ТОП екологічних рішень за рік війни: що створили українці, аби зберегти довкілля

Війна знищує не лише довкілля, а й сильно впливає на інші сфери життя українців. Одна з них — на жаль, наука. Гроші, що мали б піти на розвиток технологій, витрачаються на те, щоб захиститися від агресора. Проте, українці не зупиняються і знаходять нові рішення. 

Кавові стаканчики — вороги чистого довкілля, адже навіть якщо зовнішньо вони схожі на паперові, все одно містять у собі пластик і не піддаються переробці. Український бренд Rekava створив одноразові кавові стаканчики, основний матеріал яких — кавова гуща або вторинна сировина з кукурудзи, яєчна шкаралупа та інші натуральні компоненти. Такі стакани, залежно від погоди, розкладаються за півтора-три місяці. Утилізувати їх можна й у вигляді корму для свійських тварин, добрив або пелет для опалення.

"Наші одноразові біорозкладні стакани Reкava — це інноваційний продукт, аналогів якому немає у світі. Адже вони придатні для гарячих та холодних напоїв, виготовлені без пластику, біорозкладні без створення для цього специфічних умов. А ще легко компостуються як в домашніх, так і в індустріальних умовах", — кажуть розробники стартапу Юрій Тустановський та Дмитро Бідюк, які працювали над проєктом останні три роки. 

Також Reкava виготовляє горщики для розсади, які можна висаджувати в ґрунт разом з рослинами.

У центрі "Енергоефективних технологій" Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка створили генератор, який може використовуватись у промисловості, але працює на біопаливі: залишки, які залишаються у фермерів та потрапляють на сміттєзвалища, можуть замінити природний газ. 

Використовуючи біопаливо, такі генератори можуть забезпечити сушіння зерна, бетону, обпалювання цегли та обігрів теплиць. А весь природний газ можна буде направляти на інші потреби країни.

Обладнання генераторів-утилізаторів повністю автоматизоване. Крім цього, єдине, що доводиться закуповувати в Європі — мікропроцесори. Наразі вони забезпечують підприємства тільки тепловою енергією, але в процесі виготовлення парові турбіни, що дозволять безшумно перетворювати теплову енергію на електричну.

Наразі вже доступні генератори-утилізатори на 2000, 3000 та 6000 кВт. Один коштуватиме три чи чотири мільйони гривень. Якщо говорити про генератор-утилізатор на 1 МВт, то його вартість складає 1,5 мільйона гривень. Термін окупності такого — три місяці.

Геніально простий прилад створив житомирський школяр на основі п'єзоелементів — пластинок, які при натисканні, деформуванні чи стуканні можуть виробляти електричний струм. 

Разом з науковим керівником юний винахідник з'єднав пластинки між собою та випробував на невеличкому водоспаді житомирської греблі, і коли потік води падав з висоти півтора метра, установка показувала, що виробляється електричний струм. Це демонстрував світлодіод, який світився. Фактично потенційна енергія води перетворювалася в електричну. На підставі проведених досліджень виявили, що цей спосіб отримання енергії є дієвим, недорогим та екологічно безпечним.

Автор винаходу, житомирський школяр Ілля Сидорчук, вже посів з цим проєктом друге місце у Всеукраїнському конкурсі Еко-Техно Україна та отримав право представляти Україну на міжнародному конкурсі в США. 

Євген Дрімко з Дніпра працював над винаходом майже 10 років, а на весь проєкт витратив 10 тисяч гривень. Тепер його винахід — гравітаційний двигун, запатентований влітку 2022 року. 

Експериментальний зразок складається з каркаса, вантажів, ланцюга, акумулятора та генератора, який працює не на бензині, не на газу і не на вугіллі, а завдяки гравітаційній енергії. Так, вантаж, повільно опускаючись, перетворює гравітаційну енергію в механічну. А механічну — в електричну.

Винахід дніпрянина допоможе виробляти електроенергію для побутових потреб: можна підігрівати їжу, воду в бойлері, забезпечувати освітлення і навіть опалення.

Українська команда підприємців розробила пристрій FuelWell — технологію зниження кількості шкідливих викидів від двигунів внутрішнього згоряння. Це пристрій, що внаслідок каталітичного процесу розриває вуглецеві зв'язки в паливі — простими словами, паливо згорає в більшому обсязі. Встановити такий прилад можна на всі моделі авто, що їздять дорогами України та Європи.

За час експлуатації пристрою, гарантований виробником, власник зможе зменшити викиди на рівні:

• CO2 — 1215 кг 
• CO  — 9 кг 
• NOx — 18 кг 
• РМ сажа — 6 кг

​

Марія Годованець, вихованиця Київської МАН і учениця 11-го класу, створила альтернативу синтетичним полімерам та винайшла екологічний матеріал для пакування, який виготовляють із сільськогосподарських відходів: соломи, лушпиння тощо. Матеріал можна використовувати для зберігання і перевезення різної харчової продукції, а також як одноразовий посуд, що не шкодитиме довкіллю, адже безпечно розкладається.

У 2022 році винахідниця здобула золоту нагороду на Міжнародному інноваційному шоу "INOVA".

Проблема водневої енергетики полягає у тому, що пристрої, які використовують для отримання водню, не відповідають вимогам безпеки та економічності.

Команда Київської політехніки запропонувала своє рішення цієї проблеми — комплексну технологію виробництва водню шляхом електролізу із застосуванням ультразвукових модулів. 

Запропонована командою технологія виробництва водню дозволить:

• підвищити продуктивність і енергоефективність;
• спростити конструкцію пристрою та зменшити собівартість кінцевого продукту — водню;
• забезпечити максимальну безпеку для персоналу та довкілля;
• аналоги пристрою в такому конструктивному виконанні зараз відсутні; 
• запропонована технологія є конкурентоспроможною. Порівняно з основними суперниками на ринку (фірма OGO HHO та Hydroxy Power), розроблена командою технологія має ряд суттєвих переваг, зокрема, екологічність, високу енергоефективність, простоту та технологічність. Очікувана ринкова вартість типової установки — 40 тисяч доларів.

Щоб ці рішення дійсно змінювали світ та робили Україну дружньою до власного довкілля, їх потрібно популяризувати та використовувати. Тож діліться інформацією про винаходи, які зацікавили вас, зі своїм оточенням, стежте за тим, що роблять українські науковці, та впроваджуйте нові екозвички у своє життя.