Сімейні лікарі надаватимуть первинну психологічну допомогу: чи спрацює це рішення

Через війну Україна переживає безпрецедентну кількість гуманітарних надзвичайних станів. Мільйони людей потребують термінової допомоги у сфері ментального здоров'я. Кожен другий українець почувається емоційно гірше, ніж три роки тому. При цьому в Україні діагностується лише 1 з 50 випадків порушення ментального здоров'я. Це лише декілька результатів міжнародного дослідження суспільної думки, яке провели в рамках третього Саміту перших леді та джентльменів, присвяченого темі ментального здоров'я. Поряд з інфляцією та бідністю ментальне здоров'я належить до найбільших викликів.

В Україні до надання психологічної допомоги почали залучати лікарів первинної ланки, зокрема — сімейних. Адже сімейний лікар є найближчим до пацієнта медиком, і звертатись до нього простіше та комфортніше.

Навчання за програмою ВООЗ mhGAP, яке наразі проходять українські медики, дозволяє їм виявляти проблеми з ментальним здоров'ям та підтримувати пацієнтів, які відчувають прояви стресу, депресії, безсоння тощо. А за необхідності — скеровувати їх до профільних фахівців. 

Програма mhGAP та її масштабування всією країною сьогодні реалізується як пріоритетний проєкт Міністерства охорони здоров'я в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як?". 

Про те, як це працює на практиці, "Рубрика" дізнавалася, поспілкувавшись з координаторками згаданої програми та незалежною експерткою.

З початком повномасштабної війни допомога у сфері ментального здоров'я стала одним із пріоритетів Програми медичних гарантій. Саме тому у листопаді 2022 року запровадили новий пакет "Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги". А щоб підвищити рівень знань сімейних лікарів щодо ментального здоровʼя, на платформі Академії НСЗУ відкрили онлайн-курс "Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP". 

mhGAP (mental health gap action program) — це програма Всесвітньої організації охорони здоров'я. Курс призначений для працівників первинної медичної допомоги — сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, медичних сестер/братів. Програму запустили у 2008 році й нині вона впроваджується у понад 100 країнах світу.

Медичним працівникам загальної практики керівництво mhGAP пропонує протоколи діагностики та ведення поширених психічних розладів. Серед них депресія, гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, суїцидальна поведінка, розлади, пов'язані з вживанням психоактивних речовин та інші важливі скарги на стан психічного здоровʼя. Також курс навчає ефективно комунікувати з пацієнтом та його близькими.

Наталія Коструба, докторка психологічних наук, радниця голови Волинської ОВА з ментального здоровʼя та регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоровʼя "Ти як?" пояснює:

"Навчання mhGAP — це можливість отримати необхідні базові знання з ментального здоров'я. Допомогти пацієнтові при першій зустрічі, першому зверненні. Якщо цих знань вистачить, аби надати допомогу — добре. А в будь-якому іншому випадку пацієнта направляють до профільного фахівця".

Щоб мати можливість працювати з пацієнтами з ментальними проблемами, лікар "первинки" має пройти принаймні перший рівень курсу "Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP". Це онлайн-курс і кожен визначає сам, скільки часу в день він може для цього виділити. Тож його можна завершити як за 2 тижні, так і за два місяці, все залежить від інтенсивності й спроможності до навчання.

Проте навчання можна проходити не тільки онлайн, а й офлайн. Один з таких курсів восени 2023 пройшла й Емілія Хутковська — регіональна координаторка  "Ти як?" в Херсонській області, позаштатна радниця голови ОВА з ментального здоров'я. Пані Емілія — досвідчена професійна психологиня, психотерапевтка глибинно-орієнтованої психотерапії. Втім, "пішла подивитись" та сформулювати власну думку щодо навчання, запропонованого українським медикам. Фахівчиня каже — виявила, що програма структурована, апробована, а також пропонує набір спеціально створеної для програми літератури.

"Для мене це стало повторенням того, що я колись вчила. А також заповненням деяких прогалин. Війна внесла свої корективи, ми, фахівці, помилятися зараз не маємо права. Депресій і тривожних розладів побільшало у рази! Крім того, ми чекаємо з фронту велику кількість ветеранів та ветеранок, яким буде потрібна професійна допомога", — говорить Емілія Хутковська.

Психологиня відзначає, що для лікарів загальної практики курс mhGAP — це можливість розширити діапазон знань, які пришвидшують надання допомоги.  

Руслана Омелянчук вже майже вісім років працює сімейною лікаркою у Миколаєві. Саме після закінчення програми mhGAP вона вирішила стати регіональною координаторкою Всеукраїнської програми ментального здоров'я на Миколаївщині. І тепер робить так, аби послуги з психологічної допомоги були максимально доступними та зрозумілими для мешканців Миколаївщини, яку невпинно атакує ворог.

"У мене так вийшло, що я сімейна лікарка і координаторка, з однієї сторони координую роботу області, з іншої, як сімейна лікарка імплементую це в життя. Я не психолог, і щоб досконало розібратися в усіх нюансах, пройшла курси mhGAP тричі — офлайн і двічі онлайн на сайті НЗСУ і ЦГЗ. Після навчання отримала чіткий алгоритм дій, і я знаю, що робити з пацієнтом, який звернувся за допомогою", — розповідає Руслана Омелянчук.

З моменту повномасштабного вторгнення вона працювала і досі працює в одному з найбільш обстрілюваних районів Миколаєва — Кульбакино. Вже тоді лікарка бачила, як людям важливо прийти та поговорити. Щоб їх почули й вислухали. 

"Навчання mhGAP — це просто вихід на новий рівень надання допомоги. Тепер ми готові до таких викликів. mhGAP — це новий стандарт професії, новий знак якості", — каже лікарка.

Про те, що поняття психічного (або ментального) здоров'я в Україні ще дуже стигматизоване, говорить і докторка психологічних наук Наталія Коструба.

У людей існують страхи та упереджене ставлення, а також міфи про порушення ментального здоров'я. Власне, щоб подолати таку стигматизацію у державі й впроваджується Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?". Програма передбачає розширення можливостей для населення у сфері психічного здоров'я, в тому числі й внаслідок розширення мережі фахівців, які можуть надати першу психологічну допомогу та підтримку.

Важливо розуміти, що по закінченню курсів сімейний лікар з mhGAP не стає психотерапевтом або психіатром, він не може замінити психолога. Це просто різні рівні психологічної допомоги. Знання, що передбачає mhGAP, дає можливість виявити симптоми та попередній діагноз і, відповідно до цієї інформації, переспрямувати пацієнта до психолога чи психіатра. 

"Ідея в тому, щоб люди не боялись говорити про своє ментальне здоров'я і труднощі, що з ним виникають. А саме сімейний лікар володіє необхідним рівнем довіри, щоб до нього звернутись і отримати допомогу", — акцентує Наталія Коструба.

За словами психологині, раніше психологічним здоровʼям на державному рівні в країні практично не займалися. Зараз ситуація змінена докорінно. Поширювати знання про ментальне здоровʼя, робити послугу доступною, особливо у період війни — дуже важливо.

Тож тепер сімейного лікаря можна запитати:

• Як зупинити напад панічної атаки?
• Як допомогти дитині впоратися з емоціями?
• Як підтримати чоловіка/дружину, що повернулися з фронту?
• Як зняти постійну напругу в тілі?
• Які техніки самодопомоги існують?
• Що робити, якщо сум, страх чи агресія стали вашим постійним фоном?

Порушення сну, тривала відсутність апетиту, тривога, навʼязливі думки про те, що може статися щось погане, апатія, дратівливість, виснаженість, постійна втома тощо — на всі ці теми тепер можна цілком відверто поговорити зі своїм сімейним лікарем. І отримати допомогу.

"Інтеграція послуги з ментального здоров'я на «первинку» дозволяє лікарям впроваджувати новий підхід. Він полягає у тому, що фізичне і ментальне здоров'я розглядається як єдине ціле — нероздільне і взаємозалежне. Перевагою такої допомоги є уже наявний рівень довіри до сімейного лікаря. Адже, якщо клієнт приходить до психолога чи психотерапевта, то потрібен певний час для налагодження стосунків, спілкування і довіри. А довіра — основа для ефективної роботи у сфері ментального здоров'я", — говорить Наталія Коструба.

Якихось конкретних недоліків вона назвати не може. Звісно, зараз триває перехідний період, коли сімейні лікарі навчаються і налагоджують роботу у сфері ментального здоров'я, тож у самих лікарів виникають питання і якісь технічні моменти, проте кожне регіональне управління охорони здоров'я та керівники закладів проводять додаткові наради та роз'яснення, щоб цей процес був максимально корисним для пацієнтів. 

На практиці сімейний лікар завдяки здобутим на навчанні знанням виявляє наявність чи відсутність симптомів психічного розладу та перенаправляє до фахівця (психолога чи психіатра). Вибір фахівця здійснюється залежно від наявних симптомів, — пояснює Наталія Коструба. 

"Наприклад, всім знайома ситуація, коли пацієнт звертається до сімейного зі скаргами на головний біль. В одному випадку лікар заміряє тиск і випише ліки. В іншому — перенаправить до вузького фахівця. Так само це працює і тут. Медичний працівник, що пройшов навчання ВООЗ mhGAP, за простим опитуванням може вияснити стан людини і надати дієві поради як потурбуватися про своє ментальне здоров'я. Порадами можуть бути, наприклад, прості методики з Аптечки самодопомоги програми «Ти як?»", — додає психологиня з Херсонщини Емілія Хутковська.

Тобто сімейний лікар надає неспеціалізовану психологічну допомогу. Професійний психолог чи клінічний психолог — уже фахову спеціалізовану допомогу, відповідно до труднощів, які виникли у пацієнта. Робота сімейного лікаря у сфері психічного здоров'я сприятиме ранньому виявленню психічних захворювань, а на ранніх етапах багато з них піддаються ефективнішому лікуванню.

З питанням про те, чи працюватиме така ініціатива як слід, "Рубрика" звернулась до президентки Національної психологічної асоціації Валерії Палій. Фахівчиня каже — все більше українців страждає від психологічних проблем, які спричиняє війна, отже і здатних допомогти їм лікарів теж має ставати більше.

"Ця велика кількість реальних і потенційних запитів потребує і великої кількості фахівців у сфері психічного здоров'я, яких зараз недостатньо. І тому рішення навчити лікарів-сімейників діагностики та першої психологічної допомоги — це хороше рішення. Дуже часто люди з різними проблемами передусім звертаються до лікарів-сімейників, мережа яких є достатньо широкою. Такі контакти відбуваються частіше, ніж звернення безпосередньо до психолога, тому що часто людина може не усвідомлювати, що вона потребує психологічної допомоги.

Лікарі-сімейники — це люди, які вже мають медичну освіту і вони, за умови відповідного навчання, можуть непогано робити діагностику, надавати кризову допомогу, розширену інформацію і скеровувати до вузьких фахівців. Стати не конкурентами професійним психологам, а своєрідним місточком, який буде скеровувати до фахової допомоги", — пояснює Валерія Палій.

За словами психологині Емілії Хутковської, відгуки про нові можливості сімейних лікарів вже є, і вони різні. І це буває завжди, коли з'являється щось нове, а нам не хочеться розлучитись з чимось старим. Але пацієнтка, де працює психологиня, поділилася: її родина думала, що у родички думки про суїцид. Сімейний лікар визначила, що це тривожні думки й направила до психолога. Результат — після декількох консультацій родичка почувається краще, знає як переключити свою увагу.

Сімейні лікарі впораються з неспеціалізованим супроводом пацієнтів у сфері ментального здоров'я, впевнена докторка психологічних наук Наталія Коструба. Потрібно лише пам'ятати одну важливу річ: ментальне здоров'я людини лікує інша людина, її людяність, прийняття, тепло і співпереживання. Тож, щоб надавати психологічну підтримку іншим, сімейні лікарі мають подбати й про своє ментальне здоров'я і методи самодопомоги і підтримки практикувати для себе, зробивши їх щоденною звичкою.

"Я ставлюсь з великою вдячністю і повагою до лікарів, які одні із перших готові підтримувати людей в сучасних умовах війни. Ми усі маємо стати пліч-о-пліч для підтримки наших людей, адже уже два роки живемо в умовах стресу і тривог війни", — каже Наталія Коструба.

На початок 2024 року близько 70 тисяч медпрацівників (з них 16 тисяч — сімейні лікарі) пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Тобто тепер кожен третій "сімейний" може надавати своїм пацієнтам первинну підтримку з ментального здоров'я. 

"І як показує досвід, у більшості випадків наша підтримка є достатньою", — зазначає  сімейна лікарка Руслана Омелянчук.

Наразі безкоштовні послуги з психічного здоровʼя українці можуть отримати у медзакладах, які мають контракт із Національною службою здоровʼя України (НСЗУ) на пакет із супроводу та лікування дорослих та дітей з психічними розладами на "первинці". Йдеться про 865 закладів, найбільше яких на Дніпропетровщині (78), Харківщині (75) та Львівщині (51). З листопада 2022 року, коли пакет таких послуг був включений до Програми медичних гарантій, їх отримали вже понад 114 тисяч пацієнтів, з яких понад 18 тисяч дітей.

Знайти сімейного лікаря, який надає ментальну підтримку, можна за допомогою онлайн-мапи на сайті НСЗУ або зателефонувавши до контакт-центру за номером 16-77.