“Сила з тилу 2.0”: як працівники COSMOLOT підтримують армію й не тільки

COSMOLOT — приклад бізнесу, який не тільки допомагає фронту на рівні компанії, а й сприяє співробітникам, які займаються волонтерством, підтримує їхні збори й заохочує бути небайдужими всю команду.

"Рубрика" вже розповідала про працівників компанії, які допомагають наближати перемогу. Сьогодні розкажемо історії ще трьох завзятих із cosmo-команди — працівників, які посилюють наших захисників машинами, тепловізорами, плитоносками й навіть "кішками" та "часниками". 

Анна Чуднівець у компанії з жовтня 2022 року. З попереднього місця роботи пішла через його зв'язки з росіянами. У COSMOLOT працює на посаді продакт-спеціалістки й займається комунікацією з різними відділами, щоб удосконалювати функціонал для задоволення потреб внутрішніх клієнтів. Комунікація — це точно її сильна сторона. 

Початок повномасштабної війни заскочив Аню на відпочинку в Будапешті. Подруга вмовляла її лишитися в Європі, а Аня тим часом шукала шляхи повернення додому. Блаблакаром дівчина дісталася до Ужгорода, потім до Хмельницького, а далі ніхто 25 лютого 2022 року вже не їхав. Трохи побула на Хмельниччині та в далеких родичів в Черкасах, адже найближчі вже, на жаль, опинилися в окупації в Енергодарі. 

Весь цей час донатила на армію і була активною в соцмережах: координувала тих, хто надавав допомогу, з тими, хто її потребував. Врешті Анна отримала перший запит на допомогу — від колишньої колеги, чийого чоловіка мобілізували. 

Хлопцям на нулі в Миколаївській області (це був кінець березня 2022-го) бракувало речей і взуття непопулярних розмірів, пасків, рукавиць. Підключивши знайомих з-за кордону, Аня забезпечила весь взвод усім необхідним.

Потік запитів не зупиняється аж до сьогодні. 

При цьому, якщо спочатку Аня допомогла закривати потреби якщо не друзів, то хоча б трохи знайомих людей, то далі, як сама з усмішкою каже, вона "стала популярною серед військових". Завдяки черезтинному радіо її телефон є в людей, про яких вона й гадки не має.

На початку червня вже 2023-го Аня відвозила воїнам чергові автівки й різноманітну допомогу. Один з бійців, зрадівши смаколикам та іншим "ніштякам", попросив у волонтерки про всяк випадок номер телефону. Аня почала диктувати, а той вигукує: "О, так у мене ж він є!". "І я така: звідки, я ж тебе уперше в житті бачу?!" — зі сміхом пригадує волонтерка. 

Аня ділиться, що зараз переживає вже такий етап, коли просто не може зупинитися, навіть якщо вже бракує сил.

"Дзвонить якийсь невідомий номер, я чую на фоні якийсь свист, дуже такий яскравий, і мені кажуть: «Добрий день, мене звати Юрій, мені ваш номер дав Олег, він казав, що ви допомогли його брату Ігорю, а ви можете ще нам допомогти?» І я розумію, що цей хлопчик стоїть десь під Бахмутом чи десь на іншій складній ділянці, і він просить вислати їм чи то грілок для ніг, чи навіть пральний порошок, або там ще щось подібне. Як тут відмовити?" — каже волонтерка. 

Та з перших же місяців повномасштабної війни почали надходити й більш коштовні запити — на машини, тепловізори тощо. Гроші Аня почала збирати на своїй сторінці в Інстаграмі. 

З початку великої війни Анна Чуднівець з допомогою спільнокошту та СOSMOLOT придбала вже більш як 15 машин на фронт, більше десятка тепловізорів, перископи, біноклі, дальноміри, плитоноски, шоломи, рукавички, захисні окуляри тощо. Виконувала й дуже нестандартні замовлення, наприклад, шукала прогумовані пальці на гусениці, специфічні антени на різні станції зв'язку.

За час волонтерства — цієї другої роботи, як її часом називає волонтерка, траплялося чимало історій. 

Якось Аня сама їздила в Польщу забирати "бус" для харківського підрозділу "Кракен", і потім на цьому бусі на польському кордоні збила дорожній знак. Так сталося через страшенний недосип (загалом у дорозі вона провела тоді 66 годин) і незвичні габарити придбаного для військових авто. Крім того, пригадує волонтерка, її "бус" чомусь усім заважав і їй доводилося кілька разів перепарковуватися:

"Підходить наш прикордонник, каже здати назад. Потім підходить ще один, каже: «Там же спеціальний місток є, щоб стояти, он там знак стоїть». 

Власне, я той знак і збила. Тоді підійшов невдоволений польський прикордонник, мовляв, «зараз мій командувач буде незадоволений, що ви стовпчик збили». І машину, каже, пом'яли. Я кажу: «Та це на фронт машина, там маленька вм'ятина, нічого страшного». Він ще перепитав, чи справді для фронту, а тоді пішов, цей стовпчик просто вирівняв, говорить: «Все в порядку»". 

З великою теплотою Аня згадує, як на Новий рік "вкрала" ідею Таємного Санти для військових. Попросила у хлопців зі 103 бригади мінометників список позивних, кинула заклик в Інстаграмі: "Хто хоче стати Таємним Сантою для військових?".

"До мене писали різні дівчата і хлопці, я їм кажу: тобі дістався, наприклад, позивний «Сокіл», такий-то підрозділ, що хочеш купуй. Якщо просили, давала якусь шпаргалку. До такого-то числа або передайте мені в Києві, або направте поштою", — пригадує Аня.

Двом підрозділам вона відправила подарунки поштою, а до одного поїхали з подругою самі. Пригадує, у машині було 39 коробок: 25 індивідуальних і решта з окопними свічками власного виробництва та іншою допомогою. Коли хлопці побачили, що для кожного своя підписана коробка з подарунком, дуже зраділи. 

"Почали відкривати ці коробки, один: «Клас, у мене ліхтарик!», інший: «А в мене шапка!». І основне — це дитячі малюнки, листи. В одного хлопця була фотографія дитини, яка надіслала малюночок. Він цю фотографію поклав собі під броник зі словами: «Буде мене охороняти»", — говорить Аня. 

Тим, хто в цей час був на чергуванні, подарунки передали пізніше. Їхній командир, скидаючи фото бійців, написав волонтерці:

"Дякую вам, ви нам таке свято зробили, я навіть не думав, що вони можуть посміхатися". 

"Я читала і плакала, як дитина. Це було дуже класно", — схвильовано пригадує волонтерка. 

На жаль, інших емоцій додають темпи закриття волонтерських зборів. 

Аня розповідає: "Збори йдуть дуже повільно. Люди втомилися, на це скаржаться всі волонтери, яких я знаю. Кожен із цих волонтерів, буває, пів зарплати чи всю свою зарплату кидають на власні збори, тому що ми розуміємо: це треба закрити швидко".

Звична історія, коли на суму збору 140 тисяч волонтер кладе 20 тисяч власних, каже Аня.

"Я колись бачила таке повідомлення: волонтери — це люди, які поєднують два світи: мирне життя і воєнне, — говорить Аня. — Мабуть, через те, що ми спілкуємося з військовими, знаємо, що там і як, це дає нам наснаги донатити далі. Наприклад, вчора я купила йому каску, а сьогодні ця каска врятувала людину від осколка в голову". 

Але рік тому на машину можна було зібрати кошти за три-чотири дні. Зараз на таку ж саму машину Аня збирає місяцями. За цих реалій підтримка її зборів компанією COSMOLOT надважлива: "Я просто пишу нашим колегам з HR-відділу: ось така-то потреба в такої бригади. Наприклад, у мене минулий запит був на тепловізор, берці та бронежилети. І моя компанія закупила 16 бронежилетів і тепловізор безпосередньо під мій збір. А я за цей час закрила збір на дрон і берці. Компанія допомагає часто і допомагає «без питань». За це я дуже вдячна", — ділиться Аня Чуднівець. 

Крайня поїздка волонтерки на передову відбулася в червні. Аня передавала два "буси" й напередодні звернулася до друзів та знайомих із закликом зібрати смаколики та речі "для походу" на кшталт батарейок, ліхтарів, засобів від комарів тощо. Організували все швидко: одна жінка напекла пиріжків, інша — булочок, потім друзі передали Ані ще п'ять палет білизни та шкарпеток. Врешті ці два "буси" були забиті провізією.

Довелося побувати в Запорізькій області зовсім поруч від тимчасово окупованих територій, але все обійшлося. Дорогою назад, пригадує волонтерка, переписувалася з бійцями:

"Пишу: «Ваня, там у коробках десь була випічка, розберіть, щоб не засохла». А він: «Ай, не переймайся, її вже немає». Потім трохи пізніше пише: «А, тут ще була коробка! Ну нічого, зараз її теж вже не буде». Це було дуже класно і дуже емоційно".

Максим Коровник, Team Lead служби підтримки Cosmolot, — рідний брат рекрутерки Насті, яка стала героїнею наших попередніх матеріалів. Їхній батько захищає суверенність України ще з 2014 року.  

"Перші волонтерські моменти в мене були у 2015-2016 роках. Коли батько пішов служити в АТО, ми з друзями й колегами на минулій моїй роботі збирали продукти, термобілизну для бійців", — ділиться Максим. 

Основні обов'язки Максима на його посаді — підтримка операторів. Він збирає певну аналітику, коригує регламенти й протоколи. Усе це для того, щоб покращити якість і сервіс компанії в цілому. Максим справді вміє підтримати — і колег, і захисників на фронті.

"Так вийшло, що ми починали це з моїми колегами Єгором і Дімою втрьох", — пригадує Максим кінець лютого 2022-го. Хлопці почали міркувати, як можна допомогти, прикидали різні варіанти. 

Але військові спеціального підрозділу полегшили їм завдання, сказавши: "Спальні мішки, каримати — це все круто, але ми тут не з 24 числа, а зайшли вже досить давно. Знаємо, як працювати та все це у нас є. Якщо є можливість, краще дайте нам одну-дві бензопили й далі нам уже буде простіше".

Бензопили як мінімум полегшили б бійцям роботу з облаштуванням бліндажів, заготівлі деревини для опалення. Тож хлопці взялися зібрати певну суму. Потім підтягнулися друзі, тож вирішили придбати й додаткове обладнання до бензопил. 

Максим пригадує, що відкрити збір для нього спочатку було дуже важко психологічно. "На старті я собі чомусь уявляв, що виглядаю, як прохач", — ділиться він. 

"Максимально приємно, коли ти плануєш закупити одну бензопилу і все, а потім бачиш, як у тебе на карті сума зростає, і зростає досить швидко, і розумієш: о, то це вже можна купити не одну, а дві! 

Минає пів години: чекай, а це вже й третя намалювалася, а далі можна ще й комплектуючі взяти! О, а тут ще й хлопцям можна каву купити й спеціальні запальнички з автогеном! Після такого усвідомлюєш, що тебе оточують круті люди!" — не приховує Максим свого захвату. 

Таким чином вдалося передати бензопили не тільки підрозділу батька, а й розподілити їх по батальйонах, крім того, потішити воїнів кавою і смаколиками.

Далі пішли серйозніші справи. У Максима з'явився знайомий з Харкова, який займається ювелірною справою. Почали спілкуватися.

 "Якось він мене набрав і запропонував: «Ви ж там допомагаєте хлопцям на фронті. Ми можемо різні цікаві штуки з металу робити, якщо треба»", — пригадує Максим. Того ж дня він набрав батька, озвучив пропозицію, і буквально за тридцять хвилин "прилетів" список: "нам необхідні протипіхотні шипи, в народі їх називають "часники", а ще "кішки" для розмінування". 

Потім у співпраці з цим майстром забезпечували військових перехідниками для покращення піхотної та артилерійської зброї, щоб збільшити потужність пострілу за рахунок потужнішого набою. 

Ця співпраця тривала досить довго, і часом вдавалося навіть дивувати бійців своїми передачами, пригадує Максим. 

Разом із "кішками" для розмінування Максим із друзями якось передав ебонітові щупи. "Це тоненька палка завдовжки десь півтора метра", — пояснює чоловік. Проте від бійців надійшло запитання: а це що таке?

"Кажу: «Хлопці, це ебонітовий щуп, ви йдете промацуєте ним землю під час розвідки місцевості на предмет замінування і він не детонує». 

Вони мені: «Чесно, скільки ми тут, ніколи не чули про таку "двіжуху", але ми пробували, працює». 

Приємно, що наші люди, які не воюють, доєднуються і вишукують такі цікаві моменти, стараються передавати таке, що справді працює", — говорить Максим.

Максим із друзями та тими, хто долучався до зборів через соцмережі, закривали й зрозуміліші потреби в так званих витратних матеріалах: рукавичках, термобілизні, шкарпетках тощо. 

Щодо допомоги нашим Силам оборони позиція в Максима гранично чітка: "Війна не для окремих людей і не тільки для тих, хто безпосередньо нас захищає в ЗСУ та інших структурах, вона для кожного з тих, хто перебуває на території України, хто є громадянином України". 

Даніїл Ситнік — спеціаліст продуктової команди COSMOLOT, ще один "заряджений" на допомогу працівник компанії.

Почалося з того, що наприкінці березня Даніїл спробував зібрати кошти на тепловізор для друзів на передовій. Результат перевершив очікування, тож після вдалого збору двох тисяч доларів Даніїл почав допомагати й родинам переселенців з Бучі. Донатами допомогли й колеги з COSMOLOT — разом з СЕО компанії Сергієм Потаповим Cosmo-команда задонатила понад 71 000 гривень.

Зараз Даніїл відшиває плитоноски, продовжує закупівлю бронежилетів та тактичного спорядження для воїнів ЗСУ, допомагає постраждалим родинам з дітьми у Київській області. Нещодавно COSMOLOT перерахувала ще 50 000 гривень на ці волонтерські потреби.

COSMOLOT також стали партнерами з компанією UA Dynamics. Її розробка ㅡ багаторазовий ударний дрон Punisher ㅡ вкрай актуальна для теперішнього етапу війни. Адже дрон призначений для ведення розвідки, акцій прямої дії, логістики та підтримки спеціальних операцій тощо. COSMOLOT на постійній основі фінансово підтримує розробників для виробництва Punisher. Завдяки компанії вдалося передати такі дрони вже кільком екіпажам БПЛА.

Також COSMOLOT став ініціатором створення платформи сучасних винаходів Brave Inventors. Її мета ㅡ популяризація українських військових розробок.

Крім цього, компанія підтримує армію на рівні окремих підрозділів та бійців. Цим напрямком роботи опікується департамент HR. 

"За час повномасштабної війни COSMOLOT передала на потреби армії більш ніж 25 мільйонів гривень. Крім донатів, ми безпосередньо обробляємо запити з фронту, — каже Юлія Лапко, HRD Cosmolot. — Кошти конвертуються в автомобілі, дрони, тепловізори, рації, системи Starlink, тактичні пристрої та багато іншого обладнання для ЗСУ. 

Наші колеги, які волонтерять, ті, чиї близькі воюють, і військові напряму звертаються з запитами, і команда нашого відділу без жодної бюрократії й додаткових узгоджень робить усе можливе, щоб пошвидше потрібна захисникам річ була в них. Я сама з березня 2022 року за потреби долучаюся до пошуку речей за запитами військових, розумію вже дуже багато нюансів і знаю, яке це навантаження. І цих запитів стає все більше і більше, тому напрямом благодійності в нас опікується двоє співробітників – я та моя підлегла Іра. Думаю, така потужна "концентрація" волонтерів у команді COSMOLOT не випадкова, бо ми на одній хвилі". 

Адже гасло компанії "гартуймо перемогу разом" поширюється на всіх без винятку. 

"Ми допомагаємо закривати збори наших співробітників і так само закликаємо колег не бути байдужими до зборів інших. Нехай це буде і не дуже суттєва сума, але якщо доєднається кожен, спільний результат виявиться значним", — переконана Юлія Лапко.  

COSMOLOT системно опікується 72 ОМБР і спецпідрозділом "Кракен", а також ще двома батальйонами, назви яких не розголошує. Компанія отримала подяки й нагороди від Міноборони та окремих формувань ЗСУ.

Юлія розповідає: "Нині у нас два великих фокуси допомоги — це машини для фронту і закриття запитів бійців, які умовно можна назвати побутовими. Наприклад, нещодавно до нас звернувся батальйон з Харківської області з проханням допомогти покращити якість дизеля, яким вони заправляють танки. Ми оперативно придбали й передали фільтратор для дизельного пального". 

Ціна питання була орієнтовно 40 тисяч гривень, тепер наші захисники вже на якісному пальному.

"Кожного місяця, а то й частіше COSMOLOT обов'язково передає щось на фронт. І ми продовжуємо це робити. Як би важко не було, можливо, часом впливають обмежені бюджети, але ми докладаємо зусиль, щоб рівень нашої допомоги армії не спадав, — зазначає HRD компанії COSMOLOT. — Щоб наша перемога була спільною, маємо згуртуватися і доєднатися до підтримки ЗСУ всі". 

Схоже, в команді COSMOLOT ця підтримка вже є частиною корпоративної культури.  

На правах реклами

Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри