fbpx
Сьогодні
Мандруй! 16:42 04 Лип 2020

Туризм у Луганській області: стародавні печери, найстаріший кінний завод і унікальна природа

Прокладаємо туристичний маршрут найкрасивішими місцями крайнього сходу України

Фото Деркульського заводу з повітря, Сергій Орлик / travelbox.in.ua

Сьогодні ми завітаємо на туристичні стежки Луганщини

Разом з "ВВ" ми розглянемо можливості платного відпочинку, і місця, де гроші не потрібні. Порадимо локації з чарівними пейзажами, містичними легендами і унікальною архітектурою.

ТОП-5 визначних пам'яток області чекають вас – вперед!

Деркульський кінний завод місце з двохсотрічної історією

Екскурсія на Деркульський кінний завод не залишить байдужими як поцінювачів верхової їзди, так і прихильників архітектури. Знаходиться він на 11 км від Біловодська в селі Данилівка. І є одним з найстаріших кінних заводів в Україні.

Заснований був 253 роки тому за указом Катерини ІІ. Якщо на спорудження подивитися з квадрокоптера, можна побачити монограму імператриці. А якщо дрона під рукою не виявилося, у місцевому музеї до вашої уваги – макет будівель.

Незважаючи на те, що більшості будівель 100-200 років, їх все ще використовують за призначенням. Наприклад, унікальний пам'ятник архітектури – «Японський манеж».  Так його називають в народі, але насправді ніякого відношення до Японії будівля не має. Швидше за все, своє друге ім'я манеж отримав через схожість зі східною пагодою (буддійським храмом).

Японський манеж

Збудований він був у 1897 році з деревини сибірської модрини. Тут не вбитий жоден залізний цвях. Все тримається на центральному стовпі, а ще – точності і симетрії. Призначено приміщення для дресирування молодняка. Діаметр манежу – 34 метри, як три циркових арени. Аналогів цьому манежу немає у всьому світі.

Японський манеж

Фото: УП

Зараз в стайнях Деркульського конезаводу 160 голів. Переважно чистокровна верхова англійська порода і українська верхова, виведена тут, на заводі, в 80-х роках ХХ століття. Коні цієї породи потужні і елегантні. А багато хто з них – багаторазові чемпіони та призери всеукраїнських і світових змагань. 

Агресивних коней тут немає, каже бригадир маточного складу Людмила Баштова. У всіх коней сильне позитивне біополе і своїм позитивом вони готові ділитися з людьми. Люблять, щоб їх пестили, а ось різких запахів не переносять. Тому туристам Людмила радить перед приїздом на конезавод не зловживати парфумами.

коні кінь

Робота в умовах карантину. Карантин вніс свої корективи. Екскурсії на Деркульському кінному заводі зараз не проводять, але гостям тут раді. На територію пропустять безкоштовно і не обмежать прогулянку по часу, якщо приїхати одному або вдвох. Правда, покататися на конях не вийде, а ось погладити їх і зробити фото – завжди будь ласка.

Печерний скитський монастир: відчути себе ченцем

Розшукати печерний скитський монастир – завдання не з простих. Маршрут журналістам на аркуші паперу малювали старожили Сватівського району. Ми ж вам задачу спростимо. 49°31'45.0″N 38°05'31.0″E – це його координати на Google-карті. Знаходиться він між селами Нагульне і Преображенне.

карта Печерний скитський монастир

Те, що ви на правильному шляху, підкажуть бревенчаті сходи. А далі налаштовуйтеся на крутий підйом. Взувайте комфортне взуття і запасайтеся засобами від мошок і комарів. Йти десь 1 км. За часом – близько 20 хвилин. Ось і вхід в підземний крейдяний скит.

Печерний скитський монастир

Фото: Михайло Кулішов / donmining.info

Печерний скитський монастир

Фото: Михайло Кулішов / donmining.info

Всередині печери – лабіринт з крейдяних коридорів, галерей і кімнат. Загальна площа – майже 600 квадратних метрів, а довжина ходів – 230 м. Одні катакомби досягають 100 м, інші – не довше 10. Вони виводять у приміщення, наприклад до трапезної кімнаті або келій ченців, де на стінах викарбувані старовірські хрести; або ж закінчуються тупиком, де розміщений вівтар. Висота аркових стель коливається від 80 см до 4,3 м. Щоб розглянути всю цю красу, не забудьте прихопити свічки або ліхтарі, для їх розміщення в стінах передбачені ніші.

Печерний скитський монастир

Фото: Михайло Кулішов / donmining.info

Печерний скитський монастир

Фото: Михайло Кулішов / donmining.info

Що кажуть легенди?

Преображенські печери до кінця археологами не досліджені. Існує версія, що обитель з'явилася в XVI-XVII століттях. А, за деякими відомостями, крейдяні печери спорудили в 1894 році. Рили грот, згідно з легендою, місцеві жителі. Надихнув їх земляк – віруючий Григорій, який раз на рік ходив сповідатися до Києва. Власне, підземний монастир і був побудований за образом і подобою Києво-Печерської Лаври (хоча туристи, які та побували, стверджують, що сватівські печери куди краше). 

І ось коли підземні роботи підходили до кінця, і вже планувалося приступати до будівництва православного храму на поверхні, Святий Георгій, так його охрестили місцеві жителі, кудись зник. У підтвердженні цього переказу, знайдений в 1970-х роках крейдяний знак, на якому викарбувана дата і поруч підпис: «Святий Григорій і з ним 27 чоловік».

Печерний скитський монастир

Фото: Михайло Кулішов / donmining.info

Щоб побачити цю пам'ятку Луганщини, грошей платити не доведеться. Витратитися потрібно буде тільки на бензин. 

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

На передовій, всього у двохстах метрах від лінії розмежування з так званої «ЛНР», знаходиться Станично-Луганський краєзнавчий музей. Побудований у 1989 році, він пережив зміну влади, політичних віянь, але найголовніше – вистояв під обстрілами терористів і зберіг свої фонди. Зруйнований снарядами і уламками в 2014-2015 роках музей зараз частково відремонтовано. Мало-помалу співробітники музею повертають на свої місця раритетні експозиції, доповнюючи їх експонатами сучасності.

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

Співробітники цього музею можуть невтомно розповідати про свої фонди: історичні та краєзнавчі експонати, але не оминуть і тему війни на Донбасі. Їм, як нікому, запам'яталися події шестирічної давності, коли під обстрілами ходили на роботу, під розриви снарядів ховали все накопичене у бомбосховищі, як повертали до життя будинок, пошкоджений окупантами.

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

«У 2014-му році у нас тричі вилітали вікна і двері від вибухової хвилі. І прилітали до нас і гради, і мінометні міни. До вересня 2015 року було сильні обстріли, і в нашому бомбосховище ховалося близько 100 осіб. Але зараз поки тиша. Організація ПРООН вирішила зробити нам ремонт, тому як люди, якщо не дай бог щось трапиться, в більш комфортних умовах проводили тут час. Є водопровід і туалет, кімнати облаштовані краще, ніж шість років тому»,розповіла доглядачка музею з 30-річним стажем Олена Крецул.

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

Зараз експонати поетапно дістають з підвалу, упорядковують і виносять до зали – на оглядини туристами. Це посуд, одяг різних часів, безліч предметів побуту, знайдених археологами в Станично-Луганському районі, є книги і фото, осколки мін та снарядів, зібрані співробітницями або принесені місцевими жителями.

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

Постійної експозиції поки немає. На прохання журналістів з бомбосховища принесли колекцію прапорів. Їх тут зберігається понад 600 маленьких і 250 великих. Це прапори 23 областей України, міст і сіл, а також країн ЄС.

Прифронтовий музей у Станиці Луганській

Еко-база «Лимон-банан»: відпочити душею і тілом

Еко-база «Лимон-банан»: відпочити душею і тілом

Територія здорового відпочинку і натурального рослинництва. Так екобазу «Лимон-банан» в селі Пурдівка описують її власники. Тут вирощують полуницю, елітні сорти винограду, лимони, ананаси і багато інших екзотичних фруктів. Екскурсія в екотеплиці коштує 50 грн. Вам розкажуть тонкощі процесу, а за додаткову плату зможете і покуштувати натуральний продукт.

Еко-база «Лимон-банан»: відпочити душею і тілом

Сховатися від спеки можна в затишних альтанках, в декількох кроках від яких розташований прохолодний басейн. А подолати спеку – в банному клубі з оздоровчими процедурами. При бажанні можна заночувати – є номери. Брати з собою провіант немає потреби. Усе готують за місцем кухаря. 

Еко-база «Лимон-банан»: відпочити душею і тілом

Еко-база «Лимон-банан»: відпочити душею і тілом

За комплексний відпочинок на добу доведеться заплатити понад 2 000 грн. Однак слід врахувати, що ця база відпочинку популярна серед жителів найближчих міст, і щоб туди потрапити – треба бронювати заздалегідь.   

«Великий каньйон» лисичанська краса

«Великий каньйон» – лисичанська краса

«Райський куточок» серед степів утворився в районі Лисичанського желатинового заводу відносно недавно. І відразу цю локацію облюбували блогери, фотографи і поцінювачі красивих селфі. При грамотному ракурсі тутешній пейзаж цілком зійде за американські каньйони.

«Великий каньйон» – лисичанська краса

Але історія його створення більш тривіальна. Люди організували нелегальний видобуток кам'яного вугілля, рік тому правоохоронці зупинили їх незаконну діяльність, і помалу копанка заповнилася ґрунтовими водами. Купатися тут шкідливо для здоров'я, а ось влаштувати фотосесію або організувати пікнік – труднощів не завдасть. В'їзд на територію вільний, добиратися краще своїм транспортом або ж на таксі з Лисичанська.

«Великий каньйон» – лисичанська краса

Якщо ж вам відомі інші цікаві пам'ятки на Луганщині, діліться з нами в коментарях до статті.

Автора: Кіра Абрикосова, Восточный вариант

11258

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: