Цимес лонгрідів тижня: від китайської пропаганди до 750 млн потенційних мігрантів

Ми вирішили дещо змінити формат "Цимесу". Тепер це будуть короткі анотації до статей з викладом основної теми з одному абзаці. На цей раз 4 з 10 матеріалів прямо чи побіжно стосуються Китаю, зокрема текст The Guardian про поширення його пропаганди в планетраних масштабах, гайд The Atlantic щодо ризиків, викликаних втрученням китайського вченого в геном дітей, спецпроект Foreign Affairs про зміни в світовому порядку з претензіями Піднебесної на глобальне домінування.

М'яка сила по-китайськи

1. Inside China's audacious global propaganda campaign. The Guardian

Коли говорять про зростання міжнародного впливу Китаю, зазвичай згадують про ініціативу "Один пояс, один шлях" – створення мережі інфраструктурних проектів за китайські гроші в більш ніж 100 країнах світу. Але Піднебесна наступає не лише тут, а й в інформаційному полі – The Guardian опублікував лонгрід про китайську пропаганду та медійні активи по всьому світу. Спонсоровані КНР медіа не зайняті боротьбою за заробіток з платформами, мають великі штати і зарплати, вище ринкових. Іноземних журналістів також масово возять до Китаю. Все це – щоб показати світу "об'єктивну картину про КНР" з акцентом на її економічних та технологічних успіхах, а не авторитарній системі. Паралельно Китай створює глобальну телекомунікаційну мережу щоб контролювати не лише контент, а самі потоки інформації.

Китайські медіаактиви по всьому світу. Як бачимо, гроші Пекіну є навіть в стовпах західної преси, таких як The New York Times чи The Wall Street Journal

2. Война с Huawei. Project Syndicate

Ще один матеріал стосовно Китаю. Один зі світових топ-економістів Джефрі Сакс пише про неоднозначну подію в міжнародних відносинах – арешт в Канаді фінансового директора Huawei за запитом США, на що Китай вже відповів дзеркальними діями щодо канадських бізнесменів. Адміністрація Трампа звинувачує компанію в обході санкцій щодо Ірану, і, як пише економіст, дії щодо керівників корпорацій за такі вчинки – дуже небезпечний прецедент. Він наводить приклад зловживань американських компаній, за які вони заплатили великі штрафи, але ніхто з топ-менеджерів не був покараний. Реальною причиною затримання, вірогідно, є протидія Китаю на ринку 5G-зв'язку, де Huawei є світовим лідером. І тут вимальовується ще одна грань проблеми – відсутність чітких доказів щодо наявності шпигунських технологій в обладнанні компанії. Тим самим США завдає шкоди міжнародному праву, хоча з фразою Сакса про адміністрацію США як найбільшу загрозу міжнародному верховенству закону складно погодитися.

Розкіш та злидні стартапів

3. Animal house. Toronto Life

Розповідь редактора журналу, який вирішив спробувати себе в одному із канадських стартапів. На диво відповідає стереотипічним поглядам на цей світ – постійне підживлення враження, ніби ти "змінюєш світ", вдавана командність і культоподібність, необхідність цілодобово бути на зв'язку, керівники-фріки і тижневі тренінги, які часом складно відрізнити від вечірок. Все це приправлене жагою до зростання "10х", орієнтацією на гнучкість і постійні зміни заради самих змін, а не на стабільність. Але, попри всю цю гонку за шаленим успіхом та побудовою особливої культури, "ніхто не любить стартап, у якому працює, і ніхто не лояльний йому". Причина: люди не впевнені, чи буде він існувати наступного року або навіть тижня. Не додають оптимізму і зміни в природі роботи – тепер важко сподіватися на стабільну довготривалу зайнятість, і стартапи тут – вістря цього тренду.

Етика і ГМ-діти

4. The CRISPR Baby Scandal Gets Worse by the Day. The Atlantic

Наприкінці листопада науковий і не тільки світ сколихнула заява китайського генетика Хе Цзянкуя (He Jiankui) про те, що він за допомогою CRISPR відредагував геном двох дівчат-близнюків до їх народження. Навіть за відсутності підвердження цієї інформації, вчені жорстко розкритикували його вчинок. The Atlantic наводить 15 загроз, викликаних цим експериментом, серед яких:

• деактивований ген є "заднім ходом" для ВІЛ, хоча у обох дівчат не було цього вірусу. Натомість, це зробило їх вразливішим для інших хвороб
• зроблене ним редагування було неякісним
• невідомо, як ще вплинуть на дітей внесені Цзянкуєм три мутації

Всі інші 12 загроз стосуються етичних питань, на кшталт секретність експерименту, поєднана із його подальшим широким піаром, чи розходження цього вчинку із глобальним консенсусом у генній інженерії. А головне – можливість це повторити за відсутності інструментів контролю.

Китайський генетик Хе Цзянкуй (He Jiankui)

Жінка, що винайшла текстовий редактор

5. Evelyn Berezin, 93, Dies; Built the First True Word Processor. The New York Times

В історії розвитку цифрових технологій дивує диспропорція між кількістю жінок, які долучилися до розвитку цієї галузі, та їх впливом. Ада Лавлейс, Хеді Ламар – вже доволі відомі персони, тоді як про героїню матеріалу NYT Евелін Біразін мало хто знає.
А її винахід – комп'ютеризований текстовий редактор – в кінцевому результаті призвів до зникнення секретарів в старому розумінні, які на початку 1970-х становили 6% робочої сили в США. Також в її доробку перша автоматизована система брюнювання авіабілетів, розроблена ще в 1960 (!) році. Більше про жінок, які вплинули на розвиток ІТ, можна почитати тут.

Евелін Біразін, що винайшла текстовий редактор

Не спішіть списувати ліберальний світопорядок

6. The Fourth Founding. Foreign Affairs

Одна зі статей спецпроекту Foreign Affairs "Who Will Run the World?" про зміни в світовому порядку через ізоляціонізм нинішньої влади США одночасно зі зростанням глобальних амбіцій Китаю. Редактор журналу Гідеон Роуз (Gideon Rose) пише в ній про те, що нинішній глобальний ліберальний порядок, драйвером якого були і є США, пройшов три фази свого становлення: невдала спроба Вудро Вільсона, потім частково успішна Рузвельта та Трумана і, нарешті, завершення справи Бушем і Клінтоном. Нинішні дезінтеграційні процеси у вигляді Brexit, перемога Трампа, а також  спроба Китаю стати моделлю для наслідування для інших країн свідчать про необхідність оновлення ліберального порядку. Але аж ніяк не про його занепад. США має активно брати участь в міжнародній політиці, відіграючи домінуючу роль у побудові світової спільноти на основі довіри і бажанні грати в гру з позитивною сумою. Та для цього потрібен дехто інший в президентському кріслі.

Безпілотне (майже) таксі

7. Riding in Waymo One, the Google spinoff's first self-driving taxi service. The Verge

Нарешті це сталося – дочірня компанія Alphabet запускає перший мобільний додаток із виклику безпілотного таксі. Waymo One – так він називається – поки що тестується в районі міста Фінікс і скоро буде доступний його жителям з подальшим розширенням на інші штати: компанія планує закупити 80 тис. машин в найближчі роки. Поки що автомобілі Waymo їздять разом із водіями, які можуть перехопити управління в незвичній ситуації. Але, як написав автор The Verge, за його три поїздки цього не сталося жодного разу. Тому за відсутності жорсткого регулювання і трагічних інцидентів можливе втілення "кінцевого бачення" компанії хоча б в частині штатів – поїздок повністю автономних автомобілів. Ціна вже зараз конкурентна і не відрізняється від "традиційних" Uber та Lyft. Тому відсутність людини-контролера в беспілотному автомобілі  – річ, яка може повністю змінити наше уявлення про галузь пасажирських перевезень.

8. Між Чавесом і Меркель: яка політична ідеологія у майбутнього президента України. Дослідження. VoxUkraine

В українській політиці не властиво звертатися до ідей, тому часто можна чути про "позаідеологічність" українських партій та політиків. Але це не завадило VoxUkraine зробити першу кількісну оцінку умовної ідеологічної приналежності основних кандидатів у президенти на основі їх заяв. Для цього вони взяли міжнародну методологію Manifesto, 4 тис. заяв семи кандидатів і нанесли їх на ідеологічну систему координат. В результаті вийшло, що майже всі наші топ-політики – соціал-демократи завдяки їх любові до соціального популізму. В матеріалі також є тест, за допомогою якого ви можете визначити своє місце на площині ідеологій.

Авторитарний лівий Ляшко, більш ліберальний Бойко і проринковий Порошенко – приблизно так виглядає ідеологічний розподіл наши політиків на основі їх заяв

9. У нас погані новини. Texty.org.ua

Ми звикли чути про фейкові новини та гучні розлідування із їх використання політичними силами в західних країнах. Але Україна в цьому аспекті не відстає, а через російську агресію в інформаційному полі навіть випереджає світові тренди. Тому головний український ресурс із журналістики даних вирішив розробити алгоритм глибокого навчання, який розпізнавав би "емоційну упередженість" та "хибну аргументацію" в новинах на базі попередньо відібраних 7 тис. матеріалів. У результаті журналісти-дослідники отримали інструмент, який вловлює 60% емоційно упереджених новин російською мовою та 40% українською. Для "хибної аргументації" точність складає 55% та 30% відповідно. Це – чи не перша спроба застосувати технологію машинного навчання для визначення фейків українською та російською мовами, що може стати хорошим інструментом протидії російській інормаційній агресії.

Тренди і негаразди 2018-го

10. 2018's tech trends and tribulations in 14 charts.  Recode

Цей матеріал слід було б помістити в "Графік тижня", але їх тут занадто багато і всі вони важливі, щоб відібрати лише декілька. Як зазначено в назві матеріалу, це – 14 візуалізацій технологічних та інших трендів 2018 року, серед яких:

• падіння аудиторії основних соцмереж в Північній Америці
• зростання кількості проданих електромобілів в США на 57% в порівнянні з 2017 роком
• стрімке падіння біткоїну, який коштував $17 тис. доларів на початку року, до майже $3 тис.
• продовження хвилі звинувачень в сексуальному насильстві, але зі зменшенням інтенсивності і т.п.

Графіки тижня

Минулого тижня американський соціологічний Інститут Геллапа опублікував результати надзвичайно масштабного опитування громадян 152 країн щодо їх намірів мігрувати. Воно базувалося на двох питання: "В ідеалі, якщо б ви мали можливість, ви б емігрували для постійного проживання в іншу країну чи залишилися б у своїй?", і "якщо так, то куди?". Ось 10 країн за часткою населення, яка хотіла б їх покинути:

Загалом в світі близько 750 млн дорослих хотіли б мігрувати до інших країн. Загальносвітовий відсоток потенційних мігрантів поступово зростає: якщо 2010-2012 він становив 13% від дорослого населення Землі, то нині – 15%. Лише в двох регіонах світу за цим показником не відбулося зростання – в країнах ЄС та, як не дивно, СНД.

Напрямки передбачувані: розвинені західні демократії, як то США, Велика Британія чи Німеччина, а також лідери регіонів за рівнем добробуту, такі як Саудівська Аравія для Близького Сходу. Нижче наведені топ-10 країн за абсолютним приростом потенційних мігрантів. Крім величезної цифри у США, привертає увагу Канада та Австралія – туди хоче переїхати більше людей, ніж проживає в них нині.

А що там по Україні? Питання міграції вкрай важливе для нас в останні роки. Час від часу в публічному просторі загострюється дискусія навколо виправданості залишатися за відносної легкості переїзду до країн ЄС. Один з останніх таких прикладів – стаття редакторів "Дзеркала тижня" під назвою "Кровотеча", тривожні мотиви і викривлену інтерпретацію соцопитувань в якій розібрав Тимофій Брік на VoxUkraine.

Ось що ми маємо за опитуванням Геллапа: якщо до населення України додати всіх, хто хотів би до нас приїхати, і відняти всіх з бажанням емігрувати, ми б втратили 25% дорослого населення, 35% людей з вищою освітою ("втеча мізків") та 42% молоді (людей з 15 по 29 років). За останніми двома показниками ми перебуваємо на рівні з Венесуелою (20-е місце з кінця), тоді як за першим – з Сербією (35-е місце з кінця).

Відео тижня

Відео з матеріалу The Verge "Tesla will live and die by the Gigafactory" про величезну фабрику Tesla, яка із завершенням будівництва стане спорудою з найбільшою площею в світі. В найближчому майбутнього компанія вироблятиме на ній 60% світового обсягу літій-іонних батарей. Зверність увагу на підкреслення важливості концепту "гігафабрики" для такої футуристичної компанії, як Tesla. Це протирічить заявам багатьох самоназваних футурологів про промислову революцію 3D-принтінгу та малих підприємств: бажання економії від масштабу та близького розташування промислових потужностей нікуди не зникає.