Після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року росіяни зробили ставку на подальшу ескалацію конфлікту шляхом проведення терористичних актів всередині України. При цьому були обрані два найбільших центри анти-українських настроїв – Харків та Одеса. Тільки в цих двох не найменших містах з вересня 2014 року по січень 2015 року сталося понад 30 диверсій і терактів. З різних причин всі вони до сьогоднішнього дня не розслідувані як слід, хоча висновки Служба Безпеки України зробила.
Отже, першим таким терактом в Харкові варто визнати події 8 вересня, коли близько 4-тої ранку невідомі обстріляли з ручного протитанкового гранатомета РПГ-18 "Муха" будівлю по вулиці Соколова, в якому розташовані Орджонікідзевський та Фрунзенський районні військкомати. У будівлі було вибито вікна, всередині приміщень обсипалася штукатурка. Ніхто з військових і цивільних працівників військкомату не постраждав.
Як потім стало зрозуміло з даних правоохоронців, ще влітку 2014 року, після спецпідготовки в таборах в Росії, до Харкова прибула диверсійно-терористична група "Харківські партизани", яка складалася в основному з учасників антимайданівського руху.
Наступним терактом став підпал 12 вересня на залізничній станції "Основа" чотирьох цистерн з паливом для реактивних літаків, які були частиною військового ешелону. Про те, що це диверсія, по гарячих слідах заявили слідчі обласного управління СБУ, відразу відкривши справу за цією статтею.
А 17 вересня на блокпосту ДАІ на трасі в сторону Чугуєва по черговим відкрили вогонь з автомата. Один з бійців отримав поранення і був відправлений у шпиталь. Чи проводилося якесь розслідування на сьогоднішній день невідомо.
Буквально через тиждень – 26 вересня – невідомі обстріляли знову з гранатомета офіс харківського волонтера, адвоката Олега Головкова. І знову тільки дивом обійшлося без жертв.
29 вересня вперше відзначилися і "одеські партизани". У той день на одній з неосновних колій станції "Одеса-Пересип" стався підрив. Через неправильний вибор цілі рух залізничного транспорту не припинявся, і жодна людина не постраждала.
Але не завжди такі терористичні дії залишалися безкарними – 15 жовтня в тому ж Харкові при невдалій спробі підпалити відділення банку "ПриватБанк" міліцією було затримано двох хлопців в камуфляжній формі і балаклавах. В ході допитів з'ясувалося, що вони є "членами проросійського підпілля". По всій видимості, це мали би бути узгоджені акції, бо в цей же день в Одесі невідомі особи кинули гранату в офіс Малиновської районної організації партії "Батьківщина". У приміщенні перебували кілька співробітників, проте ніхто не постраждав. Вибуховою хвилею в офісі вибило шибки, пошкоджена оргтехніка та документація. Також постраждали припарковані поруч автомобілі.
19 жовтня близько 19.40 в Харкові невідомий скоїв два постріли з реактивного протитанкового гранатомета по складах паливно-мастильних матеріалів військової частини. В результаті події постраждалих немає, загоряння складів і руйнувань будівель не відбулося.
Найбільш резонансною подією того періоду став вибух 9 листопада в харківському рок-пабі "Стіна", який був і залишається улюбленим місце збору волонтерів і взагалі проукраїнських громадських діячів міста. В результаті поранення отримали 11 осіб. Служба безпеки України кваліфікувала подію як терористичний акт і заявила, що була використана пластикова бомба. 17 листопада голова СБУ Валентин Наливайченко повідомив про затримання членів розвідувально-диверсійної групи, причетної до вибуху в пабі, вони ж готували і теракт на заводі ім. Малишева під час перебування там делегації з Нідерландів.
Це було перше затримання у Харкові. В Одесі ефективність роботи силовиків виявилася вищою: 13 вересня Служба безпеки України затримала в Одесі трьох членів терористичної групи, які за винагороду в розмірі $50 тисяч готували серію резонансних злочинів. У плани терористів входили, зокрема, теракт в людному місці поруч з центральним офісом однієї з банківських установ, а також вбивства громадських активістів. Відповідальність за теракти, за задумом зловмисників, повинна була взяти на себе міфічна організація "Українська червона армія". А 20 жовтня СБУ затримала групу терористів, які планували серію терактів і акцій протесту для дестабілізації ситуації в регіоні. Четверо місцевих жителів – члени організації "Куликове поле", троє з них відомі на прізвиська "Ліс", "Таліб" і "Інтелігент". Одеські терористи проходили навчання роботі з вибухівкою і ведення бойових дій в умовах міста в окупованому Криму. Після підготовки вони повинні були повернутися в Одесу і приступити до диверсій.
16 листопада, знову в Харкові, в магазині навпроти Привокзальної площі продавці помітили підозрілу валізу, обмотану скотчем, яку невідомі вивантажили з машини і залишили перед входом, де знаходяться магазин і аптека. МНС і сапери провели часткову евакуацію, оточили всю вулицю Слов'янську і частину вулиці Червоноармійська. Підозріла валіза була лише приманкою, а в самому магазині саперам за допомогою службової собаки вдалося виявити 10 кг тротилу.
20 листопада в центрі Харкова, недалеко від військового шпиталю, прогримів потужний вибух – терористи використали міну-"прилипалу" (СПМ) недалеко від електропідстанції на вулиці Тринклера. На наступний день така ж міна була використана при спробі підриву цистерн з пально-мастильними матеріалами на станції "Основа".
Ці міни стали основним доказом, коли 24 листопада були затримані двоє бойовиків – 1964 і 1972 років народження, пов'язані з органами МВС – старший служив дільничним, молодший був раніше звільнений з міліції. Вдома у одного з терористів була виявлена міна СПМ.
24 листопада на вулиці Полтавський, в районі метро "Холодна гора", прогримів вибух. Жителі довколишніх будинків повідомляли, що вибух був такої сили, що шибки у вікнах сильно деренчали. Вибухом пошкоджені будівлі військової частини, вікна приватних квартир на першому і третьому поверхах, а також приватні машини.
Фактично поодинокі терористичні акти як в Одесі, так і Харкові тривали до січня 2015 року, після чого зійшли нанівець.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.