Екорубрика

Сонячні батареї, спеціальні уроки і тепловізори: як у школах Європи навчають енергоефективності

Виховувати еко-грамотну поведінку треба змалечку. Дослідили, як це роблять у Німеччині, Великій Британії та Франції. І дізналися ситуацію у школах України

Виключати світло щоразу, як виходиш з кімнати, в громадських місцях – встановити датчики руху, утеплити будинки, використовувати енергоефективні лампочки і відновлювану енергію. Це норма для європейців, яка сформувалася не тільки через високу ціну за комунальні послуги. Еко-дбайливі звички інтегровані у них в освітню систему. Адже у ЄС розуміють: чим ефективніше громадяни управляють своїм споживанням електроенергії – тим вищий рівень енергобезпеки конкретно взятої країни.

«РУБРИКА» дослідила, як школярів у країнах-лідерах ЄС навчають енергоефективності.

Німеччина

Німеччина – одна з країн, де енергоефективність формується змалечку. Нещодавно серед шкіл запустили проект енергоефективності, до якого долучені учні.

Завдяки сонячним батареями, школярі мають можливість відпочивати на перервах під музику. А ще серед школярів призначають енергоуправлінців, які особисто перевіряють роботу термостатів у класах. Вони вимірюють температуру у приміщеннях та перевіряють якість повітря.

Діти знають, як у класній кімнаті зберегти свіже повітря без зайвої витрати енергії. Для цього на перервах відчиняють вікна та двері для провітрювання.

«Для інтенсивної вентиляції треба відчинити вікна та двері. Свіже повітря заходить через вікна, а затхле виходить через двері. Так це працює на практиці», – пояснює учень 5-го класу Вінсент Йост.

Юні техніки також пильнують за налаштуваннями центрального опалення в усіх класах. У проекті беруть участь 18 шкіл. Переваги очевидні: молоді управлінці вже допомогли школі зменшити енерговитрати приблизно на 10%.

«Школа реально велика. Тут багато приміщень. І коли опалення увімкнене всюди – стає дійсно спекотно всередині. Раніше ми не приділяли жодної уваги таким речам. Проте відтоді, як маємо цей проект, ми шукаємо шляхи заощадити енергію в школі і зробити щось для природи», – пояснюють діти.

Шкільний технік вже звик частину обов'язків делегувати учням. Центральна система опалення у підвалі все ще його царина. Та у класах відповідальні діти.

«Це трохи незвично. Зрідка я заглядаю в комп'ютери, аби переконатися, що все гаразд. Інколи доводиться втручатися та трошки корегувати роботу опалення. Але загалом діти все роблять добре», – розповідає шкільний технік Ральф Кноблаух.

Також діти-енергоуправлінці використовують тепловізор, щоб визначити, де найбільші втрати тепла.

«Ми використовуємо тепловізор, який допомагає визначити, що деякі вікна негерметичні і втрачають тепло. Дуже багато енергії витрачається даремно, і ми намагаємося зупинити це. Таким чином ми допомагаємо школі, щоб  не так багато коштів витрачалося на енергоресурси», – пояснюють школярі.

Консультантка енергетичної компанії Інга Якобсен зазначає, що долучення дітей до  енергоефективності дуже важливе.

«Думаю, це важливо з точки зору учнівської самостійності, коли школярів сприймають серйозно, а не вважають, що вони «просто діти» і не мають про це жодного уявлення. Навпаки. Багато дітей дуже зацікавлені та мотивовані. І це потрібно не гальмувати, а заохочувати та розвивати!», – каже вона.

Британія

Середній рахунок на енергію у школі Великої Британії сягає 31 тисяча фунтів стерлінгів, тому еко-школи Англії обирають невеликі зміни, які роблять заклад значно енергоефективним.

Програма таких шкіл обертається навколо дев'яти екологічних тем, кожна з яких має свій власний профільний місяць протягом року.

Наприклад, листопад був енергетичним місяцем. Діти захопилися тим, як невеликі кроки можуть зменшити використання енергії школою, що, в свою чергу, заощаджує гроші. Зі школярами проводяться розмови та дають практичні завдання.

Британські еко-школи на 30-40% більше енергоефективні, ніж звичайні. Так в чому ж різниця?

1) еко-школи обирають сонячну енергію, і тепер мають переваги отримання більшого контролю над власною енергією

2) встановлюють високоефективні світлодіодні ліхтарі, щоб зменшити втрату енергії та покращити свої класи

3) проводять щорічні просвітні кампанії, до яких залучать всю школу, на яких пояснюють, скільки можна зробити, щоб заощадити енергію

Поради від британських еко-шкіл:

1) Замінити настільні комп'ютери на ноутбуки. За рік вони споживатимуть на 85% менше електроенергії.

2) Залучити всю школу до використання енергії.

3) Розглянути можливість перемикання освітлення. Шкільні будівлі витрачають багато світла, яке робить їх яскравими, динамічними місцями для навчання та роботи. Багато освітлення було встановлено, коли школи лише побудували. Перехід на світлодіод може заощадити 80% на витратах, пов'язаних з освітленням, а витрати на монтаж часто покриваються заощадженнями протягом кількох років.

4) Всіх слід заохочувати вимикати світло. Ви повинні вимкнути світло, якщо виходите з кімнати більше ніж на п'ять секунд. Якщо воно залишилися на ніч, ви могли б говорити про £15 додатково на рік – за світло.

5) Переконатися, що опалення в школі відключено протягом ночі. Опалення є одним з найбільших споживачів енергії. Вмикати його варто вранці та користуватися, доки в школі є заняття.

6) Забезпечити ефективну ізоляцію будівлі. Ви можете втрачати тепло через вікна та двері, а також через дах. Утеплення цих зон означатиме, що нагрівачі можуть працювати на менший час і при меншій температурі.

7) Обирайте відновлювані джерела енергії, щоб взяти під свій контроль власну енергію – наприклад, сонячну, вітрову або біомасу. Рідко вони нададуть всю необхідну вам енергію, але можуть зробити значний внесок і допомогти вам скоротити витрати в довгостроковій перспективі.

8) Школи повинні ділитися своїм успіхом. Зробіть моніторинг енергії у вашій школі видимим для всіх. Щомісячні графіки, які показують використання, легко створюються і допомагають залучити всіх. Після того, як ви потрапили у віху або досягли значного скорочення, поділіться успіхом.

Франція

У 2007 році муніципалітет Парижа ухвалив свій перший Кліматичний план, в якому викладений ряд заходів по скороченню викидів парникових газів міста на 75% до 2050 року. Одне з поточних завдань Кліматичного плану полягає в скороченні споживання енергії та викидів CO2 в муніципальних будівлях на 30% до 2020 року в порівнянні з рівнем 2004 року.

Паризькі початкові і дошкільні установи складають більше чверті всіх міських будівель. В результаті в кліматичному плані був створений проект з модернізації шкіл – конкретна ініціатива, спрямована на вирішення проблеми енергоефективності в школах. У березні 2010 року міська влада створила спеціальну команду, в завдання якої входить модернізація 600 шкіл для досягнення мети економії енергії 65 ГВтч в рік.

Щоб гарантувати економію, всі школи, які беруть участь у проекті, включені в контракти з енергоефективності (EEC). Цей тип контракту підписаний між державним органом і енергозберігаючої компанією (ESCO), яка прагне гарантувати економію. У разі невдачі ЕСКО звинувачується в заощадженні, яке не було зроблено.

Як це працює?

Школи – це важкодоступні будівлі, тому що вони відкриті для публіки і зайняті більшу частину року і мають всі види технічних особливостей, специфічних для їх віку та конструкції.

В результаті важливо, щоб ESCO була єдиною, хто відповідає за енергетичну ефективність.

За першим контрактом, який охоплює 100 шкіл, ESCO провела попередні дослідження, виконала роботи і відповідає за технічне обслуговування та моніторинг енергії протягом всього терміну дії контракту.

Помітним винятком є ​​те, що в 72 школах за технічне обслуговування відповідають муніципальні технічні працівники, хоча за контрактом ESCO мала відповідати за схеми навчання для них. ESCO також повинна була проводити сесії для муніципальних службовців та учнів шкіл, щоб підвищити обізнаність про екологічні заходи.

Енергоефективність розраховується шляхом порівняння річних результатів з базовим періодом і нейтралізацією всіх змін, які не пов'язані з діями ESCO, включаючи зміни погоди, роботи, що виконуються іншими компаніями, і функціональні зміни в школах. Структура, яка була реалізована для цієї мети, заснована на Міжнародному протоколі виміру і верифікації продуктивності (IPMVP).

За попередніми результатами проекту, енергетична економія у середньому складає 30%.

Що в Україні?

 

Українські школи та вищі навчальні заклади активно беруть участь у міжнародних програмах та грантах щодо підвищення енергоефективності.

Зокрема, 7 українських вишів отримали грант на енергоефективність. Європейський інвестиційний банк надасть грант на 10 млн євро для реалізації проекту «Вища освіта України».

Гранти отримають Національний технічний університет «Львівська політехніка», Полтавський національний технічний університет ім. Кондратюка, Чернігівський національний технологічний університет, Сумський державний університет, Національний педагогічний університет ім. Драгоманова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» та Вінницький національний технічний університет. У цих закладах планується підвищити енергоефективність у майже 150 будівлях.

На місцях також обирають шлях шкільної енергоефективності.

Зокрема, Київ впроваджує План дій сталого енергетичного розвитку міста на 2016-2020 роки. Завдяки цим заходам столичні школи та дитсадки зекономили близько 100 млн грн на комунальних послугах.

А ще у столиці збудували першу в Україні енергоефективну та «розумну» школу (№334 в Дарницькому районі столиці). Школа має автономне опалення, яке здійснюватиметься системою тепло насосів. Також у будівлі встановлена і система «розумний дім», яка передбачає автоматичне регулювання температури приміщень школи в залежності від того, чи перебувають в приміщенні люди та яка температура надворі. Будівля має додаткове утеплення та енергоефективне LED-освітлення.

Матеріал виготовлений в рамках співпраці "Рубрики" і "Deutsche Welle"

Свіжі дописи

  • Що відбувається

“Рубрика”, Lviv Media Forum та Український ПЕН отримали в ПАР відзнаку “Відвага заради демократії”

Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Кейси

Сергій Каліцун: “Я глянув на ногу, розраховував, що вона ціла. А її не було”

Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше

Friday November 22nd, 2024
  • Що відбувається

Збільшення податків на тютюнові вироби: чимало активістів не згодні з рішенням

Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейси

582 години з турнікетом: як український військовий вижив у підвалі попри складне поранення

“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше

Thursday November 21st, 2024
  • Кейси

Сергій Малечко: “У когось остання Тесла, а у мене сучасний протез”

38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024
  • Кейси

Зв’язок поколінь: як підлітки з Миколаївщини вчать літніх людей користуватися ґаджетами

“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше

Tuesday November 19th, 2024

Цей сайт використовує Cookies.