Три перемоги Зеленського. По кому б’є рішення президента відключити “кнопки” Медведчука

Увечері 2 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію санкцій проти нардепа "Опозиційна платформа – За життя" Тараса Козака. Кілька годин по тому телеканали, які формально належать йому, а саме "112 Україна", NewsOne і ZIK припинили мовлення, що викликало очікувану бурю емоцій телеканали одна частина українців радіє, а інша звинувачує владу в атаці на свободу слова. Рішення глави держави точно матиме наслідки. І не тільки для Віктора Медведчука, якого і називають реальним власником телеканалів.

Як Зеленський одним рішенням змусив безглуздо виправдовуватися Петра Порошенка, підставив спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, який набирає рейтинг, і чим це може загрожувати йому самому — читайте у матеріалі "Рубрики".

У Медведчука вкрали діамант

Після перемоги Євромайдану багатьом здавалося, що час Віктора Медведчука у великій політиці точно закінчився. Деякі оптимісти вважали, що він навіть може покинути Україну заради Росії, де у нього живе впливовий кум Володимир. Однак вийшло зовсім навпаки.

За час каденції Петра Порошенка Медведчук встиг стати невід'ємною частиною переговорного процесу в Мінську, вибудував вкрай прибутковий бізнес з видобутку вугілля на території ОРДЛО, влаштувався в парламенті з новою політичною силою і створив цілу медіаімперію, яка повинна була стати головним інструментом для досягнення подальших цілей.

Жоден з трьох належних йому телеканалів не відноситься до числа перших "кнопок" країни, але в своїй ніші інформаційного мовлення вони точно входять у число лідерів. А ядро ​​їх аудиторії — південь і схід України, де левову частку популярності має партія "Опозиційна платформа — За життя" — політична сила, владу в якій зараз Медведчуку доводиться ділити з екс-главою Адміністрації Віктора Януковича Сергієм Льовочкіним.

Розклад сил всередині ОПЗЖ гранично ясний: у Медведчука (у зв'язці з ним виступає і Вадим Рабинович) є пул телеканалів та фінансові ресурси, у Льовочкіна — Юрій Бойко, який зараз конкурує з Володимиром Зеленським за право називатися найпопулярнішим політиком у країні. Також у колоді Льовочкіна є телеканал "Інтер", який стрімко втрачає популярність, чого йому явно недостатньо.

При цьому взаємини у двох груп, м'яко кажучи, натягнуті. Як розповіли "Рубриці" співрозмовники, знайомі з обстановкою всередині ОПЗЖ, Медведчук регулярно нагадує іншим партнерам про свою близькість до Володимира Путіна і не рветься ділитися російськими грошима, погрожуючи перестати пускати Юрія Бойка на свої телеканали.

Втрата відразу трьох "кнопок" — дуже серйозний удар планам і амбіціям Медведчука і Рабиновича. Тому немає нічого дивного в тому, що на наступний день після блокування емоційний Вадим Зіновійович в Раді назвав Зеленського "фашистським дияволом".

Кажуть, що Медведчук розмірковував над тим, щоб висунутися кандидатом у президенти від ОПЗЖ на наступних виборах, а його політсила планувала і далі нарощувати свій рейтинг за рахунок інформбомбування по ТБ — тепер над всіма цими планами стоїть жирний знак питання.

"Керівництво України давно повинно було зробити такий крок. Але за часів Порошенко Медведчук був інкорпорований в прийняття рішень. У тому числі і по каналах комунікації з Путіним. Зеленський в перші роки президентства теж цього не зробив, але зараз вимальовується його політика по відношенню до "п'ятої колони" Росії, яка є всередині України. Це крок запізнілий, але абсолютно правильний. Хоча зараз вплив Медведчука набагато більший, ніж це було в 2014-му році", — зазначив у розмові з "Рубрикою" політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.

Порошенка виставили дурнем, але він не здається

За майже два роки в опозиції Петро Порошенко ще міцніше вжився в роль "головного захисника патріотів" і "найбільш ярого борця з Росією", а не завжди логічні і послідовні дії Зеленського лише давали йому для цього додаткові приводи. 

Однак рішенням ввести санкції проти Медведчука-Козака Зеленський виставив колишнього гаранта в невигідному світлі і вибив з рук улюблений козир про "агента Кремля". 

Чому Порошенку довелося виправдовуватися? Справа в тому, що в жовтні 2018 року Верховна Рада звернулася до РНБО з вимогою ввести санкції проти компаній, які входять у структуру власності телеканалів "112 Україна" і NewsOne. РНБО підпорядковується президенту, тому тодішній глава держави Петро Порошенко міг з легкістю зробити те ж саме, що зараз Зеленський, але не зробив. Як пояснив сам Петро Олексійович, просто час тоді було вибрано невдалий — на носі були президентські вибори. 

"Єдина причина, по якій постанову не було реалізовано тоді, полягає в тому, що вона наклалася на початок виборчої кампанії. Закриття каналів під час виборів створило б фундаментальну проблему з їх визнанням як чесних і прозорих. Ми відклали це на поствиборчий період. Але вибори виграв пан Зеленський", — заявив Порошенко 3 лютого. 

Також попередній президент дорікнув Зеленському в тому, що на закриття телеканалів йому знадобилося майже два роки. Втім, у самого Порошенка на це було цілих п'ять років, але він не впорався, про що сам колишній гарант вважає за краще не згадувати.

 "Порошенко програв. Ось ці його заяви — це жалюгідні пояснення, чому у нього не вийшло. Йому більше подобалося дружити з Медведчуком, ніж боротися. Він отримав гол у свої ворота і на тій території, де цього явно не очікував", — сказав "Рубриці" політолог Микола Давидюк. 

На думку експерта, такий крок Зеленського ще не означає, що він отримає електоральні бали. Найближчим часом він має витримати масовану атаку і не відступити. 

"Йому дуже важливо витримати цей удар, якій по ньому обов'язково завдадуть. Будуть протести, мільйони різних заяв — йому важливо це витримати. Якщо вийде, то у нього буде хороший електоральний бонус. Я думаю, що це був його тест на президентськість і якщо він доведе до кінця, то буде його перемога. Не тільки державна, але і внутрішня. Свідоцтво, що він повністю увійшов у статус президента, тому що Порошенко зробити це побоявся", — вважає політолог Давидюк. 

Разумков опинився посередині

Одна з головних інтриг останнього часу — стратегія, яку вибере для себе спікер Дмитро Разумков, який набирає популярність. Кілька днів тому він випустив ролик про те, як їде на роботу, з гаслом "Пора працювати!" Багато журналістів і політичні експерти побачили в ньому ще один натяк на президентські амбіції спікера, хоча в його оточенні такі плани всіляко заперечують. 

Однак очевидно, що Разумков позиціонує себе як самостійного політика, який не завжди погоджується з генеральною лінією партії. Історія з голосуванням за санкції це в черговий раз підтвердила. 

Разумков виявився єдиним членом Ради, який утримався. "Санкції гарні там, де ми не можемо покарати за українським законодавством. А тут все не на місці. І санкції по відношенню до каналів — це погано. Не дивлячись на те, чиї вони", — пояснив він своє рішення. 

Втім, в Україні така центристська позиція не завжди добра, що показує досвід самого Зеленського. До певного моменту ти можеш бути посередині, зберігаючи симпатиків в обох таборах, але одного разу все одно доведеться визначатися. І Разумкову вже починають ставити питання. 

"Я прихильник центристської позиції. Але тут треба визначатися. В проросійському таборі він не стане своїм, тим більше жодних шансів на лідерську позицію. У будь-якому випадку доведеться доводити свою позицію", — вважає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. 

Зеленський теж ризикує

Від українського президента чекали рішучих кроків, тому багато хто сприйняв таке його рішення схвально. Однак потрібно розуміти, що воно несе в собі певні ризики. 

Зрозуміло, що заяву лідерів ОПЗЖ про плани влаштувати Зеленському імпічмент — всерйоз ніхто не сприйме. Для початку запуску процедури їм потрібно 226 голосів в парламенті, що зараз абсолютно нереально. Під таким не підпишеться навіть опонуюча владі "Європейська солідарність" Петра Порошенка. 

Тому немає сумнівів у тому, що доводити свою правоту Медведчук і компанія будуть в українських судах, а тут можливі варіанти. 

"Наші юристи зараз вивчають, і буде оскарження, починаючи від судів першої інстанції і закінчуючи Верховним судом", — пообіцяв Юрій Бойко журналістам. 

Ситуація, коли той же Верховний суд скасовує указ президента, — нормальна історія. Наприклад, два тижні тому служителі феміди анулювали рішення Зеленського про звільнення першого заступника глави Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочко, якого НАБУ підозрює в незаконному збагаченні. 

Однак звинувачення проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака ще більш серйозні — він нібито причетний до схем з поставками вугілля з окупованих територій, які сприяють фінансуванню тероризму. 

Більш того, всі три телеканали можуть фінансуватися компанією ТОВ "Торговий дім "Донське вугілля", яка веде свою діяльність на території окупованої Луганської області. 

Якщо все ж Медведчуку вдасться домогтися скасування рішення, то всі три телеканали будуть торпедувати рейтинг Зеленського з потроєною силою, а відносини з фракцією ОПЗЖ в парламенті тепер зіпсовані геть. Та й електоральні бонуси на півдні і сході України Зеленський від цієї історії навряд чи отримає. 

Втім, є в цьому і плюс: схоже, що до кінця другого року правління український президент почав визначатися зі стороною, а це значить, що його дії нарешті можуть стати більш системними і прийнятними хоча б для однієї частини електорату. Можливо, цього і вистачить для переобрання на другий термін. Якщо Зеленський, звичайно ж, захоче.