Як заспокоїти дитину (і себе), чому не варто панікувати та про що треба подумати та чим забезпечити ліфт завчасно — в інструкції від “Рубрики”.
Наслідки російських масованих атак на енергетичну інфраструктуру України ми відчуваємо вже понад місяць. І якщо до планових відключень ще якось можна пристосуватися, то аварійні відключення завжди стають несподіванкою. У таких умовах у будь-який момент жителі багатоповерхівок ризикують надовго застрягнути у ліфті.
Комунальники радять: у сучасних умовах, коли відключення світла може статися зненацька, без нагальної потреби ліфтом не користуватися. А мешканці самих багатоповерхівок жартують: ліфт, що не працює, — це додатковий фітнес. Чим вище поверх — тим краще. Це твердження, цілком справедливе для молодих і здорових людей, звучить спірно для мам з малечею, літніх людей та людей, які мають проблемами зі здоров'ям: їм підійматися сходами на верхні поверхи зовсім не просто, а іноді й неможливо.
Сьогодні українцям допомагає самоорганізація. На фронті ЗСУ допомагає армія волонтерів, а в тилу самоорганізація допомагає переживати блекаути після ракетних обстрілів країни-терористки.
У ліфтах висоток мешканці залишають пакети чи коробки на випадок вимкнення світла. Туди кладуть ліхтарики, воду, серветки, печиво, пакети для гігієни, іноді навіть ліки. Усе це для того, щоб якщо відключення електрики застане когось у ліфті, людині простіше було там перебути до повернення світла.
Втім, навіть за наявності "пакету підтримки" в маленькому й темному замкнутому просторі людина може розгубитися чи навіть запанікувати. "Рубрика" поговорила з дитячою та сімейною психологинею, арттерапевткою та засновницею психологічної студії "Sunny Space" (м. Ірпінь) Яною Поліщук, щоб дізнатися, як не піддатися раптовому приступу клаустрофобії і як допомогти собі та близьким, якщо ви на декілька годин потрапили в ліфтову пастку.
"Для початку варто розмежувати поняття клаустрофобії (страх обмеженого замкненого простору) та панічний напад як реакцію на той чи інший чинник", — говорить психологиня Яна Поліщук. Психологиня твердить, що з фобією справлятися набагато складніше і робота з нею потребує тривалої терапії, адже прояви вона має сильніші й триваліші, ніж тривога і хвилювання під час перебування в ліфті. А от ті тривожні прояви у свідомості та тілі, які виникають як реакція на стресову подію, можна взяти під контроль.
Перше правило реакції на будь-який стрес — налаштувати дихання. Адже коли воно стає поверхневим і частим, може з'явитися відчуття задухи. Тому дуже важливо його врівноважити. Тут можуть згодитися будь-які прийоми зосередженого й глибокого дихання, комфортні для людини (дихання по квадрату, дихання "4-7-8", подихати в пакет тощо). Здійснивши кілька повторів, організм почне адекватно реагувати на ту ситуацію, яка склалась.
Другий важливий момент — тілесне відреагування. Позаяк це ліфт — вправи зі стрибками тут виконувати не варто. Краще зайняти позицію сидячи аби максимально збільшити площу тілесних відчуттів і періодично напружувати та розслабляти м'язи, доторкатися з натиском до різних частин тіла.
Наступний момент — це емоційне відреагування. Тут першочерговим є усвідомлення того, що дійсно сталося: я зараз в ліфті, мені страшно і що я зараз можу з цим зробити. Тобто — починаємо діяти.
Тут варто не забути й насамперед виконати процедуру типових дій, які радять рятівники.
Яна Поліщук додає, що найкращий спосіб уникнути будь-якого стресу, в тому числі й у ліфті, — мати план дій. Заздалегідь завантажити в телефон контакти аварійної служби, аудіокнигу чи фільм, мати з собою елементарний набір необхідних речей (павербанк, вода, перекус, серветки, записник із ручкою).
Що покласти в "рятівну коробку"?
"Тішить той факт, що людяність українців не має меж і в ліфтових кабінках нерідко можна зустріти рятівні коробки. Що ж туди першочергово необхідно помістити? Дуже доречно, щоб там було те, що зніме фізичний дискомфорт. Це може бути
Варто й дитину також навчити принципів тілесної самодопомоги у випадку паніки: дихати, обійми метелика, рахунок. Також можна додати важливий фантазійний момент — уявити себе супергероєм, який зараз, наприклад, зупинив час і планує важливу процедуру порятунку світу або своєї квартири від зайвого сміття. Можна разом створити нову казку, перетворитись на "чомучку" й ставити запитання дитині, навіть стосовно того, що сталось із ліфтом.
Впоратися з панікою допоможе і дзеркало, яке зараз є майже в кожному ліфті. Цікаво, що дзеркала в ліфтах з'явилися зовсім не для того, щоб робити селфі або поправляти зачіску перед виходом з дому. Вони допомагають людям, що страждають на страх перед обмеженим простором. Дзеркала візуально збільшують простір і зменшують тривогу, від того, що ви потрапили в тісне приміщення. Ліфти з дзеркалами також додають відчуття безпеки, оскільки людина може без зайвих рухів спостерігати, що роблять в ньому інші пасажири.
Окрім того, що дзеркало створює ефект просторості, воно може стати додатковим моментом тілесно-емоційного відреагування страху, в якому можна побачити відбивання своїх емоцій. Також за допомогою дзеркала можна налаштувати тривалий і рівномірний видих.
З дітьми дзеркало можна використати як елемент гри: налякати страх, створюючи гримаси, або ж після видиху пальчиком малювати по дзеркалу, на якому залишиться слід парового конденсату.
"Будь-яка надскладна емоційна ситуація потребує часу й зусиль, щоб усі гормональні процеси наблизились до стану спокійної норми. Тому завжди важливо вивчати свій організм, розуміти, що працює саме з вами, аби вміти приручити найстресовішу подію", — резюмує Яна Поліщук.
Навіть за наявності світла ірраціональний страх перед поїздкою в ліфті є досить поширеним у суспільстві.
Чому люди бояться ліфтів? Ліфти з'являються у багатьох фільмах жахів. Ці кадри добре запам'ятовуються і можуть бути легко спроєктовані на себе людиною в стресовому стані. Крім того, навіть якщо щось небезпечне трапляється з кимось в ліфті в реальному житті, ця новина кілька днів тиражується ЗМІ, а записи камер відеоспостереження можуть "гуляти" мережею протягом багатьох років. Погодьтеся, навіть без особистого негативного досвіду цього достатньо, щоб викликати в людині страх перед ліфтом.
Але, як свідчить статистика, насправді ліфт є одним із найбезпечніших транспортних засобів. А кабіна ліфта — найбезпечніше місце в разі збою системи.
Тож якщо сталося так, що ви застрягли в ліфті, намагайтеся зберігати спокій, дотримуйтеся порад рятівників і психологів, спробуйте поставитися до ситуації з гумором. Ця ситуація тимчасова, і вже за кілька днів ви згадуватимете її, як пригоду, з якою змогли впоратися.
Цей матеріал створено онлайн-виданням "Рубрика" в межах програми "Український фонд швидкого реагування", яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
Celebrate the arrival of spring with Ukraine Butter Week! Learn more about this Ukrainian spring… Читати більше
Об’єднати фермерство та виробництво електроенергії — можливо. Що українським аграріям варто взяти до уваги та… Читати більше
“Рубрика” розповідає, що справді працює проти грипу та яка є профілактика. Читати більше
“Рубрика” розповідає, як організувати форум-виставу у своїй громаді і який реальний вплив можуть мати такі… Читати більше
У матеріалі “Рубрики” ви знайдете дієві техніки, ігри та рекомендації, що допоможуть перетворити страх на… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалася з дерматологинею, щоб знайти всі відповіді. Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.