Сім трилерів, які захочеться читати до ранку

Автор міжнародних бестселерів Дуглас Коупленд розповідає історію, яка трапилась з героями трилеру за п'ять годин. Зовсім різні незнайомці опинилися у коктейльному барі аеропорту під час страшної катастрофи. Карен очікувала на побачення з онлайн-знайомим, Рік — бармен-невдаха у лаунжі, Люк — пастор-утікач, Рейчел — красуня-блондинка, якій важко вступати у тісний контакт, і таємничий голос, відомий як Гравець 1. За пʼять годин кожен з героїв роману переосмислить життя та відкриє правду про себе, поки світу, яким вони його знають, прийде кінець.

"Після цього відбулося багато чого, і все відбувалося швидко, бо час летить, і час горить, і під час цього вогненного польоту Карен зрозуміє, що світ змінюється на краще. Вона сидітиме з хлопцем із літака та Люком, вона міркуватиме про Кейсі та родину, і знатиме, що відбулося щось більше за катастрофу 11 вересня — тепер увесь світ перетворився на вежі-близнюки, і вже нічого й ніколи не буде таким, як раніше, — оце й буде новою нормальною реальністю".

Сюжет воєнно-пригодницького трилеру охоплює перші напружені місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну. На вулицях міста розгортаються бої, постійно лунають сирени, ще й зʼявляється російський диверсант, відомий під прізвиськом "Гюрза". За справу береться Влад Хмара, офіцер військової розвідки, що є охоронцем під прикриттям. "Полювання" буде нелегким. Владова кохана перебуває під окупацією поблизу Києва, до теракту залишається менше доби, а точний час та місце нападу "Гюрзи" залишаються невідомими. 

"Що нижче, то більше відкривалася похмура, навіть апокаліптична картина підземного життя. Люди, переважно жінки й діти різного віку, розмістилися в середній залі, намостивши кубельця під пілонами. Хто дістався в укриття першим, облаштував найзручніше, найзатишніше тут місце — у торці зали, біля імітуючої фонтан скульптурної композиції. Кому забракло місця попід мурованими конструкціями, розклали матраци, спальники й ковдри в глибині, на підлозі, залишаючи неширокі проходи з обох боків".

"Кросс" є одним з найвідоміших романів Джеймса Паттерсона, що привернув увагу читачів по всьому світу. Алекс Кросс, у минулому видатний детектив поліції Вашингтона та психолог-криміналіст, зіштовхується зі складною справою, в якій вбивця відкриває війну проти поліції та самого Кросса. Він вимушений зупинити серійного маніяка, відомого як "М'ясник", якого Кросс підозрює у вбивстві своєї дружини. Алекс повернеться до найжахливішого розслідування свого життя, яке ставить під загрозу не тільки його самого, а і його близьких.

"Кожен у кімнаті знав, хто такий Домінік Маджоне і те, що М'ясник — його найжорстокіший кілер. Кажуть, він убивав своїх жертв ножами, якими користуються м'ясники, скальпелями і молотками. Репортер «Ньюздей» писав про одне з його вбивств: «Жодна людська істота не здатна на таке». М'ясника боялися і в кримінальному світі, і в поліції."

Джеймс Баллард написав історію, в якій класова війна вибухає всередині багатоквартирного будинку. Його ультрасучасні зручності дозволяють мешканцям поступово перестати цікавитися зовнішнім світом, надаючи їм закрите та безпечне середовище.

Тут одразу виникають проблеми: коктейльні вечірки перетворюються на мародерські атаки проти "ворожих" поверхів, суспільство переходить у зворотну сторону, де правила джунглів замінюють мир і порядок.

"Загалом висотка зразу розділила себе на три класичні соціальні групи — нижчий, середній та вищий класи. Торговий центр 10-го поверху явив собою чітку межу між нижніми дев'ятьма поверхами, житлом «пролетаріату» (працівників кіностудій, стюардес та їм подібних), і середньою секцією висотки, що тягнулася від 10-го поверху до басейну і ресторану на 35-му".

Роман демонструє глибину класових протиріч та наростаючого хаосу, а книжка була екранізована в однойменний фільм режисера Бена Вітлі. 

У майже пророчому романі-антиутопії української авторки зображено світ, де суспільство розділене на касти, а держава краще за всіх, знає, що потрібно людям.  Життя громадян у тоталітарній країні піддається суворому контролю, а люди живуть за жорсткими правилами. Кожного року уряд проводить засекречений проєкт під назвою "Лабіринт". Пані Сорок Третя, яка втратила свого сина у шостому "Лабіринті", стає очільницею десятого проєкту. Вона починає здогадуватися, що уряд знає значно більше, ніж розповідає громадянам. 

Сорок Третя вирішує дізнатися правду та врятувати хоча б одного учасника, щоби покласти край цьому жахливому проєкту раз і назавжди. Вона знаходить себе в смертельній грі, де її зусилля щодо порятунку учасника "Лабіринту" можуть мати смертельні наслідки.

"Правда в тому, що страшно не одній малій Аріадні. Правда в тому, що лише мала має мужність у цьому зізнатися. Інших аж викручує від думки, що вже завтра вночі вони мусять вирушити в Лабіринт. І все. Кінець. Усьому".

Тільє написав заплутану історію про досвідчених гравців квестів Ілана та Хлою, які мали багато успішних викликів. Але цього разу їх чекає щось зовсім особливе — напівмістична гра "Параноя", в яку важко потрапити.

Гонитва за призовими грошима відбуватиметься в покинутій лікарні для душевнохворих. Проте, швидко виявляється, що гра стає жахливою реальністю. Повна картина подій залишається загадкою до самого кінця. Книга "Пазл" від Франка Тільє є захоплюючим, моторошним і добре написаним трилером з неочікуваним для читачів фіналом.

"За чверть години, поки Ілан чекав, він нарахував десь десяток добровольців. Ілан ще ніколи не стикався з такою дивною і загадковою грою, позбавленою правил і меж. «Параноя» не була схожа ні на що". 

Стокгольм, 1794 рік. Ерік Тре-Русор нудиться у лікарні, оскільки решта містян стверджує, що його місце у божевільні. Переконаний, що вчинив злочин та

охоплений почуттям провини, він записує спогади про свою втрачену любов —  прекрасну дружину, яка померла у першу шлюбну ніч. Еміль, молодший брат блискучого адвоката і детектива Сесіла Вінджа, спробує дізнатися, що насправді сталося в маєтку "Три троянди" тієї страшної ночі.  У "1794" на читачів очікує напружена гонитва за правдою, що вирізняється яскравим гротеском і містить безліч сцен насильства й тортур.

"Трохи далі вздовж озера розташувалася божевільня. Звідси, з криги, налічив я сім поверхів, збудованих у вигляді гігантських сходинок. Божевільня – нескінченне джерело чуток у лікарняних коридорах. Кажуть, душевнохворих там значно більше, ніж будівля може вмістити. Деякі вікна забиті дошками, на інших — ґрати". 

Партнерська публікація.