Тополиний пух: що робити з алергією та деревами?

Літо настало — все білим стало. Ні, це не про сніг як черговий вибрик цьогорічного червня. Якою б незвично прохолодною не була погода, а тополі в наших містах і селах "запуховали" вчасно. Пух від тополь можна помітити практично всюди: він кружляє у повітрі, залітає у транспорт і приміщення, обліплює радіатори автомобілів, віконні сітки і кондиціонери, білими кучугурами вкриває землю і підлогу в квартирах. Іноді надворі можна навіть побачити, як тополиний пух палять — чи то щоб позбутися його, чи то заради забави. У такій "забаві", втім, є велика небезпека — тополиний пух дуже легко займається, і враховуючи, що він легкий, літає у повітрі, забивається у кути і щілини — розповсюдження такого вогню відбувається швидко і неконтрольовано. Підпал тополиного пуху становить реальну небезпеку і може призвести до масштабної пожежі — тож підпалювати його в жодному разі не можна.

Займистість тополиного пуху — не єдина небезпека, яку він становить. З початком весняно-літнього періоду лікарі-алергологи незмінно фіксують величезну кількість скарг на прояви сезонної алергії. Люди скаржаться на свербіння в носу та очах, риніт, почервоніння очей та сльозотечу, першіння в горлі. Серед головних винуватців завжди — тополиний пух. Рубрика вирішила розібратися, чи насправді  саме пух винен у людських негараздах і чи потрібно нам позбутися цих "шкідливих" дерев з наших вулиць. 

Поліноз (саме так називають алергію на цвітіння рослин) — біч сучасності. Щорічно відсоток тих, хто страждає на сезонну алергію, нестримно збільшується. Літо для алергіка перетворюється на суцільний кошмар, квіти, кущі і бур'яни квітнуть одне за одним, а тут ще й цей всюдисущий пух — він забивається у ніс та очі, викликає свербіж у горлі та нестримний кашель. До фізичних страждань додалися і психологічні незручності — люди сахаються від людини, що виглядає хворою, шморгає і кашляє, підозрюючи в ній потенційного носія коронавірусу. Запідозрити в себе коронавірус може і сама жертва цвітіння, особливо якщо людина є "починаючим алергиком" і в минулому на алергію ніколи не скаржилася.

"Коронавірус вже встиг навчити нас з насторогою ставитись до людей, які чхають, труть носа або кашляють на вулиці, — коментує кандидатка медичних наук, педіатриня, алергологиня Владислава Барзилович. — Але насправді у весняно-літній період це може бути симптомами не лише коронавірусу, а й алергії, прояви якої, за статистикою, все частіші і гірші, мають мешканці великих міст. Це пов'язано зі шкідливими викидами у повітря, які, в поєднанні з пилком рослин, роблять вплив алергенів ще більш агресивними. 

Як зрозуміти, що у дорослого або дитини саме алергія, а не коронавірус чи якась інша вірусна інфекція? Вірусне захворювання найчастіше триває на фоні підвищеної температури і зазвичай триває обмежений період, приблизно 7-10 днів, характеризуючись чітким хвилеобразним перебігом. Захворювання йде "по накату", тобто спочатку людині не дуже погано, потім настає пік — дуже погано, потім хворому легшає і починається одужання. У випадку алергічної реакції на цвітіння, прояви "ГРВІ" будуть тривати весь період цвітіння. Дивна затяжна застуда без температури, з прозорими шмарклями, які невпинно течуть рікою — з найбільшою вірогідністю це і є алергічний риніт. У дітей при цьому можна спостерігати дуже специфічний жест, який називають "алергічним салютом" — характерний рух витирання носа знизу вверх або поперек пальцями, долонею або тильною стороною руки. Ще один перевірочний момент, про який можна говорити — різке полегшення і зменшення симптомів після прийому антигістамінного препарату".

На цвітіння яких рослин найчастіше реагують українці? Як не дивно, це береза (на початку весни), злакові трави (жито, пшениця, тимофіївка), і наприкінці, вже ближче до осені, це амброзія та полин. Тополі в цьому списку немає, тому що насправді дуже мізерна кількість людей реагує саме на тополю (це може відбуватися навесні, в березні або квітні, коли цвітуть чоловічі дерева). За твердженнями лікарів, алергії на тополиний пух не існує. Оточені пухом насіння тополі, які виробляють жіночі дерева, є лише носієм для пилку, вуличного пилу і спор інших дерев і рослин. Як і інший алерген — котяча та собача шерсть, пух є лише механічним подразником шкіри, слизової очей, носоглотки, який посилює вплив пилку. У переважній більшості пацієнтів алергічна реакція відбувається саме на пилок, який мандрує на пуху тополі, наче на великому лайнері. Чим більше на тополиній пушинці "пасажирів" — вища концентрація пилку — тим сильніша алергічна реакція. Також інтенсивність симптомів залежить від індивідуальної чутливості організму до пилкових алергенів, а зовсім не від кількості тополиного пуху.

Владислава Барзилович радить:

• Носіть надворі окуляри. У пригоді стануть і маски, до яких всі звикли в період коронавірусу. 
• Менше гуляйте в парках або в полях, якщо ви знаєте, що реагуєте на цвітіння
• В автомобілі не відкривайте вікна, а користуйтеся кондиціонером.
• Повернувшись додому, прийміть душ і вимийте собаку, якщо ви гуляли з нею —  на шерсті тварин переноситься велика кількість пилку
• Якщо у вас виникли симптоми алергії, обов'язково зверніться до лікаря, він зможе підібрати вам відповідне лікування. 

Ніде правди діти, найчастіше люди в нас лікуються самі. У кожній аптеці є доступні препарати, які можуть тамувати симптоми — це антигістамінні, вони дуже широко застосовуються самостійно і безрецептурно. "Втім, просто застосовувати антигістамінні і чекати, що алергія колись пройде —  не вихід, — наголошує алергологиня, — тому що до антигістамінних організм звикає і вони перестають діяти. Проте є вже і сучасне лікування — це алергенспецифічна терапія, яка дозволяє позбутися хвороби якщо не назавжди, то на дуже великий час. АСІТ — метод специфічної імунотерапії дозволяє "привчити" організм до алергену. Принцип АСІТ полягає у введенні в організм пацієнта зростаючих доз екстракту того алергену, до якого у пацієнта виявлена підвищена чутливість і який відповідальний за клінічні прояви захворювання, тобто є причиною хвороби. Ефективна АСІТ забезпечує зниження чутливості до алергену, усунення або зменшення вираженості симптомів алергії, що дозволяє знизити потребу пацієнта у протиалергічних лікувальних препаратах. Алергенспецифічне лікування має принципову перевагу перед іншими методами терапії, адже діє не на симптом захворювання, а видозмінює характер реагування організму на алерген, втручається в перебіг захворювання та впливає на всі патогенетичні ланки алергічного процесу. Наразі в Україні дуже багато лікарів володіє методикою молекулярної діагностики і призначенням алергенспецифічної імунотерапії. 

Якщо ви шукаєте винного у вашій алергії, то, певно, це ваш дідусь, прабабуся та інші родичі, бо на жаль, алергія є жорстко генетичним захворюванням. Звичайно, надалі втручаються інші механізми — падіння імунітету, забруднення повітря, інші екологічні фактори, і це також впливає на прояви алергії". 

На захист тополь встали і озеленювачі. Роман Любека, засновник Центру альтернативного озеленення Києву, який вже кілька років займається озелененням столиці, стверджує — претензії до тополь з боку людей несправедливі. Більш того, такі ж самі звинувачення озеленювачам доводиться вислуховувати щодо практично будь-якого виду дерев чи кущів.

"Що б ми не саджали, завжди одні й ті ж самі претензії: тополя — алерген, липи, берези, сосни, платани — теж алергени, дуби — інвазивний вид, клени нібито нешкідливі, але омела, яка полюбляє клени, теж мало кому подобається і до того ж вважається отруйною. Так ми ризикуємо зовсім залишитися без дерев. Будь-який вид може комусь заважати. Особисто в мене теж є питання до тополь, але іншого плану — ці дерева швидко ростуть і старіють (середній вік тополі становить 50 років), вони ламкі і не стійки проти вітрів. Для того, щоб вони не спричиняли аварійних ситуацій їх, як, власне, і інші дерева, потрібно своєчасно заміняти. Вилучати тополі з озеленення не треба, це аборигенний вид, до того ж пух від тополь, джерелом якого є лише жіночі особини, докучає нам не так вже й багато часу — десь приблизно два тижні. На жаль, відрізнити "хлопчика" від "дівчинки" на стадії саджанця неможливо, зменшення кількості пуху можна досягнути вчасною обрізкою вже дорослих жіночих рослин. І врешті-решт існують безпухові тополі. Зараз активно висаджують тополю чорну італіка (Populus nigra italica), цей вид не є алергеном, вони ще молоді, підростуть, побачимо результат". 

Всього в світі нараховується близько 30 видів тополь, у дендрофлорі України є 4 види, як інтродуценти (штучно переміщені за межі свого ареалу і успішно впроваджені в нові регіони) ростуть 8 видів та пройшли випробування і мають перспективу бути введеними в культуру понад 20 видів та форм. Тополя є потужним зеленим фільтром, який поглинає велику кількість вуглекислого газу і забруднюючих атмосферу речовин, виробляючи при цьому в кілька разів більше кисню, ніж інші дерева. Лише одна тополя виробляє стільки ж кисню, скільки 13 ялин. Крім кисню тополя виділяє ароматичні масла і велику кількість фітонцидів — летких речовин, які вбивають всі хвороботворні організми. Одна тополя з травня по вересень поглинає більше 40 кілограмів вуглекислого газу, для порівняння дуб — 28 кг, а липа — 16 кг. Крім того тополине листя приглушує шум і зволожує повітря в 10 разів краще, ніж ялина. Для важких умов міст тополя, особливо молода, – майже ідеальне дерево: стійке до загазованості, піскосуміші, швидко росте, найкраще очищує повітря і поглинає до 30 кубічних метрів води після дощу. Це не дерево, а справжній природний фільтр міста! 

Цікаво, що в Німеччині з тополиного пуху виготовляють екологічно чисті подушки і ковдри. Німецька компанія Pappillon розробила метод переробки, який дозволяє збирати приблизно 25 кг пуху з одного дерева і наповнювати ним до трьох ковдр.  За своїми характеристиками тополиний пух нічим не поступається бавовні або синтепону, але тим не менш, він дешевший у переробці. Єдину складність становить його збір, адже збирати його потрібно вручну прямо з гілок дерев. Урожай з одного дерева становить приблизно 25 кг пуху, з якого можна отримати близько 1,5 кг наповнювача для трьох середніх ковдр. З одного гектара тополь можна збирати до 200 кг тополиного пуху в рік.

Виробники заявляють, що очищений тополиний пух схожий за відчуттями на кашемір або мохер, при цьому він не менш теплий, ніж гусячий пух, але набагато краще виводить на поверхню вологу.

Українці ж, ще з часів Шевченка, вважали, що тополі охороняють від усього поганого, тому обсаджували ними дороги, школи, церкви. Тополю також садили, коли народжувалася дівчинка, щоб оберігати її від хвороб і поганої долі. Тополя в Україні – символ родового дерева, разом із вербою та калиною вона завжди асоціювалася з життям і рідною землею.