Від загоєння шрамів війни до навчання пілотес дронів. Зібрали рішення, якими почали рік із настроєм на Перемогу!
Січень видався непростим, але й повним рішень. 2023 рік для українців почався з обстрілів, але і з рішучості — робити все від нас залежне, щоб наблизити перемогу. І справді: щодня українці знаходять нові й нові рішення, які допомагають долати наслідки російської навали та захиститися від неї.
"Рубрика" зібрала найцікавіші історії рішень січня в цьому матеріалі. Тож цей рік ми почали з таких запитань:
Як працює перша школа пілотес дронів?
Дівчина керує дроном. Фото школи "Пілотеси України" у Facebook
Війна в Україні, що триває з 2014 року, спонукає знаходити нові рішення проблеми військового забезпечення. Особливо зараз — адже повномасштабна війна у 2022-2023 роках вирізняється використанням нових типів зброї та техніки. Серед них — дрони, про які українці чують чи не кожного дня. Вони можуть виконувати суто розвідувальну роботу і коригувати артилерію, а можуть самознищуватися, завдаючи при цьому значної шкоди тому, на кого були спрямовані.
Але отримуючи та закуповуючи дрони від партнерів, країна зіткнулась із ще однією проблемою — нестача пілотів та пілотес, які могли б керувати ними.
Раніше більшість учнів у школах операторів дронів становили чоловіки. Але минулоріч це змінилося, адже в Україні з'явилася перша школа для пілотес дронів. Про те, як вона працює і як можна потрапити на навчання, читайте тут.
Як під час війни працюють притулки для жінок?
Тетяна Зотова розповідає про прийняття ВПО під час битви за Київ
З початком повномасштабної війни про домашнє насильство стали говорити менше. Згідно зі статистичними даними, у першому півріччі 2022-го до правоохоронних органів надійшло на 27,5% менше повідомлень щодо домашнього насильства, ніж за такий же період у 2021-му. Та попри зменшення кількості задокументованих випадків, активісти кажуть, що реальна кількість не зменшилася. Домашнє насильство продовжує існувати в Україні й під час повномасштабної війни.
А прихистки для жінок, що постраждали від насилля, продовжують працювати навіть під обстрілами. Деякі з них переформатували свою роботу, дехто продовжує працювати, як і раніше. "Рубрика" розповіла про досвід роботи таких притулків під час війни.
Як громадським організаціям пристосуватися до умов війни?
До лютого 2022 року більшість громадських організацій мали чіткі плани на рік. Але все змінилося з початком повномасштабної війни. Шок, вимушена евакуація працівників ГО в інші регіони та країни, смерті, поранення, руйнування, загострення хвороб унаслідок стресу — усе це підкосило роботу громадських організацій, а особливо вплинуло на ГО, які працюють із людьми з інвалідністю.
Але багато організацій таки змогли перелаштувати свою діяльність згідно з новими викликами. Серед них — ГО Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді "Паросток". Сьогодні "Паросток" не тільки продовжує працювати з вразливими верствами населення, а й допомагає колегам знайти сили для роботи в складних умовах, адаптуватись до нових викликів і зробити роботу ГО ефективнішою.
Про те, як у "Паростку" навчають інші ГО працювати в нових умовах (і чого саме навчають) — у нашому матеріалі.
Як волонтерська дронарня наближає нашу перемогу?
"Війна дронів" — так військові й журналісти охрестили повномасштабну війну на теренах України. Якщо раніше за позиціями ворога "спостерігала" розвідувальна авіація, зараз цим займаються вже безпілотні літальні апарати. Вони бувають різні: від величезних "камікадзе", що несуть у собі вибухівку чи снаряди, до невеличких "пташок", які стають очима наших захисників та захисниць.
Одинадцять місяців тому невелика компанія інженерів об'єдналася в Києві. Ці хлопці не вміли тримати зброю в руках, але могли створювати дрони для наших військових. "Бандерики", як їх називають волонтери, зараз відправляють у ЗСУ, ГУР, прикордонну службу та інші підрозділи, які стоять на захисті України. З березня інженери зробили вже близько 800 "пташок", які передали нашим захисникам.
Про те, як "Волонтерська Дронарня" перетворює цивільних "пташок" на військових, — у матеріалі "Рубрики".
Як евакуювати бджіл?
В українському уряді бджільництво вважають стратегічним напрямком у розвитку сільського господарства України. Крім того, що в цій галузі в Україні залучена значна кількість людей, бджільництво має велике значення для запилення сільськогосподарських культур та підвищення рівня їхньої врожайності, а це суттєвий внесок в економіку нашої держави. Бджільництво в Україні є експортоорієнтованою галуззю економіки, наша держава стабільно входить у першу п'ятірку постачальників меду у світі.
Водночас багато бджолярів постраждало через війну — через складність релокації пасік, обстріли та збитки вони можуть припинити свою справу назавжди. Втім, не варто опускати руки — багато пасічників знайшли виходи з найскладніших ситуацій та зберігають корисних комах попри все. Про те, як вони це роблять (спойлер: бджіл рятують по-різному — евакуюють на "Газелях", влаштовують тимчасові вулики в ящиках з-під боєприпасів і це далеко не все) — розповідає "Рубрика".
Як зробити історію ближчою?
Що ви знаєте про хлопця, на чию честь назвали сусідню вулицю? А що розповідаєте друзям з інших міст про своє, коли ті приїжджають у гості? Насправді назви наших вулиць — дещо більше, ніж орієнтири. Вони відзеркалюють не тільки нашу історію, а й те, як ми її осмислюємо.
Українцям потрібні вулиці з українською ідентичністю. Українцям потрібні знання власної історії та взаємозв'язків між подіями. Щоб в майбутньому не дати жодного шансу на повернення носіям чужої культури чи історії.
Історія живе в конкретних прізвищах, відгукується конкретними подіями, промовляє в міських просторах. Саме навколо історії у просторах міст, а також задля того, щоб заповнити прогалини історичної пам'яті українців, й об'єдналися учасники проєкту "Стріткод: історія на кожному кроці". Тут "Рубрика" розповіла про діяльність ініціативи.
Як громадська організація з Маріуполя допомагає жінкам на Закарпатті?
Сьогодні українські жінки стоять на захисті своєї країни. Хтось хоробро пішов боронити її на полі бою. Хтось захищає на іншому фронті своїх дітей, літніх батьків, продовжує працювати на благо країни. Вони допомагають Україні вистояти, але їм теж може бути потрібна допомога.
Особливо це стосується жінок зі статусом внутрішньо переміщеної особи. Вони втратили домівку, особисті речі, нажите майно. Сьогодні вже працює чимало організацій та ініціатив, направлених на допомогу жінкам-ВПО. Одна з них — це "Рада жінок Донеччини", яка сама нещодавно переїхала з Маріуполя на Закарпаття. Про те, як перевезти громадську організацію на інший бік країни та знайти в собі сили продовжувати надавати допомогу жінкам — уже в нових, воєнних, умовах — у матеріалі "Рубрики".
Як допомогти безпритульним взимку?
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну число українців, які втратили житло, різко збільшилося. На початку липня влада оприлюднила дані: близько 800 тисяч українців залишилися без квартир та будинків внаслідок російської військової агресії. Частина з цих людей опинилася просто на вулиці.
Тож куди діватися бездомним у морози? Де їх приймуть? Хто в Україні дбає про них? І як людям, що не мають житла і мерзнуть на вулиці, може допомогти кожен з нас?
На всі ці питання "Рубрика" відповіла тут.
Як українцям допомагають позбутися шрамів, отриманих через війну?
Війна лишає по собі шрами. На містах, на нашій психіці та на шкірі тисяч українців. Останнє — питання не лише естетики. Шрами нагадують людям про найважчі їхні дні й заважають жити не спогадами, а реальністю.
Але сучасна пластична хірургія здатна приховати прикрі сліди, які лишає по собі війна на обличчях та тілах людей. Українці мають можливість позбутися своїх шрамів безплатно завдяки ініціативі NoScar, яка об'єднала лікарів-волонтерів зі всієї країни.
Будь-який українець чи українка, які постраждали внаслідок бойових дій та тепер мають шрами, можуть отримати фахову допомогу та позбутись неприємної згадки про страшні події.
Про ініціативу NoScar, яка об'єднала найкращих вітчизняних пластичних хірургів, і те, як вона працює — "Рубрика" розповідає у своєму матеріалі.
Як у регіонах творять молодіжну спільноту України?
Криза — час великих ризиків і втрат, але разом із тим — не менших можливостей. Молодь, як рушійна сила українського суспільства, розвиває нашу країну під час війни в різних напрямках, зокрема в лавах ЗСУ, волонтерстві, IT, комунікаціях, творчості та психотерапії.
Але часто в цьому їй потрібна допомога. Так з'явилася ініціатива "Банк ідей", пілот якої у 2021 році завершився реалізацією семи мініпроєктів у сфері інновацій та інклюзії. Цьогоріч молоді змінотворці об'єдналися в рамках гуманітарного реагування для відновлення нашої країни. Учасники та учасниці з 14 команд і 6 областей України (Львівська, Волинська, Дніпропетровська, Чернігівська, Тернопільська, Полтавська) пройшли школу грантрайтингу та проєктного менеджменту, побрейнштормили на ідеатоні щодо можливих проєктів у сфері гуманітарного реагування у своїй громаді, а на фінальному етапі резиденції інтенсивно попрацювали над своїми ідеями та перетворили їх на повноцінні проєкти, на що отримали грантову підтримку.
Про те, які рішення для своїх однолітків знаходить молодь по всій Україні сьогодні, — читайте в нашому матеріалі.
