Гроші на лікування, пенсію та освіту дітям: страхування життя і все, чого ви могли про нього не знати

У чому проблема?

Два роки повномасштабного вторгнення та десять — війни на сході. Тривалий стрес, в якому ми всі перебуваємо з початку війни, дає про себе знати. Зростають ризики нещасних випадків, погіршується здоров'я, загострюються хронічні хвороби. Кількість ДТП повернулася до довоєнних часів і, подекуди, перевищує статистику кількарічної давнини.

Тож питання гарантій стає дуже актуальним. Як забезпечити собі гідну старість? Що зробити, аби втративши працездатність, не втратити дохід? Як подбати про свою родину на випадок, якщо з вами щось станеться?

Яке рішення?

"Підстелити соломки" на майбутнє допоможе страхування життя. Про те, чому це потрібно, які продукти пропонують українцям на ринку страхування і скільки це коштує, "Рубриці" розповів фінансовий консультант, експерт з питань убезпечення життя, особистого ризик-менеджменту та недержавного пенсійного забезпечення Борис Перельман.

Як це працює?

Страхування життя гарантує довгострокову матеріальну підтримку на випадок хвороб, травм, втрати працездатності (зокрема через старість) або навіть загибелі. Страховка створює фінансовий резерв для виходу на пенсію, допомагає накопичити капітал для досягнення різноманітних цілей, наприклад, для забезпечення дітям гідної освіти.

Як свідчить досвід розвинених країн світу, страхування життя — один із важливих елементів соціального захисту населення. Так, в США майже 80% сімей мають поліси страхування життя, у західній Європі — 90%, в Японії — практично кожна родина (99%). Навіть у сусідній Польщі майже 50% сімей користуються послугами страхування життя. Фактично, у цивілізованому світі, ця фінансова послуга — must have. Сім'ї мають від 2 до 15 полісів.

"В Україні ринок накопичувального страхування розвивається вже понад 20 років, але досі на початковому етапі. Приблизно 5-7% громадян мають поліси страхування життя. В основному такий стан речей пояснюється низьким рівнем фінансової грамотності населення, патерналізмом, інфантильним ставленням до особистої відповідальності, недовірою до фінансових інституцій тощо", — говорить фінансовий експерт Борис Перельман.

Сьогодні багато хто думає й про те, що під час війни не варто витрачати кошти на страхування життя. Проте це, каже експерт, помилка.

"«Війна, грошей немає, давай вже після Перемоги» — це не нове заперечення. Це заперечення із серії: «давайте після свят», — вважає Борис Перельман. — Можна думати: У країні війна, ну яке страхування? А можна подивитися на це з іншого боку: в країні війна, як можна жити без страхового захисту?"

Зі страховкою є одна проблема. Її неможливо придбати, коли вона вже потрібна. Коли людині вже діагностували рак, інсульт, інфаркт, розсіяний склероз, хворобу Альцгеймера, Паркінсона тощо. Коли людина вже потрапила у лікарню, відбулось хірургічне втручання або нещасний випадок, пов'язаний з ДТП.

"Ми всі прекрасно розуміємо, що саме зараз, коли відбулась одна з перелічених неприємних подій, людині конче потрібні гроші. На лікування, реабілітацію, придбання якісних ліків або обладнання. Але придбати поліс убезпечення життя постфактум — неможливо", — акцентує Борис Перельман.

Коли ми хочемо їсти, ми їдемо або в ресторан, або у супермаркет за продуктами. Заболіла голова — пішли в аптеку купили ліки й прийняли їх. Себто, спочатку у нас з'являється потреба, а потім ми її задовольняємо. Натомість страховка працює зовсім інакше.

Щоб сьогодні спрацювала страховка від нещасного випадку, її треба придбати хоча б вчора. Щоб спрацював захист при діагностуванні критичного захворювання, треба придбати поліс принаймні за 90 днів до діагностування хвороби. Цей часовий проміжок називається періодом очікування, щоб уникнути шахрайських дій з боку недоброчесних громадян.

Отже, сенс страховки у тому, щоб придбати її заздалегідь. Приготуватися до того, що теоретично може статися.

"Тобто це страхування для людей, що вміють та прагнуть мислити стратегічно. Ми ж бачимо, що люди хворіють, потрапляють у ДТП, помирають, але вперто не даємо собі ради, що подібне може трапитись і з нами чи у нашій родині. Треба підготуватись до цього. Мати фінансові ресурси для вирішення проблем пов'язаних зі здоров'ям, втратою працездатності, життя тощо. Саме для цього люди й купують поліси убезпечення життя та здоров'я і додатково ще мають бонус у вигляді пенсійного капіталу, якщо нічого страшного не сталось", — пояснює експерт.

Часто накопичувальні поліси страхування життя поєднують з майбутньою пенсією. Згідно з прийнятим в Україні європейським законодавством, з 2004 року у нас запроваджена трирівнева пенсійна система. Перший рівень — це солідарна пенсійна система (від Пенсійного фонду), другий рівень — обов'язкова накопичувальна система пенсійного страхування (досі не впроваджена), третій рівень — добровільна накопичувальна система пенсійного страхування. На третьому рівні за законодавством мають працювати банки, недержавні пенсійні фонди та лайфові страхові компанії.

Як показала практика за останні 20 років, найбільш ефективно на цьому рівні працюють саме лайфові страхові компанії, які крім традиційного страхування життя пропонують клієнтам пенсійні програми після закінчення терміну дії полісів страхування життя. Тобто, поліс клієнта закінчився і він замість того, щоб забрати накопичення може у тій же компанії оформити пенсійну програму (пенсійний опціон) і отримувати пенсійні виплати додатково до солідарної пенсії.

Це можуть бути різні варіанти: довічно або на визначений термін, з правом передачі у спадок або з захистом капіталу. У будь-якому випадку, накопичення не зникають у зв'язку зі смертю людини (як у солідарній пенсійній системі), решту накопичень отримає сім'я.

Наявні програми страхування життя розподіляються на:

• накопичувальні (формуємо капітал);
• ризикові (медичний захист, непрацездатність); 
• комплексні (капітал + захист). 

Яку саме програму або програми обрати, залежить від потреб клієнта та планів на майбутнє.

"Треба розуміти, що не існує єдиної програми, що включала б себе всі можливі ризики й ще була б максимально накопичувальною. Це була б дуже дорога програма для страхової компанії та для клієнта. Саме тому лайфові страхові компанії мають різні страхові програми, де ризики гармонійно розподілені та мають вдовольнити певні потреби клієнта", — говорить фінансовий консультант.

Щодо вартості програм страхування, то тут діє принцип доцільності. Є мінімальна сума щорічного платежу, що забезпечує мінімальний захист і накопичення. В більшості компаній це 3000-4000 грн/рік. Тобто 8-11 грн у день. На думку експерта, такий поліс можуть дозволити собі, навіть, школярі, що отримують від батьків щоденні кишенькові гроші.

Борис Перельман продовжує: "Далі вже має вмикатися принцип доцільності. Клієнт повинен усвідомити, який захист та які накопичення він хоче отримати й на який термін. Все це можна з'ясувати за допомогою фінансового консультанта. Клієнт повинен усвідомити, що економлячи на полісі, він економить на своєму власному добробуті, а не на заробітках страхової компанії або фінансового консультанта".

Ще однією важливою частиною програми страхування є гарантована страхова сума (ГСС), що виникає одразу як укладений договір про страхування і діє стільки ж, скільки і поліс. Ця сума є основою для розрахунку розміру виплати при страховому випадку. Приблизно ГСС дорівнює сумі, що клієнт міг би накопичити, відкладаючи суму щорічного платежу вдома протягом періоду страхування. Але ця сума є одразу, як оформлений поліс. Тобто, розмір відшкодування при настанні страхового випадку може у декілька разів перевищувати розмір щорічного платежу.

• Програми страхування життя діють по всьому офіційно визнаному світу, а не тільки на території України.
• Будь-який комплексний поліс — це два в одному, накопичення та захист, тобто частина щорічного платежу йде на забезпечення ризикової частини, решта — на суто накопичення.
• Накопичення відбувається завдяки дії складного відсотка. Кожного року здійснюється черговий платіж і на загальну суму нараховуються відсотки.
• При інвестуванні у гривні, гарантовано — 4% річних (за законодавством), решта — додатковий інвестиційний дохід у компаній різний. У компаній з якими співпрацює Борис Перельман це — від 7,5% до 11% річних, тобто фактично: 11,5% — 15% річних у гривні. 
• Кожен власник поліса страхування життя має право на щорічну податкову знижку до 18% від свого платежу по полісу, якщо він працює офіційно та сплачує ПДФО. Сума повертається через податкову службу при поданні щорічної декларації про доходи. Це означає, що фактично, власник поліса може отримати інвестиційний дохід на рівні 31,5% — 36% річних у гривні.
• Деякі компанії пропонують можливість оформлювати програми страхування життя у валюті. Зазвичай у доларах США. Інвестиційний дохід фіксується на рівні 1,5% річних гарантовано, 2,5% — додатковий інвестиційний дохід. Фактично інвестування у доларах — це більше про збереження грошей, ніж накопичення.
• Лайфові страхові компанії задля убезпечення майбутнього капіталу клієнта пропонують робити щорічну індексацію платежу. Цю можливість не пропонують ні банки, ні інші учасники ринку фінансових послуг. Фактично, щороку доплачуючи невелику частку, клієнти компенсують цим інфляційний вплив. Це відбувається завдяки тому, що клієнти індексують (збільшують) платіж, а лайфові страхові компанії на той же відсоток індексують (збільшують) ГСС та майбутній капітал.
• Перед укладанням договору про страхування життя варто ознайомитися з правилами страхування, що діють у страховій компанії та відкрито опубліковані на сайтах компаній. Також можна отримати повну та вичерпну інформацію у фінансового консультанта.
• Дія полісів страхування життя розповсюджується не тільки на повнолітніх, а і на дітей. Можна оформити поліс навіть від народження дитини, щоб до повноліття сформувати капітал на освіту, купівлю квартири, початок власного бізнесу тощо.
• Важливо пам'ятати, що будь-який поліс страхування життя, навіть на мінімальну суму, це краще ніж жодного.

А це точно працює?

Фінансові консультанти часто стикаються з запереченням: не буду страхуватись, тому що страхові компанії не включають воєнні ризики.

"Це якесь дитяче ставлення і несприйняття реальності, — вважає експерт. — Невже краще зовсім не мати захисту, ніж мати від більшості критичних ризиків? Для мене відповідь очевидна. За статистикою, у Києві щорічно у ДТП гине більше людей, ніж від ракетних обстрілів. Нещодавно стався показовий випадок: чоловік повернувся з дворічного полону, фактично пройшов військові дії, полон, а в Києві загинув у результаті ДТП".

Борис Перельман зазначає, виключення військових ризиків із програм страхування цивільних дійсно існує — це загальносвітова практика. Військових від воєнних ризиків страхує держава. Але від цивільних ризиків військові страхуються на загальних умовах.

"У нас настільки клієнтоорієнтовані компанії, що якщо цивільна людина, припустимо, потрапила під ракетний обстріл, то страховий випадок буде розглянутий і з високою ймовірністю виплата буде. Вже є достатньо прикладів", — каже фінансовий радник.

Тобто від цивільних ризиків лайфові страхові компанії страхують цивільних і військових. Ніяких обмежень немає. Важливо, щоб людина, яка зараз у лавах ЗСУ, вказала це при укладанні договору страхування. Тоді за певних умов (залежить від обов'язків військового) страхова компанія може трохи збільшити тариф і суму страхової премії (платежу). Або зменшити гарантовану страхову суму через те, що може вважати підвищеними деякі ризики настання страхового випадку. А може і нічого не змінювати, якщо військовий, наприклад, знаходиться у тилу або виконує роботу у штабі.

"Взагалі, за нашою практикою, виплати лайфових страхових компаній відбуваються щодня. Воєнний стан не впливає на це. Кількість виплат через цивільні ризики на кшталт критичних захворювань, нещасних випадків, втрати працездатності тощо не зменшується. Свідчення від клієнтів, коли страхова виплата стала у пригоді, врятувала людей, сім'ї, ми отримуємо постійно", — додає експерт.

Ще більше корисних рішень!

Зараз на ринку України діють 12 лайфових страхових компаній, з яких п'ять міжнародних, що існують вже під 200 років. Під час війни вони продовжують працювати та виплачують людям гроші. Цей бізнес не зупинився і розвивається.

Обрати страхову компанію, якій ви зможете довіряти, допоможе рейтинг, який оприлюднило фахове видання Insurance TOP. Він містить показники діяльності страхових компаній України за 2003-2023 роки.

Під час вибору компанії Борис Перельман також радить звертати увагу на такі показники як:

• час роботи компанії на ринку (а це досвід роботи в умовах криз, війн, природних катаклізмів, пандемій тощо);
• присутність в різних країнах (диверсифікація ризиків);
• рейтинг компанії, наданий міжнародним рейтинговим агентством (надійність на поточний момент);
• ррозмір капіталу (рівень платоспроможності та відповідальності);
• наскільки фактичні показники перевищують мінімальні вимоги тощо.

Усю цю інформацію обов'язково публікують на сайтах компаній. Розібратися в цьому допоможуть фінансові консультанти, послугами яких не варто нехтувати. Як стверджує експерт, попри стереотипи, вони, не є співробітниками жодної лайфової страхової компанії, надають незалежні консультаційні послуги, і є довіреною особою клієнта перед страховою компанією. Завдання фінансового консультанта — не лише запропонувати клієнту дієвий фінансовий інструмент, але і супроводжувати його впродовж періоду дії накопичувального поліса страхування життя.