Найголовнішим питанням залишається одне: як захистити дитину, народжену сурогатною матір’ю? Розбиралися разом з експертами
Питання сурогатного материнства знову гостро постало в нашій країні. Тому передували події: у квітні 46 немовлят застрягли у столичному готелі, очікуючи на закордонних батьків; пізніше в Києві викрили лікарів-шахраїв, які попередньо займались продажем дітей, народжених від сурогатних матерів в Україні на основі фіктивних шлюбів з іноземцями. Напругу ситуації додавали заяви посадовців щодо заборони сурогатного материнства. Вийшло так, що ситуація показала прогалини у законодавстві щодо сурогатного материнства, а також той факт, що суспільство болюче сприймає цю тему.
"Рубрика" розбиралась у тому, як законодавство регулює сурогатне материнство в Україні, а також, чиї права при цьому порушуються та що треба змінити.
На карантині в Україні відбулась низка подій, які підняли питання моралі у контекст сурогатного материнства. Так, у клініці репродуктивної медицини BioTex застрягли 46 немовлят, які українські жінки народили для іноземців. Через закриття кордонів майбутні батьки з різних країн не могли їх забрати, немовлята вимушені були чекати на батьків у столичному готелі "Венеція". Не всі ці діти були без батьків, близько 15 сімей-іноземців чекали на своїх діток в Києві, проте не могли виїхати з немовлятами додому. Більшість з немовлят вже мали свідотство про народження. Гостроти питання надали не прогалини в Україні та щось таке, чого раніше траплялось, а карантин, викликаний коронавірусною хворобою. Цей виклик став випробуванням для всього світу, не кажучи вже про Україну і таке вузьке питання як сурогатне материнство.
Тим не менше, події спричинили доволі категоричні заяви високопосадовців, навіть до заборони сурогатного материнства в Україні. Омбудсмен Людмила Денісова назвала питання проблемою, наголосила, що воно потребує законодавчого врегулювання у тому, щоб надати право сурогатним матерям народжувати тільки для громадян України. Ситуація з забороною виїзду показала, що це порушує права дітей, а Україна не може забезпечити їх дотримання, адже діти не є громадянами України.
Підлив масла у вогонь суспільного та медійного спротиву дитячий омбудсмен Дмитро Кулеба, який застеріг, що діти, народжені в Україні сурогатними матерями, можуть потрапили у сім'ї гомосексуалістів.
"Є випадки, коли сім'ї – фіктивні, коли "подружжям" можуть виявитися і гомосексуальні пари, і ґвалтівники", — написав він у Facebook.
На одному з телеканалів Кулеба заявив, що ініціюватиме заборону сурогатного материнства в Україні і те, що для цього не треба ніякого закону.
Та не все так однозначно та критично в Україні, адже промовистим прикладом став той факт, що близько 7 пар з Іспанії не могли забрати немовлят не через карантин та прогалини українського законодавства, а через те, що Іспанія відмовляється просити українське МЗС про те, щоб їм надали дозвіл виїхати, адже в Іспанії заборонене сурогатне материнство. Про це розповідала членкиня організації "Платформа захисту дітей, які народилися в Грузії і Україні" Іаніт Снір.
Цікавим є факт, що Українська асоціація репродуктивної медицини перед карантином надавала органам державної влади перелік ризиків, які можуть виникнути через пандемію та закриття кордонів.
В нашій країні немає спеціального законодавства щодо сурогатного материнства. Це питання регулюється лише наказом Міністерства охорони здоров'я, відповідно до якого в Україні надається право на комерційне сурогатне материнство, проте права сурогатних матерів ніяк не врегульовані: жінка взагалі не має ніяких прав на дитину.
Те, що в Україні немає окремого закону про сурогатних мам, — це не проблема власне нашої країни, адже у всьому світі кожна країна по-своєму регулює це питання. Наприклад, 50 штатів США дають право скористатись цією послугою, а в 4 воно повністю заборонене. А якби ви жили в Канаді, то могли б просто народити друзям дитину, адже там є поняття "альтруїстичного материнства". А наприклад, в Ізраїлі батьки майбутнього немовляти не можуть впливати на життя сурогатної мами під час вагітності, тобто її права забезпечені аж настільки.
У статті 123 Сімейного кодексу, що визначає походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, йдеться про те, що "у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя".
Власне саме тому омбудсмен Людмила Денісова пропонує внести зміни до законодавства, щоб уникнути зловживань та махінацій із сурогатним материнством. З подібною заявою виступає МВС, наголошуючи на тому, що Верховна Рада повинна прийняти закон, щоб унеможливити продаж немовлят за кордон. Нагадаємо, нещодавно затримали лікаря однієї з репродуктивних клінік України, який налагодив схему заключення фіктивних шлюбів з іноземцями, щоб потім переправляти немовлят, народжених в Україні від сурогатних мам, за кордон.
"Іншими словами, вони продавали дітей, народжених українськими жінками, в Китай, за гроші. Такий собі «супермаркет» із торгівлі новонародженими. Послуги посередників при народженні дитини в Україні потенційним батькам коштували близько 50 тисяч доларів США: організація штучного запліднення за допомогою сурогатної матері – від 15 тисяч доларів, послуги з фіктивного одруження – від 1000 доларів. Після народження дитини, сурогатна мати давала згоду на заміну батьків у свідоцтві про народження, в результаті чого батьками дитини ставали громадянин КНР і його фіктивна дружина. Надалі, громадянин КНР, маючи документи, що підтверджують його батьківство, вивозив дитину за межі України", — сказав Антон Геращенко.
Власне, з цієї заяви можна зробити висновок, скільки коштує послуга сурогатного материнства. Тим не менше, президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько стверджує, що в Україні це не дорого порівняно з іншими країнами.
На сайті клініки BioTex, яка займається репродуктивною медициною та потрапила у скандал, запліднення коштує від 26 тисяч до 30 тисяч гривень. Також є послуги щодо лікування безпліддя вартістю у 150 тисяч гривень, 260 тисяч гривень тощо.
Раніше "Рубрика" писала, скільки в Україні коштує виносити дитину.
Сурогатне материнство як метод лікування: позиції "за"
Сурогатне материнство — це одна з методик лікування безпліддя. На цьому наголошують адвокат у галузі репродуктивного права Олена Бабич та президент Української асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько.
Олена Бабич наголошує, що останнім часом в Україні говорять про сурогатне материнство як про продаж дітей, проте сурогатне материнство як методика лікування безпліддя регламентована на законодавчому рівні. Це уможливлює розмови про заборону сурогатного материнства та кидає тінь на тези про те, що воно в Україні ніяк законодавчо не врегульоване. Питання лише у тому, що необхідний єдиний закон, який би встановлював чіткі правила та розписував детально права та обов'язки всіх сторін цього процесу.
"Для призначення такого методу лікування потрібні покази: подружжя повинно перебувати у зареєстрованому шлюбі, у жінки повинні бути прямі покази для застосування такої програми: вона не може іншими способами виносити та народити дитину. Повинен бути обов'язковий генетичний звязок між батьками дитини (можна хоча б одного з батьків) та дитиною", — каже експерт.
Справа в тому, що робота у напрямку законодавчого врегулювання сурогатного материнства в Україні триває не один рік.
Протилежною є думка про те, що на законодавчому рівні варто зафіксувати, що сурогатне материнство — це не метод лікування безпліддя, а спосіб жінки заробити гроші, а батькам, які не можуть з певних причин завести дитину, замовити собі таку послугу за гроші. Якщо прописати ці тези, вважають прихильники такого підходу, то це зніме багато корупційних складових, які використовують ті, хто прикриває незаконні заробітки темою лікування безпліддя.
Оскільки питання сурогатного материнства в Україні не врегульоване єдиним законом, що визначав би рамочні правила, то є законодавчі колізії, а це вже провокує широкий спектр можливостей для порушення прав усіх сторін цього процесу: батьків, сурогатної мами та дитини. Наприклад, сурогатну маму можуть утримувати у неналежних умовах, від дитини можуть відмовитись і не тільки батьки, а й сурогатна мама, чому вже є приклади.
Наприклад всьому світу стала відома історія про дівчинку Бріззі, яка народилась у Запоріжжі вагою 800 грам та від неї не тільки відмовились батьки з США, а й просили відключити дитину від апаратів. І лише завдяки українському законодавству, яке забороняє відключати апарати, дитина вижила, їй вже 4 роки, проте вона перебуває у притулку та потребує лікування та реабілітації.
Також є історії про неналежне поводження з сурогатною мамою, яка самостійно виношує дитину. Тим не менше, такі питання регулюються договором, який сурогатна матір підписує у клініці. Головний лікар медичного центру "Родинне джерело IVMed" (Київ) Галина Стрелко зазначає, що цей момент регулюється.
"Є моменти супроводження вагітності, коли сурогатній матері надається можливість переїхати в інше місце для збереження конфіденційності (якщо мати, наприклад, із сільської місцевості) та медичний супровід, адже може виникати загроза переривання вагітності, проблеми зі здоров'ям", — стверджує вона.
Проте ці питання прописуються у договорі, який майбутня сурогатна матір підписує у клініці, варто лише досконало його вивчити, щоб не було недотримання прав. Якщо у сурогатної матері є можливість проаналізувати цей договір з адвокатом, то краще так і зробити.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.