А також про найцікавіші музичні інсталяції у світі!
Уявіть собі своє ідеальне побачення, на якому ви прогулюєтесь із людиною, в котру закохані, вечірніми вулицями свого міста. І тут ви бачите — піаніно! Стоїть собі просто неба, і саме зараз, тут ви можете зіграти ваш спільний мотив — недарма ж минули роки в музичній школі?
Або йдете ви сходинками до Адріатичного моря під час відпустки, і чуєте раптом якусь космічну мелодію, а поряд — нікого! І ви розумієте, що її грає не людина, а море та вітер. Звучить занадто фантастично? А ось і ні!
Це — вуличні музичні інструменти, створені людьми, для людей, для перехожих, для просторів та парків. Ті, що не знищуються вітром, снігом, а зіграти на них може кожен охочий. Інсталятори вже зрозуміли, що звичайні монументи вже не справляють такого враження, як раніше, а от якщо вони інтерактивні, цікавість до них збільшується в рази.
Проте, в кожного автора свої мотиви, і ми навіть поговорили з одним із них — відомим українським співаком та поетом, який розставляє інструменти на вулицях міста. Де вони знаходяться та що цікавого сказав автор — читайте у матеріалі "Рубрики" та дивіться у відео!
Конструкція являє собою 35 труб, налаштованих на різні музичні акорди, з'єднані між собою. Вони вмонтовані у величезні мармурові сходи, що ведуть до Адріатичного моря. Морський орган дуже великий — завдовжки 230 футів це 70 метрів. Незвичайний інструмент реагує на хвилі та вітер та перетворює їх у випадкову, але заспокійливо ритмічну музику.
Дивний інструмент знаходиться в місті Задар, Хорватія, і збудовано його було не так давно — у 2005 році. Його автор, Нікола Башич не просто так вибрав саме цей берег — тут відкривається неперевершений вид на море, а вечорами звідси можна споглядати, як сідає сонце. Під час нагородження Європейською премією за міські громадські простори орган був описаний як «досконалий майданчик для спостережень за заходом сонця і обрисами острова Углян під музичні композиції, які виконує саме море». Через різну направленість і інтенсивність вітру та рівень моря, сходи завжди звучать по-різному.
Будівництво такого органу обійшлося у 240 тисяч євро. Цікавий факт: це у 267 разів менше, ніж остання цифра, названа у кошторисі будівництва Шулявського мосту.
Наповнення навколишнього простору — це окремий, новий вид мистецтва, що з'явився в середині ХХ століття. І тут вже не важливо, створюються звуки людиною чи природою. Головне — правильно обіграти звук у навколишньому просторі, поєднати візуальне з аудіальним та дозволити глядачу поринути в цю атмосферу.
Вуличні музичні інструменти — не нове рішення. Винайшов його ще 20 років тому американець і музикант, нагороджений премією Греммі, Річард Кук. І от саме його інструменти покращують відкриті простори у Вайомінгу, Каліфорнії, Юті, Каліфорнії, Монтані та Айдахо. Тут і труби, і барабани, і ксилофони, а грати на них може хто завгодно. Музичний сад, розташований на Стежці букового дерева, доступний цілий рік від світанку до заходу сонця.
Річард Кук з дитинства мріяв стати музикантом. Він брав уроки голосу, фортепіано та труби, але так і не став учасником жодної музичної групи. Навпаки, його завжди цікавила імпровізація в музиці, і Кук вдався до мандрівного життя музиканта. З собою у нього був кларнет, який і наштовхнув на ідею для спонтанного створення музики. Ідея переросла в проект, а він — у відому справу Річарда Кука — компанію Freenotes Harmony Park, яка прикрашає громадські простори звуками.
До речі, кожен інструмент був дуже уважно продуманий музикантом — він створює інструменти з ідеальною висотою, до яких могли б підходити музиканти різного віку та здібностей. Це ксилофони різного розміру та форми — від горизонтальних, класичних, до таких, які здалеку нагадують орган.
Від наявності таких інструментів, до речі, виграють усі. По-перше, тому що грати музику — це весело. Це може допомогти подолати тривогу, полегшити симптоми депресії та підняти настрій, а отже музичний інструмент на вулиці робить людей здоровішими та щасливішими. По-друге, ви отримуєте когнітивну вигоду, оскільки доведено, що музика допомагає формувати навички міркування та пізнавальний розвиток. Це може збільшити ємність вашої пам'яті, вдосконалити управління часом і організаторські здібності, а також навчити наполегливості. По-третє, створюючи музику, ми відчуваємо радість, наша цілеспрямованість та соціальна активність узгоджуються без зусиль. Слухання музики разом з іншими виховує глибоке слухання, повагу, почуття приналежності та формує спільноту.
Цього літа і в українській столиці з'явилися вуличні музичні інструменти. Це піаніно, які просто неба стоять в улюблених місцях киян. На кожному з них — своя позначка, і "Рубрика" з'ясувала, хто ж вирішив таким особливим способом прикрашати місто. Виявляється, це робота відомого в Україні музиканта, поета Едгара Вінницького. Колись співак виступав на проекті "Голос країни", перехожі часто бачили його в місті з гітарою та, побачивши одного разу, запам'ятовували його голос назавжди.
Музикант знаходить піаніно — на сайтах оголошень або серед людей, які бажають подарувати інструмент місту, обирає місце — воно має бути легкодоступним та захищеним від дощу (тож не бійтесь приходити грати і у жовтневі дощові дні!) та знаходить вантажників, які відвезуть музичний інструмент на нову локацію. До речі, робить це все Едгар за власні гроші — знаходить піаніно, оплачує роботу вантажників, доставку та налаштування інструментів.
Таких інструментів у столиці вже три: на Пейзажній алеї, під фунікулером та у підземному переході біля пішохідного моста.
Чому саме музикант це робить, він не зміг пояснити. Проте, каже, що радіє, коли бачить, що містянам не все одно.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.