Рішення відновлення для тих, хто постраждав на війні, рішення реабілітації, рішення взаємопідтримки від малого до великого — загалом, рішення незламності. Зібрали для вас історії квітня, які наповнюють надією та вірою не лише в майбутнє, але й у сьогодення.
Квітень пройшов для журналістів "Рубрики" під знаком незламності — ми збирали й розповідали вам історії про тих, хто не згинається під тиском обставин, а натомість продовжує життя з новою силою. Молоді мами, що вимушені були залишити свої домівки; військові, що втратили кінцівки на війні; літні люди, що знайшли спосіб підтримати захисників попри все; підлітки, що об'єднуються заради майбутнього в Україні… Незламні. Про них цього місяця були наші тексти.
У цьому ж матеріалі ми зібрали найцікавіші історії квітня для вас.
Одним із найбільших міст-хабів для ВПО став Львів. Саме сюди ринула хвиля наляканих війною людей. А для того, аби розмістити, заспокоїти та обігріти українців зі сходу, необхідні швидкі та дієві рішення.
У липні 2022 року для вагітних переселенок, які втекли від війни до Львова, презентували центр матері і дитини "Незламні матусі". Про те, як на тихому Тракті Глинянського у Львові живе містечко, де переселенки зі сходу знайшли прихисток разом зі своїми дітьми, читайте тут.
Наталя на одній з процедур лазерної терапії. Фото "Неопалимих"
"Мені 38, життя скалічене і як з цим жити далі, я не знаю… Я багато плачу, неможливо не плакати. Я беру себе в руки, тому що є маленький п'ятирічний син, якому я потрібна. Я хочу повернути свою красу, щоб мені було не соромно вийти з ним на вулицю", — розповідає Наталя, яка зустріла повномасштабне вторгнення в Маріуполі й заплатила за вторгнення росіян власним обличчям. Історій понівечених війною українців — сотні, тисячі.
Зараз Наталя проходить реабілітацію завдяки "Неопалимим" — новій українській ініціативі з естетичної медицини, яка поставила за мету допомогти якомога більшій кількості українців, що зазнали опіків чи рубців внаслідок воєнних дій. Волонтери ініціативи залучають клініки, які зможуть надати пацієнтові повний курс лікування, забезпечуючи ці клініки препаратами, технічними та матеріальними потребами. Для постраждалих такий курс є повністю безплатним. "Рубрика" розповіла про це рішення за посиланням.
Джерело: Фейсбук-сторінка UNBROKEN. Реабілітація пацієнта центру "Незламні"
Виготовлення протезів та реабілітація пацієнтів з ампутованими кінцівками — в Україні справа не нова. Цим займалися й раніше. А проте з початком повномасштабної війни масштаби необхідної допомоги стали більшими, а крім того, очевидною виявилася проблема: в Україні немає усталеної практики злагоджених ампутації, протезування та подальшої реабілітації.
Людині, яка втратила кінцівку, необхідно не просто виготовити й встановити протез. Реабілітація — процес складний і тривалий. Він починається навіть не з моменту встановлення нової кінцівки, а вже під час ампутації. Саме тому надважливою є комунікація лікарів-хірургів, протезистів, реабілітологів та психологів, які працюють із пацієнтом.
"Незламні" — медичний проєкт у Львові, якому вдалося об'єднати всі ці процеси та забезпечити комунікацію між лікарями для послідовного відновлення пацієнтів. Розповідаємо про те, як працює ініціатива, у нашому матеріалі.
За перші 10 місяців повномасштабної війни з України виїхало понад 14,5 мільйона українців. Через війну за межами Батьківщини опинилося близько третини її громадян — цілий український світ! Більшість тих, хто знайшов порятунок від війни за кордоном, мріють повернутися додому. Але поки реальність диктує вимушеним емігрантам інші умови. Максимальна інтеграція є чи не єдиною можливістю жити, ростити дітей, працювати та розвиватися на новому місці. У цьому процесі є й інша сторона — опановуючи мову та культуру іншої країни, українці ризикують втратити знання та пам'ять про своє.
Але українці, як завжди, знаходять рішення. "Рубрика" розповідає про культурні та цифрові проєкти, які допомагають українцям підтримувати зв'язок з Батьківщиною за кордоном.
Ані 13 років. Торік вона разом із сім'єю мусила перебратися з рідного Краматорська до Вінниці. Незнайоме місто, відсутність друзів поруч та війна — неабияке випробування для дитини. До переїзду з дому через війну додалося й онлайн-навчання — Аня зізнається, що через усе це їй дуже не вистачало живого спілкування. Але попри все всередині було бажання допомагати іншим, бути корисною, щось робити.
Аня — не єдина в цьому бажанні. За словами Олени Кравчук, тренерки та авторки курсу в проєкті "Школа волонтерства", підлітки відчувають бажання долучитися до волонтерського руху в Україні, але не розуміють, як це зробити. Крім того, у них є потреба у спілкуванні, вони прагнуть знайти нові знайомства — наразі багато молодих ВПО, у яких розірвані зв'язки з друзями, родичами, звичними колами спілкування.
Рішення, яке допомагає підліткам навчитися волонтерства та знайти себе на новому місці, знайшли у Донецькому обласному дитячо-молодіжному центрі в евакуації. Тепер у Вінниці працює "Школа волонтерства", а "Рубрика" розповідає, як працює цей проєкт.
Те, що підлітки прагнуть знаходити нові й нові шляхи допомагати Україні, доводить і безліч проєктів, які вони вже запустили.
Стрес через війну, втрати, зміна місця проживання, розлука з рідними та друзями — усі ці сьогоднішні реалії торкнулися й наших підлітків. Утім, як би не було важко психологічно, українські тінейджери не опускають рук. Проживаючи досвід війни на рівні з дорослими, вони готові робити все, щоб наблизити нашу перемогу та допомогти Україні вистояти та відновитися.
"Рубрика" ж зібрала історії допомоги молоді, які не можуть не надихнути: від зооволонтерства до проєктів для підтримки однолітків.
Таїса Войцеховська
Пенсійний вік в Україні для старших людей часто перетворюється на вік соціальної ізоляції та самотності. Повномасштабна війна лише поглибила проблеми, з якими стикаються українці поважного віку, а проте водночас і вчергове підкреслила, що пенсіонери теж хочуть і можуть продовжувати активне життя, працювати й навіть волонтерити.
Але пенсійний вік — не привід для того, щоб залишатися "за бортом". Люди літнього віку теж хочуть допомагати, підтримувати, наближати перемогу. А підтримка цього ентузіазму йде не лише на користь захисникам, але й на користь самим пенсіонерам. Тож як її втілити? Одне з рішень знайшли на Житомирщині. Тут літні люди об'єдналися в "Бабусин батальйон" і докладають усіх зусиль для того, щоб Україна перемогла, і водночас — будують свою міцну спільноту взаємопідтримки. Про те, як працює рішення, "Рубрика" розповідає за посиланням.
Військові — ті, хто ризикують віддати в боротьбі за Україну найцінніше — життя. Щодня вони піддаються ризику, захищаючи українців, і нерідко платять за це здоров'ям — пораненнями та травмами. Наше завдання тут — допомогти їм відновитися та повернутися до життя.
На початку березня на базі відділення реабілітаційної медицини однієї з міських лікарень Дніпра відкрився Центр реабілітації для поранених військових RECOVERY. Медики, які з 2020-го працювали тут з пацієнтами, отримали ще більше обладнання та можливостей для своєї роботи. За рік пройти реабілітацію тут зможуть понад 600 поранених.
Кореспондентка "Рубрики" відвідала центр та поспілкувалась із його пацієнтами та працівниками. Про що ми дізналися — читайте тут.
Уже понад рік повномасштабної війни Сили протиповітряної оборони збивають ворожі ракети та дрони. Щоб українське небо не було таким вразливим, волонтерська конструкторська група "Технарі" розробила застосунок для смартфонів "єППО". З його допомогою можна в режимі реального часу передавати інформацію про ворожі ракети, дрони чи авіацію. Ці дані отримують Сили протиповітряної оборони та у лічені секунди збивають ворожу ціль.
"Рубрика" поговорила з одним із розробників рішення й дізналася про те, як воно працює й наскільки цінні повідомлення цивільних для української ППО.
А це історія, яка цього місяця змусила посміхнутися кожного члена нашої команди. Впевнені, що вам вона теж сподобається. Це наймиліше рішення квітня!
Шестикласник із Києва Святослав Лавриненко — уже підприємець. Виконуючи завдання з біології з пророщування насіння, хлопець так захопився, що відкрив екоферму в родинній квартирі. Тепер він вирощує цибулю, руколу, базилік. Буквально за кілька днів його телеграм-канал "Стручок" набрав скільки підписників, що клієнти вже стають у чергу, бронюючи зелень на місяці вперед.
Про Святослава та його справу можна прочитати більше у нашому тексті тут.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.