Розбір 09:40 22 Бер 2021

Як змінюється трудове законодавство через пандемію?

У чому різниця між ненормованим робочим днем і гнучким графіком, та хто повинен платити за електрику, коли ви працюєте з дому?

English version here

Останнім часом з'явилася потреба вводити нові норми, які б привели законодавство у відповідність з реаліями, адже ніколи до цього на пострадянському просторі не було такої гострої необхідності перевести людей на віддалену роботу. Через рік після введення повного локдауну в Україні багато хто з нас так і не повернулися в офіси — адже віддалена робота в більшості випадків набагато комфортніша, ніж в офісі.

Однак разом з цим виник ряд проблем, як, наприклад, неможливість контролювати роботу співробітника, численні "переробки" через ненормований робочий день… Ці проблеми поступово врегульовуються: вводяться нові терміни і вимоги, які захищають деякі права трудящих. Пропонуємо ознайомитися з тими змінами, які вже вступили в силу, і з тими, які тільки плануються до імплементації.

"Дистанційна" та "надомна" робота — хіба є різниця?

Підписуючи трудовий договір, коли влаштовуєтеся на "віддаленку", зверніть увагу, як прописаний вид вашої роботи: дистанційна або надомна. Це нові терміни, введені до трудового законодавства законом №4051, який набрав чинності 27 лютого цього року. Залежно від того, який режим роботи ви виберете, залежить, наскільки гнучким буде ваш графік, і наскільки ви будете вільні в пересуваннях.

Так, "дистанційна" робота проводиться поза робочих приміщень або території власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Тобто, на дистанційці ви можете працювати з будь-якого міста чи місця — навіть лежачи на пляжі. Особливості "дистанційної роботи такі":

Працівник розподіляє робочий час на свій розсуд, не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку на виробництві.
Роботодавець повинен забезпечити працівника необхідним обладнанням, якщо договір не передбачає іншого.
Також може тимчасово вводитися на прохання працівника строком на 2 місяці, якщо він вважає, що постраждав від дискримінаційних дій з боку інших співробітників компанії — але остаточне рішення приймає роботодавець.
Графік роботи при цьому може бути змішаним: частина часу працівник проводить вдома, а частина — в офісі, на його власний розсуд.

"Надомна" робота, у свою чергу, передбачає прив'язку працівника — хай не до офісу, але до місця проживання або будь-якого іншого приміщення — за його вибором. Особливість полягає в тому, що за надомної роботи ви не можете залишити закріплене за вами місце. Це актуально, якщо працівнику для виконання його обов'язків необхідна зона, обладнана спеціальними технічними засобами (інструментами, приладами і т.д.). Робота вдома має свої особливості:

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами і інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на роботодавця. Якщо ж працівник використовує свої інструменти, він має право на компенсацію — на "дистанційній" роботі компенсації не передбачено.
Фіксоване робоче місце можна змінювати — але тільки попередивши про це керівництво не менш, ніж за 3 робочих дні.
"Надомна" робота не означає, що працівник "за замовчуванням" має гнучкий графік — цей пункт може встановлюватися окремо і повинен бути обов'язково прописаний в договорі. Незалежно від того, гнучкий графік у вас буде або з 9:00 до 18:00 — загальний робочий час за тиждень не повинен перевищувати 40 годин.

При цьому в обох випадках працівник несе повну матеріальну відповідальність за надане роботодавцем обладнання, а обидва режими роботи можуть вводитися наказом керівництва, навіть якщо це не передбачено трудовим договором, але тільки у виняткових випадках: загроза поширення епідемії, збройна агресія, будь-яка інша надзвичайна ситуація.

Що важливо знати про "дистанційну" та "надомну" роботу роботодавцю?

Введення у трудовий договір нових понять, на думку президента Гуманітарного центру Андрія Кривоноса, тільки додасть клопоту наймачеві. Андрій Кривонос звернув увагу на такі спірні моменти, які не враховують нові норми:

Закон не регулює порядок оподаткування нової техніки, що купується працівникові для надомної / дистанційної роботи, адже формально вона є матеріальною цінністю і оподатковується у розмірі 18% вартості. "У більшості випадків власники і бухгалтери підприємств, переконаний, не звертатимуть на це уваги. Інакше це відлякає працівників, яких зобов'яжуть ще й платити податки за забезпечене роботодавцем робоче місце", — пояснює Кривонос.
Документ не має чіткого механізму відшкодування амортизаційних витрат працівника в робочих цілях: використання його техніки і компенсація вартості її можливих ремонтів, плата за електроенергію, відшкодування телекомунікаційних витрат… Цей список може бути дуже довгим. Статтею 125 КЗпП передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на отримання компенсації за їх зношування (амортизацію), а роботодавці, за погодженням з працівником, визначають розмір такої компенсації і можуть її виплатити. Але ж мова йде про право працівника вимагати компенсацію, а не про обов'язок роботодавця її відшкодувати — ще одна законодавча діра.

Так чим же був мотивований законодавець, коли вирішив ввести окрему термінологію, що розділяє обидва режими роботи — адже раніше нічого не заважало прописати ті ж умови в трудовому договорі? Експерти не раз заявляли про це, критикуючи документ, коли він ще перебував на стадії парламентських читань. Наприклад, Андрій Кривонос заявляв:

"Вважаю, що цей напрямок взагалі не потребував такої уваги з боку державних органів і законодавчого врегулювання. Адже ми повинні акцентувати саме на договірних відносинах між сторонами трудових відносин. І деталізувати, що таке "дистанційне робоче місце", що таке "надомна" або "дистанційна робота", вважаю, недоречно. Адже варіантів може бути набагато більше, ніж передбачив законодавець", — прокоментував фахівець.

Втім, роботодавцю не обов'язково обмежуватися поняттями "дистанційна" або "надомна" робота — всі умови щодо робочого місця, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, наявності гнучкого графіку та умов компенсації співробітнику витрат на обладнання і амортизацію можуть бути прописані в договорі окремо. А що стосується питання необхідності ввести дані норми, на думку Андрія Павловського, експерта з питань соціальної політики, — це вимушений захід, спроба привести законодавство у відповідність до фактичної обстановки у сфері трудових правовідносин в Україні, яка склалася за рік епідемії.

На що ви йдете, погоджуючись на гнучкий режим робочого часу та ненормований день?

Однак робота з дому і з офісу — це не єдині "моменти". За даними досліджень компанії NordVPN Teams, що спеціалізується на підтримці бізнесу, співробітники на дистанційній роботі працюють на 2 години довше, ніж в офісі і мають велике навантаження. Люди, працюючи вдома, не зловживають, а навпаки, скорочують час, виділений на обідні перерви і іноді працюють, незважаючи на хворобу. Іноді мова йде про повну відсутність розмежування між робочим і вільним часом, коли до виконання поставлених керівництвом завдань люди повертаються навіть вночі. Однак такий розпорядок загрожує працівнику і в перспективі — всьому колективу. Втрачається концентрація, підвищується ризик "вигоріти".

Тому для тих, хто працює по ночах, законом встановлюються пільги. А "гнучкий" і "ненормований" графік — це не привід працювати ночами, а законодавчо встановлені способи зробити робочий процес більш лояльним до працівника.

Так, гнучкий режим робочого часу передбачає, що працівник не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку — він може сам вирішувати, коли починається і закінчується його робочий день, скільки в ньому перерв, скільки часу виділяється на обід і т.д. Між ним і роботодавцем може бути окрема домовленість, що протягом певного часу працівник зобов'язаний бути на робочому місці. Наприклад, бути на зв'язку з 9:00 до 12:00, а решту робочого часу розподіляти на свій розсуд. При цьому не повинна порушуватися денна або тижнева норма вироблення (8-годинний робочий день або 40-годинний робочий тиждень), а також порядок оплати праці. Тобто вам не можуть знизити зарплату або змусити працювати більше часу, ніж це передбачено законодавством, посилаючись на гнучкий графік роботи.

Гнучкий режим — це альтернатива ненормованого робочого дня. Але якщо під час гнучкого режиму визначається, скільки часу працівник повинен проводити на робочому місці, то за ненормованої роботи такого критерію немає — не буде і доплат за "понаднормових" годин. "Мірилом" в цьому випадку виступає коло обов'язків працівника і обсяг виконаних робіт. Наприклад, журналіст повинен здати один матеріал на тиждень, монтажер — змонтувати 15 хвилин відео в день. Працівникові з ненормованим робочим днем надається додаткова відпустка до 7 днів за рахунок роботодавця. Таким чином, на місяць він повинен мати не 21 день оплачуваної відпустки, а 28.

Можливо, у законодавстві з'явиться ще один режим роботи — з нефіксованим робочим часом, для випадків, коли неможливо заздалегідь визначити види, обсяги і періоди виконання роботи, зокрема роботи фрілансерів. Фрілансер і роботодавець можуть самі домовлятися про необхідність і час виконання роботи, її обсяг і режим виконання. Оплата праці відбувається виключно за той час, коли робота фактично виконується. Передбачається, що такий працівник зможе більш вільно планувати свою роботу, не прив'язуючись до одного роботодавця і робочого графіка підприємства, планувати свою діяльність в залежності від поставлених йому завдань. При цьому працівник отримає всі права і гарантії, передбачені законодавством про працю, зокрема щодо режиму роботи, часу відпочинку, порядку прийому на роботу і звільнення, виплати заробітної плати, відпустки. Проект, який передбачає це, вже схвалений Кабміном.

Що як роботодавець порушує ваші трудові права?

Права співробітників частіше порушуються у великих компаніях — це обумовлено тим, що "схеми" звільнення неугодних співробітників давно закріплені. Це може бути кратне винесення дисциплінарних стягнень, або скорочення штату, за яким послідує звільнення. Послуги юриста можуть виявитися дорогими, а судовий процес — затягнутим. Погодьтеся, це не те, що шукають люди, яких щойно звільнили. На щастя, є простіші способи відновити справедливість.

Дзвінок на Урядову Гарячу лінію 15-45. Лінія працює цілодобово, а дзвінки з фіксованого зв'язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників безкоштовні. Щотижня на лінію звертаються близько 40 тисяч громадян з різних питань — частина з них отримують роз'яснення або коротку юридичну консультацію, а частина — фіксуються у вигляді звернень громадян та направляються в інші держоргани.

Написати на Урядову Гарячу лінію. Повідомте про порушення, написавши про це на Facebook-сторінку або подавши електронне звернення через сайт. Подати електронне звернення можна тут.

Подавши скаргу у Державну службу з питань медичної праці. Звернення може бути усним, на особистому прийомі в територіальному відділенні Держпраці або письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відділення особисто або через уповноважену ним особу. Письмове звернення також може бути направлено по електронній пошті. Деякі сервіси пропонують сформувати скаргу платно, однак користуватися ними не варто — ту ж форму можна завантажити на сайті Держпраці за посиланням.

На хвилі цифровізації в минулому році ДПС Одеської області запустило додаток Legal Work. Ще рік тому через сервіс можна було сформувати скаргу до регіонального управління Держпраці, Облдержадміністрації або поліції, але тепер додаток просто перенаправить вас на сайти цих установ.

↓Читайте також