Керч і реакція Кремля: як винуватими стали «реп, інтернет та комп’ютерні ігри»

Приблизно опівдні 17 жовтня в місті Керчі в будівлі політехнічного коледжу прогримів вибух – за даними Слідчого комітету РФ спрацював вибуховий пристрій, начинений металевими предметами. Потім (чи перед цим – СК ще не розібрався) почали лунати постріли. За фактом події порушено кримінальну справу за ст. 205 КК РФ (терористичний акт). На місце події прибули підрозділи ФСБ, МВС, Росгвардіі і МНС, до коледжу почали зганяти військову техніку.

Спочатку говорилося про 10 загиблих, потім їх кількість почала зростати доки не сягнула 21, а поранених – перевищила 50. Національний антитерористичний комітет РФ почав «вживати заходів з пошуку можливих організаторів і виконавців вибуху» і вказував на головного фігуранта надзвичайної події: «Слідчі встановлюють можливу причетність до злочину виявленого в одному з приміщень трупа студента 4-го курсу коледжу Владислава Рослякова, який застрелився помпової рушниці, розташованої поруч з ним».

Попередній аналіз з картини злочину дав слідству підстави вважати, що Росляков розстріляв людей в коледжі, а потім наклав на себе руки. Таким чином кримінальну справу було перекваліфіковано в ч. 2 ст. 105 КК РФ, тобто вбивство суспільно небезпечним способом. Кримінальний кодекс РФ дає досить чітке визначення того неправомірного діяння, яке вважає терористичним актом: «вчинення вибуху, підпалу або інших дій, які лякають населення і створюють небезпеку загибелі людини, завдання значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, з метою дестабілізації діяльності органів влади або міжнародних організацій або впливу на прийняття ними рішень, а також погроза вчинення зазначених дій…». За першою частиною подія виглядає терактом, за другою – вже ні, бо жодних політичних чи інших вимог терорист не висунув. Варто визнати, що подібні злочини СК РФ послідовно не вважає терактами. Навіть «російського Брейвіка» Д.Виноградова було засуджено за масове вбивство, незважаючи на його екологічний маніфест. Але на цьому чіткість та однозначність завершуються, поступаючись конструюванню легенди і підгонці фактів.

…По железному мосту сделанном из досок,

Шёл высокий человек маленького роста.

Он кудрявый – без волос, тоненький – как бочка,

У него детишек нет – только сын и дочка…

Нестиковки, якими насичені медіасюжети про Рослякова і його теракт, важко описати іншими словами. Першою версією, яка поширювалася в місцевих та федеральних ЗМІ одразу після інциденту, був вибух побутового газу – найпоширеніша після ДТП надзвичайна подія у містах і часта причина пожеж у непромислових будівлях. Водночас, це наводить і на додаткові питання до самих медіа. Маніакальне бажання журналістів не відставати від конкурентів у пошуку сенсацій, замасковане під «оперативне інформування населення», призводить до генерації в ефір напівфабрикатів – за відсутності перевірених даних публікується що-небудь, аби засвідчити обізнаність з поточним порядком денним і не втратити потенційно цікавий сюжет. В даному випадку це спричинило потужний потік інформації з «напівофіційних джерел», яка зовсім не проливала світло на ситуацію, а постійне оприлюднення нібито додаткових деталей, навпаки її ще більше заплутувало.

Кримська філія російського телеканалу «Вести» 21 жовтня опублікувала змонтований із записів декількох камер відеоспостереження ролик про прихід Рослякова в коледж і його пересування коридорами. Наприклад, судячи з відеозапису, він увійшов не через центральний вхід, а із заднього двору, де немає металошукачів, турнікетів і охорони. Це не підтверджує раніше поширюваного факту, що Росляков переліз через паркан, але й не спростовує його.

Взагалі навколо Рослякова, його зовнішнього вигляду, якогось реманенту і логістичних маршрутів всередині і навколо коледжу розвинувся нездоровий ажіотаж. Видання наввипередки спростовують повідомлення конкурентів щодо наявності, кількості і кольору рюкзаків чи сумок, якими користувався вбивця для переноски зброї й вибухівки; напису на футболці і як саме слід його трактувати. Своїм зовнішнім виглядом студент нагадує Еріка Харріса, який 20 квітня 1999 року розстріляв учнів американської школи Колумбайн. Це, а також те, що труп було знайдено у бібліотеці (як і в американському оригіналі), дало журналістам підстави зарахувати Рослякова до категорії school shooter, яких у РФ так і називають – «колумбайнер».

На тиждень Росляков став центральним героєм федеральних новин, ЗМІ намагаються дізнатись про нього максимум деталей, беруть інтерв'ю у всіх, хто міг його знати, при чому це подається під виглядом сенсації. Характеристика Рослякова, надана в «Газетою.Ру» – «розстрілюючи людей, йде по коридорах спокійною ходою, неспішно перезаряджаючи дробовик» – була розтиражована в інших виданнях. У підсумку він таки став «героєм» – в соціальних мережах насамперед Вконтакте, почали з'являтися групи і пабліки, де шанувальниці вважають його загадковим і зізнаються в коханні.

Джерела в правоохоронних органах повідомляють пресі про те, що Росляков почав готуватися до злочину іще в січні 2017 року (тренувався підривати саморобні вибухові пристрої, стріляв по мішенях) і навіть знають поле, яке використовувалось як полігон. Проте не говориться, звідки компетентні «джерела» отримали таку інформацію, коли такі точні деталі стали їм відомі і чому вони не справились з одним зі своїх головних завдань – запобігти злочину.

Паралельно повідомляється, що на місці своїх тренувань хлопець потім спалив особисті речі – зошити, фотографії, флешки, сім-карту, ніж та ноутбук. Крім того, Росляков спалив Біблію – на одній з-поміж виявлених обгорілих сторінок обведено вірш 12-тий із 31-шої глави книги Повторення закону: «Собери народ, мужей, жен и детей и пришельцев твоих, которые будут в жилищах твоих, чтоб они слушали, и чтоб учились и боялись Господа, Бога вашего, и старались исполнять все слова закона Его». Чому людина, яка чітко й продумано планувала злочин і начиняла «пекельні машинки» підручними металевими предметами, не змогла нормально спалити папір? З холоднокровного вбивці роблять іще й фанатика. Або, навпаки, демонструють всю небезпеку ситуації, в якій неоцерковлена людина намагається самотужки трактувати Писання. Чи він підозрюють, що він розчарувався у вірі. Однаково ймовірні й десятки інших версій і комбінацій. Джерело в т. зв. «Міністерстві освіти Криму» підтверджує, що під впливом матері Росляков захоплювався вченням забороненої РФ релігійної організації «Свідки Єгови». Інші «джерела» впевнено називають його сатаністом, а ще анархістом, фашистом, соціопатом, мізантропом, одночасно фанатом «Новоросії», Національної гвардії України та особисто Путіна.

Під час спецефіру програми «60 хвилин» на телеканалі «Росія-1» відбулося інтерв'ю у дівчини, яку представили як очевидця стрільби Аліну Кірову. Пізніше з'ясувалося, що людина з таким іменем є в офіційному списку загиблих, а канал перекинув усю відповідальність на невизначену особу, яка просто представилась чужим прізвищем. Fake News та й усе.

Не обійшлося і без полювання на відьом. Скандально відома російська громадська активістка та, за її словами, експерт Ради з розвитку інформаційного суспільства при Держдумі РФ звинуватила  ̶Я̶р̶о̶ш̶а̶  російського репера Мирона Федорова (Oxxxymiron) в тому, що причиною масового вбивства в Керчі стала одна з його пісень. Виконавець колись жив у місті Ессен, де ходив до місцевої гімназії і мав «напружені стосунки з однокласниками», що пізніше знайшло відображення в його ранній пісні «Останній дзвінок». Слова (наприклад, «терроризма признанный акт – для других единственный шанс, естественный шаг – объявить обидчикам личный джихад») та неофіційний(!) кліп на неї (кадри з естонського фільму «Класс» 2007 р., знятого за мотивами подій у школі Колумбайн) удостоїлись звернення до дитячого омбудсмена РФ А. Кузнецової та скарги в Роскомнадзор.

Один зі знайомих Рослякова повідомив, що той часто скаржився на несправедливість та психічний тиск від браузерної гри «Метро-2033». Експерт радіо «Вести ФМ» Філіп Гросс-Дніпров звинуватив у Керченській трагедії відеогру «Дока-2», в якій «можна вбивати зомбі» і «підривати школи». Все як у анекдоті про дзвінок на Вірменське радіо: не Дока, а Дота, не зомбі, а інших анімаційних персонажів, і не школи, а бази команди суперника.

Незважаючи на масштаб трагедії, подія подається у кримінальному плані тривіальною – вбивство заради вбивства. На перший погляд позиція СК досить дивна, бо зовсім не в стилі російської влади відмовлятися від виграшної в ідеологічному плані версії теракту, агентів Заходу і всякого подібного. Проте голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін заявив, що слідство перевірить, чи перебував «молодий чоловік, який влаштував стрілянину в керченському коледжі», під чиїмось впливом і чи могли його дії стати результатом чиєїсь бездіяльності. Окрім психологічної обстановки в коледжі і кола спілкування Рослякова глава СК доручив кримським слідчим з'ясувати, чи проводилися заняття з патріотичного виховання молоді в коледжі та Керчі взагалі. Досить несподіваний поворот. Звичайно, патріотизму в сучасній Росії приділяється чимало уваги, але чітких закономірностей між ним та криміногенною обстановкою не існує. Вони різнорівневі – у в'язницях всіх держав повно злочинців, які люблять і шанують Вітчизну. Всерйоз прив'язувати трагедію до неефективного прищеплення патріотизму можна тільки у наскрізь фальшивій системі, де цінності викривляються на злобу дня і під потреби політичної доцільності.

Влада «Республіки Крим» просить федеральний центр збільшити асигнування на антитерористичну безпеку – був теракт це чи просто масове вбивство, а потреба в додатковому фінансуванні прямо нагальна. Теракт не теракт, а після завершення усіх активних дій до місця події було стягнуто БТРи та автоматників. Міністр охорони здоров'я Росії В. Скворцова повідомляє, що хірурги витягували з поранених болти, шайби і цвяхи. При цьому вона відзначала, що ці предмети брудні, тому поранення характеризуються «запаленнями й абсцесами». Студента перетворюють у послідовну й цинічну машину для вбивства, але складається враження, що головний медичний чиновник РФ переконаний, ніби усі інші боєприпаси у всіх конфліктах спеціально стерилізують перед використанням. Не думаю, що варто окремо нагадувати, як добре керується залякане населення.

Було б дивно, якби на цьому тлі в російському суспільстві не набули поширення конспірологічні версії про підбурювачів-організаторів-замовників. "Московский комсомолец" провів опитування, в ході якого цікавився імовірністю появи спільників Рослякова. Думки суспільства розділилися: майже 33% впевнені в їх наявності та їх фізичному сприянні в нападі, 23% переконані у відповідному психологічному налаштуванні Рослякова, для 32% замало даних для будь-яких висновків і лише 12% не бачать підстав сумніватися в одноосібному характері злочину.

За даними видання Life, спільник таки був – саме він нібито допоміг його потрапити у приміщення коледжу непоміченим, адже «завжди закриті двері запасного виходу виявились відкритими». Непереконливе свідчення, яке знову різко дисонує з ідеєю про півторарічну підготовку до теракту. Людина, яка самотужки готувалася до скоєння настільки резонансного злочину, мала і могла подбати про альтернативні парадному входу шляхи проникнення.

У Держдумі заявили, що після трагедії в Керчі у всіх шкільних установах, а також в місцях, де збирається велика кількість людей, необхідно посилити охорону силами правоохоронних органів. Тобто Росгвардія може прибрати до своїх рук нову статтю бюджетних видатків – здійснення охорони шкіл, чим наразі займаються приватні структури. Іншим наслідком НП може стати ускладнення процесу отримання дозволу на придбання вогнепальної зброю, адже Росляков володів своїм арсеналом легально. Тим не менше, головні результати розстрілу намітились у кардинально іншій площині.

На засіданні міжнародного клубу «Валдай» В. Путін назвав Керченський «нетеракт» наслідком глобалізації та дефіциту «правильного контенту в мережі». Ідею підхопив Патріарх Кирило, який  заявив, що однією з причин підліткового насильства в російських навчальних закладах є «прагнення дітей отримувати задоволення» і «тотальне захоплення гаджетами», тому закликав державу боротися зі «зловживанням електронними іграми». ФСБ назвала єдиною дієвою запорукою протидії терористичним та екстремістським проявам повний контроль держави за кіберпростором. На завершення варто нагадати, що за тиждень до трагедії пройшов перше парламентське читання в Держдумі законопроект віце-спікера Ірини Ярової про заборону «колумбайн-спільнот».

Додатковим фіналом цієї історії стане реформування системи освіти в РФ. Політики почали скаржитись на те, що значна відповідальність за керченську трагедію та багато інших подібних випадків, що відбулись з початку 2018 року, лежить на школі. Вона зосередилась тільки на освіті дитини, залишивши її без нагляду та повністю склала з себе соціально-виховну функцію. Поки що про це не говориться, але не виключена постановка перед російською системою загальної освіти нових задач в радянському дусі – не тільки навчати учнів «знанням законів розвитку природи, суспільства і мислення, трудовим навичкам і вмінням, а й формувати на цій основі погляди і переконання учнів, виховувати учнів у дусі високої моральності, радянського патріотизму і пролетарського інтернаціоналізму».

До речі, про патріотизм. Прокуратурою Автономної Республіки Крим внесено відомості до ЄРДР за фактом вибуху у політехнічному коледжі м. Керчі, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України (терористичний акт, що призвів до загибелі людей). Дуже правильний крок А збоку української влади. Необхідним кроком Б мало би стати оголошення жалоби за загиблими на УКРАЇНСЬКІЙ землі.