Соборність — не просто слово з підручника з історії України. Це філософія, що передбачає відповідальність всіх за кожного. І це спосіб життя тисяч українців, що своїми вчинками й ідеями об’єднують нас усіх.
22 січня, у День Соборності, "Рубрика" розповідає про п'ять проєктів, що знаходять точки дотику в Україні, та нагадує про важливе. Якими б складними й тривожними не були часи — маємо залишатися конструктивними та берегти нашу Соборність.
У 1919-му році 22-го січня українські діячі підписали Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді цей день має для нас історичне значення. Та про єдність Україна має пам'ятати завжди, а не лише наприкінці січня.
Маючи за сусіда Росію, бути на 100 відсотків впевненими у збереженні Соборності України, на жаль, не випадає. Уже двічі Росія нашу Соборність порушила, а наразі сконцентрувала свої війська на українському кордоні і шантажує весь світ. Залякування — відома тактика Кремля. Але українці на неї не поведуться.
По-перше — зберігати спокій. Тримаймо голови холодними! Так, загроза є, але ми не самі. Нагадуємо про корисні матеріали на "Рубриці", які допоможуть зорієнтуватися в ситуації та мислити конструктивно, а також бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій. Мати на озброєнні ці знання — потрібно, як би події не склалися далі.
А по-друге, у вирі тривожних новин нагадати собі не забувати і про новини добрі. До Дня Соборності України ми зібрали найдобріші історії, які показують єдність українців не на словах, а на ділі.
Діти, які народилися на початку російсько-української війни, вже пішли до школи. Загалом же на лінії розмежування зараз мешкає близько 14 тисяч дітей, які, як і всі інші, потребують свята і віри в добро. Саме для таких дітей і працюють "Олені Святого Миколая" — один з постійно діючих проєктів Всеукраїнської організації "Українські рубежі".
В межах проєкту, який, до речі, родом з Харкова, його творці за допомогою волонтерів збирають інформацію про потреби маленьких українців на Сході, залучають донорів та партнерів, купують конкретні подарунки для конкретних дітей і роблять так, аби ті їх вчасно отримали. Окрім цього, в межах проєкту для дітей організовують різні активності і просто показують — вони не самі і можуть покластися на дорослих і на власну віру у дива.
Воїни, які захищають нас на передовій, також потребують турботи й віри. Але не в диво, а в них самих. На жаль, держава поки не може самостійно забезпечити абсолютно всі потреби нашої армії. Тож такі питання як застуди і підвищення імунітету лишаються осторонь. Точніше, могли б лишатися осторонь, якби не волонтери.
"Фруктові витребеньки" — волонтерський проєкт, у якому команда готує військовослужбовцям в АТО так звані вітамінні набори, до яких потрапляють горішки, родзинки, курага, фініки, та сушені яблука. Тільки за 2020-ий рік Лора Копосова та її фруктова команда виготовили 7 300 пакетів вітамінно-поживних снеків. Протизастудної суміші — близько 300 літрів!
Приходячи з війни, ветерани хочуть повертатися в комфортний дім і в країну, де вони точно мають своє місце і ще якесь покликання окрім захисту на фронті. Саме цим керувалися ветерани Спілки воїнів АТО, коли запускали FachwerkLviv — проєкт із будівництва будинків за особливою технологією.
Технологія фахверк відома в Європі ще з 14-го століття. І полягає саме у каркасному спорудженні. Основою будинку є просторові секції, зібрані з потужних дерев'яних балок. Каркас з брусів видно зовні, що надає споруді впізнаваності і середньовічного шарму. Монолітних стін в такому будинку немає. Простір між балками за часів середньовіччя заповнювали глиною, саманом, пізніше — цеглою, каменем, зараз цю функцію виконують склопакети та стінові панелі.
Зараз проєкт дає роботу багатьом ветеранам АТО і має амбітну мету — забезпечувати такими будинками в майбутньому українських воїнів.
Соборність це не тільки про війну. Це про кожну частину країни і всіх її мешканців. До прикладу, в Одесі запустили проєкт, покликаний підтримати ромських жінок і дати їм фах, що дозволить їм самостійно заробляти.
Творцями цієї справи став благодійний Фонд "Вітри змін". Його працівниці започаткували курси крою і шиття для ромських жінок і разом з випускницями створили бренд постільної білизни "Petalenca". Спершу жінок навчають, надаючи для цього всі необхідні умови (включно з можливістю взяти на заняття дитину), а згодом допомагають із працевлаштуванням.
"Коза Амальтея" — мініферма родини на Херсонщині, де виготовляють вишукані сири, охоче приймають туристів і займаються пет-терапією для дітей з аутизмом. Заснувала її Тетяна Страмнова — переселенка з Донбасу.
Тут все інакше і немає такої великої кількості розваг чи соціальних контактів, як на більш типових туристичних локаціях. Але в цьому і є родзинка зеленого туризму. А діти з аутизмом можуть тут позбуватися страхів перед тваринами, який є дуже поширеним серед них. Більше того, контакти з тваринами допомагають таким дітям соціалізовуватися, ставати більш відкритими і просто заспокоюють їх.
Продовжувати список можна довго. Таких проєктів в Україні тисячі! І "Рубрика" регулярно цим займається, розповідаючи історії, що надихають та об'єднують. Більше про соціальні проєкти у наших матеріалах:
Чи помічали ви, як зміна погоди здатна зіпсувати ваш настрій чи самопочуття? Раптовий головний біль,… Читати більше
“Рубрика” поговорила з експертками з “Let's do it Ukraine” та “Українського Альянсу Нуль Відходів” —… Читати більше
Швидка і проста випічка (і не тільки), яку можна приготувати для благодійного ярмарку. Читати більше
Якщо ви не знаєте, ким хочете стати в майбутньому, запевняємо — ви не одні. Ця… Читати більше
Discover five inspiring stories of bikers from around the world who ventured on long and… Читати більше
Що потрібно, аби памʼять про загиблих жила, та які підходи для цього створюють у світі… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.