ТОП-5 книг, які пояснюють чому…

Чому одним країнам вдається розвиватися та процвітати, переживати кризи та використовувати їх на свою користь, а інші занепадають навіть без очевидних на те причин? Наскільки добробут націй залежить від географії, історії та способу управління?

"Чому нації занепадають" — це своєрідний посібник, який допоможе краще зрозуміти причини, що сприяють процвітанню держав, а також їхньому занепаду. Автори книги Аджемоґлу та Робінсон переконані: країни стали найуспішнішими через те, що їхні громадяни повалили владну еліту і створили суспільства, де головною цінністю стали рівні економічні та політичні права кожного. На їхню думку, саме свобода робить світ багатшим.

Цитата з книги:

"Незважаючи на успіх чи поразку конкретних груп, один урок зрозумілий: потужні владні групи часто повстають проти рушіїв процвітання. Економічний розвиток — це не просто процес збільшення кількості кращих машин або краще освічених людей, а й трансформаційний і дестабілізуючий процес, пов'язаний з поширенням творчої деструкції. Тому розвиток відбувається лише тоді, коли він не блокується економічними невдахами, які відчувають, що їхні економічні привілеї будуть втрачені, й політичними лузерами, які бояться втратити свою політичну владу".

У чому причина стрімкого економічного злету Китаю? Чому не можна беззастережно довіряти думці неоінституціоналістів? Де "золота середина" в керуванні економікою держави? На ці та інші питання знаходить відповідь репортер Financial Times Джо Стадвелл

 У книзі "Чому Азії вдалося" автор досліджує й аналізує три основні складові передової економіки: сільськогосподарську політику, промислове виробництво і розподіл фінансування. У прицілі авторської уваги дев'ять країн: Японія, Південна Корея, Тайвань, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, В'єтнам і Китай. Аналізуючи бізнес цих країн, Джо Стадвелл показує, що спрацювало в Азії, а що ні.

Цитата з книги:

"Коротше кажучи, земельна політика говорить вам, наскільки лідери знають своє населення та дбають про нього. За обома показниками лідери Північно-Східної Азії набрали більше балів, ніж лідери Південно-Східної, і це багато в чому пояснює, чому їхні країни стали багатшими".

Чому як споживачі ми щодня припускаємось помилок та яких саме? За яких обставин ми більше схильні до ризику та як ефективно заощаджувати кошти? 

За класичною економічною теорією, люди діють раціонально. Однак й самі ми вважаємо, що ухвалюємо рішення з максимальною вигодою для себе. Та чи не всіма нашими рішеннями здебільшого керують емоції. І Річард Талер на основі численних досліджень та прикладів із життя пояснює нам це. Про розумні капіталовкладення, гіпотезу ефективного ринку, фреймінг, про наші упередження та самоконтроль він розповідає не лише зрозуміло та цікаво, а й із гумором. "Поведінкова економіка" з легкістю відповість на ваші питання!

Цитата з книги:

"Першою перешкодою є інерція. Як свідчать дослідження, більшість людей вважають, що повинні більше заощаджувати у своїх планах пенсійних заощаджень, і планують зайнятися цим найближчим часом. Але потім вони відкладають це у довгий ящик, так ніколи і не змінивши свою норму заощаджень.

Другою перешкодою є страх утрат. Ми знаємо, що люди ненавидять втрачати і, зокрема, ненавидять бачити, що їхня заробітна плата зменшується.

Третя перешкода була пов'язана із самоконтролем. Основний висновок дослідження цієї теми полягав у тому, що ми здатні краще себе контролювати, коли йдеться про майбутнє, а не про теперішнє".

Чому хочеться читати й перечитувати Вільяма Шекспіра, Агату Крісті, Джона Толкіна і Джоан Ролінґ? З цієї книжки ви черпнете більше, ніж із посібників зі сторітелінгу, які читали раніше. Ви навчитеся захопливо писати й утримувати увагу читача. Крім цього, дізнаєтеся про прийоми відомих письменників та роботу мозку — такий собі цех з написання історій. У цій книзі автор ділиться підказками, які знайшов у нейробіологів, біхевіористів, філософів, соціологів, аби ваші тексти точно потрапляли в ціль.

"Наука сторітелінгу" відгукнеться усім, хто цікавиться людською природою, навіть якщо вони ніяк не дотичні до письма, і для тих, хто оповідає історії.

Цитата

"Надзвичайно важливо те, в якому порядку автор розставляє слова у реченні. Можливо, тому перехідна конструкція на кшталт «Джейн дала кошеня татові» зчитується краще, ніж неперехідна «Джейн дала татові кошеня». Ми уявляємо спершу Джейн, тоді — кошеня, а тоді аж — тата, і цей порядок відповідає порядку речей у реальному світі. Ми проживаємо події в правильній послідовності. По суті, автори створюють нейронні фільми в головах читачів та мають поважати дійсний порядок речей і подій…

З тих самих причин активний стан у реченні «Кіт випив молоко» дієвіший, аніж пасивний стан «Молоко випите котом». Якби ми були свідками події в реальному житті, нашу увагу б привернула подія, а не її наслідок. Ми б дивилися на кота, який прямує до мисочки плямкати молоком, а не на мисочку — в очікуванні, що от-от щось має статися. Активний стан спонукає читача проживати подію так, як він її прожив би у реальному житті".

Чому хаби, коворкінги й хайтек-інновації поглинули парки, магазини та кав'ярні у сучасних містах? У книжці "Криза урбанізму. Чому міста роблять нас нещасними" економіст і соціолог Річард Флорида розглядає кризу, що спричинила сьогоднішній тип урбанізації.

Сучасні міста колонізували заможні й успішні люди, залишивши далеко позаду жителів сіл і містечок. Розбудова міст і міських районів призвела до нестримного збільшення орендних плат і концентрації багатства. Прочитайте цю книгу, якщо цікавитесь урбаністикою, розвитком міст та інноваціями.

Цитата

"Стартапи і міста — це природна ідеальна пара. Міські території підтримують людське розмаїття, креативну енергію, культурне багатство, жваве вуличне життя та відкритість новим ідеям, яких шукають засновники стартапів. Поки більшість великих, добре налагоджених технологічних компаній, таких як Microsoft, Apple чи Facebook, потребують великих штаб-квартир і тому залишаються у передмістях, стартапи можуть використовувати гнучкі й адаптивні робочі простори, котрі пропонують міські промислові будівлі та склади".

Партнерська публікація.