І чому насправді мета — лише 20% від цього числа.
В ході форуму «Україна 30. Екологія» Президент Володимир Зеленський заявив про те, що вже підписав наказ про старт екологічного проєкту «Зелена країна».
«Ми поставили амбітну, але досяжну мету: за 10 років збільшити площу лісів на 1 мільйон гектарів. Для цього в найближчі три роки посадимо 1 мільярд дерев», — сказав Зеленський.
Фраза буквально розірвала інтернет: громадськість збудилася через важко усвідомлюване число. Тут само з усіх боків посипалася критика, підрахунки й слова про неможливість реалізації такої ідеї. В чому справа — вирішила розібратися "Рубрика" і дізнатися, чи здійсненна задача в українських реаліях.
У самому документі, правда, про мільярди дерев і мільйони гектарів нічого не сказано. У ньому йдеться про необхідність почати з 2021 року реалізацію екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України», якою, по факту, ще немає — Кабмін ще має розробити цю програму, а також удосконалити систему охорони, захисту і відновлення лісів, стимулювання розведення лісів, збереження і відновлення природних екосистем. Шляхи реалізації цього завдання ще повинен придумати Кабінет Міністрів, на це їм дається термін у 2 місяці.
Також уряд повинен продумати комплекс заходів з ідентифікації придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форми власності «з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України».
Ідея ж з мільярдом дерев, судячи з усього, стає гаслом кампанії зелених з заліснення України.
Загалом на планеті росте 3,04 трильйона дерев — такі дані наводять вчені з Єльського університету у своїй доповіді. З них 0,61 трильйона — в помірному кліматі, де знаходиться Україна. Також відомо, що щорічно на планеті вирубують понад 15 мільярдів дерев, але за той же час природним чином виростає 5 мільярдів дерев. Цифра в мільярд дерев тепер виглядає більш реальною, хоча відомо, що все-таки більше дерев росте в тропічних і субтропічних лісах.
Мільярд дерев за три роки — це 333,3 мільйона дерев на рік, близько 27,8 млн на місяць, 926 тисяч в день, 38,6 тисячі на годину, 643 — у хвилину або більше 10 дерев в секунду. Водночас варто пам'ятати, що цілий рік, і аж тим більше цілодобово висаджувати дерева неможливо — всі маніпуляції з посадкою здійснюються, як правило, навесні.
Цієї весни, за даними Київського обласного управління лісовими господарствами, на Київщині було висаджено понад 11 мільйонів саджанців. Протягом декількох місяців руками лісівників було відтворено +1540 га лісових культур, а це більше 11 мільйонів дерев, так було перевиконано план весняної посадки лісу (1260 га). Відомо також, що лісники Вінниччини цієї весни зібралися висадити 5 мільйонів дерев, а лісники Житомирської області минулої весни дійшли до позначки у 20 мільйонів нових саджанців.
Для забезпечення лісокультурних робіт у 2021 році в лісових розсадниках виростили 231,9 мільйона сіянців, в тому числі 3,46 мільйона сіянців головних лісотвірних порід із закритою кореневою системою. Крім того, вирощено 3,55 мільйона саджанців для потреб озеленення та 140 тисяч укорінених живців. Такі показники можна назвати стахановськими, оскільки в лісовому агентстві пояснюють: всі плани були перевиконані на 110-115%. Але навіть таких результатів не вистачить, щоб домогтися результату, про який заявив Зеленський — ми ж пам'ятаємо, що мільярд дерев за 3 роки — це 333,3 мільйона саджанців на рік.
Те, що дерево можна посадити менш ніж за 10 секунд, звучить, звичайно, непереконливо. Для тих, хто хоч раз займався цим на дачі або у дворі свого будинку — так точно. Але тільки мало хто замислюється про те, що під «деревами» мається на увазі не півтораметровий саджанець, а сіянці — маленькі рослини висотою 15-20 сантиметрів, які тільки почали формувати кореневу систему і їх можна висаджувати, як помідори: просто з контейнерів в зовсім невеликі заглиблення у землі.
Така посадка вже давно механізована і використовується у всьому світі, в тому числі й в Україні. Трактор, що йде по землі, робить борозну, в яку лісник, що знаходиться в спеціальному причепі, садить сіянці. Ще два працівники допомагають процесу висадки, який, як можна побачити на відео, займає навіть менше ніж 10 секунд.
Більш того, варіант, описаний вище — не найбільш «просунутий». Іноді для механізованої посадки дерев взагалі не потрібно більше однієї людини, оскільки навіть процес подачі саджанців в деяких моделях автоматизований.
Можна піти ще далі й заглянути в майбутнє. Цілком можливо, що незабаром висаджувати дерева в Україні будуть за допомогою дронів. Таку ідею вже реалізував канадський стартап Flash Forest: в процесі посадки лісу залучено лише три великовагових дрона. Перший вистрілює вже пророщеним насінням з невеликої пневматичної гармати. Другий безпілотник розпорошує азот, добрива та інші поживні речовини, які допоможуть насінню не загинути. Третій дрон повинен буде виконувати функцію лісника: пролітати раз на тиждень над посадками й «стежити» за ростом дерев.
За такої методики роботи Flash Forest може садити від 10 000 до 20 000 насінин на день. Керівництво стартапу сподівається, що в майбутньому пара пілотів зможе висаджувати до 100 тисяч дерев за один день.
Використання дронів одночасно здешевлює і прискорює процес посадки дерев. Кожен дрон може замінити 10 осіб, а кожна людина, залучена до процесу, може управляти 10 дронами одночасно. Таким чином, процес стає ефективнішим в 100 разів.
Ігор Куземко, дендролог Національного інституту еволюційної екології роз'яснює, що цифра в мільярд дерев — реалістична, але існують ризики, пов'язані з нестачею території та озелененням видами, які можуть зашкодити довкіллю:
«Лісгоспами України у 2020 році було висаджено, якщо я не помиляюся, 280 мільйонів дерев. Але, виникає питання, де візьмуться ці площі? Тому що це, на перший погляд, мільйони гектарів. По-друге, важливо, які саме дерева будуть висаджуватися. Тобто, одна справа — це аборигенні дерева, інша справа — якщо це будуть чужорідні, занесені дерева. Вже була програма "Ліси України", і на папері було все дуже красиво, а за фактом я особисто бачив, орали степи, висаджували робінію і дуб червоний — дуже інвазивні види, які взагалі не можна у нас садити. У цьому я бачу проблему», — пояснює експерт.
Він також додає, що кількість висаджених дерев «нічого не вирішує», адже дерева важливо не тільки висадити, а й доглядати за ними, і є ризик того, що через рік від висадженого мільярда дерев нічого не залишиться:
«Навряд чи будуть висаджуватися повномірні дерева. Я не думаю, що в Україні є така кількість посадкових матеріалів, навіть на всіх розсадниках, хоч приватних, хоч державних. Висаджуватися будуть, як в сільгоспах, просто жолуді? І раз-два на рік їх потрібно хоча б обкошувати, тому що бур'яни їх просто заглушать і не дадуть деревам розвинутися навіть, якщо вони приживуться. Через рік-два дерева все одно засохнуть без якогось регулярного нагляду, поки вони не піднімуться хоча б до метрової висоти», — вважає дендролог.
В уряді кажуть, що мільярд дерев — це запланована кількість сіянців, які збираються посадити, але не всі з них стануть деревами. На тому ж форумі «Україна 30» міністр охорони навколишнього середовища Роман Абрамовський підтвердив слова дендролога Ігоря Куземка, що з мільярда висаджених дерев в результаті залишиться лише п'ята частина:
«Головна ідея ініціативи президента — це збільшення в Україні площ лісових насаджень. Механізм досить простий: на площі в один гектар садять близько п'яти тисяч дерев, за час обробки даної лісопосадки залишиться близько 500 дерев, це, відповідно, 10% від загальної кількості. Висаджувати будемо змішаний ліс, він практично не горить. Висаджувати сосну в умовах кліматичного підвищення температури, зменшення вологи та підвищення сухості безглуздо, через 50-70 років її потрібно буде вирізати, а інакше — вона згорить», — пояснює міністр.
Висадка нових дерев відбуватиметься на нових землях, а загальна кількість лісів намагатимуться збільшити з 15,9% до 17,9%, покривши таким чином лісом 100 тисяч гектарів лісового фонду, які зараз пустують через незаконне вирубування лісів або пожеж, що трапилися там.
Виходить, ініціатива Зеленського хоча і дуже амбітна, але і загалом не неймовірна. Головне підійти до питання з розумом і не забути про догляд за нововисадженими деревами.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.