Як уникнути пожеж на звалищах? У Львові запустили збір органіки на рівні міста
Пожежі на сміттєзвалищах у регіонах України з настанням осені знову набувають особливого розмаху. Ми записали історію, повторити яку для попередження трагедій необхідно в кожній громаді
Роздільний збір органіки є дуже важливим елементом системи поводження з відходами. По-перше, розкладаючись під відкритим небом, харчові відходи виділяють метан, і викиди від таких відходів складають 6% від загальної кількості парникових газів. По-друге, змішуючись з іншими відходами на кшталт паперу або пластику, вони роблять їх переробку неможливою.
У тих випадках, коли система роздільного збору відходів відсутня, харчові відходи потрапляють на сміттєві полігони. У процесі розкладання, вони досить сильно нагріваються, що може призвести до займання сміття на звалищі. Львів — місто, у якому такий процес призвів до трагедії кілька років тому. Сьогодні місто вирішує цю проблему і запускає пілотний проект зі збору органіки від населення на рівні міста.
Дивіться відео, як це працює:
Компостер з інтернетом
Новий сміттєпереробний завод будується на місці колишніх очисних споруд за містом. Поруч із ним створений і новий майданчик для компостування органічних відходів. Поки що збір органіки запущений у рамках пілотного проекту в окремих частинах міста, але вже до кінця року спеціальні контейнери планують встановити у всіх районах.
Зібрану від населення органіку компостують за допомогою особливих технологій. Ключовий момент, який визначає якість компосту — це якість його сортування. Іншими словами, чим менше не-органічних відходів потрапить у такий контейнер, тим кращим вийде компост. Тетяна Чучко — пермакультурна дизайнерка, яка бере активну участь у проекті, каже, що хоч іноді через низьку якість сортування доводиться розгортати цілі машини, люди в основному справляються з цим завданням. Але там, де перед установкою контейнерів з населенням проводилася роз'яснювальна робота — якість сортування майже ідеальна.
Компост же проводиться таким чином: на майданчик приїжджають зібрані зі спеціальних контейнерів відходи. На в'їзді встановлені спеціальні ваги для вантажних автомобілів — з їх допомогою вимірюють масу органіки, яка надходить на станцію. Потім, відходи завантажуються у спеціальні високотехнологічні компостери, які оснащені різними датчиками і приладами. "Ви не повірите, в ньому навіть інтернет є підключений! Коли він буде підключений до електрики, параметрами можна керувати здалеку", — говорить Тетяна.
Всього на станції встановлено 2 таких компостера об'ємом по 29 кубічних метрів. Їх завдання — пастеризація та первинна ферментація відходів. Завдяки тому, що в контейнерах органічні відходи знезаражуються, перша стадія триває всього 72 години. Після цього, компостери розвантажують, ті відходи, які подолали перший етап, укладають в особливі ряди — бурти. У таких буртах компост готується ще близько місяця.
При ферментації, яка триває у таких буртах, їх температура може досягати 100 градусів. Щоб не допустити загоряння і прискорити ферментацію, бурти перетрушують за допомогою спеціальної машини-аератора. Поки станції вистачає потужності одного такого аератора, але в майбутньому планується закупити більш технологічну машину, яка зможе перетрушувати компост не тільки тут, але і на інших станціях компостування в області.
В кінцевому підсумку, з міських органічних відходів станція готує високоякісний компост, придатний для використання в сільському господарстві. Сільськогосподарські підприємства самі провели аналізи і підтвердили, що цей компост придатний в якості добрива. У кінці серпня станція передала одному з підприємств 80 тонн компосту. Крім того, невелика частина добрива залишається на спеціальному майданчику біля станції — вона призначена для населення, і взяти компост для своїх потреб звідти може кожен бажаючий.
"Копостувальну станцію, я думаю, будь-яка мерія може собі дозволити"
Хоч цей проект поки що працює в пілотному режимі, потужності станції розраховані на те, щоб збирати і переробляти органіку з усього міста. За словами Тетяни, таке рішення не тільки допомагає вирішити проблему з відходами, а і є більш економічно вигідним: "Сюди вигідніше привезти, і дешевше зробити переробку цих харчових відходів, ніж просто вивезти на полігон і захоронити там".
Єдиний виклик цього проекту — якість сортування органічних відходів. Навіть після побудови сміттєпереробного заводу, де передбачена спеціальна сортувальна лінія, органіку будуть збирати і привозити окремо. Тетяна каже, що навіть з тими технологічними рішеннями, які передбачені на заводі, відокремити органіку від іншого сміття буде неможливо. Компост, який буде проводиться на заводі, буде технічним — його не можна буде використовувати в сільському господарстві, і стане в нагоді він хіба що для рекультивації земель. Щоб виробництво якісного компосту працювало, ретельне сортування повинно відбуватися до потрапляння в контейнер на рівні населення.
Зате запуск такої компостувальної станції не буде проблематичним навіть для невеликих міст. Тетяна каже, що для цього зовсім не обов'язково купувати дорогі аератори і високотехнологічні компостери, і можна обійтися більш бюджетними коштами: "Сміттєпереробний завод — це дуже великі інвестиції. А ось компостувальну станцію, я думаю, будь-яка мерія може собі дозволити, причому це не обов'язково така велика повинна бути компостувальна станція".
