Як тютюнова індустрія маніпулює українцями: тиск на підлітків та рішення для змін

"Рубрика" дізналася про те, чому тютюнову індустрію цікавлять підлітки, які міфи вона насаджує й чому проблема куріння залишається актуальною навіть на тлі повномасштабної війни.

"Це був четвертий клас. Літо. Я почав курити"

Особисті звички — особистий вибір. Але інша річ, коли йдеться про залежність. Тим паче тоді, якщо вона порушує особисті кордони інших. 80% тютюнового диму ми не бачимо. А він тим часом осідає на меблях, одягу курця та тих, хто знаходиться поруч. І поступово отруює організм.

Попри повномасштабну війну, українці продовжують помирати не лише від ракет. Щорічно близько 13 000 громадян України, які не є курцями, помирають від хвороб, спричинених пасивним курінням. 

За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2017-му кожен другий підліток віком від 13 до 15 років бодай раз пробував курити. 

Та чимало дітей починають курити ще раніше. 

Максимові нині 24. Хлопець у хорошій фізичній формі, легко підіймається сходами на свій 16-ий поверх і не переносить тютюнового диму. Коли друзі підкурюють цигарку чи тягнуться по вейп, Максим автоматично робить кілька кроків назад: захлинається кашлем. Насправді й він — колишній курець. Посміхаючись, хлопець гордовито каже — у п'ятому класі вже встиг кинути курити.

"Це був четвертий клас. Літо. Я почав курити. Гуляв з компанією на 4-6 років старшою від мене. Вони бавились цигарками і якось дали спробувати мені. Досі пам'ятаю, як тоді закашлявся. Але зрештою так я і почав курити". 

У нульових реклама тютюну в Україні процвітала. Її не регулювало законодавство: вона була на телебаченні, у журналах, на біґбордах тощо. Чимало людей носили  кепки чи пакети з логотипами тютюнових компаній, які з'явилися у широкому вжитку ще у 90-х.

Бренди активно працювали над міфом, що сигарети — атрибут дорослого життя і серйозних людей. Тож навіть у зовсім юних дитячих компаніях спробувати курити вважалося чимось дуже дорослим. Власне, з того часу в цьому сенсі змінилось небагато.

"Тоді всі в моїй компанії вірили: якщо курити не в затяжку, то буде рак губи. Але я спершу не міг курити в затяжку і лягав спати з думкою, що тепер у мене онкологія. А наступного дня йшов курити знову. Зараз згадувати про це смішно", — розповідає Максим. 

Цигарки купували найстарші з компанії, сімнадцятирічні. Їх можна було купити поштучно в людей, що торгували просто попід дорогою. Придбане діти зберігали в шині біля першого ліпшого гаража. Покуривши, зривали сусідську м'яту чи мелісу: частину втирали у руки та одяг, частину жували, аби перебити запах. 

"Зазвичай ми всі скидалася на цигарки. Коли не було грошей, курили папір. Підпалюєш папір, йде дим, так і куриш. Курили чужі недопалки, але підпалювали з обох сторін, щоб нічого не підчепити. Підбирали недопалки за батьками. Або сигарета на двох, на трьох, чотирьох. 

При цьому ми займались спортом, ходили на турніки, грали у футбол. Ми всі були активними дітьми. Коли я гуляв з іншою компанією, де не курив ніхто, не курив і я. Потім канікули закінчились, почалася школа і я більше не курив. Це було не важко", — підсумовує Максим. А тоді додає — у 16 взявся за цигарки знову, проте курив недовго. Почав помічати проблеми з легенями, які заважали у футболі, яким хлопець на той час займався професійно. Тож залежності  вдалося швидко позбутися.

Підміна понять і вигадування статусів: чим займається тютюнова індустрія

Попри те що, з 2012-го року реклама тютюнових виробів в Україні заборонена, станом на 2022-ий існує цілий ряд інструментів прихованої реклами та маркетингових ходів, якими користується індустрія. За даними ВООЗ, щоденно  на тютюнові кампанії у США витрачають 23 мільйони доларів. Натомість в Україні тютюнові компанії витратили 200 млн доларів за останні кілька років для приваблення дітей та молоді до сигарет для нагрівання та пристроїв до них. Але на що саме?

Дизайн пачки сигарет. Згідно з офіційними вимогами, на кожній пачці має бути текстове і графічне попередження про шкоду куріння. Разом вони займають 50% площі пачки. Часто у магазинах та кіосках саме цю частину закривають цінникам. Решта 50% — стильний дизайн, який приваблює та створює ілюзію чогось престижного. 

Згідно з законом 1978-ІХ, з 11 січня 2024 року такі попередження мають займати вже 65% площі пачки. Як показує досвід Канади, після аналогічного рішення рівень куріння в країні знизився з 4,6% до 2,9%. 

Ще одна вагома витрата — сигаретна викладка. Великі вітрини з яскравим освітленням та кольоровими сигаретними пачками особливо привертають увагу дітей та підлітків. Нерідко такі кіоски можна побачити неподалік шкіл. Діти і підлітки, які бачать яскраві вітрини МАФів із викладкою цигарок, мають на 60% більший ризик стати курцями. 

Згідно з дослідженнями університету Джона Гопкінса, у Києві на кожну школу припадає 4 точки продажу тютюну у кроковій доступності (в межах 250 метрів навколо школи). Так, діти, які спостерігають викладку сигарет у вітринах магазинів, на 64% більш схильні почати курити, а 38% дорослих курців, які намагаються кинути курити, згодні, що наявність тютюнових виробів у вітринах магазинів викликає спонтанне бажання до куріння.

І третій пункт основних витрат — створення міфу, що пристрої для нагрівання тютюну на кшталт IQOS є абсолютно безпечними ґаджетами і просто частиною стилю, а не черговою варіацією небезпечної звички. Для цього виробники запускають колаборації з зірками і користуються всім спектром рекламних послуг, адже нова норма, яка забороняє рекламу приладів для нагрівання тютюну на одному рівні зі звичайними сигаретами, запрацює лише в середині 2023-го року. Поки ж стильні ролики, яскраві бігборди і інстаграми знаменитостей, яких обожнює неповнолітня аудиторія, транслюють, що IQOS, glo та інші такі ж пристрої — стильні ґаджети, які не пов'язані з загрозою здоров'ю.

Крім цього, виробники тютюнових продуктів постійно випускають нові продукти з різними смаками та ароматизаторами. Це, своєю чергою, додатковий інструмент для приваблювання дітей. Виробники, по суті, "підсолоджують отруту" і роблять це під гаслами зі згаданих вище реклам. 

Міфи, які насаджує суспільству тютюнова індустрія, покликані перетворити на курців якомога більше людей — так ця індустрія заробляє. Одна з цільових аудиторій виробників тютюнових продуктів — молодь та підлітки.

Комунікаційник громадської організації "Життя" Дмитро Полонський пояснює: насадження залежності курити неповнолітнім — одне із завдань, яке ставить перед собою тютюнова індустрія. Дорослі курці помирають рано. Достукатися до підлітків, аби це не звучало занудно, важко.

"Чому аргументи у таких випадках працюють погано? Якщо коротко — реклама яскрава, приваблива і красива, а пояснення для підлітків нудні й нецікаві. 

Тютюнова індустрія привертає увагу неповнолітніх по-різному — наприклад, через вітрини. Але через спротив індустрії такі, здавалося б, прості речі, як заборона вітрин, досі не ухвалені в Україні. Саме вони приваблюють дітей до куріння. Також досі є реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них, продаж сигарет зі смаками та ароматом (наприклад, фруктів, ягід чи солодощів), але завдяки закону №1978 з 11 липня 2023 року це буде заборонено", — говорить Дмитро Полонський.

Дійсно, згаданий законопроєкт ухвалили  ще в грудні 2021-го. До цього засоби для нагрівання тютюну на кшталт IQOS жодним чином не згадувались у законодавстві. Тепер же ситуація змінилася. 

У липні 2022-го набула чинності заборона на куріння не тільки звичайних сигарет, а й вже згаданих IQOS та вейпів. Окрім того, законопроєкт:

• надає органам місцевого самоврядування право визначати додаткові місця, вільні від куріння;
• передбачає появу медичних попереджень на бездимних тютюнових виробах (стіки/хітси для IQOS, glo) та на електронних сигаретах, рідинах і контейнерах;
• визначає та регулює ТВЕН (бездимні тютюнові засоби) як тютюнові вироби
• забороняє продаж ТВЕН неповнолітнім;
• забороняє рекламу, стимулювання продажу та спонсорства електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (у тому числі IQOS, glo);
• забороняє сигарети та тютюн для самокруток, електронних сигарет, рідин, заправних контейнерів з характерним смаком і ароматом (ментол, фрукти, солодощі тощо);
• запроваджує вимоги та технічні характеристики для електронних сигарет та рідин, заправних контейнерів;
• запроваджує комбіновані (картинка + текст) медичні попередження на 65% від розміру пачки тютюнових виробів для куріння.

Світова практика показує: один із найдієвіших способів боротьби з курінням на рівні держави — підвищення акцизу. Виробники сигарет вперто розповсюджують тезу про те, що таке рішення сприятиме контрабанді.

Мовляв, люди шукатимуть, де знайти цигарки дешевше, і почнуть купувати їх у нелегальних виробників, погоджуючись на нижчу якість. А країна тим часом не отримуватиме податків. Проте експерти називають цю тезу маніпулятивною й неправдивою. Це — ще один міф, який тютюнова індустрія намагається розганяти, аби лише зберегти свої прибутки та збільшити кількість курців у світі.

"Контрабанда – це міф. В Україні практично не існує «контрабандних» сигарет. Абсолютна більшість, представлена на нелегальному ринку, — цигарки, вироблені на легальних фабриках і випущені на ринок з ухиленням від сплати податків. Нелегальна торгівля підакцизних товарів з початку року значно зросла, але чомусь правоохоронці не дуже звертають на це увагу.

7 грудня 2017 року Верховна Рада України підтримала план підвищення акцизів на тютюнові вироби впродовж 2018-2025 років. До 2025 року тютюновий акциз зростатиме принаймні на 20% щорічно. Однак, план підвищення акцизів на 2018-2025 роки не враховує рівень інфляції та рівень зростання доходів населення. Для того, щоб податки й ціни на сигарети дійсно досягли принаймні мінімального європейського рівня, на додаток до 20%-го підвищення акцизів щорічно необхідно також підвищувати акцизи на рівень інфляції.

Щоб перешкодити підвищенню акцизних ставок на тютюнові вироби, індустрія втручається у процес формування акцизної політики за допомогою тютюнових лобістів в органах державної влади, а також — замовних, маніпулятивних, проплачених публікацій у медіа", — пояснює комунікаційник громадської організації "Життя" Дмитро Полонський.

Для перешкоджання підвищенню податків на тютюн використовуються різні тактики: залякування зростанням нелегальної торгівлі, заниження надходжень у бюджет через накопичення на складах тютюнової продукції напередодні підвищення акцизів — "форестелінг" (forestalling) — та продаж через тіньовий ринок продукції, призначеної для магазинів безмитної торгівлі ("дьюті-фрі"). Варто зазначити, що подібні дії прямо суперечать статті 5.3 та статті 12 Рамкової конвенції із боротьби проти тютюну ВООЗ та Керівним принципам її застосування, а також ст. 4 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".

Тютюнова індустрія опирається тиску, який чинять на неї активісти. Проте перші зрушення вже є. І результати від них можна буде побачити зовсім скоро.