Домедична допомога та навчання для цивільних: які навички варто прокачати, щоб не панікувати

Світ уважно слідкує за всім, що відбувається зараз навколо України. Загострення конфлікту та ескалація ситуації з боку Росії не заспокоюють. Постійне оновлення сторінок ЗМІ, новини з соціальних мереж, тисячі коментарів та відчуття безсилля вплинути на навколишню ситуацію — знайомо? Та все ж на дещо ми можемо вплинути. Інформаційна гігієна, обмежений час у соціальних мережах та прокачка власних навичок — пропонуємо рішення, які працюють.

Найкращий спосіб не переживати перед іспитом — це добре до нього підготуватися та вірити у свої сили. Багато хто знає це зі студентських років, але не завжди застосовують набуту в юності навичку на практиці. І дарма! Розуміння того, що ви готові до ситуації і зможете впоратися з нею, допоможе взяти її під контроль, а це, за словами психологів, прекрасний метод заспокоїтися і зняти тривожність. А що краще за все зробити, якщо з усіх боків говорять про загрозу війни? Правильно: відповідним чином підготуватися. Отже, пропонуємо список речей, які ви можете зробити заради власного спокою.

Дізнайтеся, чи не проводиться військовий вишкіл цивільних у вашому місті 

Нещодавно один з таких вишкілів провели львівські правоохоронці, які ротація за ротацією здобували досвід на Сході від початку бойових дій. Цивільні здобували навички у:

• загальному військовому вишколі;
• медичній справі;
• вогневій підготовці;
• саперній справі;
• тактиці.

Пресслужба поліції Львівської області пояснила, що ​​мета організованого вишколу — підготувати населення до можливих воєнних дій, аби не допустити паніки та розгубленості. Та якщо такі вишколи у вашому місті не проводить, ці навички можна здобути в інших місцях.

Як поводитись із вибухонебезпечними предметами?

Тут йдеться не лише про забуті боєприпаси — вибухонебезпечними предметами вважаються: 

• піротехника
• хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до вибуху 
• димові шашки
• саморобні міни-пастки
• міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту
• дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. 

Вони можуть по-різному виглядати, але правила поводження із ними однакові. Якщо ви знаходите щось із переліку, про знахідку необхідно негайно повідомити поліцію та службу з надзвичайних ситуацій! 

До речі, те саме стосується й забутих у громадських місцях валіз, сумок, пакетів. Частіше за все це не так, але були випадки, коли забуті кимось речі виявлялись саморобною бомбою, тож якщо побачите такі речі у громадському місці, або в метро, зверніться до правоохоронців. 

У разі, коли вибуховий пристрій знайдено в будинку, спочатку здійснюється евакуація, а після цього вже повідомляється в поліцію та службу з надзвичайних ситуацій. Порядок евакуації такий:

• одягніть одяг із довгими рукавами, щільні штани та взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
• візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
• під час евакуації слідуйте маршрутом, зазначеним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
• тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Пам'ятайте, в разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

• наближатися до предмета;
• пересувати його або брати до рук;
• розряджати, кидати, бити по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього інші предмети;
• приносити його додому, у двір, до школи.

Навчіться надавати домедичну допомогу 

Можливо, ви пам'ятаєте деякі правила з уроків ОБЖ у школі, а можливо й ні. Але записатися на курси варто, адже знання з надання першої допомоги можуть знадобитись у будь-який час, а не лише у випадку можливої військової ескалації. Таких курсів багато, вона є чи не в кожному місті, безкоштовно вони завжди проводяться в Червоному Хресті — записатися можна тут. Відвідувати такі курси краще вживу, але якщо такої можливості немає, спробуйте курси першої допомоги онлайн.

Якщо ж часу у вас на проходження курсів немає, то пропонуємо універсальний алгоритм дій для допомоги постраждалому: 

1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс). 

• Щоб визначити, чи у свідомості людина, можна до неї звернутись із запитанням або потрясти за плечі. 
• Забороняється з метою визначення свідомості тиснути постраждалому на очі. 
• Для того, щоб визначити дихання в умовах пандемії, можна спостерігати за рухами живота впродовж 10 секунд. Для того, щоб зручно відміряти час, необхідно порахувати вголос від 501 до 510. За цей час людина має зробити не менше 2-3 видихів. При цьому підйом та спуск живота рахується як 1 видих. 
• Протягом декількох хвилин після зупинки серця у постраждалого може зберегтися слабке дихання або поодинокі гучні вдихи. Рятувальнику важливо не сплутати їх із нормальним диханням. Якщо у нього виникли сумніви, що дихання нормальне (16-18 вдихів за хвилину), вважається, що дихання відсутнє. Для визначення життєвих показників постраждалого немає необхідності перевіряти пульс; рятувальнику слід обмежитись тільки визначенням наявності дихання.

3. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо). Для виклику швидкої існують певні правила, дивіться нижче. 

4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх. В разі артеріальної кровотечі — накласти джгут, а в разі венозної — тугу пов'язку та здійснити тиск на рану. 

5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.    

6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) — розпочати серцево-легеневу реанімацію. 

7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою. 

8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Більше корисної інформації щодо надання першої допомоги — тут.

Чи є у вашому місті штаб територіальної оборони?

На сьогодні основу територіальної оборони України становлять 25 бригад ТрО в кожній з областей та м. Києві. Вони є в кожному місті, населення якого перевищує 900 тисяч жителів. Фактично, Сили ТрО – це легка піхота, покликана допомагати ЗСУ захищати територію та населення, державний кордон, критично важливі об'єкти інфраструктури, протистояти диверсіям.

Основою комплектування кожної бригади є постійний склад — кадрові військовослужбовці. Решта — резервісти, які уклали контракт з бригадою, та військовозобов'язані, що приписані до бригади у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишніх військових комісаріатах). З резервістами територіальної оборони проводяться заняття з тактичної, вогневої, інженерної, військово-медичної підготовки, підготовки зі зв'язку, топографії та інше. Контракт у резерві передбачає виконання завдань за призначенням, зокрема:

• оборона столиці та захист громади Києва у разі збройної агресії проти неї;
• участь у захисті населення та довкілля у разі надзвичайних ситуацій;
• участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
• охорона та оборона стратегічних об'єктів, об'єктів інфраструктури та комунікацій столиці, органів державної та місцевої влади;
• участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами та незаконними збройними формуваннями;
• участь у забезпеченні громадської безпеки і порядку в місті.

📌 Як укласти контракт резервіста територіальної оборони та які документи для цього необхідні, дивіться тут. 

📌 Більше про участь у Силах територіальної оборони читайте у нашому матеріалі