Пташиний прихисток, зелена зона та ласа ділянка: як вберегти Труханів острів у Києві?
У чому проблема?
Труханів острів — один із найбільших і чи не єдиний з-поміж київських островів, який не має природоохоронного статусу. Попри те, що вся територія острова належить до територій водного фонду України, приблизно третина його вже забудована. Наразі Київська міська прокуратура судиться з Київрадою через дозвіл на комерційну забудову однієї з ділянок острова. Подальша забудова острова — великий ризик для його екосистеми.
Яке рішення?
Експерти сходяться на думці, що першим кроком для збереження території має бути оголошення її заказником. Це не заборонятиме спорт і рекреацію в зеленій зоні та водночас має зберегти її від подальшої забудови.
У чому цінність Труханового острова?
"Труханів острів дуже важливий з точки зору охорони природи. І не тому, що на ньому є якісь унікальні популяції, а саме зважаючи на те, які функції він виконує", — розповідає керівник громадської організації "Українська природоохоронна група" Олексій Василюк.
Острів відіграє велику роль для перелітних птахів, які тисячоліттями летять з північних країв у вирій однаковими шляхами. Шлях міграції птахів з-за Полярного кола, зі Скандинавії тощо вздовж річки Дніпро найпотужніший в Україні з погляду того, як багато птахів по ньому летить, говорить експерт. І саме в районі Києва сходяться шляхи міграції пернатих по Прип'яті, по самому Дніпру й по Десні.
"Лісові птахи мігрують, перелітаючи з дерева на дерево, і для них Труханів острів у центрі великого міста Києва відіграє ультраважливу роль. Якщо цієї зеленої зони не буде, їм стане значно важче мігрувати. Не забуваймо, що Україна підписала цілу низку міжнародних угод, які передбачають зокрема охорону шляхів міграції птахів. Це наша територія, від якої залежить життя в інших регіонах планети. І оце робить нас унікальними", — каже Олексій Василюк.
Другий аргумент еколога: Труханів острів — найбільша зелена зона в центрі столиці, і тут суто статистично найбільше тварин і птахів (як-от зайців, лисиць, болотяних черепах — останні охороняються на міжнародному рівні), ніж деінде в Києві.
Директор "Київського еколого-культурного центру" Володимир Борейко розповідає також, що їхні фахівці виявили на Трухановому острові кілька червонокнижних видів рослин. Це зокрема папороть гронянка багатороздільна й орхідея кручка чемерникоподібна.
Володимир Борейко акцентує також на важливій рекреаційній ролі острова.
"Його особливість — напівдика природа. Тобто туди можна приїхати з сім'єю, відпочити, пограти у футбол, позасмагати, поставити намет, половити рибу. Таких місць у нас із кожним роком стає дедалі менше. Війна ще більше ускладнила ситуацію. Раніше ж кияни виїжджали на такий відпочинок, скажімо, в ліси на північ області, а зараз цього не буде, бо діє заборона на відвідування лісів. Фактично це єдине місце для сімейного відпочинку", — каже еколог.
На острові до Другої світової війни існувало робоче селище водників, і це один з аргументів тих, хто не проти забудови цієї території. Але водночас, нагадує керівник громадської організації "Українська природоохоронна група", Труханів та інші довколишні острови завжди належали до затоплюваних під час повеней територій, що робить забудову там недоцільною та небезпечною. Повінь 2023 року, найбільша за останні 43 роки, тільки підтверджує цю тезу. А втім, коли йдеться про природу, на острові панує такий тип екосистем, який має здатність швидко відновлюватися після повеней.
"Після Другої світової війни виконком Київради прийняв рішення провести на острові висадку дерев на суботнику. Сьогодні, коли ви дивитеся на острів, то бачите, наскільки різні скрізь дерева, вони своєрідними шматками висаджені. Там сосни, там берези, там горобини, багато різних дерев. Чому? Тому що кожен виш на той момент брав свої види дерев, вибирав ділянки та займався висадкою. І так вийшло, що весь острів — це дуже різні дерева: там — сосновий бір, там — березовий гай, там — взагалі суміш, там — чагарники… Таким чином отримали ось таку красу — ліс", — звертає увагу членкиня правління Громадської спілки "Труханів острів" Катерина Каленська.
Що відбувається?
Заповідати чи забудувати — ці два наміри щодо Труханового острова, здається, змагаються вже років тридцять. 1994 року Київська міська рада ухвалила рішення "Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві", яким Труханів острів був зарезервований до заповідання.
2004 року статус заповідних отримали 30 островів у Деснянському, Дніпровському та Печерському районах Києва, але Труханів острів до регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови" не увійшов. Натомість з початку 2000-х років виникали різні проєкти його забудови (як-от змієподібними будинками чи так званий ландшафтний екопарк "Міжнародний молодіжний центр" до Євро-2012), і врешті станом на початок 2023 року приблизно третина Труханового острова, за словами експертів, уже забудована (найбільш скандальні забудови виявили активісти "Автомайдану" ще 2015 року).
2019 року "Київському еколого-культурному центру" вдалося втілити ініціативу з заповідання частинки території острова. Київрада тоді ухвалила рішення створити ландшафтний заказник "Труханів острів" орієнтовною площею 27,44 га, до якого увійшли 14 озер та листяний ліс на території Труханового острова. Проте не всі екологи схвалили цю ініціативу, вважаючи її непослідовним і половинчастим рішенням. Адже охоронний статус отримала мізерна частинка з 450 гектарів Труханового острова.
Тим часом зазіхання на острів не припинялися. Наприкінці березня вже 2023 року Київська міська прокуратура повідомила, що заявила до Господарського суду м. Києва позов про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради про поновлення приватному підприємству договору оренди земельної ділянки вартістю понад 12,8 млн грн в прибережній смузі річки Дніпро на острові Труханів.
Порівняно з загальними розмірами острова йдеться про невелику ділянку — 0,3936 га. Але порушення законодавства в цьому випадку, на думку прокуратури, кричущі.
Що кажуть у прокуратурі?
Ще у 2007 році Київська міська рада своїм рішенням передала приватному підприємству в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,3936 га, у тому числі 0,1326 га в межах прибережної захисної смуги, для будівництва та обслуговування комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою на острові Труханів.
Термін дії відповідного договору оренди сплив 22 серпня 2017 року За цей час орендар не тільки нічого не звів на цій ділянці, а й не розробив проєктну документацію та не отримав дозвільної документації на забудову земельної ділянки. З погляду захисту довкілля це добре для самого острова, водночас це означає, що підприємство неналежно виконувало обов'язки орендаря. І воно втратило переважне право на поновлення договору оренди землі, а його право землекористування припинено автоматично через положення ст. 416 Цивільного кодексу України та ст. 102-1 Земельного кодексу України.
"При цьому Київська міська рада через чотири роки після закінчення терміну дії договору оренди прийняла оспорюване рішення про поновлення його дії терміном на 10 років. Відтак, оскільки у період з 2017 по 2022 рік орендні відносини щодо спірної земельної ділянки між підприємством та Київською міською радою оформлені не були, то з 2017 року підприємство не було орендарем земельної ділянки", — стверджують у Київській міській прокуратурі.
Та вже 24 жовтня 2022 року Київська міська рада поновила договір оренди з тим самим приватним підприємством. Зважаючи на попередню історію, фактично це вже не поновлення договору, а нове відведення земельної ділянки орендарю, який не має на це переважного права.
Але проблема не лише в цьому.
"Спірна земельна ділянка площею 0,3936 га, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги на острові Труханів у Дніпровському районі міста Києва, в силу вимог закону повністю належить до категорії земель водного фонду, де заборонено будівництво споруд. За таких обставин, Київська міська рада як у 2007 році, так і у 2021 році діяла всупереч інтересам територіальної громади міста Києва, оскільки фактично вдруге надала для забудови вільну земельну ділянку водного фонду на острові Труханів, який знаходиться на річці Дніпро загальнодержавного значення", — розповіла "Рубриці" речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець.
А саме цього квітня повінь ще раз нагадала українцям, чому на ділянках водного фонду нічого будувати не можна. До речі, "Рубрика" нещодавно писала про причини цьогорічної повені й дієві рішення щодо підтоплень.
Також у прокуратурі звертають увагу, що Київська міська рада рішенням від 31.08.2021 визначила категорію земельної ділянки як землі рекреаційного призначення, однак за законом це землі водного фонду. Це така собі лазівка, щоб дозволити забудувати виділену територію.
Такі "рекреаційні" забудови на острові, на жаль, не одиничні. Крім того, на острові багато самозахоплень території, наприклад, так званими наметовими таборами, каже Катерина Каленська.
То яке рішення?
Передусім необхідно нарешті надати острову статус заказника.
"Тоді тут не можна буде рубати, полювати, забудовувати, створювати сміттєзвалище. А відпочивати, ходити на пляж, займатися спортом, знімати фільми тощо не забороняється", — пояснює Олексій Василюк.
Ініціативу створення заказника на Трухановому острові на площі орієнтовно 290 гектарів (це територія, ще вільна від забудови) нещодавно висунув "Київський еколого-культурний центр". Його директор Володимир Борейко каже, що відповідний документ фактично готовий, але є сумніви, що нинішній депутатський склад Київради його ухвалить.
Олексій Василюк теж вважає, що віри в принципове рішення про надання острову природоохоронного статусу небагато. "Українська природоохоронна група" з 2018 року двічі пропонувала надати острову статус заказника, та на той час пропозицію навіть не стали розглядати. Втім, ці пропозиції є більш ніж обґрунтованими, адже на виконання рішення Київської міської ради №14 від 17.02.1994 року в Києві визначені території, що резервуються для заповідання. Аналогічне зазначене і в Генеральному плані міста. І Труханів острів — серед них.
На думку членкині правління Громадської спілки "Труханів острів" Катерини Каленської, другим кроком має бути створення єдиного підприємства, яке б опікувалося островом і несло відповідальність за його стан. Таким чином можна було б боротися зокрема з незаконними рубками дерев на острові.
Третій крок — провести інвентаризацію всіх об'єктів (зараз частково це відбувається), і потім "остаточно за результатами інвентаризації знести всі незаконні самозахоплення", — каже Катерина Каленська.
А далі варто розвивати спортивну інфраструктуру. Звичайно, там, де це не зашкодить довкіллю, переконана пані Катерина.
Вона сама — одна з підприємців, які працюють на острові. У громадську спілку разом із чоловіком вони об'єдналися разом з громадськими, спортивними організаціями та іншими киянами для "участі у розвитку інфраструктури Труханового острова і збереження та захисту його зеленої унікальності".
"Якщо ми з вами чесні й не хочемо острів просто забудувати, тоді жодних аргументів проти заказника бути не може", — підсумовує керівник громадської організації "Українська природоохоронна група".
Інші рішення
Днями за ініціативи громадської спілки "Труханів острів" і сприяння місцевої влади та численних громадських організацій на Трухановому острові була закладена Алея Пам'яті Героїв. Кожне з дерев алеї присвятять пам'яті загиблого у війні з російськими загарбниками Героя.
Також на Трухановому острові облаштовують стежки для активного відпочинку киян та гостей столиці. В управлінні екології та природних ресурсів КМДА повідомляють, що це будуть два марковані маршрути по перетятій місцевості для скандинавської ходьби, бігу або їзди на гірських велосипедах протяжністю 11,4 км та 8,7 км. Вирушити на прогулянку можна буде з однієї з двох стартових точок — біля Пішохідного або Північного мосту.
"Станом на 17 квітня 2О2З року тривають роботи по розробці та встановленню елементів навігації. Очікується, що маршрути будуть відкриті наприкінці квітня — на початку травня поточного року", — ідеться у відповіді управління на запит "Рубрики".
Ці два маршрути також передбачають наявність громадських вбиралень, пунктів медичної допомоги й муніципальної охорони на старті та фініші, а також декілька фотозон та місць для відпочинку.
Позиція міської влади
На запит "Рубрики" начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний відповів: "Стосовно ініціативи Київського еколого-культурного центру щодо надання природоохоронного статусу частині території Труханового острова зазначаємо, що управління послідовно виступає за всі конструктивні ініціативи, спрямовані на захист навколишнього середовища. Водночас зважаючи на великий рекреаційний потенціал Труханового острова, а також значне суспільне значення острова для киян, вважаємо, що питання подальшого розвитку зазначеної території має стати предметом фахової дискусії за участі експертів природоохоронної галузі, депутатів Київської міської ради та представників громадськості".
Водночас ситуацію зі згаданим вище позовом прокуратури в управлінні не прокоментували.
Фото Миколи Тимченка
