У Харкові вперше з початку вторгнення пройшов піший Марш ХарківПрайд, який зібрав близько 200 людей. Водночас противники події переслідували організаторів й намагалися проникнути у ПрайдХаб. Про те, що вимагає ЛГБТК+ спільнота у прифронтовому місті і як змінюється характер агресії до неї, розповідає "Рубрика".
ХарківПрайд-2026
12 вересня 2026 року у Харкові пройшов Марш ХарківПрайду, перша піша хода від початку повномасштабного вторгнення. У Харкові прайд проводять вже восьмий рік поспіль.
Подія зібрала близько 200 людей, а маршрут завдовжки 500 метрів пройшов в безпечних місцях: з платформи станції метро "Держпром" переходом на станцію "Університет", через усю платформу до виходу з метро й далі підземним переходом.
На виході з переходу учасники й учасниці вийшли на стоячий протест біля Харківської обласної військової адмінстрації. Там відбулись виступи організаторів та організаторок, союзників і союзниць ХарківПрайду.
ХарківПрайд-2026. Фото надане організаторами ХарківПрайду
Марш пройшов у закритому форматі, за попередньою реєстрацією і перевіркою учасників. Спільно з поліцією Харківщини організатори опрацювали кілька сценаріїв, маршрут розробили з урахуванням умов воєнного часу. ХарківПрайд залишається єдиним прайдом України, що відбувається у прифронтовому місті, додають організатори.
Марш ХарківПрайду пройшов з чотирма вимогами:
- Відкликати проєкт нового Цивільного кодексу з дискримінаційними положеннями і виконувати дорожні карти трансформацій, до яких ЛГБТК+ організації залучені як повноправні партнери.
- Внести зміни до кримінального законодавства, щоб гомофобію й трансфобію належно враховували під час розслідування і в суді, а винні несли справедливу відповідальність.
- Зробити безпеку і рівність пріоритетами міської політики: забезпечити доступні укриття, спрямовувати бюджетні кошти на оборону та цивільний захист, розвивати інклюзивну інфраструктуру й публічно підтримувати рівні права.
- Визнати сімейні партнерства для одностатевих пар. Європейський суд з прав людини вже визнав, що відсутність правового визнання одностатевих пар в Україні порушує їхні права.
Кожна з вимог під час маршу підкріплювалася відповідним перформансом.
"Я розумію, що для Харкова значить прайд. Попри погрози невігласів і мовчазну згоду міської влади на насилля, сьогодні ми зробили ХарківПрайд. Ми будемо продовжувати цей рух, маленькими і великими кроками. І ми вимагатимемо від держави рухатися до інклюзії і рівності. Бо це про свободу, різноманіття і права людини. Бо це про нас, наше місто і нашу Україну у великій європейській сімʼї", — каже Анна Шаригіна, співорганізаторка ХарківПрайду та президентка ХЖО "Сфера".
ХарківПрайд-2026. Фото надане організаторами ХарківПрайду
Погрози та стеження
Після Маршу у ХарківПрайді повідомили, що команда організації й окремі організаторки отримують погрози фізичною розправою, вбивством, вибухами та атаками із застосуванням вибухової зброї. Це, кажуть в організації, почало відбуватися напередодні Маршу.
Так, розповідають в ХарківПрайді, перед подією невідомі стежили за автівкою Анни Шаригіної, а після події група "гомофобних екстремістів" намагалася вистежити команду і вичікувала її в прилеглих провулках. Згодом невідомі пошкодили вхід до ПрайдХабу: обклеїли двері гомофобними наліпками, відшкрябали логотип організації, пошкодили камеру домофона і намагалися проникнути всередину. Автівку Анни Шаригіної також обклеїли гомофобними наліпками й порізали шини.
"ХарківПрайд розцінює погрози, спроби вистежити та переслідувати команду з метою фізичної розправи, спробу проникнення до ПрайдХабу та пошкодження майна як цілеспрямований напад на організацію і на ЛГБТК+ спільноту Харкова", — кажуть в організації.
Адвокатка ХарківПрайду Марія Мамалуй в коментарі "Рубриці" розповіла, що після подій 12 вересня подано дві заяви щодо вандалізму з боку опонентів ХарківПрайду. Перша стосується пошкодження автівки Анни Шаригіної, друга — пошкодження фасаду приміщення ПрайдХабу.
Кримінальне провадження вже відкрито за першою з цих заяв, але слідчі не врахували факт порушення рівноправності громадян, тобто статтю 161 Кримінального кодексу України, додає Мамалуй.
"Ми наполягаємо на правильній попередній кваліфікації дій нападників і готуємо для цього скарги до суду. Також маємо намір сприяти встановленню всіх причетних організацій, які всупереч статті 37 Конституції України посягають на наші права і свободи, підбурюючи до вчинення подібних злочинів ненависті", — каже адвокатка.
Системна безкарність за напади на ЛГБТК+
Марія Мамалуй розповідає, що, за внутрішніми даними ХарківПрайду, з 2017 року відбулося щонайменше 32 епізоди нападів, погроз, пошкоджень майна та спроб зірвати заходи "Сфери", ПрайдХабу й ХарківПрайду.
Кілька прикладів:
- У травні 2017 року під час нападу на ЛГБТК+ акцію біля Палацу одружень постраждали понад десять людей і двоє поліцейських.
- У липні 2018 року нападники в протигазах увірвалися до ПрайдХабу, застосували газ і димову шашку та пошкодили майно.
- У вересні 2019 року радикали намагалися заблокувати лекцію Олеся Донія в межах ХарківПрайду, а після заходу облили його зеленкою, і він отримав хімічний опік ока.
- У вересні 2020 року на ПрайдХаб напали тричі протягом одного тижня: пошкодили фасад, заблокували двері, розбили вікна.
- У 2025 році була спроба неповнолітніх під тиском дорослих прорватися на ПрайдФест, потім напад у метро на ЛГБТК+ активістку Віру Чернигіну і чергове пошкодження фасаду ПрайдХабу.
За кожним епізодом ХарківПрайд звертався до поліції. Але, каже адвокатка організації, не кожен із цих випадків узагалі дійшов до повноцінного кримінального розслідування. ХарківПрайду відомо щонайменше про п'ять проваджень, які формально просунулися далі за первинне звернення. Але жодне з них не завершилося притягненням винних до відповідальності саме за злочин, учинений з мотивів нетерпимості.
Ознаки нетерпимості, яких не бачить слідство
Найдалі зайшла справа про напад біля Палацу одружень 2017 року. Поліція спочатку не реєструвала заяви п'ятьох потерпілих і лише після оскарження її бездіяльності справу внесли до ЄРДР за частиною 3 статті 161 КК України, тобто з урахуванням дискримінаційного мотиву.
"Але розслідування не привело до покарання нападників. У 2021 році потерпілі за підтримки Харківської правозахисної групи, пройшовши національні процедури, розпочали звернення до Європейського суду з прав людини. Далі почалося повномасштабне вторгнення", — каже Марія Мамалуй.
Напад на ПрайдХаб із газом і димовою шашкою 2018 року поліція кваліфікувала лише як хуліганство, без урахування мотиву нетерпимості, пояснює адвокатка. Про притягнення нападників до відповідальності організації не відомо.
У справі про напад на Віру Чернигіну є підозрюваний, однак кваліфікацію змінили на менш тяжкий злочин, бо слідство не побачило ознак нетерпимості; оскарження в прокуратурі та суді результату не дало.
Провадження щодо нападу під час ПрайдФесту 2025 року застрягло на етапі листування слідчої з керівниками радикальних організацій, а їхніх допитів доводиться домагатися процесуально, розповідає Марія Мамалуй.
"Тобто з десятків зафіксованих нападів лише один епізод формально кваліфікували з урахуванням дискримінаційного мотиву, і навіть він не завершився покаранням винних. В інших випадках мотив нетерпимості не визнавали, провадження роками не рухалися або звернення не приводили до повноцінного розслідування. Для нас це свідчить не про окремі невдачі правоохоронної системи, а про системну безкарність нападів на ЛГБТК+ людей і правозахисні організації", — робить висновок адвокатка.
Написи на фасаді ПрайдХабу у Харкові, 2020 рік. Фото: Анна Соколова, "Ґрати"
Зміна характеру агресії щодо ЛГБТК+
Співорганізатор ХарківПрайду Яків Лавринець в коментарі "Рубриці" розповів, що у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення випадків агресії щодо організації стало менше: близько шести епізодів за час вторгнення проти 28 епізодів у період 2017-2021 років.
Також, за словами Лавринця, раніше напади були відверто жорстокими: людей били, заливали газом і зеленкою, до хабу вривалися в протигазах і кидали димову шашку. Після початку вторгнення був протест біля ПрайдХабу, спроба зірвати показ "Уроків толерантності", напад на Віру Чернигіну, спроба прорватися на ПрайдФест і пошкодження хабу.
Але цього року співорганізатор ХарківПрайду спостерігає нову тенденцію — агресія стала значно особистішою.
"Раніше нападали переважно на наші заходи або приміщення, а тепер почали переслідувати конкретних організаторок: стежили за автівкою Анни Шаригіної, пошкодили особисте майно, чатували на команду в провулках після Маршу. Прямо такого раніше не було. І особисто мене це лякає більше, бо це вже не просто про те, щоб зірвати акцію. Це спосіб сказати: ми знаємо, хто ви, де ви і на чому ви пересуваєтеся", — каже Яків Лавринець.
Цього року, каже співорганізатор Прайду, поліція уперше настільки адресно взаємодіяла з конкретними людьми з команди Прайду. Окремих організаторок і організаторів прямо попереджали про небезпеку, просили бути особливо обережними та контролювали їхню евакуацію після Маршу. Це, вважає Яків Лавринець, свідчить про те, що у правоохоронних органах загрозу сприймали дуже серйозно.
Співорганізатор Прайду додає, що перед заходом люди, які чинили агресію, публічно писали, що Харкову слід "чекати гостей". Тож принаймні частина з них приїхала спеціально.
"Я справді хочу вірити, що людям у прифронтовому Харкові є чим займатися: служити, волонтерити, допомагати постраждалим від російських обстрілів, підтримувати свої спільноти. Але, як бачимо, у когось вистачає часу приїхати до міста, щоб переслідувати правозахисниць і полювати на ЛГБТК+ людей. І це багато говорить не про Харків і не про нас, а саме про них", — каже Лавринець.
ХарківПрайд-2026. Фото надане організаторами ХарківПрайду
Чому окремі люди залишаються незахищеними поза Маршем
Співорганізаторка ХарківПрайду, президентка ХЖО "Сфера" Анна Шаригіна звертає увагу, що рівень організації безпеки Маршу ХарківПрайд зріс. Наприклад, цього року поліція вперше організувала евакуацію команди Прайду автобусами й окремо контролювала, щоб люди, для яких могла існувати особлива небезпека, безпечно залишили місце проведення Маршу. У 2019 році, для порівняння, виділили "один чи два" автобуси лише для людей, які були найбільш упізнаваними й тому перебували в підвищеній зоні ризику, наприклад через яскравий колір волосся. Усі інші учасники й учасниці розходилися та роз'їжджалися самостійно.
Щодо безпеки поза Маршем, каже Анна Шаригіна, є кілька нюансів. Адже під час самої ходи є конкретний маршрут, визначений час і територія, на якій поліція може зосередити свої сили. А після завершення Маршу люди розходяться, їдуть додому або на інші локації, і забезпечити кожній людині окремий супровід поліція не може.
А ще проблема в тому, вважає президентка ХЖО "Сфера", що українське законодавство недосконале, а слідчим і прокурорам часто бракує як інструментів, так і знань, щоб належно розслідувати подібні злочини й доводити мотив ненависті чи нетерпимості. Якщо цього мотиву не визнають, каже Шаригіна, усе починає виглядати як набір незначних правопорушень: обліпили двері наліпками, щось написали на стіні, пошкодили замок чи автівку. Хоча разом це може бути цілеспрямованою кампанією тиску і залякування.
"Зараз представники поліції хоча б не сміються нам в очі, коли ми говоримо про злочини на ґрунті нетерпимості. Але на практиці такі заяви все одно можуть не внести до ЄРДР, мотив ненависті можуть відмовитися визнавати, а вже відкрите провадження можуть зрештою закрити через нібито відсутність складу злочину. Тобто під час Маршу поліція може поставити кордон між нами й нападниками і фізично не допустити сутички. Але поза Маршем, без нормального розслідування і реального покарання винних, організаторки залишаються незахищеними", — розповідає співорганізаторка ХарківПрайду.
Анна Шаригіна (з мікрофоном) під час ХарківПрайду-2026. Фото надане організаторами ХарківПрайду
Що далі
Попри погрози й напади, ХарківПрайд не припиняє роботи: організація залишається в Харкові й продовжує діяльність. Також вже оголошено дати наступного Прайду: він відбудеться з 4 по 12 вересня 2027 року.
"Нас намагаються змусити мовчати, ховатися, боятися й врешті відступити. Натомість ми стали ще впевненішими в тому, що наша боротьба має тривати. Ми залишаємося в Харкові. Ми продовжуємо нашу роботу. Ми не дамо гомофобії та насиллю стати нормою", — кажуть в організації.
Довідково: ХарківПрайд — наймасштабніша щорічна ЛГБТК+ подія на Сході України, яку з 2019 року організовує ГО "ХЖО Сфера". Цілорічно у Харкові працює ПрайдХаб — єдиний на Сході України ресурсний центр, де ЛГБТК+ людям і жінкам надають безоплатну допомогу.
