fbpx
Сьогодні
Досвід 15:10 30 Сер 2021

Як зробити фестиваль навіть у селі на 1000 мешканців: рішення з Черкащини

Історико-просвітницький фестиваль «Товмацький Курінь» у маленькому селі на Черкащині, що має майже 1000 жителів, об’єднує українців навколо віри у національну самобутність нашої держави краще, ніж загальнодержавні заходи. Як їм це вдається?

English version here

Радянська пропаганда довгий час стирала українську повстанську історію і заміняла її на "комунізм" і "соціалізм". Ми можемо жити в Україні з народження, але все одно не знати імена тих, хто боролися за самостійність нашої країни.

Останні 8 років Україна взяла впевнений курс на відродження національного духу, однак великої популярності історичні заходи не отримують. З цим вирішили боротися активісти невеликого села Товмач, що у Шполянській ОТГ на Черкащині, де вже 6 років проводять історико-просвітницький фестиваль "Товмацький Курінь".

Товмацький Курінь

На фестиваль щорічно приїздять відомі письменники, митці, науковці, історики, дослідники української історії в частині національно-визвольної боротьби. Впродовж 2016-2019 років у Товмачі зведено пам'ятні знаки Героям Холодного Яру, Героям Небесної сотні, Героям АТО, встановлено погруддя Тараса Шевченка, відновлено Гайдамацьку криницю і засновано Народну премію імені Івана Лютого-Лютенка. Також у соцмережі "Фейсбук" є група фестивалю, де публікують усі анонси.

"Прославити героїв, які відстоювали Україну у 20-их роках"

Товмацький Курінь

Група однодумців, серед яких — культурний діяч Дмитро Вовк, журналістка Наталія Сторчак, педагогічний працівник Анатолій Козленко і тогочасний голова села Товмач Сергій Коваль, об'єдналися навколо інтересу і небайдужості до минулого нашої країни. Село Товмач стало центром фестивалю через свою історію. Тут народилися Головний отаман Холодного Яру Іван Лютий-Лютенко (Іван Ґонта) і прототип Чорного Ворона з однойменного роману Василя Шкляра Іван Черноусов.

"Ідея виникла ще до Майдану, після виходу книги "Чорний ворон", — розповідає Сергій Коваль. — Ми тільки тоді дізналися про наших отаманів, адже раніше ж усе це заборонялося. Спочатку думали не про фестиваль, а поставити пам'ятні знаки у Товмачі. Зустрічалися в Холодному Яру з письменниками Василем Шклярем, Романом Ковалем, і обговорювали цю ідею. У 2016 році ми поклали перші камінці пам'ятного знаку і провели фестиваль".

Наталія Сторчак згадує тих, хто допомагали із організацією: "До нашої ідейної команди доєдналися колишні голови РДА Олексій Пірогов та Сергій Струк, подружжя-директори шкіл Сергій і Лідія Осаули з Лебедина, підприємці Максим Доценко та В'ячеслав Кишінько, поет Сергій Ткаченко та інші небайдужі люди".

Товмацький Курінь

Для проведення фестивалю, однодумці створити громадську організацію "Товмацький Курінь", до якої входять вони та їхні друзі. Зараз ГО нараховує 16 учасників.

"Початкова ідея була в тому, щоб провести фестиваль і прославити героїв, які відстоювали Україну у 20-их роках, — говорить Анатолій Козленко. — Хотілося розказати людям про отаманів, тому що в наших підручниках мало про війну 20-х років. Я дивився їх спеціально, але знайшов тільки небагато інформації про героїв Крут. Про Холодний Яр взагалі ні слова. Роман Коваль і Василь Шкляр надихнули нас покопатися у документах, завдяки чому ми відкрили великий історичний пласт, яких хочеться висвітлювати. От і вирішили робити це на Шполянщині".

"Вам, дітям незалежної України, вже розповідають трохи на уроках історії про Українську революцію 1917-1923 років, каже Наталія Сторчак. А нам, старшим, у радянській школі про все замовчували. Ми жодного разу не чули ані про УНР, ані про Центральну Раду, про Грушевського, Винниченка, Скоропадського, Коновальця, Шухевича, Кука, ми не знали, хто такі Донцов, Міхновський, Чикаленко, Липа, Багряний та багато інших постатей".

Вже пізніше до програми організатори додали й сучасну російсько-українську війну на сході, і Небесну Сотню, тому останні фестивалі висвітлюють комплекс тем.

Організатори націлювалися не на лекцію з історії, а на дійство, яке буде цікавим і для дітей, і для дорослих. Гості фестивалю вважають це одним із секретів його популярності серед місцевих жителів.

"У нас вийшло створити щось таке наше, оригінальне, своє"

Товмацький Курінь

Коли ГО "Товмацький Курінь" зайнялися предметним обговоренням фестивалю, рівнятися у них майже не було на кого. Оскільки всі вони відвідували "Фестиваль нескореної нації Холодний Яр", вирішили опиратися на цей приклад.

"Ми зібралися нашим організаційним комітетом і почали думати, з чого ж починати. Вирішили запросити Романа Коваля, Василя Шкляра, наших давніх друзів. Роман Коваль нам допоміг також, адже запросив когорту митців: Василя Лютого, Тараса Силенка (нині покійного). Дмитро Вовк запропонував залучити наших місцевих артистів з району, — розповідає про організацію першого фестивалю 2016 року Анатолій Козленко. — Далі вже планували по вікових категоріях: для дітей — батути і морозиво, для дорослих — кашу зварити. Велику увагу приділяли саме історії, тому ввечері першого дня фестивалю робити панахиду, згадували всіх героїв. Також робили кінопоказ, після якого спілкувалися. Взагалі ми дивилися, які вже є приклади фестивалів, і робили своє".

"Ми б хотіли масштаби Холодного Яру, але у нас вийшло створити щось таке наше, оригінальне, своє", — додає Сергій Коваль.

Щоб організувати фестиваль, важливо встановити співпрацю із місцевою владою. "На час перших фестивалів Сергій Коваль, один із наших головних організаторів, був головою села Товмач, тому місцева влада сприяла нашій ідеї, — каже Анатолій Козленко. — Районна влада також не була проти. Ми говоримо, що вони нам не заважали, а трохи й допомагали, наприклад, покривали якусь частину фінансування. Коли ще був Шполянський район, голова райради приїжджав на фестиваль. Правда, влада не залишається такою ж".

Всього відбулося вже шість фестивалів, один з яких провели в умовах карантину. "У 2020 у нас не було масштабних заходів. Ми приїхали, поклали квіти, вшанували загиблих, а кошти, виділені на фестиваль із бюджету, перевели на потреби районної лікарні", — розповідає Дмитро Вовк.

Місцева влада і фінансування: труднощі організації

Товмацький Курінь

Організатори виділяють дві проблеми, які виникають у їхній діяльності: нерозуміння місцевої влади і фінансові питання.

Сергій Коваль розповідає про першу проблему: "Найважче — це нерозуміння місцевої влади, я маю на увазі області, району. До таких фестивалів не дуже відносяться, я не знаю, чому. Попередні роки ми ще якось співпрацювали, нам виділяли певну частину коштів, а цього року місцева влада не дала жодної підтримки, і навіть не приїхала на фестиваль".

Анатолій Козленко описує фінансове питання: "Всі локації фестивалю чогось коштують. Цього року фінансування було дуже низьке, тому багато локацій просто не було. Раніше ж ми організовували цікаві дійства. Наприклад, поставити батути для дітей ми хотіли безоплатно. Для цього запрошували власника батутів, він отримував платню за перебування у нас цілий день, а діти могли стрибати безоплатно. Для оплати батутів ми залучали спонсорів. Це взагалі дуже важливо, шукати спонсорів замість витрат державних коштів із сільської ради".

"Товмацькому Куреню" постійно допомагають місцеві спонсори Дмитро Кравченко, Ю. Ляшенко, В. Колісник, О. Колотило, О. Ржевський, а також атовці Анатолій Пасічник, Олег Голуб, та багато інших. "Завжди потрібно згадувати про тих людей, які нам допомагають", — каже Дмитро Вовк.

Оплатити потрібно і продукти для каші, харчування запрошеним гостям, і сувеніри фестивалю. На щастя, багато артистів приїздять "просто так", тому що теж вірять у місію "Товмацького Куреня", але атрибути все одно потрібно купити. "Зі Звенигородки привозили нам БТР, і треба було оплатити соляру. Коли була реконструкція бою, ми мали купити патрони. Люди виступають задарма, але й вони не можуть все дати безкоштовно", — каже Анатолій Козленко.

Організатори діляться, що фестиваль 2019 року обійшовся їм у межах 100 тисяч гривень, а 2021 — майже безкоштовно, адже фінансування фестиваль не отримав, тому все робили своїми силами. "Нинішнього року захід пройшов набагато скромніше, додає Наталія Сторчак, — але його хоча б підтримала Звенигородська райрада, яку очолює Сергій Струк. Сподіваюся, що політичні вітри розвіються, а справжні цінності вдасться нам зберегти. Вже ж маємо історію фесту з багатьма учасниками". 

"Кажуть, що правильно роботу ми робимо"

Товмацький Курінь

Фінансової винагороди за організацію учасники ГО "Товмацький Курінь" не отримують, та і коштів на проведення все менше і менше. Попри все, їхній ентузіазм не спадає, адже є люди, які вірять у їхню місію. Наприклад, цього року гості фестивалю Лілія Усик та Інна Закревська з власної ініціативи провели майстер-класи з виготовлення браслетів і нагрудних значків.

"Ми особливо подяк не чекали, — каже Сергій Коваль. — Хоча багато людей приїжджають і дякують, кажуть, що правильну роботу ми робимо, що це потрібно для молоді, для нас всіх. Хочеться, щоб люди приходили, щоб бачили, що ці хлопці — не бандити, як нас вчили раніше, що вони хотіли незалежності України".

Про успіх фестивалю свідчить той факт, що кожного року кількість гостей збільшується. "Треба сказати, що щороку у нас з'являються нові учасники, а хтось із минулих років перестає брати участь, — говорить Дмитро Вовк. — Після першого фестивалю нам пророкували, що ми не будемо більше проводити його, але ми он вже 6 років як влаштовуємо. І ми незалежні, ми не прив'язані до якоїсь влади чи організації. Якщо хтось хоче допомагати, ми раді всім, а не хочете — не заважайте. Ми не чекаємо подачок, але з задоволенням приймемо допомогу".

Гості фестивалю захоплюються ініціативою, а часто й хочуть приєднатися до організації. Лариса Лісогор, вчителька зі Шполянської ОТГ, збирається стати волонтеркою у команді вже наступного року. "Для молодшого покоління бачити такий фестиваль дуже важливо. Якщо вони знатимуть про боротьбу за незалежність України, якщо дізнаватимуться факти з історії, їх уже ніхто не зможе переконати, що Україна нічого не варта, говорить Лариса. — На "Товмацькому Курені" і діти, і молодь знайдуть чим зайнятися і пізнаватимуть нашу історію весело"

Як організувати фестиваль у селі?

Організувати фестиваль — це масштабне рішення для популяризації історії боротьби України за незалежність. Справа ця нелегка, але все-таки можлива. Як говорить Наталія Сторчак, перше, що необхідно зробити це знайти спільноту, де всі об'єднаються над спільною метою.

Планування фестивалю потрібно проводити паралельно із пошуком фінансування і запрошенням гостей. ГО "Товмацький Курінь" на власному досвіді зрозуміли, що багато людей братимуть участь у фестивалі безоплатно, тому перш ніж складати кошторис, варто зв'язатися з усіма. 

Організатори також кажуть, що для локальних фестивалів корисно буде забезпечити транспорт для гостей із сусідніх міст і сіл. Автомобіль є не у кожного, а графік руху автобусів часто не співпадає із часом проведення фестивалю, а тому безкоштовний транспорт сприятиме більшій кількості відвідувачів.

Сергій Коваль каже, що можна починати і з меншого — робити зустрічі в школах, показувати кінофільми "Чорний ворон", "Чорний козак" та інші. У спілкуванні з учасниками ГО "Товмацький Курінь" відчувається їхнє бажання розвивати ініціативу, тому найменше, що ми можемо зробити — це відвідати фестиваль наступного року. Слідкуйте за оновленнями у групі фестивалю, і приїздіть — атмосферу історії, факти з української історії і звичні літні розваги ви точно отримаєте.

1
1855

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: