Їжа, яка вбиває зсередини: як розпізнати продукти з трансжирами

Частіше за все українці помирають від серцево-судинних захворювань. Одна з вагомих причин цих захворювань — вживання трансжирів, які повільно нас вбивають. Що таке трансжири? Це різновид жирів, який зокрема утворюється під час смаження їжі. Ви вживаєте їх, якщо їсте продукти, виготовлені з використанням маргарину та інших рослинних жирів, снеки та смажену їжу, виготовлену поза домом. Та навіть споживаючи домашню їжу, смажену на олії, ви все одно споживаєте трансжири.

Ця речовина за багато років відкладається у судинах у вигляді холестерину і наприкінці життя закупорює судину, викликаючи ішемічну хворобу та летальні випадки. Про це у ХХІ столітті почали говорити лікарі, а на прес-конференції в Укрінформі, присвяченій проблемі вживання трансжирів це підтвердив Олег Дудін — головний фахівець відділу поведінкових факторів ризику Центру громадського здоров'я МОЗ України. Він пояснив, що трансжирні кислоти самі по собі мають природне походження, вони містяться у червоному м'ясі та молоці і утворюються завдяки особливостям шлунку жвачних ссавців. Такі трансжирні кислоти природного походження не є небезпечними, оскільки їх вміст у цих продуктах — незначний. А от трансжири, які продукуються під час промислової модифікації жирів, мають змінену формулу та шкодять людському організму.

І такі трансжири дуже активно використовуються у виробництві харчових продуктів. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, кількість трансжирів у раціоні не повинна перевищувати 1% загальної кількості калорій. Тобто менше 2,2 г на день при раціоні 2000 ккал. В Україні транс-ізомери жирних кислот нормовані тільки у спредах, маргаринах та жирах для молочної промисловості, і така норма становить не більше 8%. А якщо згадати кондитерську промисловість, то таких обмежень немає взагалі:

"Існують навіть ДСТУ, які завищують законодавчий рівень трансжирів. Це стосується кондитерських виробів та деяких маргаринових продуктів із тривалим терміном зберігання. Інколи перевищення рекомендованих ВООЗ норм сягає 100%!", — прокоментував Олег Дудін.

Все це призвело до того, що  73% дорослих українців регулярно вживають продукти з трансжирами — такі дані показало соціальне опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2021 року в рамках регулярного Омнібусу на замовлення та за фінансової підтримки Бюро ВООЗ в Україні та ГО «Життя» (в рамках ініціативи Resolve to Save Lives Всесвітньої організації охорони здоров'я Vital Strategies).

Виконавча директорка "Центру громадянського представництва "Життя" Лілія Олефір на прес-конференції в Укрінформі, презентувала результати всеукраїнського опитування про обізнаність населення щодо небезпеки вживання трансжирів. Вона розказала, що 61% респондентів вважають, що їхній звичайний раціон включає продукти з трансжирами, а 28% респондентів зазначили, що їхній звичайний раціон не включає продукти з трансжирами. Проте пізніше виявилось, що навіть ці невтішні дані — не точні. Частина респондентів з тих 28% просто не знала про вміст трансжирів у продуктах, які вони вживають.

Лілія Олефір зазначила, що всього 38% респондентів знають, у яких звичних для нас продуктах харчування містяться трансжири. За її словами, на сьогодні у 42 країнах світу вже діють обмеження вмісту трансжирів у харчових продуктах. Україна досі не входить до цього переліку. А коли респонденти почали перераховувати продукти, у яких містяться трансжири, з'ясувалось, що з цих 28% значна кількість все ж таки вживає продукти з вмістом трансжирів не рідше 1-2 днів на тиждень. 

Рішення, яке пропонують в МОЗ України — обмеження рівня трансжирних кислот в харчових продуктах. Заходи з запобігання надмірного вживання трансжирів у світі почались 20 років тому — з маркування продуктів і попередження покупця про вміст трансжирів, а з часом взагалі переросли у заборону таких продуктів та зміну технологій приготування. В Україні такі заходи почались лише у 2020 році, коли МОЗ прийняло наказ, яким встановило рівень трансжирних кислот, які можуть міститися в харчових продуктах. Це рівень, рекомендований ВООЗ і врегульований нормативними документами ЄС. В частині вимог до вмісту трансжирів наказ набуде чинності тільки у серпні 2023 року, тож поки "рятуватись" від трансжирів у МОЗ пропонують іншим методом. 

Тетяна Скапа з Міністерства охорони здоров'я зауважила, що поки норма не вступила в силу, дуже важливо підвищувати рівень обізнаності громадян про шкоду трансжирів. Тож запропоноване рішення — уважніше читати склад продуктів. 

А тут саме про норми. Чи врятують законодавчі обмеження використання трансжирів у продуктів від ішемічних захворювань? Світовий досвід демонструє, що принаймні допоможуть. Так, у США законодавчі заборони на трансжири почали вводити у 2006 році, а у 2015-му цю речовину взагалі виключили з переліку безпечних. Це привело до того, що у Нью-Йорку кількість серцево-судинних захворювань знизилась майже на 5%. Але Сполучені Штати — не перша та не єдина країна, яка почала боротись із трансжирами. У Данії, Швейцарії, Австрії, Ісландії, Норвегії, Угорщині, Швеції обмеження існують уже досить давно. Допустимими є 2 грами трансжирів на 100 грамів загальної кількості жирів. До речі, саме Данія була першою — у 2003 році там практично повністю заборонили використовувати трансжири.

Крім того, законодавча заборона, на думку фахівця з МОЗ, — це дуже м'який метод, який не приведе до бурної реакції виробників. Якщо порівняти такі заборони з іншими заходами у сфері громадського здоров'я, масові профілактичні заходи завжди несуть ризики. У випадку трансжирів ніхто не ризикує. Не буде ні реакцій, ні побічних ефектів. Тут просто будуть законодавчі обмеження для виробників, які повинні будуть звернути увагу на технологію виробництва. У ЄС бізнес вже підготувався і зробив це.

Тож у МОЗ впевнені — суспільство має позитивно сприйняти зміни. Те ж саме передбачають і дослідження ГО "Життя": в Україні 82% опитаних підтримують законодавче регулювання щодо обмеження вмісту трансжирів у харчових продуктах промислового виробництва.

Як ми зауважили раніше, найкращій вихід врятувати себе від холестеринових бляшок та надмірного споживання трансжирів — уважно читати склад продуктів та пильно ставитись до свого харчування. Відрізняти шкідливі трансжири та розрізняти, під якими назвами вони можуть бути замасковані, — не так складно, як здається. Вказівками на вміст трансжирів є:

• Пальмова олія. Вона відноситься до трансжирів і є поширеним складником багатьох продуктів: від маргарину до кондитерської продукції, і нерідко присутня в легких готових закусках, випічці, фритюрах та інших смажених виробах. Проте ви не знайдете позначку "трансжири" на упаковці. Якщо бачите у складі пальмову олію, вживати цей продукт в їжу не варто.
• Жири рослинного походження. Виробники використовують приблизно 200 альтернативних назв пальмової олії. Наприклад, "жири рослинного походження".
• Гідрогенізований рослинний жир. В усьому світі трансжири так і називаються —  trans-fat, а у нас на маркуванні можна зустріти напис "гідрогенізований рослинний жир". Це також трансжир, варто про це пам'ятати. 

Окрім цього, з деякими продуктами слід бути особливо уважними. Якщо ви вже знаєте, що в кондитерських виробах трансжири будуть стовідсотково, то в деяких продуктах їх можна зустріти випадково, тож будьте обережними під час вибору:

• Молочних продуктів. Їх фальсифікують найчастіше. Причому останнім часом кількість фальсифікату натурального вершкового масла і молочних консервів виросла в основному шляхом заміни молочного жиру рослинним, що зменшує собівартість продукції.
• Сирів. Вони займають друге місце за частотою фальсифікацій. У 2020 році Антимонопольний комітет України оштрафував п'ять заводів на понад 30 мільйонів гривень за підробку масла не лише рослинними та молочними жирами, але й невідомими складниками. У деяких випадках вміст немолочних та рослинних жирів сягнув 90-100%, тож звертайте увагу на склад і цих продуктів.