Боятись моментальних штрафів не варто, але доходи краще легалізувати
З початку січня де-не-де почала з'являтись новина про оподаткування неофіційних доходів громадян із початку 2022 року:
"Офіційні доходи українців порівняють із витратами, а з незадекларованої різниці змусять сплатити податок. Якщо людина не має можливості підтвердити походження коштів, її змусять сплатити податок на різницю", — йдеться у новині finance.ua з посиланням на сайт MMR.
Під "удар" податкової мали б потрапити навіть "перукарі, що працюють вдома", фрілансери та всі інші, хто не може надати пояснення тому, звідки на їхніх банківських рахунках з'явились кошти.
Проте, як виявилось, така новина вводить читачів в оману: зміни в оподаткуванні справді будуть, контроль посилюється, але перевіряти банківські рахунки та порівнювати витрати із офіційними доходами поки що ніхто не збирається. Диму без вогню не буває, — скажете ви і будете праві. "Рубрика" розібралася, чому всі говорять про податки на неофіційні доходи та перевірки податкової.
Першим появу нового податку спростував народний депутат, голова податкового комітету Данило Гетманцев, який у серпні 2021 року першим повідомив про початок розробки цього законопроєкту. 9 січня 2022 у своєму телеграм-каналі він написав, що інформація про появу цього року нового податку з неофіційних доходів не відповідає дійсності і порадив перукарям розслабитися і продовжувати стригти.
Проте розслаблятися зовсім не варто — у Міністерстві фінансів все одно готують законопроєкт про непрямі методи податкового контролю. Влітку 2021 у відповідь на запит у Мінфіні підтвердили, що законопроєкт, який запроваджує механізм оподаткування тих доходів українців, джерела походження яких вони не можуть пояснити, готується. Необхідність розробити законопроєкт прописана у законі про податкову амністію, яка стартувала вже з 1 вересня 2021 року.
Тоді у відомстві зазначили, що відповідно до цього законопроєкту податковій нададуть повноваження здійснювати так звані "непрямі методи контролю" за доходами громадян. У міністерстві пояснили, що в разі ухвалення законопроєкту Радою Податкова отримає повноваження зіставляти реальний спосіб життя фізичних осіб із наявною інформацією щодо отриманих ними доходів та сплачених з цих доходів податків. Наприклад, якщо особа офіційно отримує мінімальну зарплату, але у якийсь момент купить дороге авто, то податкова буде перевіряти походження грошей на цю покупку. Якщо легальні доходи не дозволяють пояснити можливість такої покупки, то з усієї не аргументованої суми доведеться сплатити прибутковий податок – 18%. Але й цей законопроєкт ще навіть не опублікований.
"З одного боку дієвий інструмент, однак диявол ховається в деталях, а відкритими залишаються багато питань. Яким чином контролюючий орган буде збирати інформацію про витрати? Яка сума витрат буде цікавою для податкового контролю? Чи буде підвищена ставка в порівнянні зі стандартною сплатою ПДФО? За який період зараховуватимуться оподатковані доходи та чи буде коефіцієнт "витрат на життєдіяльність"? Відповіді на ці та інші питання зможемо знайти лише після оприлюднення законопроєкту", — пише у своєму блозі юрист Андрій Реун, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики податкового права.
Якщо податкова виявить, що особа отримує дохід, але не сплачує податок з нього, особу змусять сплатити цей податок та випишуть штраф — 10% від погашеної суми податкового боргу. Але виявити таких неплатників податкова може лише в тому випадку, якщо хтось зробить донесення до служби. Найліпший спосіб не платити штрафи — задекларувати свої доходи, а також, якщо ви досі цього не зробили, оформити ФОП та платити податок в межах своєї податкової групи.
Щодо податку на подарунки, наприклад, якщо вам подарували автомобіль і дарувальник не перебуває з вами ні в першому, ні в другому рівні спорідненості, його спочатку потрібно оформити нотаріально. І податок платить дарувальник під час переоформлення.
Якщо це інші подарунки, наприклад, якщо вам подарували холодильник і дарувальник не перебуває з вами в першому чи другому рівні спорідненості, цей подарунок потрібно задекларувати та сплатити з нього податок наступного року. А подарунки від юридичної особи не обкладаються податком взагалі.
Закон про амністію передбачає, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року українці мають задекларувати свої раніше незадекларовані активи та сплатити з них збір до бюджету. Зі свого боку держава обіцяє не карати їх за ухилення від сплати податків за законом.
Це декларування має бути добровільним та одноразовим. Податкова амністія стосується лише активів, які були здобуті до 1 січня 2021 року і доходів, з яких не сплатили податки. Це може бути:
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.