fbpx
Сьогодні 11/08/2020 21:49
Небайдужа 15:20 27 Лип 2020

Не тільки Libresse: навіщо нам говорити про "ці дні" відкрито

…а ще чому «ці дні» — це не найкраще формулювання і що з цим робити

Міжнародний бренд жіночої гігієни Libresse випустив приголомшливий трихвилинний рекламний ролик про місячні (і не тільки про них). Міні-фільм був перекладений українською і опублікований на акаунті Libresse Ukraine. Всього за кілька днів реклама отримала десятки тисяч переглядів, і, здається, це найкраще, що траплялося з рекламою прокладок.

Ролик вийшов не стільки про місячні, скільки про жіночу репродуктивну систему в цілому. У ньому перетинаються відразу кілька історій: перші місячні, болі, які можуть супроводжувати менструації, складнощі з зачаттям, відчуття при менопаузі і ще багато маленьких ситуацій, які добре знайомі кожній жінці.

Жінки, які дивляться ролик, впізнають у його героїнях себе, коментаторки відзначають, що принадність цієї реклами не тільки у зворушливих і зрозумілих історіях, але і в тому, що вона реалістично і без псевдо цнотливості показує процеси, природні для жіночого організму — так, як це і повинно бути.

Лібрес вже не вперше презентує правдиву рекламу про менструацію. У 2017 році саме ця компанія вперше показала на екранах телевізорів не якусь незрозрозумілу хімічну рідину блакитного кольору, а справжню кров. 

У рекламі трирічної давнини хлопець купує засоби гігієни для своєї дівчини, жінка в компанії не стидається запитувати у подруги при всіх, чи є у тієї прокладка, а на кадрах з душу видно кров, що стікає по ногах дівчини.

навіщо нам говорити про

Спроби позбутися табуювання теми менструації робить не тільки прогресивна Libresse. Ще у 2016 році Plan International випустила пластирі загального використання у вигляді мініатюрних прокладок, щоб стримувати кров і потік ненависті навколо теми менструації. #Мивсікровоточимо (#weallbleed) — стало головним слоганом кампанії.

навіщо нам говорити про

Один з ізраїльських барів у Тель-Авіві з 2017 року пропонує знижку на напої для жінок під час їх "критичних днів". Жодних доказів пред'являти не потрібно, клієнткам вірять на слово. Цю акцію в барі Anna Loulou назвали "bloody hour" — за аналогією з традиційною знижок акцією "happy hour".

Дві жінки, які придумали акцію, кажуть, що знижка в 25% — визнання того факту, що жінка під час менструації заслуговує більш уважного ставлення до себе. Також вони сподіваються, що такий підхід допоможе зробити тему менструації більш відкритою для обговорення, у тому числі з боку чоловіків.

навіщо нам говорити про

У 2018 році у соцмережах з'явився тег  #PadManChallenge. Учасники викладали на своїх сторінках у соцмережах фотографії з гігієнічною прокладкою в руках і закликали всіх друзів зробити те ж саме.

Челендж з'явився після виходу фільму про Аруначалама Муруганантхаму — чоловіка з південних штатів Індії, який вирішив, що його дружина заслуговує доступних гігієнічних прокладок, а не старої брудної ганчірки, якою їй доводиться користуватися. Він почав конструювати просту машинку з виробництва прокладок — щоб одночасно і робочі місця створити, і прокладки зробити для індійських жінок. Тоді його дружина Шанті пішла від нього, відвернулася його овдовіла мати. З їхньої точки зору, те, чим він займався, було занадто ганебно.

Жінка повернулася, але труднощі першого часу, з якими йому довелося зіткнутися, показали, наскільки ще велике таврування, пов'язане з жіночою менструацією.

навіщо нам говорити про

До просвітницької діяльності долучаються навіть діти. У 2019 році школярки з Харкова у рамках проекту UPSHIFT створили спеціальну програму "We are not shy" — "Ми не стидаємося"  для учнів 3-8 класів. Поштовхом до створення програми став випадок, який стався, коли вони навчалися к 5 класі. До них у школу прийшли представники компанії "Always". Дівчаток вивели з класу, роздали прокладки, сфотографували і запустили назад до хлопчиків. Останні, не розуміючи, що відбувається, і чому їм не вручили подарунки, почали висмикувати пакети з рук, розривати їх і розкидати засоби гігієни по класу. "Якби дорослі сказали хлопцям хоч пару слів про місячні, про прокладки, такої незручної ситуації не було б," — впевнені школярки.

Вони розробили пакет про менархе і організовують лекції про менструації, причому спільні — і для дівчаток, і для хлопчиків, щоб покласти край стигмі навколо цієї теми.

навіщо нам говорити про

Але здебільшого суспільство, маркетинг і медіа лише підтримують цю мовчазну змову не називати речі своїми іменами. Надзвичайно живучі й забобони на тему менструації. Наприклад, у США та Британії дівчат під час менструації не беруть у туристичний похід, щоб ведмеді "не почули запах крові"; у Польщі дехто і досі думає, що сексуальний партнер жінки, яка зараз має менструацію, помре після статевого акту; в Індії жінкам з місячними забороняється готувати їжу (навіть заходити в кухню!), відвідувати храм, голосно розмовляти; у Румунії не можна торкатися квітів, тому що вони зів'януть, у Франції "не зіб'ється майонез", а в Україні вважається, що консервація, закрита жінкою у "ці дні" неодмінно вибухне під час зберігання. 

У Непалі, незважаючи на офіційну заборону всього три роки тому, жінок з місячними виганяють з будинку геть у ліс чи печеру, у сарайчик без вікон, забороняють торкатися людей, тварин, овочів, фруктів, пити молоко, бо вона вважається проклятою і одержимою дияволом і може принести лихо родині.

навіщо нам говорити про

Як ми тут опинилися?

Як не дивно, часто самі жінки стигматизують це абсолютно нормальне і природне явище. Юлія Ярмоленко, секс-педагог, авторка програм з сексуальної грамотності для дорослих і підлітків, приводить сотні (!) альтернативних назв місячних, які використовуються українськими жінками: Гості з Червонограду, Концерт групи "Кровосток", Тьотя Роза приїхала, Вишеньки дозріли, Ніагара, Їжачки і навіть Ленін на броньовику та Дні Франкенштейна. Така кількість евфемізмів для менструації говорить тільки про одне: місячні і жіноча фізіологія довгий час вважалися настільки сороміцької темою, що і до сьогодні вона табуюється багатьма дівчатами і жінками.

"Ніколи не забуду, як моя начальниця в ресторані зробила мені догану за те, що я йшла в туалет з прокладкою (в індивідуальній упаковці!) у руці — треба було її покласти в кишеню, адже люди в залі могли мене побачити; А наша завідуюча якось зібрала всіх дівчат у відділенні, і заборонила нам "привселюдно стікати кров'ю", бо ж з нами чоловіки ще працюють; Мене перші місячні застали зненацька, мама лише мовчки поглянула. Сама давала собі раду; Колега якось розповідала, як навчала доньок дбати про свою гігієну: так, аби боронь боже батько сімейства не дізнався про критичні дні, а що гірше, щоб не побачив закривавлену прокладку," — діляться між собою користувачки соцмереж.

Згідно з соціологічними дослідженнями, 42% жінок були присоромлені менструацією, 48% жінок почуваються зніченими під час менструації, 73% приховували прокладки або тампони.

Якщо скласти всі цикли в житті жінки, виявиться, що вони займають у кожної від семи до десяти років. Чому не треба викреслювати роки свого життя, передаючи одна одній мовчазну заборону на ці дні, і до чого таке замовчування може привести, "Рубриці" розповіли жінки-експерти, а також ті, хто серйозно цікавиться цією проблемою.

навіщо нам говорити про

Наталія Каплан, блогерка

У дівчаток зазвичай приходять місячні у віці від 10 до 14 років, і навіть якщо до цього готують мами, книги або ще щось, коли це приходить, дівчинка виявляється абсолютно не готова. Я, наприклад, була впевнена, що зі мною такого ніколи не трапиться. Мені було 12, я сказала мамі і вона дала мені прокладку. Але не пояснила, що з нею робити. Я зняла верхній шар і поклала залишки в труси (я думала, що верхній шар — це теж упаковка). Чи треба пояснювати, що вата, яка перебувала всередині прокладки, просто стала вивалюватися знизу джинс.  Мені знадобився час, щоб дотумкати, що верхній шар прокладки здирати не треба. 

Дівчинка не змінюється з приходом місячних, це все одно ще дитина. Моя мама сказала татові, і ось вони обидва мене привітали, що я стала дорослою. З якого біса? Я зовсім не змінилася, я така ж, якою була день назад, до цієї події. Мені було, м'яко кажучи, некомфортно. Одного разу тато прибирав моє ліжко і побачив пляму на простирадлі.  Він відсахнувся і пішов. Я бачила його реакцію і зрозуміла, що в цьому я винна і це потрібно приховувати. Якби він просто обійняв мене і сказав щось на кшталт: "Нічого страшного, ти не можеш це контролювати", мені було б легше переживати той період становлення. 

А перший рік — взагалі пекло. Ти ще не вмієш чути себе, немає досвіду тягати з собою прокладки, цикл ще не встановився і може початися в будь-який момент.  Для всього цього потрібен досвід і його потрібно накопичити, ну і змиритися з долею, що теж непросто, як би не пояснювали, що це нормально. Особливим кошмаром було пояснити фізрукові в школі, чому ти не можеш піти у басейн.  Я дуже соромилася і вважала за краще взагалі не йти в школу.

Місячні — це боляче. У мене колишня колега в перші дні навіть на роботу не ходила, вона просто не могла встати. Я знаю тих, хто в ці дні живе на знеболювальних, хтось падає в непритомність. Часто просто відчуваєш себе розбитою і млявою.  Я знаю тільки одну жінку, яка переносить місячні зовсім без симптомів.

Місячні — це незручно. Вони не проходять рівномірно, тому постійний страх, що можуть бути наслідки. Коли довго сидиш або лежиш, а потім встаєш, тобі здається, ніби прорвався водоспад і ти біжиш у туалет перевіритися. Але бувають особливо рясні періоди, коли "водоспад" трапляється і на порожньому місці. А якщо у тебе в цей момент важлива зустріч у закритому кабінеті з політиками або зйомка десь у полях, і немає можливості збігати в туалет, це те ще випробування (Не так давно модель Hyundai заявила, що її звільнили через менструацію — їй просто не дозволили піти і поміняти прокладку, і дівчина "протекла" на робочому місці). 

Коротше, місячні — це завжди стрес. І сучасне суспільство могло б позбавити жінок від такого стресу, постався воно до цього природному процесу толерантніше. Першим чоловіком, якого я попросила купити мені прокладки, був депутат Європарламенту. Він поставився з розумінням і без всякої зневаги. Проблема була в мені, я півдня до цього ходила навкруги, соромлячись попросити.   

навіщо нам говорити про

Альона Попова, психологиня-сексолог

Нещодавно відома компанія Лібрес випустила відео, покликане зняти табу з теми біологічних циклів тіла жінки та відкрите обговорення #Wombstories, яке допомагає відчути підтримку і впевненість у собі та своїй жіночій природі. Ця тема висвітлює проблеми, пов'язані з переживаннями жінок, які ігноруються суспільством.

Ми щоденно бачимо реальну картину, близьку кожній з нас. Приблизно у 12 років червоною стрічкою менструація вплітається у візерунок нашої жіночої самості. З цього часу тіло починає готуватися до народження дитини. Безліч циклів, інколи регулярних, інколи ні. Вони дають жінці змогу оновитися і почати знову. І так до менопаузи, пекельних запалів клімаксу, які тортують та виснажують тіло жінки. Але всьому цьому передують  невисказані історії наших циклів, наші #wombstories.

І кожна з них — неповторна, вражаюча, сповнена болю, справжніх почуттів любові і насолоди, зради і образи, ненависті та задоволення. Це історії про бажання мати дітей та розпачу після аборту, спустошення після викидня та надії на те, що всередині зароджується життя. Таїнство та біль народження дитини. Історії про перший цикл і перше знайомство з ним, яке може бути святковим, а може сприйматися як покарання за гріхи. Так, перше знайомство з менструацією накладає благословення на прийняття жіночої природи, або прокляття та почуття провини. Якщо це знайомство було викривленим, коли мама (чи той, хто її замінює) просто не може говорити на цю тему, не знаходить слів, або ж просто бракує елементарних знань та ресурсу підтримки, дівчина сприймає це як щомісячне покарання, муку та відразу.

Всі наші історії живуть у матці, вони живі і реальні, сокровенні та цілком буденні. І не можна забороняти те, що ми відчуваємо у собі від моменту народження до смерті. Вони є невід'ємною частиною нашого життя, і вони впливають на розвиток особистості. Від них можна відмовлятися, стримувати, або безпечно виражати, але вони є невід'ємною складовою нашої сутності. І всі вони варті бути почутими.

Коли жінка стидається свого тіла, своїх природних циклів і станів, цим заперечує свою жіночу суть, вона опиняється у пастці  виникнення психосоматичних проявів. Насамперд, ендометріоз, молочниця, міома, мастопатія, кісти та ін. І це далеко не повний перелік наслідків замовчування наших #wombstories.

Тому просвітницька діяльність і вільне обговорювання цієї теми дають змогу викорінити невігластво, яке призводить до нездорових станів та шокуючих наслідків.

навіщо нам говорити про

Людмила Метелешко, швейцарська лікарка психіатр-психотерапевт, авторка дігітальної програми по лікуванню страхів

Під час перегляду ролика Лібрес мені відразу згадалися слова однієї колеги-гінеколога, яка сказала: Ти не уявляєш, які бувають красиві жінки зсередини! Відкрився абсолютно дивовижний гормональний і духовний світ жінки, їхній взаємозв'язок. Світ із вагітністю, пологами, внутрішньоутробною смертю плоду, клімаксом… Але якщо бути до кінця відвертою, можу сказати, що я взагалі не бачила жодного більш-менш просвітницького ролика також і про хлопчиків, про полюції, про те, що значить сексуальність для чоловіка, про "перші рази" юнаків.

Я думаю що загальною для обох статей є тема табу на секс як джерело задоволення. Однак саме жінка в цьому контексті, починаючи з Біблії або з ще більш ранніх джерел, представлена ​​як джерело зла. Жінка під час менструації вважалася брудною і ті, хто до неї доторкнулися, теж, навіть сидіння на місці, де до того сиділа менструююча жінка, було забрудненням. А вагіні, і всьому, що з нею пов'язано, були приписані функції родової честі та багато інших дурниць! Уявіть собі, що і зараз у багатьох народів честь і гідність сімей і цілих сімейних кланів знаходиться нижче пояса жінки.

Більше 20 років я живу у Швейцарії, де офіційно введено в школі сексуальне виховання дівчаток і хлопчиків. Від цього заняття можна і відмовитися, чим користуються найчастіше представники інших культур і релігій. Чому? Тому що на цих заняттях знижується, взагалі нівелюється значення сексу, а жінка, у чиїх статевих органах укладена честь і гідність всієї родини, перетворюється на звичайну веселу дівчинку-підлітка.

Протягом тисяч років легалізувався сором бути жінкою, табуювалася фізіологія жінки. Сором, заперечення нормальності менструації, сексуальності зазвичай веде до того, що дівчата можуть соромитися свого тіла, негативно ставитися до фізіології, ненавидіти себе і в подальшому не відчувати оргазму під час сексу, почати надавати сексу завищене значення, розраховуючись інтимними стосунками за певні послуги з боку чоловіка, використовувати сексуальні відносини як покарання або заохочення. Відсутність знання про своє тіло, про менструації, про "перші рази" можуть привести до страху статевого контакту і до такого явища як вагінізм, тобто стиснення піхви при статевому акті. Секс стає або дуже болючим, або неможливим, з витікаючими звідси наслідками.

Цілі покоління дівчат, жінок соромилися звернутися з цього приводу до гінеколога, тому що не могли собі уявити, що сексуальний контакт не тільки може, а й повинен приносити задоволення.

Сором як головна емоція, яку викликає незнання власної фізіології, виникає в багатьох природних зіткненнях з проявами жіночої фізіології — біль при менструації, забруднені джинси або спідниці, страх запитати, як користуватися засобами гігієни.

навіщо нам говорити про

Анна Фітак, авторка феміністичних подкастів

Жіноче тіло завжди стигматизували (стигма — присоромлення). Але зараз нам потрібно відходити від патріархальних установок для того, щоб кожна дівчинка чи жінка могли мати повноцінне та щасливе життя. Медіа та будь-які інші інфоканали диктують нам стандарти тілесності, тобто кажуть, що є гарним і привабливим, а що ні. Коли в рекламі прокладок замість слова менструація вживають "ці дні", а дівчат показують сором'язливими, у суспільства і вибудовується ставлення до менструації як чогось такого, про що не варто говорити.

Нам потрібен чесний контент для того, щоб не реалістичних образів, які пов'язані з фізіологією жінок, ставало менше. Адже знову ж таки, уявіть, 12-річна дівчинка, яка дивиться рекламний ролик, де жінки зображаються ідеальними, буде думати, що має бути такою ж, а якщо її тіло виглядає інакше, значить вона чимось гірша. Далі це може породжувати невпевненість і ускладнювати життя.

Що відбувається з жінками, які стидаються цього, заперечуючи свою жіночність? Я досить скептично ставлюсь до терміну "жіночність". Я б радше сказала, що жінкам, які не приймають свою тілесність та фізіологічні процеси буває важче знайти гармонію та порозуміння з собою. Тішить те, що визнання того, що менструація природне явище вже відбувається — останнім часом завдяки тенденції бодіпозитиву чимало жінок вже почали шлях до пізнання себе та свого тіла. Думаю, від цього ми всі тільки виграємо.

Вважаю, це також впливає і на рівень щастя та психологічного здоров'я в цілому. Зайва стигматизація не раз створювала травми для жінок та дівчат. До прикладу, всім відомий сюжет, коли в школі однокласники цькують дівчат, якщо побачать засоби інтимної гігієни, прокладки або тампони, або ж висміюють дівчат в моменти, коли на одязі випадково залишається менструальна кров. Це супер табуйоване явище і нам доведеться багато працювати для того, щоб жінки та дівчата змогли почувати себе вільно під час менструації. При цьому, останні тенденції вказують, що ми рухаємось в правильному напрямку та розвиваємось в темі дестигматизації, та сама реклама Лібрес — доказ цьому.

навіщо нам говорити про

Наталія Лелюх, лікарка акушер-гінеколог, медична блогерка, засновниця Жіночого клубу з Наталією Лелюх

В анамнезі проблеми багато століть ханжеського виховання та релігійного невігластва — людство нехтувало фізіологічними потребами жінки і стигматизувало все, що пов'язано з менструацією. Цей шлейф "брудності" жінки у дні менструації ще досі є приводом для булінгу. Змінити це ставлення за один день, навіть за один рік неможливо. Але чим більше буде адекватних дій, спокійного роз'яснення і прийняття фізіології — тим швидше людство опиниться на іншому рівні самоповаги. Більш того, знання про менструальний цикл дасть змогу підбирати необхідні контрацептиви, розуміти, які симптоми говорять про серйозну проблему і не нехтувати оглядами у лікаря.

Відчуття сорому та провини під час менструації, чи інших проявів тіла, дуже швидко здатні виростити з жінки жертву. Ще є таке слово "терпілу". Жертвою легко маніпулювати у будь-яких стосунках. Жертва не б'є на сполох при негараздах, а вважає, що вона сама у всьому винна і тепер буде нести покарання. З точки зору лікаря, це про те, що жінка і з іншою, не менструальною кровотечею вчасно не звернеться на огляд, буде чекати, поки кровотеча пройде. Дівчатка, які не отримали вчасно інформацію про фізіологічний цикл, можуть несвідомо стати вагітними. Будь-яка стигма не веде до розвитку і до змін на краще.

Якщо ми визнаємо, що менструація — це абсолютно нормальне явище, таке ж, як дихати, обо їсти, жити стане простіше. У громадських вбиральнях з'являться біде і безкоштовні одноразові прокладки. У школах зникнуть відкриті кабінки в туалеті, а вчитель фізкультури буде тактовно пояснювати на першому занятті з фізкультури підліткам правила тренувань під час менструації, при цьому будуть присутні хлопці, які не будуть гидко хіхікати. Утопія? Ні, це можливо. Можливо, що в родинах з-під замків вийдуть історії жіночих хвороб, і це вбереже нащадків від повторення таких історій. У час, коли жінка може народжувати з трансплантованої матки — у світі вже близько 90 дітей народилось таким чином — не буде пропущених діагнозів з онкології, коли жінка вважала, що з нею нічого страшного не відбувається або боялась комусь в цьому зізнатись.

Це дуже важлива тема не тільки для молодих дівчат, а і для кожного.

8463

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: