якщо Україна проситиме у інших держав допомоги у покаранні злочинців чи закликати до санкцій.
Перші кроки ми можемо побачити наступного року… а от результатів доведеться почекати
Вже у 2021 році Міжнародний кримінальний суд може зробити наступний крок: прокурори проситимуть у суддів дозволу почати вже серйозне розслідування злочинів і шукати винних.
Якщо коротко, то процес не надто відрізнятиметься від того, що проводять поліція чи прокуратура. Слідчі МКС будуть приїздити до України, збирати докази, свідчення очевидців та іншу інформацію (якщо терористи не пустять їх на територію ОРДЛО, то обмежаться підконтрольною територією).
Далі прокурори сформують звинувачення проти конкретних осіб і викличуть їх на суд до Гааги. В Україні заради такої справи може з'явитися навіть офіс Міжнародного кримінального суду.
"Якщо перекладати буквально, на загально зрозумілу мову, то тепер мають порушити кримінальну справу", – коментував у своєму інтерв'ю Борис Бабін, експредставник президента України в Криму.
Цікаво, що підсудними у Гаазького суду є не держави і армії, а конкретні особи за конкретні дії. Умовно, судити там можуть конкретного Ігоря Гіркіна, а не Міноборони РФ.
Коли ж ми побачимо перші результати розслідування? Тут Фаті Бенсуда жодних гарантій не дала. Процес справді може затягнутися. Так, коли 10 років тому у Кот-д'Івуарі стався конфлікт між колишнім і новообраним президентом, МКС вистачило року, аби оголосити підозру "колишньому", Лорану Гбагбо, однак судити його почали у 2016 році (і продовжують досі).
Для України рішення МКС – серйозний аргумент, особливо у темі Криму
Тим часом, нашим дипломатам ця історія вже корисна. До прикладу, українці тепер мають підстави виступати проти "формули Штайнмаєра" або російських вимог амністувати всіх терористів. Мовляв, якщо на окупованих територіях відбуваються військові злочини, то перш ніж проводити там вибори, потрібно покарати винних і повернути ОРДЛО під контроль України.
Формально, у заяві Бенсуда немає формули "Росія = агресор", але між рядків вона цілком яскраво звучить, найяскравіше – у кримській частині. Його канцелярія прокурорки називає окупованим і перелічує одразу вісім видів злочинів на півострові (фактично, визнавши, що їх вчиняли росіяни, адже більше нікому).
Серед цих злочинів МКС назвала факти убивств і катувань, незаконні ув'язнення, коли люди позбавлені шансів на правосуддя (найпевніше, йдеться про політичні процеси над українцями і кримськими татарами), а ще – "захоплення майна ворога" (читай: "націоналізація" державних та приватних підприємств після анексії).
Причому якщо читати останній пункт буквально, то він не лише посилює позицію того ж "Нафтогазу", який судиться з Росією за кримське майно, а й "відкриває шлях" до визнання, що Росія вела повноцінну війну проти України.
І взагалі, одна з ключових проміжних перемог – Кримський півострів може виринути у публічній площині як "гаряча точка", де люди потерпають від військових злочинів. Для Володимира Зеленського це шанс залучити ще більше країн до неформальної групи під назвою "Кримська платформа": мовляв не можна відкладати тему Криму "на потім".
І коли справа отримає хід, то вдарить і по одному з російських міфів, буцімто кримчани самі захотіли до складу РФ, і не можна всупереч їхній волі повертати Україні півострів. Натомість висновок МКС (а лише перелік злочинів у Криму займає 34 рядки) чітко говорить нам про окупаційний режим і репресії проти незгодних.
Із подіями у зоні АТО ситуація заплутаніша…
Втім, раніше, у 2017 році прокуратура Міжнародного кримінального суду встановила "понад 1200 випадків" військових злочинів на Донбасі. Тоді у відомстві Фату Бенсуда з'ясовували (і ще не завершили), чи визнавати, що Кремль керує бойовиками у ОРДЛО, а відповідно – війну слід вважати "міжнародним конфліктом" України та Росії.
Серед цих 1200 епізодів точно є: напади на мирних мешканців і цивільні об'єкти, страти, катування, насильство.
Тут уже рано казати, що під підозрою тільки росіяни та бойовики. Але саме українці передавали до Гааги цілі пакети свідчень (наприклад, докази розстрілів українських полонених під Іловайськом), тоді як Росія взагалі не співпрацює з МКС. Тому необґрунтованих звинувачень проти наших військових в стилі справи Віталія Марківа боятися явно не слід.
Однак та ж Українська Гельсінська спілка заявляє і про злочини по наш бік фронту (хоча зі звіту видно, що це була "самодіяльність" конкретних людей, а не стратегія української армії), тож наші правоохоронці мають бути готові долучитися, аби покарати винних та не зачепити чесних захисників України.
До речі, доказів команді Фату Бенсуда точно не бракує. За словами заступника генпрокурора України Гюндуза Мамедова, лише його відомство передало 15 документів зі свідченнями: наприклад, про дії російських армійців у ОРДЛО. Подякувати слід і полякам, адже депутатка Сейму Малгожата Госевська передала до МКС 500-сторінкову (!) доповідь про російські злочини на Донбасі.
А погана новина у тому, що справа вбивць Небесної сотні зависла без руху
Тим часом справи щодо вбивств протестувальників на Євромайдані (з цим Україна також зверталася до МКС) поки що "зависли без руху".
У чому різниця? "Щоб справи Майдану мали шанс бути розглянуті Міжнародним кримінальним судом як злочини проти людяності, українській владі та громадськості потрібно надати додаткові докази … Канцелярію прокурора треба переконати, що наступ режиму Януковича проти цивільного населення під час трьох місяців протестів був або широкомасштабним … або систематичним", – прокоментувала у Facebook очільниця "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук.
Справді, українські прокурори неодноразово передавали до Гааги свідчення про Донбас і Крим, натомість такої ж активності зі справами розстрілу майданівців аж ніяк не було. Однак канцелярія МКС продовжує вивчати тему, тож все залежить від того, чи зможуть наші правоохоронці переконати суд новими доказами.
Росія не визнає МКС, але шанси покарати винних є
Хоча до перших підозр ще лишається мінімум кілька років, Росія вже підготувалася до можливих проблем. У 2016 році Кремль на всяк випадок вийшов з угоди щодо Міжнародного кримінального суду. А вже цьогоріч Владімір Путін підписав закон, за яким конституція РФ має вищу силу, ніж міжнародне законодавство (тому важко уявити, як ФСБ ловить і видає Україні когось за кримські злочини).
Між тим, ловити і відправляти до Гааги звинуваченого має саме його рідна держава (саме через це у суді "зависло" аж 9 справ, де країни просто не хочуть видавати своїх).
Втім, Борис Бабін дає оптимістичний прогноз: мовляв, коли будуть вироки, будуть і затримані. "Росія, ймовірно, добровільно нікого не видасть, але ж ідеться про тисячі осіб. Уявіть собі всіх військових керівників Криму. Вони ж не будуть тихенько сидіти як миші під віниками ще 20-30 років у Криму … Когось десь обов'язково виявлять і дістануть. Хтось взагалі перебуває на підконтрольній Україні території", – додав він.
І справді, за даними "Радіо Свобода", якщо прокурорам МКС не вдасться дістати винних, вони звертатимуться до Інтерполу або проситимуть підтримки у країн, які підписали Римський статут. Коли йдеться про надто очевидні злочини, європосадовці не можуть не реагувати: наприклад, за отруєння Олексія Навального ЄС запровадив проти підозрюваних які-не-які, але санкції.
Чи наважиться МКС серйозно взятися за справу з політичним підтекстом і більшими масштабами, ніж звичні розслідування проти африканських "польових командирів"? На це є гарні шанси. Так, наразі суд розглядає справу, присвячену подіям російсько-грузинської війни 2008 року (а там теж замішаний Кремль). За оцінкою Катерини Бусол, експертки Robert Bosh Stiftung Academy, розслідуванням щодо подій в Україні Гаазький суд може посилити і власну значущість у світі, адже першим вивчатиме військові злочини ХХІ століття на зразок "масової колонізації" Криму росіянами.
Чого ще просить Міжнародний кримінальний суд, аби розслідування йшло без проблем? Фату Бенсуда відзначає, що Канцелярії МКС потрібно більше ресурсів і закликає вирішувати це питання на рівні держав, які ратифікували Римський статут. До речі, Україна поки що його не схвалила, чим позбавляє себе ж права впливати на розслідування..
А ще різниця між перебігом справ про Крим і Євромайдан натякає нам: багато залежить і від того, які докази українські слідчі передають до Гааги. Адже сам МКС "не потягне" розслідування абсолютно всіх військових злочинів, тож результати українського слідства матимуть значення.
