Соборність — не просто слово з підручника з історії України. Це філософія, що передбачає відповідальність всіх за кожного. І це спосіб життя тисяч українців, що своїми вчинками й ідеями об’єднують нас усіх.
22 січня, у День Соборності, "Рубрика" розповідає про п'ять проєктів, що знаходять точки дотику в Україні, та нагадує про важливе. Якими б складними й тривожними не були часи — маємо залишатися конструктивними та берегти нашу Соборність.
У 1919-му році 22-го січня українські діячі підписали Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді цей день має для нас історичне значення. Та про єдність Україна має пам'ятати завжди, а не лише наприкінці січня.
Маючи за сусіда Росію, бути на 100 відсотків впевненими у збереженні Соборності України, на жаль, не випадає. Уже двічі Росія нашу Соборність порушила, а наразі сконцентрувала свої війська на українському кордоні і шантажує весь світ. Залякування — відома тактика Кремля. Але українці на неї не поведуться.
По-перше — зберігати спокій. Тримаймо голови холодними! Так, загроза є, але ми не самі. Нагадуємо про корисні матеріали на "Рубриці", які допоможуть зорієнтуватися в ситуації та мислити конструктивно, а також бути готовими до різних сценаріїв розвитку подій. Мати на озброєнні ці знання — потрібно, як би події не склалися далі.
А по-друге, у вирі тривожних новин нагадати собі не забувати і про новини добрі. До Дня Соборності України ми зібрали найдобріші історії, які показують єдність українців не на словах, а на ділі.
Діти, які народилися на початку російсько-української війни, вже пішли до школи. Загалом же на лінії розмежування зараз мешкає близько 14 тисяч дітей, які, як і всі інші, потребують свята і віри в добро. Саме для таких дітей і працюють "Олені Святого Миколая" — один з постійно діючих проєктів Всеукраїнської організації "Українські рубежі".
В межах проєкту, який, до речі, родом з Харкова, його творці за допомогою волонтерів збирають інформацію про потреби маленьких українців на Сході, залучають донорів та партнерів, купують конкретні подарунки для конкретних дітей і роблять так, аби ті їх вчасно отримали. Окрім цього, в межах проєкту для дітей організовують різні активності і просто показують — вони не самі і можуть покластися на дорослих і на власну віру у дива.
Воїни, які захищають нас на передовій, також потребують турботи й віри. Але не в диво, а в них самих. На жаль, держава поки не може самостійно забезпечити абсолютно всі потреби нашої армії. Тож такі питання як застуди і підвищення імунітету лишаються осторонь. Точніше, могли б лишатися осторонь, якби не волонтери.
"Фруктові витребеньки" — волонтерський проєкт, у якому команда готує військовослужбовцям в АТО так звані вітамінні набори, до яких потрапляють горішки, родзинки, курага, фініки, та сушені яблука. Тільки за 2020-ий рік Лора Копосова та її фруктова команда виготовили 7 300 пакетів вітамінно-поживних снеків. Протизастудної суміші — близько 300 літрів!
Приходячи з війни, ветерани хочуть повертатися в комфортний дім і в країну, де вони точно мають своє місце і ще якесь покликання окрім захисту на фронті. Саме цим керувалися ветерани Спілки воїнів АТО, коли запускали FachwerkLviv — проєкт із будівництва будинків за особливою технологією.
Технологія фахверк відома в Європі ще з 14-го століття. І полягає саме у каркасному спорудженні. Основою будинку є просторові секції, зібрані з потужних дерев'яних балок. Каркас з брусів видно зовні, що надає споруді впізнаваності і середньовічного шарму. Монолітних стін в такому будинку немає. Простір між балками за часів середньовіччя заповнювали глиною, саманом, пізніше — цеглою, каменем, зараз цю функцію виконують склопакети та стінові панелі.
Зараз проєкт дає роботу багатьом ветеранам АТО і має амбітну мету — забезпечувати такими будинками в майбутньому українських воїнів.
Соборність це не тільки про війну. Це про кожну частину країни і всіх її мешканців. До прикладу, в Одесі запустили проєкт, покликаний підтримати ромських жінок і дати їм фах, що дозволить їм самостійно заробляти.
Творцями цієї справи став благодійний Фонд "Вітри змін". Його працівниці започаткували курси крою і шиття для ромських жінок і разом з випускницями створили бренд постільної білизни "Petalenca". Спершу жінок навчають, надаючи для цього всі необхідні умови (включно з можливістю взяти на заняття дитину), а згодом допомагають із працевлаштуванням.
"Коза Амальтея" — мініферма родини на Херсонщині, де виготовляють вишукані сири, охоче приймають туристів і займаються пет-терапією для дітей з аутизмом. Заснувала її Тетяна Страмнова — переселенка з Донбасу.
Тут все інакше і немає такої великої кількості розваг чи соціальних контактів, як на більш типових туристичних локаціях. Але в цьому і є родзинка зеленого туризму. А діти з аутизмом можуть тут позбуватися страхів перед тваринами, який є дуже поширеним серед них. Більше того, контакти з тваринами допомагають таким дітям соціалізовуватися, ставати більш відкритими і просто заспокоюють їх.
Продовжувати список можна довго. Таких проєктів в Україні тисячі! І "Рубрика" регулярно цим займається, розповідаючи історії, що надихають та об'єднують. Більше про соціальні проєкти у наших матеріалах:
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.