Новий еко-тренд: сміття під землею. Світовий та український досвід

Олександра Ярликова

Світові мегаполіси шукають нові способи боротьби з відходами, інакше матимуть перед будинками гори непотребу та вбивчий запах.

«Рубрика» зібрала приклади практики збору та сортування сміття під землею, яка здобуває все більшу популярність у світі, і розкаже про перші кроки українських міст у цьому напрямку.

Німеччина

Мерія Берлина вважає, що знайшла цьому рішення – під Потсдамською площею. Раніше тут був Берлінський мур, нині – великий транспортний вузол та комерційний центр.

Щодня сюди приходять до 100 тисяч людей, залишаючи по собі до 8 тонн сміття. Але більшість і не здогадується, що під ними на глибині 15 метрів прихована розгалужена система тунелів. Сюди стікаються сміття та відходи з усіх кафе, ресторанів, крамниць.

Один з планувальників цього підземелля, Маріо Шульц від фірми «Альба», свою концепцію переробки сміття вигадав ще у 90-ті. Сміття реєструють та розділяють на місці. Мета – відсортувати якомога більше цінних матеріалів у відходах. Спеціальні працівники з точністю до 100 грамів (!) сортують відходи на папір, рештки продуктів та пластик. Це називається «urban mining» – повторне використання міського сміття.

Із залишків органіки роблять пюре, жир піде на виробництво косметики. Воду викачують, щоб далі використовувати. Залишаються лише маленькі пластівці, які відправляють у біогазову установку для виробництва енергії.

«Із цих 13 тисяч контейнерів потрібно буде вивезти лише 5 тисяч. Тобто дві третини обсягів і вартості вивезення оптимізовані. Ми оцифровуємо свої відходи. Ці контейнери ми скануємо. Система розпізнає, яким клієнтам вони належать, відповідно до цього контейнери обліковуються та реєструються. Через те, що доставка, очистка тут досі відбувається зі складнощами, ми хочемо, можливо, запустити  роботів з очистки на 5-кілометровий проміжок. Багато зацікавлених з-за кордону, передусім з мегаполісів. Вони дивляться на це і хочуть колись запозичити наш приклад. Тут, під землею, ми дбаємо про довкілля, не спричиняємо зайвого шуму на дорогах, жителі міста виграють від цього. Все автоматизовано, під землею відбуваються сервісні процеси, а на поверхні вирує яскраве життя», – пояснює Маріо Шульц у коментарі DW.

Сучасний хай-тек полегшує сортування: магніти витягують метали. Майже половина усього заліза, що використовується у Німеччині, – з відходів. Спеціальна установка витягує пакети й фольгу. Відсортовані матеріали видаються на виході у формі спресованих кубів.

Автоматизоване сортування міського сміття вже давно стало вигідним бізнесом. Завдяки цьому, німецька промисловість заощаджує до 12 млрд євро на рік на імпорті сировини з-за кордону.

Швеція

Швеція – одна з найбільш екологічно дружніх країн. За даними шведської асоціації з управління відходами Avfall Sverige, сьогодні Швеція утилізує понад 99% побутових відходів, і менше 1% всього сміття потрапляє на сміттєзвалища.

Роздільним збором сміття у Швеції перейнялися лише в кінці ХХ століття, проте за короткий термін домоглися великих успіхів. Шведи відповідально поставилися до сортування і за пару десятиліть звикли розкладати сміття по фракціях: біля будинків зазвичай стоять контейнери для прийому паперу, скла, металу, пластику, залишків їжі і неперероблюваних відходів.

Культура сортування сміття тут розвинута чи не найкраще у світі. Вже дитячих садках малюкам розповідають про те, як розділяти відходи за категоріями. А за неправильне сортування загрожують чималі штрафи.

У деяких містах Швеції встановлені підземні сортувальні станції. Підземний повітропровід вперше випробували в цій країні ще в 1961 році. При такому способі збору сміття над землею видно лише верхівку урни з отвором під відходи, а під землею розташовується основна її накопичувальна частина.

Підземні труби йдуть до центральної камери. Коли урни заповнюються, сміття засмоктується в центральний контейнер під великим тиском повітря, одночасно спресовуючись. Тут вже сміття пресується по контейнерах та направляється або на станцію переробки, або в сміттєспалювач.

Швеція настільки успішна в переробці власного сміття, що їй його не вистачає. Тому вона почала його завозити з-за кордону. Країна імпортує сміття з Норвегії, Британії, Німеччини та інших країн.

При цьому шведи не «купують» такий непотреб: навпаки, інші країни доплачують їм для використання своїх відходів.

Фото Andreas Offesson / Тюки з імпортними рослинними відходами на заводі Sysav у шведському Мальме, які будуть перероблені і використані як паливо для електростанцій

Південна Корея

Фото: Songdo Business

Південна Корея не даремно вважається однією з найбільш прогресивних та автоматизованих країн у світі.

У місті Сонґдо, яке знаходиться за 60 кілометрів від Сеула, існує унікальна система поводження з відходами. Це місто вважається одним із найяскравіших прикладів «смарт-міста»  – чи навіть «міста майбутнього».

Замість сміттєзбиральних машин, за відходи відповідає підземна система. Спеціальна пневматична каналізація забирає сміття безпосередньо з квартир. Через підземні труби воно транспортується до сортувальних механізмів.

Після цього сміття постачатиметься на завод, який вироблятиме з цього сміття газ.

Австрія

В Австрії програма сортування сміття була прийнята на державному рівні. Звичайні пункти збору передбачають шість класів відходів: скло, метал, папір, органічні відходи, пластмаса і сміття, яке не сортується.

У багатоквартирних будинках під сміття відведена окрема кімната з баками, в які свої сортовані відходи відносять мешканці. За збір і утилізацію жителі Австрії сплачують податок.

Сміттєзбірні контейнери в Австрії встановлюються з розрахунку 1 пункт на 10 тисяч осіб. Зовні вони невеликі, але основна ємність для сміття розташовується під землею і за обсягом сягає близько 600 літрів. Втім, спустошення такого бака займає 20-30 секунд, оскільки сміттєзбиральні машини в Австрії оснащені вакуумними трубками, що прискорює процес збору відходів.

В Австрії збором і переробкою сміття займаються як приватні компанії, так і муніципалітети. Наприклад, у Відні весь цей процес контролюється спеціалізованим департаментом. Як стверджують представники міської влади, вони можуть відзвітувати за весь зібраний в місті сміття.

ЩО В УКРАЇНІ?

З 1 вересня 2018 року в Україні унормовано сучасні способи збору сміття – підземний та вакуумний.

1. Підземний спосіб – більш безпечний, гігієнічний та естетичний метод збирання відходів в містах, який сприяє сортуванню і роздільному збору.
2. Вакуумний – стосується житлових будинків і є сучасною цивілізованою заміною жахливих сміттєпроводів.

У Мінрегіоні певні, що це сприятиме покращенню екологічного стану та зовнішнього вигляду наших міст, роздільному збору та чистоті на вулицях і в житлових кварталах.

Наразі підземних сортувальних станцій в Україні немає, проте перші контейнери вже існують у кількох регіональних центрах.

Львів

У 2018 році у Львові на площі Соборній офіційно запустили в експлуатацію перший підземний контейнерний майданчик для збору твердих побутових відходів. Його збудували не за кошти міста, а за гроші одного із операторів вивезення сміття.

Для встановлення чотирьох контейнерів на пл. Соборній був виритий котлован, зроблено 35-сантиметрову бетонну основу та проведено роботи з монтажу спеціальних металевих контейнерів. Два контейнери для змішаних відходів – об'ємом по 5 м3 кожен, один контейнер для вторинної сировини (папір, пластик, ПЕТ, метал) – об'ємом 5 м3 і один контейнер для скла – об'ємом 3 м3.

Контейнери встановила ТОВ «Грінера Україна». Саме ця компанія має спеціальну машину, яка забирає сміття з контейнерів і відкачує воду, яка може накопичуватися у них.

Вартість встановлених підземних контейнерів – 32 тис. євро. Обладнання і контейнери були закуплені в Італії.

Переваги підземного майданчика для збору ТПВ у тому, що тверді побутові відходи зберігаються під землею і не створюють неприємного запаху, а також роблять територію довкола більш естетичною. Більше того, ці чотири нових підземних контейнери замінюють майже 16 класичних смітників для збору сміття.

Вінниця

Перші у місті підземні контейнери для збору вуличного сміття спершу встановили на вулиці Толстого. Всього встановили шість підземних баків: три для вологих і три для сухих відходів.

Жителі навколишніх будинків вже користуються інноваціями. Але не всі ще розуміють, що перед тим, як викидати сміття його потрібно сортувати. І навіть це ще не все, тому що після сортування, необхідно обрати правильний контейнер: для сухих або вологих відходів.

«Такі баки популярні у всьому світі, вони вирішують чимало проблем для міста. Немає неприємного запаху, сміття не розноситься довкола. Це відчутні переваги порівняно із звичайними баками з погляду покращення санітарних стандартів та естетики міського середовища», – зазначав раніше мер міста Сергій Моргунов.

Хмельницький

Два перші підземні контейнери у 2018 році встановили й у Хмельницькому. Розмістили їх на вулиці Соборній та Гагаріна.

Один такий контейнер замінить чотири євробаки. Це утилізаційна новація не лише для міста, а й України.

В управлінні житлово-комунального господарства запевняють, завдяки підземним контейнерам сміття не розлітатиметься вулицями, зникне неприємний запах, а центр міста розвантажать від євроконтейнерів.

Сучасні підземні контейнери ємністю 3 куб. м виготовлені в Португалії. Хмельницький – перше місто, в якому будуть встановлені контейнери такого типу і класу. Для них уже закуплено спеціальний автомобіль.