Як українські аграрії сушать та зберігають зерно, коли немає електроенергії: рішення, які вже працюють
У чому проблема?
Цього року кожен новий етап у виготовленні зернової продукції — це новий виклик для аграріїв та фермерів. Навесні поля доводилось засівати попри обстріли, влітку — знаходити нові способи обробляти попри дефіцит добрив, восени — збирати зерно попри замінованість, а тепер новою проблемою стало саме зберігання зерна.
Здавалося б, виклики мали б закінчитись, але ворог вирішив тиснути на владу, населення та промисловість, знищуючи вузли транспортування електроенергії, залишаючи людей без електропостачання. Від нестачі електрики страждають звичайні споживачі, лікарні, підприємства. І, як виявилось, елеватори. Залишити елеватори без електрики — означає ризикнути майбутнім урожаєм та продукцією, яку ми могли б спожити та експортувати. Розповідаємо, чому.
Навіщо електроенергія у зерносховищах?
Для того, щоб це зрозуміти, варто знати складні фізіологічні й біохімічні процеси, які відбуваються в зерні під час зберігання, а також фактори, що їх зумовлюють. Насправді це дуже цікавий процес, тож пояснюємо.
У якій стадії зрілості не було б зібране зерно, протягом зберігання в ньому відбуваються процеси дозрівання, що протікають досить повільно. Навіть після збору зерно продовжує жити, "дихає", інтенсивно виділяє вологу. За збільшення вологості до показника понад 13% у зерновій масі прискорюється "дихання", що потребує кисню. Починається процес, подібний до спиртового бродіння, і зерно псується. За високої температури та вологості у зерносховищі починаються й інші процеси: розвиваються цвілеві організми та бактерії.
Для того, щоб зерно нормально зберігалось, спочатку його необхідно просушити, а потім — не дати йому нагрітись. У сухому зерні, яке добре вентилюється, має відповідну температуру та низьку вологість, фізіологічні процеси відбуваються вкрай повільно, і зерно перебуває в стадії спокою. Саме цю функцію — сушіння й вентилювання, виконують елеватори.
Яке рішення?
Деякі культури можуть зберігатись без вентилювання
Питання критичного терміну зберігання зерна без вентиляції є дуже різноплановим. Кондиційні зернові — пшениця, ячмінь та кукурудза — зможуть досить спокійно перечекати доволі довгий термін без вентилювання та переміщення. Для забезпечення якості та уникнення ризиків найголовніше — закладати на зберігання лише кондиційне, добре просушене та чисте зерно. У такому разі воно може безпроблемно зберігатись 2-3 місяці, а от якщо зерно виявиться не просушеним, процес самозігрівання може початися й через 10-14 днів.
Гарна ідея — мати генератор, навіть якщо він не потужний
Безперечно, елеватори можна під'єднати до генераторів. Для нормальної роботи елеваторів потрібно близько 5000 – 12 000 кВт.годин електроенергії на добу. Тож потрібні генератори мають бути дуже потужними, коштують такі — дуже дорого, і цей спосіб підходить не всім. Але навіть менш потужні генератори можуть зберегти якість зерна, і ось як.
Коли електроенергія вимикається, на елеваторах вмикають вентилятори зерносушарки, які працюють від генераторів, щоб охолодити зерно та зупинити процеси його "дихання". Коли електроенергія з'являється, зерно знов розігрівають і продовжують сушити.
Такий спосіб уже використовують на Київщині на елеваторах групи компаній "МХП". Олександр Касьян, головний енергетик Андріяшівського та Яготинського елеваторів "МХП" при цьому стверджує, що такий спосіб допомагає зберегти якість збіжжя за короткочасних вимкненнях електроенергії. Він також уточнив, що з метою підстрахування елеватори МХП централізовано замовили генератори.
За відсутності генератора зерно можна просушити в ангарі. Краще при цьому зберігати збіжжя в ЗОГових елеваторах
Коли є небезпека відключення електрики надовго, але немає можливості використовувати генератори, то найкраще для зберігання зерна — це склади або ангари, радить заступниця директора з якості "Білозаводського елеватора" Тетяна Под'ячева.
Краще обирати старі ЗОГові елеватори, тобто такі, що складаються зі збірних залізобетонних конструкцій. Як пояснила Под'ячева, товсті бетонні стінки не дають утворюватися конденсату через перепади температур. Якщо бетон гарно промерз і зерно прохололо хоча б до 2-4 градуси, то за підвищення температури стінки елеватора прогріватимуться поступово, і конденсату, який з'являється в металевих силосах, не буде (силос — це тип зерносховища, який ми зазвичай звикли бачити у формі вертикального циліндра, зазвичай — металевого). У металевих зерносховищах конденсат може з'явитись навіть взимку, при -15 — за умови, якщо на вулиці сонячно. Тож якщо провентилювати або перенести зерно можливості немає, ЗОГовий елеватор — найкраще рішення.
КШП та відкриті двері — це теж рішення
За словами Под'ячевої, у горизонтальних складах зерно можна оздоровити за допомогою КШП (ковшового шнекового погрузника) — такий пристрій працює від дизелю. Є й ще один спосіб просушити зерно, який порадила пані Под'ячева: просто відкрити двері в ангарі, адже висота насипу в ангарі — десь 5 метрів, а от у силосі — близько 40.
КШП — пристрій для просушки зерна
Полімерні рукави
Якщо через відсутність електрики не працює зерносушарка і є ризики втратити частину зерна, можна "законсервувати" кукурудзу в полімерних рукавах на місяць-два, в залежності від початкової вологості. У компанії "Волинь-зерно-продукт" практикують такий спосіб вже кілька років, і таким чином встигають висушувати всі партії кукурудзи, які привозять на елеватор.
"Ми вже третій рік поспіль закладаємо у рукава кукурудзу з вологістю 20%, і маємо місяць-два, коли звільниться зерносушарка. Тобто, якщо не буде світла, і кукурудза з полів буде йти, то можна використовувати рукава. Там електроенергія не потрібна: приїхали та завантажили відразу в мішки", — пояснила головна технологиня компанії Оксана Мандрика.
Кукурудза із вологістю 25-28% може лежати в рукавах без погіршення якості до місяця. Чим менший відсоток вологості, тим більше часу матимуть на елеваторі, щоб просушити зерно і закласти його на тривале зберігання.
До способу зберігання зерна в рукавах звернулись на елеваторах Групи АГРОТРЕЙД. Там аграрії готуються до наслідків, до яких призведуть можливі труднощі з експортом зерна. Тому, щоб мати змогу прийняти весь обсяг зернових, збільшили потужності зберігання зерна в рукавах на 100-120 тисяч тонн.
Дізнатись ще більше про зберігання зерна
Для обміну досвідом стабільної роботи елеваторів під час війни журнал The Ukrainian Farmer 6 грудня організовує у Львові Всеукраїнський практичний форум "Власний Елеватор".
На захід реєструються елеваторники з усієї країни, щоб учасники форуму могли дізнатися про управління елеватором у цей непростий для України час з перших вуст. Організатори заходу обіцяють, що в рамках Всеукраїнського практичного форуму "Власний Елеватор" учасники ринку поділяться своїми напрацюваннями, зокрема:
- будуть розглянуті питання оптимізації роботи й витрат елеваторів під час повномасштабної війни;
- на форумі дадуть поради, як працювати у разі вимкнення електроенергії та можливості поєднання різних видів палива в цих умовах;
- обговорять проблематику збереження кондиційності зерна.
Зареєструватися на Всеукраїнський практичний форум "Власний Елеватор" можна за посиланням.
А це точно спрацює?
Як бачимо, методів просушити зерно вистачає, але що станеться, якщо якийсь з них не спрацює, і зерно все ж зіпсується?
Для довкілля це значної шкоди не несе. Аграрії виділяють декілька категорій зіпсованого зерна. Іноді якщо зерно ушкоджене деякими шкідниками, його просто змішують з хорошим зерном та переробляють на борошно нижчого ґатунку — у такому борошні менша кількість клейковини. Серйозніше зіпсоване зерно реалізують не для борошна, а для створення кормів — для борошна воно не підійде саме через відсутність чи дуже низьку кількість клейковини (випікати хлібобулочні вироби з такого проблематично), але воно все ще містить поживну цінність для тварин. Зовсім зіпсоване зерно — спалюють, це стандартна практика, яка вже багато років використовується фермерами. Втім, звісно, цей варіант для довкілля не буде ідеальним — як ми вже писали раніше, спалювання несе пряму загрозу якості повітря.
Але ми сподіваємось, що ті рішення, які фермери вже знайшли, та ті, що ще знайдуть, стануться в пригоді та спрацюють, як треба, і продовольча безпека залишиться захищеною.
