Де взяти кошти на термомодернізацію шкіл, садочків та лікарень: рішення для громад у 2024 році

У чому проблема?

Витрати з бюджету громад на опалення громадських будівель збільшуються кожен рік. Наприклад, у 2013 році на опалення однієї школи витрачали 570 тисяч грн, а у 2023 році ця цифра зросла до 1,8 млн грн, адже вартість опалення напряму залежить від вартості імпортного природного палива. За десять років його ціна зросла більше, ніж утричі: від 4,7 грн за метр кубічний й до 16,4 грн за метр кубічний. Ймовірно, що такий тренд на зростання тарифів продовжиться і в майбутньому.

Однією зі стратегій вирішення цієї проблеми є впровадження заходів з енергоефективності, які дозволять зменшити енергоспоживання будівлі і, в результаті, скоротити не лише витрати з бюджетів громад, але й викиди CO2. Після модернізації будівлі мають новий зовнішній вигляд, оновлені інженерні системи, а також довший строк експлуатації.

Відтак у громад є вибір – продовжувати платити за опалення енергоємних старих будівель, або ж спрямувати ці кошти на утеплення приміщень, маючи в результаті модернізовані будівлі з низьким рівнем енергоспоживання та енергетичну незалежність від імпортного палива.

Однак  термомодернізація вимагає суттєвих інвестицій, які не завжди доступні для  бюджету громади. Як приклад, вартість термомодернізації однієї школи становить понад 500 тисяч євро, в той час як громаді потрібно утеплити одразу декілька шкіл та лікарень, що разом становить немалу суму, яку може бути складно знайти у бюджеті громади.

Яке рішення?

Тож громади мають залучати зовнішні фінансові ресурси. Одними з найбільш популярних джерел фінансування є кредитування та енергосервіс. У цій статті ми детально розкажемо про ці та інші джерела фінансування, а також відповімо  на питання, яке хвилює в наш час, напевно, усі громади в Україні: "Де взяти кошти на термомодернізацію громадських будівель?

Як це працює?

З початком повномасштабної війни процес кредитування громад в забезпеченні енергоефективних заходів тимчасово зупинився, але наразі поступово відновлюється. Нині в Україні існують декілька програм фінансування енергоефективних заходів, зокрема:

• Програма ЄІБ "Програма з відновлення України".

"Програма з відновлення України" спрямована на реалізацію проєктів з відновлення соціальної інфраструктури: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, нове будівництво та капітальний ремонт чи реконструкція громадських будівель, в тому числі термомодернізація будівель.

• Програма ЄІБ "Енергоефективність громадських будівель в Україні".

Програма "Енергоефективність громадських будівель в Україні" фокусується виключно  на громадських будівлях і вимагає досягнення класу енергоефективності "С" після термомодернізації, що становитиме 15-20 кроків. 

Термін окупності інвестицій — це час повернення вкладених коштів внаслідок економії платежів за опалення. Відповідно, програма встановила період повернення позики — 20 років, щоб громаді  вистачило часу погасити позику за рахунок економії.

Не менш важливим серед умов є наявність пільгового періоду – 5 років, адже це дозволить громадам модернізувати будівлі та отримувати економію, і тільки потім погашати тіло кредиту. Також, варто зазначити, що в межах програми малі громади отримають грант на розробку проєктної документації, а лікарні можуть отримати грант на енергоефективні проєкти та заходи з відновлюваної енергетики.

Набір заявок на ці програми відкривають періодично. Розгорнуті довідки про умови участі публікують на сайті Мінінфраструктури та в соцмережах міністерства. Відтак аби взяти участь, варто час від часу моніторити ці ресурси. Новини про це також публікує UNDP та платформа Угоди Мерів.

• Державна програма "Доступні кредити 5-7-9%".

На відміну від вище перелічених програм "Доступні кредити 5-7-9%" не має обмежень в строках подачі заяв. І що важливо: у 2023 році програма  розширила своє кредитування. Раніше кредити могли взяти лише малі приватні підприємства. Тепер під неї підпадають також комунальні заклади, зокрема лікарні. Це дозволяє громадам залучати кредит під низькі відсотки на провадження енергоефективних заходів. Заявки на отримання кредитування подають до банків, скористатись цим може кожна громада.

Умови Програм фінансування енергоефективних проєктів в Україні для будівель бюджетної сфери (станом на 15.01.2024. Річна відсоткова ставка встановлюється ЄІБ на основі ставки Euribor та  кон'юнктури ринку капіталу)

Енергосервіс означає, що власник будівлі укладає договір з інвестором (ЕСКО-компанією) на виконання заходів з енергоефективності. ЕСКО-компанія вкладає власні кошти, несе фінансові ризики, і бере на себе повну відповідальність за якість робіт. Економія коштів, досягнута внаслідок модернізації, виплачується власником будівлі ЕСКО-компанії для повернення інвестицій. ЕСКО-компанія отримує свій прибуток лише за рахунок реально заощаджених коштів на опаленні. Після закінчення терміну дії договору власник будівлі отримує 100% від економії в модернізованій будівлі.

Енергосервіс у бюджетній сфері запровадили в Україні з 2015 року, і він наразі охопив понад 600 із майже 100 000 бюджетних установ. Така цифра свідчить про відносно низький темп розвитку енергосервісу в Україні.

Для того, щоб реалізувати енергосервіс, громада має звернутись до ЕСКО компаній або Асоціації ЕСКО. Також підтримку у підготовці документації та в інших технічних питаннях надають проєкти технічної допомоги, зокрема Глобальний екологічний фонд та UNDP.

Окрім залучення кредитних коштів та енергосервісу, громади можуть отримати невеликі гранти від різних проєктів на відновлення громадських будівель та інші заходи з термомодернізації. Короткострокові грантові програми періодично відкривають прийом заявок, як наприклад:

• Проєкт UNDP "ECHO4SCHOOLS-UA" направлений на ремонт/модернізацію шкіл у постраждалих внаслідок війни регіонах. Проєкт здійснює поточні ремонти щонайменше у 10 областях України. 
• Проєкт GIZ  "Енергія сонця для діточок" направлений на встановлення геліосистем у закладах дошкільної освіти, що дозволить забезпечити безперебійне гаряче водопостачання у закладах.
• Гранти проєктів у сфері  зеленої енергетики від "Екоклуб" та "Екодія", які направлені на  розробку та впровадження рішень, що сприяють впровадженню енергоефективних заходів.
• Greenpeace в межах конкурсу надає фінансову підтримку для розробки сертифіката з енергоефективності.

Підвищення енергоефективності є однією із цілей нашої країни відповідно до Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року. В планах уряду — посилити енергосистему України, використовуючи енергію більш свідомо. Відповідно, сукупний внесок кожної громади в підвищення енергоефективності її будівель дозволить досягти цієї цілі. Сподіваємось, що порівняльна характеристика, надана в цій статті, дозволить місцевій владі, визначитись та скористатись наявними можливостями. Адже попри військові дії, в Україні відновилися та з'явилися нові джерела фінансування підвищення енергоефективності громадських будівель.

А енергоефективність під час війни — це не тільки зниження платежів за опалення та поліпшення зовнішнього вигляду фасаду, але і досягнення незалежності від імпорту енергоносіїв та створення нових робочих місць.

Авторка: Валентина Гуч-Денисенко, аналітикиня-енергоаудиторка проєкту UNDP-EIB "Енергоефективність громадських будівель в Україні"