"Священна" побілка бордюрів: огляд міст України
Кожної весни в містах України починається традиційний ритуал – комунальні служби починають білити вапном бордюри, стовпи, асфальт, дерева, плитку… а інколи й те, що під руку попадеться.
Це «священне» дійство бере корені з практик радянської армії. За часів Другої Світової межі трас, якими рухались військові, фарбували у білий колір, щоб не вмикати фари на машинах і ховатись від ворожої авіації. Але війна закінчилась, а ось любов до фарбування у білий колір бордюрів і стовпів залишилась, бо по-перше, це був своєрідний засіб привчити солдатів до дисципліни, а по-друге, створити атмосферу нескінченного параду. Тож не дивно, що ця практика влилася у свідомість радянських громадян та стала обов'язковим атрибутом усіх прибирань, суботників, "прикрашань" міст.
Однак практичної користі значення побілка бордюрів і стовпів, нажаль, не має. Ба більш того, вартість вапна та оплата праці «малярів» чуттєво б'є по державному бюджету. І саме тому ще у 2006 році за "Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України" (пункт 9.1.17) в Україні заборонили "білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми".
Нещодавно заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе знову нагадав, що біління вапном декоративних дерев та бордюрів під час весняних толок та інших робіт з благоустрою та озеленення територій – застаріла радянська практика, від якої вже давно необхідно позбавлятися.
"Традиційно перед Великоднем і травневими святами комунальники та інші небайдужі громадяни виходять на весняні толоки: прибирають сміття, обкопують і висаджують дерева та квіти. Одним словом, "облаштовують територію". При цьому, обов'язковим елементом такого благоустрою чомусь залишається побілка з радянського минулого. Як вишенька на торті! Побілка дерев біля доріг, в скверах і парках, а разом з ними – стовпів, бордюрів і інших елементів міського благоустрою. Чорно-білі дерева в 21-му столітті – дуже суперечлива естетика і сумнівна користь, а білі бордюри – відвертий несмак", – пояснив він, і підкреслив, що на таке біління ще й витрачається значна сума коштів.
У цьому матеріалі "Рубрика" дослідила, як українські міста намагаються звільнитися від непрактичних радянських традицій і чи вдається це їм.
ПРОГРЕСИВНЕ РІШЕННЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА
Днями український інтернет почав активно обговорювати прогресивне рішення Івано-Франківська у боротьбі з побілкою бордюрів. А саме – штрафи за таку діяльність.
Справа в тому, що комунальники Івано-Франківська цьогоріч відмовилися від практики побілки бордюрів, але "структурні підрозділи культури та медицини" продовжують білити місто на своїй території.
Про це розповів директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою міста Михайло Смушак.
"У нових правилах благоустрою, які чекають затвердження, за це каратимуть. Це даремне витрачання часу і ресурсів. Адже потрібно закупити вапно, а ще заплатити працівникам, які це робитимуть. На наших об`єктах (дороги, прибудинкові території) ніде бордюри не фарбують і не будуть. Інше питання до закладів медицини, культури і т.п. Ця показуха і гламур не личить нашому місту. Адже ми вважаємо, що Івано-Франківськ – європейське місто", – зазначив він.
За словами Смушака, нові правила благоустрою мають ухвалити на сесії міської ради у травні, і якщо їх приймуть, за побілку бордюрів буде штраф.
Чи спрацює ця практика – побачимо у майбутньому, але перший крок до рішення питання зроблений.
«ПОБІЛЕНА» СТОЛИЦЯ
Тим часом у Київ прогресивність у питанні побілки бордюрів не вбачається взагалі. Попри офіційну заборону влади (4 квітня 2017 року в Києві влада ввела заборону на побілку), комунальні служби продовжують білити вапном дерева та бордюри, за старою доброю радянською традицією.
Зокрема заступник керівника дільниці №2 в Подільському районі Києва Тамара Клименко в коментарі ТСН заявила наступне:
"Категоричної заборони немає, що от не треба білити. Тому ми там, де вважаємо за потрібне, це зробили. 50 кілограм (вапна, – ред.) у нас пішло – люди задоволені. Нам всі сказали спасибі. Так чому б і ні?".
А й справді, чому б і ні? Замість того, щоб пустити бюджетні кошти на створення гідної інфраструктури, зручного мощення доріг, встановлювати смітники значно краще побілити бордюри, які вже за кілька днів стануть брудними і затоптаними. Практично? Ні, не чули. Головне, що «красиво»…
НЕ МОЖНА, АЛЕ… ЖИТОМИР ПРОДОВЖУЄ БІЛИТИ
Заступник директора департаменту житло-комунального господарства ОДА Геннадій Забродський у коментарі Телеканалу Житомир підкреслив, що в Мінрегіонбуді таку практику вважають радянським атавізмом, бо вона неестетична та затратна.
«Бордюри мають бути відповідно приведені до форми, якою вони були. Якщо це граніт, значить цей граніт повинен бути прибраний, звільнений вид рослинної порослі тощо. Якщо ми говоримо про боротьбу із шкідниками, то на сьогоднішній день існують ефективні розчини які не виплавають на естетичний вигляд дерев та міста, на відміну від вапна. Законом України «Про благоустрій населених пунктів» забороняється, підкреслюю, не рекомендується, а забороняється розчином вапна білити дерева та малі архітектурні форми», – підкреслив Забродський.
Однак у комунальників на цей закон інший погляд, і як засвідчує сюжет телеканалу, вони продовжують білити місто.
ЧЕРНІГІВ ВІДМОВИВСЯ ВІД РАДЯНСЬКОЇ ПОБІЛКИ
Чернігівська міська влада, у свою чергу, підтримує заборону побілки міста.
Так, за словами заступника Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Андрія Черненко, місто цьогоріч відмовилося від побілки бордюрів і дерев.
«Ми відмовились від побілів, бо його ж кожного року треба підтримувати», – говорить Андрій Черненко.
ЛУЦЬК ТА НАПІВЗАХОДИ
А ось у Луцьку міська адміністрація до таких "різких" змін (усього ж лише 10 з гаком рочків) зважитися не може.
Білити бордюри у місті таки не будуть, а ось дерева скоріш за все побілять.
Про це розповів директор департаменту ЖКГ Луцькради Юрій Крась в інтерв'ю телеканалу "Аверс".
"З бордюрами нічого не будуть робити. Вони були і будуть стояти. Дерева все ж таки, я думаю, білити цього року ми будемо. Це спірне питання, чи побілка зберігає деревину чи ні. Поки цього року ми не відмовлялися від побілки дерев. На прибудинкових територіях житлово-комунальні підприємства здійснюють побілку, частково вона вже зроблена. Тобто цього року ще вона буде, а там будемо бачити", – розповів він.
ДИВНА ВЕСНЯНА ЗВИЧКА КОМУНАЛЬНИКІВ ТЕРНОПОЛЯ
«Нині в жодній країні в світі, окрім колишніх СРСР, не спостерігається побілка бордюрів і дерев»,- говорить головний спеціаліст відділу благоустрою та екології ТМР Тетяна Придача.
І підкреслює, що в останні роки не рекомендується виконувати роботи з побілки малих архітектурних споруд і дерев.
«Вважається, що це пережитки Радянського союзу. Ця звичка пішла від військових частин, коли їх намагалися привести до належного вигляду», – пояснює Придача.
Але у Тернополі продовжують білити.
Тернопіль / Фото galas.te.ua
Як зазначає місцеве видання GALAS.TE.UA, "якщо ви побачите у Тернополі побілені дерева чи бордюри, то це – дивна весняна звичка комунальників".
У цьому огляді ми промоніторили, як від радянських практик намагаються позбавитися у регіональних центрах. Як бачимо, стараються, але зі змінним успіхом. У більшості ж українських міст побілка є обов'язковою програмою весняного прибирання. І скільки часу буде потрібно для того, щоб відмовитися від застарілих стандартів – покаже майбутнє.
А у вашому місті дотримуються практики "побілки""? Залишайте коментарі, а ще краще – фото, і ми додамо їх до матеріалу.
