Гуртуймося й залишаймося сильними. Розповідаємо, як допомогти близьким і тим, хто поруч, пережити стресовий час.
Учора Росія визнала суверенітет так званих "ДНР" та "ЛНР", вийшла з "Мінських домовленостей" і відкрито завела на територію "республік" свої війська. Ясності щодо того, як буде розвиватися ситуація навіть у найближчому майбутньому, поки що мало. Що прийде на зміну "Мінським домовленостям", де зупиниться Путін, чи варто очікувати наступу? І хоч сьогодні вночі влада пояснила, що все це означає та як реагувати простим громадянам, після вчорашніх та сьогоднішніх новин багато українців відчувають сильну тривогу та не знають, що буде далі.
Зрозуміло одне — ми стаємо учасниками справді історичних подій. Наше завдання: жити далі, робити все для того, щоб Україна вистояла, бути готовими захищати свій дім. Але найголовніше — берегти і підтримувати свою родину, близьких, тих, хто поруч із нами.
"Рубрика" зібрала основні правила підтримки інших людей, які допоможуть впоратися з розгубленістю і стресом.
Обійміть тих, хто поруч. Давно доведено — обійми є формою терапії, генерують почуття злагоди, зменшують занепокоєння і стрес, зміцнюють відчуття віри в себе. Вони можуть підтримати самооцінку, заспокоїти нерви, нагадати близьким, що вони не самотні у своїх почуттях. Обіймами нічого не вирішити, але вони втішають. Коли хтось огортає нас своїми руками, це може відновити ті частини нас, що були зламані, відігнати самотність і страхи, надати відчуття опори під ногами. Тут — ще 10 причин для того, щоб обійматися частіше.
Перш за все психологи радять звертати увагу на свій стан як дорослого, свою тривогу, тому що ваша тривога передається дітям. У літаку існує правило: спершу надягаємо маску на себе, потім вже — на дітей. Саме так треба поводитися й зараз. Дорослі повинні піклуватися про себе та свою стабільність — так упевненіше почуватимуться й діти.
Якщо ви бачите, що загальна тривога передається вашим дітям, ви можете запропонувати їм ті вправи і традиції, які будуть повертати їх до спокійного стану: чаювання, перегляд мультфільмів, спільні ігри, проведений разом час. Те, що буде їх заспокоювати.
Зателефонуйте рідним. Почути спокійний голос близької людини у хвилини розгубленості, страху чи просто нерозуміння — справді потрібно. Обговоріть план дій на випадок кризової ситуації, але постарайтеся не будувати все спілкування лише навколо цього. Можете поділитися своїм баченням поточних подій, але не говоріть про це забагато, не піддавайтеся пориву перетворитися на експерта-політолога і робити якісь глобальні висновки та прогнози. Краще поцікавитись буденними справами, поговорити про найближче майбутнє. Нагадати батькові про те, що він обіцяв допомогти з вибором пилососу, мамі — що пора висаджувати розсаду, а бабусі та дідусю — що вони збиралися до лікаря. Запевніть їх, що у будь-якому випадку ви поруч і завжди прийдете на допомогу.
Запитайте у друзів, чи є в них якійсь план дій на випадок загострення ситуації і чи потрібна допомога. Поділіться своїми планами. Якщо ви маєте авто чи безпечне місце і в разі несприятливого розвитку подій можете прийняти там друзів, домовтеся про це і про взаємні дії. Не хочеться говорити про погане? То як щодо планів на найближчий вечір? Зібратися за одним столом, приготувати разом щось смачне і просто поговорити — теж гарне рішення. Особливо, якщо ви вже давно не бачилися і скучили один за одним. Важливо бути поруч одне з одним, триматися разом.
Зустрівши знайомого на вулиці чи в тролейбусі, не поспішайте обговорювати плітки з інтернету, тези з останнього засідання Ради Безпеки ООН чи санкції західних партнерів щодо країни-агресора. Натомість просто поцікавтеся справами вашого візаві. Запитайте, як діти, як родина, які успіхи на роботі. Зробіть комплімент витримці й спокійному вигляду, якщо вони є. А якщо ні — нагадайте собі та їм, що ми можемо рівно стільки, скільки залежить від нас, а впливати на якісь планетарні процеси ми наразі точно не в змозі. Наша справа — не піддаватися паніці й бути готовим до будь-якого розвитку подій.
У всіх нас є сусіди, які потребують допомоги і в спокійні часи. Зараз їм ще важче. Це літні люди, багатодітні сім'ї, одинокі мами і люди з інвалідністю. Завітайте до них, запропонуйте посильну допомогу. Не жахайтеся сусідів, які хочуть поговорити. Якщо часу на розмови немає — просто посміхніться їм, не пошкодуйте доброго слова. Напишіть слова підтримки у сусідський чат чи на дошці оголошень в під'їзді.
Певне, зараз будь-де в Україні робочий день починається не з кави, а з обговорення останніх подій. Через суцільну тривогу увійти в робочий ритм надзвичайно важко, все валиться з рук, а замість звітів та робочих програм у половини співробітників на моніторах миготять заголовками сторінки новинних сайтів. Але в силах кожного зробити атмосферу на роботі більш продуктивною і комфортною. Обговоріть поточні плани на день, нагадайте про те, що ви — команда, похваліть підлеглих за гарно виконане завдання (що з того, що це сталося ще минулого місяця?). Доброго слова варте навіть підтримання порядку на робочому місці. Якщо є можливість, увімкніть спокійну музику. Готуєте собі каву або чай? Запропонуйте сусіду по кабінету зробити це разом або самі приготуйте одразу дві чашки.
Маєте знайомих військових? Напишіть їм, що вірите в них, нашу армію та перемогу України. Не робіть фото переміщення військової техніки і не викладайте їх у мережі. Підтримайте ЗСУ одним із запропонованих тут способів.
Попросіть їх не розповсюджувати панічні повідомлення. Поясніть їм, що зараз вам не дуже подобається від них чути, що в нас тут страшно і небезпечно. Порадьте їм для поширення актуальної інформації перевірені українські джерела: Rubryka — Solutions from Ukraine, Українська правда, Громадське ТБ, ВВС Україна, Суспільне. Подякуйте за позитив, за підтримку. Насправді це дуже добре, що разом із західними партнерами та друзями ми почуваємося впевненіше і більш захищено.
Лайків і підтримуючих смайликів забагато не буває. Деякі вчені вважають, що людина потребує їх так само сильно, як харчування або безпеки. Хтось скаржиться на безсонну ніч, хтось розповідає про робочі негаразди, хтось демонструє самостійно зібраний тривожний рюкзак. А поряд пишаються дітьми, готують вареники і показують кумедного собаку. Усі ці повідомлення, а точніше їх автори дуже чекають на зворотну реакцію. Отримати лайк — один із вагомих мотиваторів будь-якої діяльності в багатьох соцмережах. Вподобання є основною причиною, чому люди розміщують публікації. Втім, не лише. Багато людей шукають відчуття підтримки, коли публікують щось у соціальних мережах. Не жалкуйте лайків — можливо, комусь вони просто зараз допоможуть позбутися тривоги та паніки. (Але й не зловживайте перебуванням у соцмережах. Краще час, проведений у Facebook, обмежувати).
Сьогодні кожному важливо пригадати, ким ми є і які елементи дій, установки й переконання повертають нас до самих себе. Наприклад, ви точно знаєте, що в будь-якій ситуації ви будете ходити на роботу, вранці пити каву з блакитного горнятка, а вдень будете дзвонити своїй подрузі або говорити з мамою. Варто постійно повертатися до цих маленьких корінчиків, які тримають нас у стані спокою. Це може бути похід у спортзал, спілкування з дітьми, перегляд фільму (наприклад, про супергероїв і героїнь, як вони вправно знищують поганців) або читання книг. Ці невеличкі ритуали повертають нас до стану спокою й допомагають проживати стресову ситуацію.
Намагайтесь не діяти імпульсивно, базуючись лише на цих реакціях: кудись бігти, тікати або взагалі нічого не робити. Візьміть для себе паузу. Якщо ви ухвалюєте будь-яке важливе рішення — пам'ятайте, що важливо "переспати" з цією думкою, взяти час на роздуми, порадитись з іншими, поділитись цією думкою. Але не робити імпульсивних рішень. Якщо не знаєте, що робити, скористуйтеся порадами чат-боту "Готовий до всього".
Щоб залишитися цілим, не обговорюйте домисли та не встрягайте в інтернет-срачі. Не читайте російських джерел і пропаганду, а якщо вважаєте, що маєте бути в курсі сусідських подій, читайте більш-менш незалежні джерела, наприклад, Медузу чи Дождь. Користуйтеся надійними українськими та закордонними джерелами. В жодному разі не поширюйте фейки, не захоплюйтеся апокаліптичними сценаріями.
Тримаймося разом і довіряймо ЗСУ. Все буде Україна!
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.