Циркулярне будівництво: як на Харківщині відходи руйнації використовують для відбудови
У чому проблема?
Під час війни в Україні утворилося мільйони тонн відходів руйнації. Обстріли рф не припиняються, і ця цифра продовжує зростати щодня. Такі відходи потребують спеціального поводження, але більшість із них вивозять на сміттєві полігони, які й без цього є переповненими.
Яке рішення?
Втім, значна частина відходів може бути перероблена. Підхід циркулярного будівництва допомагає суттєво зменшити утворення таких відходів. Водночас гостро стоїть потреба відновити пошкоджені оселі на деокупованих територіях. Як це обʼєднати, знають на Харківщині. Тут екоактивісти першими в Україні втілюють у життя ідею відновлення житла з матеріалів, вилучених із будівель, зруйнованих під час бойових дій.
Проєкт назвали "Циркулярне будівництво на практиці". Його втілює в життя ГО "Zero Waste Kharkiv" в рамках швейцарсько-українського проєкту "Підтримка відновлення України".
Як це працює?
"Нуль відходів" — концепція, яка працює і під час війни
Проєктна менеджерка з циркулярного будівництва, засновниця ГО "Zero Waste Kharkiv" Анна Прокаєва на майданчику циркулярного будівництва
До повномасштабної війни громадська організація "Zero Waste Kharkiv" просувала в Харкові принципи всесвітнього руху zero waste, головна мета якого — зменшити кількість відходів. Нуль відходів — це не "щось про переробку". Це відмова від надмірного споживання, відмова від одноразового та раціональне використання ресурсів та речей. Глобально — це про перехід до циркулярного виду економіки, адже тоді сміття у звичному вигляді зникає, перетворюючись на цінний ресурс, який повторно використовується, повертаючись назад у цикл.
В екохабі, який створила організація, реалізовувалися всі принципи zero waste.
Окрім станції глибинного сортування, там була зона повторного використання, крамничка zero waste, фудбанк, майстерня з ремонту, де можна було полагодити речі замість того, щоб їх викидати. Саме тоді у засновниці організації зʼявилася думка розширити сферу своєї діяльності й експериментально почати збирати як ресурс не лише якісь побутові речі, а і будівельні матеріали, які можна було використати повторно — двері, цеглу, деревину, демонтовані вікна. Війна перетворила цю ідею на нагальну потребу.
Ціла цегла, вилучена з руїн сільської ради
"Циркулярне будівництво — це проєкт, яким ми хочемо продемонструвати людям можливості повторного використання матеріалів будівництва, вилучених із пошкоджених і зруйнованих будинків. Ми прагнемо надати друге життя функціональним і придатним до повторного використання матеріалам, а також зменшити обсяги того, що може потрапити на полігони та звалища", — говорить Анна Прокаєва, проєктна менеджерка з циркулярного будівництва.
Наразі проєкт представлений двома майданчиками у Харкові (Zero Waste Yard) та у селі Руська Лозова Дергачівської громади (Circular Construction Yard, або CC Yard). Тут збирають вторинні будматеріали, якими діляться жителі громад, і головне — розбирають розтрощені ворогом будівлі, знаходять та вилучають з руїн вцілілу деревину та цеглу для відбудови.
Як на руїнах шукають будматеріали
В такому вигляді на майданчик циркулярного виробництва привозять рештки зруйнованих будівель
Село Руська Лозова Дергачівської громади розташоване всього за 5 км від Харкова. Звідти до кордону з росією — лиш 20 км. До війни тут мешкало близько 5000 людей, тепер залишилося біля 700.
Село для проєкту вибрали не випадково. Руська Лозова знаходилася під російською окупацією впродовж 4 місяців і зазнала руйнувань на 70%. Державна допомога покриває лише частину з усіх витрат. Для того, щоб відбудувати зруйновану оселю, дуже часто цього недостатньо. Близько 20% зруйнованих будівель відновити взагалі неможливо.
Саме такі будівлі й стали першими "постачальниками" будматеріалів для більш-менш вцілілих будинків Руської Лозової та жителів Дергачівської громади.
"Наше головне завдання — знайти максимально вцілілу цеглу, відсортувати її, протестувати, наскільки вона зберегла свої властивості, і чи можна її повторно використовувати, наприклад, для стін. І, власне, потім надавати її людям", — пояснює Анна Прокаєва.
В селі Руська Лозова шукають вцілілі цеглини для відбудови
На сьогодні на майданчику CC Yard уже розібрали та відсортували на фракції зруйновану будівлю сільради. А також розпочали розбір руїн житлового будинку, який вже не підлягає відновленню. На рятування матеріалів йде кілька тижнів. Ця робота дуже важка, а крім того, розібрати будівлі на місці, як це було б правильно, поки можливості в екоактивістів немає. Демонтовані технікою будівлі привозять на майданчик у вигляді купи відходів. Вилучати кожну цеглинку, зберігати буквально по половині чи третині цеглинки доводиться просто голими руками. Так само відсортовують деревину, балки та металеві елементи будівлі. Усе це не піде на полігон, куди зазвичай прямують відходи руйнування.
А в них точно вийшло?
Стіни, дороги та перспективи
На фото — Олег, житель Руської Лозової з одержаною для відбудови цеглою
Загалом з руїн сільської ради вдалося вилучити близько 13 тисяч цеглин. Цеглу вже почали роздавати людям — в одні руки не більше 500 цеглин, аби вистачило якомога більшій кількості жителів Руської Лозової. Таку цеглу люди використовують для відбудови тих приміщень, на відновлення яких держава не дає компенсацію. Наприклад, це холодний коридор, веранда або комора, які за законом не вважаються житлом чи тим, без чого людина не може прожити. Так само зацікавлені у безплатних будматеріалах люди, які, поки не можуть отримати кошти на відбудову, тому що не оформили документи вчасно.
Навіть малу фракцію цегли та бетону віддають місцевим мешканцям для засипання вирв. Своєю чергою деревину сортують на придатну до повторного використання й ту, що піде на опалення. Відтак від зруйнованих будівель майже нічого не залишається як сміття.
"В нас просто черга стояла, щоб забрати дрібʼязок на підсипку, — розповідає керівниця проєкту Анна Прокаєва. — Ми маємо замовлення від старостату на підсипку доріг, планували розпочати з цього, але люди потребували, тому що на деяких подвірʼях і досі величезні кратери після прильотів снарядів чи ракет".
Кладка демоверсії стіни з відходів руйнувань
Крім того, на майданчику у Руській Лозовій ГО "Zero Waste Kharkiv" зробила дві експериментальні стіни, щоб продемонструвати людям, як можна повторно використовувати цеглу та навіть її найменші фракції. Демоверсії стін побудовані за принципом колодязя — всередину засипають дрібні відходи (подрібнену цеглу, залишки утеплювача тощо). Такі стіни енергоефективні, а сам спосіб кладки дозволяє максимально використовувати відходи руйнувань.
Завдяки проєкту "Циркулярне будівництво на практиці" жителі мають не лише будматеріали для відбудови, а й роботу
Розбирають будівлі місцеві мешканці, які втратили роботу через війну. Зараз умови проєкту дозволяють оплачувати цю працю. Тож наявність робочих місць — це ще один плюс для громади. Що стосується найближчого майбутнього, тут ГО бачить два варіанти розвитку подій: або громада буде винаймати людей для розбирання зруйнованого і віддавати за собівартістю цеглу тим, хто її потребує (в Zero Waste Kharkiv підрахували, що бригади демонтажників можуть брати до 2,5 гривень за одну збережену цеглину, а це набагато дешевше за нову), або безоплатно, коли люди будуть приходити й самостійно вилучати цеглу для власних потреб.
"Наш проєкт пілотний. У процесі реалізації проєкту ми хочемо «набити шишки», виявити проблеми та зрозуміти, як їх можна розв'язати. Далі, ймовірно, буде продовження для інших громад. Поки що ми набираємося досвіду, знаходимо усі можливі шляхи повторного використання зруйнованого. І показуємо їх місцевим мешканцям", — каже Анна Прокаєва.
Ще більше корисних рішень!
Жителька Руської Лозової отримала лінолеум для відновлення своєї оселі
Анна Прокаєва розповідає, що циркулярне будівництво є досить популярним у Європі. Зокрема у Швейцарії (а фахівці саме цієї країни консультують ГО в реалізації проєкту) є величезні крамниці, де люди можуть купити те, що було демонтовано — наприклад, будівельні матеріали, покрівлю, раковину, двері або вікно, і, власне, повторно використати. За таким принципом працює майданчик організації СС Yard, куди привозять відходи будматеріалів, залишки сумішей, фарби, керамічну плитку, шпалери, двері, вікна, сантехніку та інші речі, які потрібні для відновлення. Усе це зберігається у спеціально зведеному наметі на території майданчика в Руській Лозовій. На цей час організація разом з Дергачівською міською радою планує демонтаж та вилучення дверей, підлогового покриття та вікон з комунальної будівлі, які також підуть на СС Yard, а потім — до постраждалих жителів громади.
Зрозуміло, що процес переходу до циркулярного будівництва у повоєнній Україні буде непростим і досить довготривалим. Але, за словами Анни Прокаєвої, уже зараз у деяких громадах місцева влада думає про те, що робити з утвореними через війну сотнями тисяч тонн відходів руйнацій, розробляє плани дій та стратегії для досягнення запланованого. Zero Waste Kharkiv, власне, і допомагає муніципалітетам досягти мети, зокрема навчанням на онлайн-курсі Zero Waste Academy, де можна навчитися керування відходами відповідно до принципів циркулярної економіки.Крім того, ГО допомагає запускати інформаційні кампанії для населення — ще один важливий інструмент для поширення корисної практики.
"Людям треба пояснювати зміни, які відбуваються. Пояснювати кожен крок, навіщо він, яка в нього мета. Успішна комунікація — це коли люди розуміють та підтримують цей шлях, і на своєму рівні починають впроваджувати зміни, — говорить Анна Прокаєва. — Але насамперед країні вкрай необхідне розроблення відповідних законів та якісних життєздатних підзаконних актів щодо відходів, в тому числі й відходів з руйнувань. Потрібні прозорі правила, завдяки яким усі розумітимуть, що треба робити. Зараз у громад такого розуміння немає, вони не мають вичерпно описаних механізмів у сфері поводження з відходами. Рекомендованих правил недостатньо. І поки все це вивозиться у ярки та полігони".
Попереду ще багато роботи. Та, можливо, досвід циркулярного будівництва на Харківщині зможе стати прикладом для інших громад, що страждають від російської агресії, та допомогти їм відновитися ефективніше й екологічніше.
