Небайдужа

Навіщо вам український подкаст про фемінізм: розповідають авторки #Тиждівчинка

"Якщо ти навчаєшся або ходиш на роботу, якщо сама вирішуєш, як фарбуватися або вдягатися — ти вже феміністка, бо маєш право обирати та бути такою, як ти хочеш"

"Ну ти ж не ця… Не феміністка," — таку фразу, мабуть чули всі, або ж майже всі з тих, хто колись починав розмову про феміністок. Виявляється, що дуже мало людей знають, що означає фемінізм насправді. Героїні цієї статті — Саша Сосніна та Юля Долгіх-Черниш — взяли на себе відповідальність за розуміння поняття фемінізму і створили канал з подкастами "Ти ж дівчинка".

Саша Сосніна та Юля Долгіх-Черниш

Саша працює копірайтеркою та фотографкою у франківському онлайн-журналі "Куфер", а Юля анімує 3D мультфільми. Вони "звіртуалились" на дівчачому вечері твітерян "Твішось", бо мали схожий світогляд та одразу сподобались одна одній. Ідея почати записувати подкасти належить Саші:

— Все почалося з того, що я слухала подкасти американських комедіанток "Мy favourite murder" — це тру-крайм історії, але там розповідають не лише про вбивства, а й про крутих жінок, які пережили зґвалтування, напади, або ж боролись за справедливість для жінок, яким пощастило менше. Це надихнуло говорити про класних жінок українською: в Україні я про подібні проєкти у формі подкастів не чула, а Юля здавалась ідеальною партнеркою для такої справи. 

— Я одразу погодилась, бо завжди мріяла працювати на радіо, але так, щоб це не заважало основній роботі. До того ж тема фемінізму була мені дуже близька: я часто говорила про несправедливість до жінок, навіть ще до створення подкасту — каже Юля. — Багато жінок не знають, що можна по-іншому — їм про це ніхто не сказав.

Ми хочемо змінити стереотипну фразу "Ти ж дівчинка", тому що зазвичай вона завжди супроводжується тим, що ти не повинна або не маєш права щось робити. Ми ж у кожному випуску говоримо навпаки: "Ти ж дівчинка, а отже, ти можеш усе". Колись така історія була з фразою Fight like a girl, а потім вона змінилася у позитивний бік для дівчат. 

Що таке здоровий фемінізм у вашому розумінні?

— А що таке хворий? — сміється Юля. — Багато людей взагалі не знають, що таке фемінізм. Вони чули, що є страшні люди, радикали, які палять ліфчики (сміється). Але ти можеш бути феміністкою навіть нічого не роблячи. Якщо ти навчаєшся або ходиш на роботу, якщо сама вирішуєш, як фарбуватися або вдягатися — ти вже феміністка, бо маєш право обирати та бути такою, як ти хочеш. І ми не проти радикального фемінізму, бо якби не він —  не було б взагалі ніякого. Початково він мусив таким бути, бо якби прийшли "хороші" дівчатка та попросили про свої права, ніхто б їм їх не дав. Завдяки радикальним феміністкам ми маємо можливість зараз не бути агресивними, хоча я вважаю, що іноді агресія є доречною. Радикальний фемінізм є частиною фемінізму, з нього все почалося, просто особисто нам ближчим є інший підхід. Наш подкаст не виборює щось. Він просто дає зрозуміти, що ми — різні, й ми можемо обирати різні сценарії свого життя. Тому ми не маємо, на що злитись.

— Багато жінок — феміністки, принаймні у своїх діях. Але чомусь це слово має негативний контекст, фемінізм сприймається як щось ненормальне… Тому ми кажемо, що у фемінізмі немає нічого страшного. Що всі ми різні, наше трактування фемінізму теж різне — і це нормально. Ми не хочемо розділяти фемінізм на поганий і хороший. Найголовніше — ми не ненавидимо чоловіків, хоча є жінки, які дійсно мають для цього підстави, і ми це розуміємо.

Чому саме такий формат  — подкасти? 

Дівчата одразу сміються, в них вже є заготовлений жарт на цю тему:

— Бо радіо — то для бридких, — цитує Юля фразу Джо з серіалу "Друзі" і сміється, — ми говоримо те саме про подкасти. Бо ми можемо хоч як виглядати — просто записуємо голос, нам не треба бути кимось. Перед камерою ти якось позуєш, а голос — це просто голос. Для відео треба виглядати відповідно, але ж що ми хочемо донести? Що не обов'язково відповідати якимось стандартам. Ми просто сіли і записали.

— До того ж, — додає Саша, — формат подкастів стає популярнішим, і він зручний — можна слухати подкасти де завгодно. Їдеш собі у транспорті, йдеш на роботу і отримуєш цінну інформацію.

Саша поділилась, що спочатку переймалась через те, як будуть реагувати слухачі на теми, які піднімають авторки #Тиждівчинка:

— Я боялась, що люди будуть казати "Ви не експертки, ви не маєте права говорити про фемінізм", — таке було, і дуже мене засмучувало. Я вважаю, що не обов'язково закінчувати факультет gender studies та прочитати мільйон підручників, щоб сказати, що ти  — феміністка. Ми не називаємо себе експертками, навпаки — ми створили цей подкаст, щоб самим вчитися, і в цьому процесі ділитися щойно набутими знаннями інших.

— Іноді ми читаємо якісь історії й самі реагуємо "Вау!". Наприклад, я не знала, що таке ефект Матильди, та завдяки тому, що ми мали записувати випуск, я цим поцікавилась. І це класно, що я можу здобути нові знання та поділитись ними.

Історії жінок, які ми розповідаємо, дозволяють нам самим ставати сміливішими, впевненими у собі й дають сили робити цей подкаст далі. Наталія Кобринська, Амелія Ергарт, Амані Балур, Джасінда Ардерн — кожна з них допомагає нам ставати кращими.

Та насправді найзворушливішими є листи від слухачок. Ми просимо надсилати нам на пошту історії сильних жінок, які зовсім поряд: мам, бабусь, колег, подруг. Це дуже знайомі історії про тих жінок, які не винайшли ліки проти раку і не виграли престижну премію, але робили добре свою роботу, були хорошими мамами, сміливими героїнями нашого буденного життя. За кожен лист ми дуже вдячні.

Труднощі зі створенням подкастів виникли у дівчат тільки під час карантину: запросити гостя не було можливості, тож довелося відкласти зустрічі з героями на потім. Та й самі вони записували подкасти кожна у своїй квартирі, на самоізоляції. Через сторонні шуми було складно зводити доріжки так, щоб звук був якісним:

— Юлін чоловік — Діма — музикант, тож він може класно витягнути звук, де щось підкачало. Він зводить нам всі епізоди, сам все заливає, тож ми дуже вдячні йому, — каже Саша.

— Насправді ми лентяйки, — шуткує сама Юля. — Нам всі в усьому допомагають.

Як швидко зростає ваша аудиторія та як ви її збираєте?

"Чесно — ніяк", — майже в унісон відповідають дівчата.

— Нам пощастило, що в нас є якась кількість підписників у Тwitter — ми досить активні в цій соцмережі. Якщо ти там робиш щось хороше, то тебе дуже добре підтримують у твоїй ініціативі. Нас перепостили, і тепер нас слухають друзі, й друзі друзів… По суті ми нічого не робили.

— Спочатку ми викладали подкасти тільки на Mixcloud, але ті люди, які прошарені в подкастах, хотіли слухати їх у Google або в Apple-iTunes. Поки ми не запустились на цих платформах, втрачалась якась аудиторія. А потім нам запропонували допомогти запуститися на інших платформах, і що цікаво, обидва рази допомогу в цьому пропонували чоловіки. Тепер у нас є Google та Apple подкасти. Завдяки цьому розширилась аудиторія, тепер нас слухає не тільки молодь, а ще і 25+.

Тож аудиторія зростає, нові теми знаходять дівчат самі — на жаль, у світі багато випадків, що вражають жорстоким та несправедливим ставленням до жінок. Саша і Юля продовжують їх висвітлювати, та що найголовніше  — намагаються допомогти практичними порадами. У кожному випуску вони радять спеціалістів, розповідають про цікаві блоги корисною для жінок інформацією.  Послухати подкасти можна на Mixcloud, iTunes або у Google Play. 

Трохи про нещодавню ситуацію з депутаткою Іриною Алахвердієвою її назвали корабельною сосною, проте вона дуже мляво це прокоментувала, вигороджуючи колег. Чи правильно вона себе повела?

— Не думаю, що ми можемо вказувати, якою повинна була бути реакція депутатки. Проте, точно знаємо, що і такої ситуації в принципі не мало би бути. А сталася вона, бо сексизм — це систематичне явище, яке рідко коли карається. Ну, можуть час від часу за сексистську рекламу оштрафувати — хоч і це поодинокі явища. 

То що ми можемо робити зараз? Гуртуватися і голосно говорити, чому це не є нормальним. Писати заяви про дискримінацію за ознакою статі. Вчитися відстоювати свою гідність і гідність усіх жінок. Нехай Аллахвердієва не обурилася, та обурилися тисячі інших жінок, бо це не лише про один конкретний випадок, а про систематичність, яку треба викорінювати.

Ця ситуація привід вкотре сказати, що нам всім потрібен фемінізм і сміливість боротися. І, можливо, історії сильних жінок, які ми розповідаємо, когось підштовхнуть не змовчати в подібних обставинах.

Свіжі дописи

  • Небайдужа

Від недоступності до безбар’єрності: як кожен і кожна може вплинути на інклюзивність своєї громади

Чи може одна людина запустити процес інклюзивних змін у своєму місті? Історія Ольги Бобрусь доводить,… Читати більше

Thursday January 30th, 2025
  • Кейси

“У нашому підрозділі ми всі цивільні люди, які мають основну роботу”: як працюють добробати

Загалом в Україні є два основні способи потрапити у військо: дочекатися мобілізації або підписати контракт.… Читати більше

Tuesday January 28th, 2025
  • Кейси

До Дня памʼяті жертв Голокосту у Києві відкрили виставку про сторічну історію єврейства в Україні

Напередодні міжнародного дня вшанування памʼяті жертв Голокосту у Виставковому центрі “Жива пам’ять” у Києві відкрили… Читати більше

Monday January 27th, 2025
  • Корисне

Що приготувати на вечерю: унікальні рецепти української кухні

Нематеріальна культурна спадщина України — це більше, ніж знання, навички чи обряди. Це частина живого… Читати більше

Friday January 24th, 2025
  • Кейси

Кожному в родині може знадобитись допомога: як працює мережа дитячих центрів в Одесі

“Рубрика” поспілкувалася з організацією, що надає комплексну підтримку родинам, зокрема дає можливість лишити дитину в… Читати більше

Thursday January 23rd, 2025
  • Корисне

Iconic Ukrainian art: 5 famous Ukrainian paintings you need to know

Dive into the world of Ukrainian art! Discover its diversity and beauty through our list… Читати більше

Thursday January 23rd, 2025

Цей сайт використовує Cookies.