Дистанційна робота, виплати ⅔ зарплати під час вимушеної відпустки та допомога по безробіттю. Розібралися у нововведеннях трудового законодавства
З приходом карантину багатьом українським роботодавцям довелося переформатувати структуру роботи на своєму підприємстві. Однак те, що випадок безпрецедентний, так само швидко змусило змінювати й законодавство, підганяти його під нові реалії. Як змінилися трудові відносини під час карантину, на які виплати можуть розраховувати працівники і як довго це триватиме — розбираються в "Рубриці".
Законом № 540-IX було введено можливість надомної (дистанційній) роботи, коли працівник може виконувати свої трудові обов'язки з будь-якого місця, на його розсуд. Згідно зі змінами, на віддаленій роботі працівник має гнучкий режим робочого часу. Тобто, він може самостійно обирати, в який час працювати, і правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства на нього не поширюються. Основна умова — повинна бути дотримана норма фіксованого робочого часу (в день, тиждень або місяць).
Трудовим договором з гнучким режимом робочого часу може бути встановлено час для перерви і відпочинку, а також фіксований час, в який співробітник зобов'язаний бути присутнім на робочому місці і змінний час, протягом якого він на свій розсуд визначає періоди роботи. Наприклад, при 8-годинному робочому дні з 9:00 до 11:00 ви повинні бути присутніми на робочому місці, а решту часу — 6 годин, можете розподіляти самостійно.
Умова встановлення гнучкого режиму робочого часу або надомної роботи має бути прописана в трудовому договорі і діяти, поки трудовий договір є чинним, а може встановлюватися й тимчасово, наказом або розпорядженням роботодавця на час загрози поширення епідемії, пандемії або загрози військового, техногенного, природного або іншого характеру.
Згідно із законодавством, в рік працівник має право піти у відпустку за свій рахунок на 15 днів. Замість того, щоб заборонити роботодавцям відправляти працівників у відпустку за свій рахунок на весь період карантину, законотворці узаконили це. Так, Закон № 530-IX передбачає можливість роботодавця відправити працівника у відпустку на весь період карантину, встановленого постановою Кабміну. При цьому право на інші відпустки, в тому числі на 15-денну без збереження зарплати, зберігається.
Законом 540-IX були внесені зміни в Закон України "Про зайнятість населення". Згідно ст. 47 і 47-1, роботодавець може звернутися в Центр зайнятості (ЦЗ), і в разі, якщо він відповідає зазначеним у ст. 47 умовам, працівникам підприємства виплатять допомогу по частковому безробіттю. Допомога виплачується в розмірі ⅔ зарплати, але не більше мінімалки — 4723 гривень.
Щоб працівники могли отримати допомогу, роботодавцю необхідно подати до місцевого ЦЗ заяву, відомості про працівників, які будуть отримувати допомогу, довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та копію наказу з зазначенням дати початку зупинки (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширення коронавіруса.
Багато роботодавців порушують законодавство, змушуючи своїх співробітників писати заяви на звільнення. Жодних спеціальних норм про заборону звільнення українців на період карантину не вводилися — потрібно звертатися до вже існуючих норм трудового законодавства.
Так, ст. 36-41 Кодексу законів про працю (КЗпП) передбачає повний перелік підстав для припинення трудового договору. Якщо роботодавець змушує написати заяву на звільнення, це є порушенням ваших прав, і погоджуватися на не варто. В результаті йому доведеться або залишити вас на роботі, або звільняти з порушенням трудового законодавства. Останнє є грубим порушенням і передбачає кримінальну відповідальність роботодавця у вигляді штрафу від 34 до 51 тисяч гривень / позбавлення права обіймати певні посади / заборони займатися певною діяльністю на строк до трьох років / виправних робіт на строк до двох років. У той же час не варто забувати, що роботодавець може звільнити вас на підставах, викладених у статті 40 КЗпП (невідповідність займаній посаді, прогул, систематичне невиконання трудових обов'язків), але в цьому випадку він повинен довести існування таких обставин, навести відповідні докази.
Якщо ви вважаєте, що вас звільнили з порушенням трудового законодавства, ви можете відновитися на посаді через суд, а також компенсувати зарплату, яку ви не отримали через таке звільнення. Судовий збір при цьому сплачувати не потрібно, оскільки спори, пов'язані з поновленням на посаді в разі незаконного звільнення та оплату вимушеного прогулу, їм не оподатковуються. У позові необхідно вказати, які ваші права були порушені, послатися на статті 232, 235, 236 КЗпП та ст. 3, 15, 118, 119 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), а також викласти вимоги, зокрема: відновити вас на займаній раніше посаді і стягнути з роботодавця суму невиплаченої зарплати під час вимушеного прогулу. Зразок позовної заяви можете знайти тут. Термін позовної давності — місяць з дня звільнення (місяць з дня, коли працівник дізнався про звільнення) або до кінця карантину, згідно п. 4 Перехідних положень ЦПК.
Якщо ви написали заяву на звільнення за власним бажанням, ви маєте право на отримання допомоги по безробіттю. Так, Законом № 553-IX були внесені зміни в Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зміни визначають, що на період карантину для осіб, які звільнилися з роботи за власним бажанням, не діють вимоги щодо відкладення виплати допомоги по безробіттю на строк до 90 днів, максимальна тривалість цих виплат — 270 календарних днів. Це означає, що ви почнете отримувати допомогу, починаючи з дня реєстрації в Центрі зайнятості. Разом з цим набула чинності постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08.04.2020 № 217, згідно з якою, мінімальний розмір допомоги по безробіттю збільшено з 650 до 1000 гривень.
Виплата по безробіттю може бути і більше — з урахуванням страхового стажу та інших факторів реальна мінімальна виплата складе близько 1800 грн на місяць. Максимум — 8408 гривень на місяць. Дізнатись, якою буде ваша сума допомоги, можна зателефонувавши на гарячу лінію Центру зайнятості — 0 (800) 50 99 66. Зверніть увагу, що право на таку виплату мають всі, особи, які платили ЄСВ — тобто і ФОПи теж.
Щоб зареєструватися в центрі зайнятості, необхідно подати 2 заяви — про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю (бланки за посиланнями). Подати заяву можна двома способами — кинувши її в поштову скриньку Центру зайнятості або по електронній пошті. Докладні інструкції про те, як це зробити, можна знайти на сайті Державного центру зайнятості.
Якщо вдарила криза. Як знайти хорошу роботу на карантині
Як уряди різних країн підтримують бізнес під час карантину?
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.