Як допомагати світовим медіа в Україні і мати менше ризиків для життя: сім порад від журналіста-фіксера
У чому проблема?
За рік та сім місяців з початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 536 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації (ІМІ). Зокрема за даними ІМІ, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну загинули 67 журналістів, 10 з них — під час виконання професійних обов'язків.
Серед тих, хто зазнав ворожих атак у вересні цього року, — знімальна група шведського телеканалу TV4: репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек, а також їхній фіксер, український журналіст Олександр Павлов.
Атака на журналістів російським дроном
Це сталося в Запорізькій області. Росіяни атакували журналістів 19 вересня дроном-камікадзе у Степногірську, що в безпосередній близькості до лінії фронту.
Всі члени знімальної групи були у цивільних бронежилетах і шоломах з написом "Преса". Щойно вони почали працювати у найбільш постраждалому від російських обстрілів районі, один із двох поліцейських, який супроводжував групу, попередив про наближення російського дрона.
Шведські медійники в той момент якраз вийшли із автомобіля і травм не зазнали, але, на жаль, поранень зазнав Олександр Павлов, а також двоє українських поліціянтів, які супроводжували команду TV4 на місце події. На щастя, поранення були незначні.
На фото: Постраждалі поліціянт, який супроводжував знімальну групу, та Олександр Павлов. Фото з архіву Олександра Павлова
"Ми знімаємо, і я бачу, як просто на мене летить дрон. Він вже наблизився настільки, що я навіть встиг розгледіти його деталі. За частку секунди я відскочив убік і впав на землю, а оператор дрона різко повернув його у бік нашого автомобіля, який від влучання одразу згорів", — пригадує Олександр Павлов.
В результаті нападу автівку було знищено, так само як і знімальне обладнання, ноутбуки, телефони та інші особисті речі медійників.
На фото: Світлина спаленої російським дроном машини команди шведських медійників на виставці у Парижі, організованій Міжнародною федерацією журналістів та НСЖУ. Фото з архіву Олександра Павлова
Яке рішення?
Доробити той сюжет шведським журналістам допомогли колеги із закордонних та українських медіа, які позичили обладнання: Al Jazeera, французький канал LCI та кореспондент 5 каналу Денис Розенков.
Українські колеги та просто небайдужі також підтримали Олександра Павлова коштами на відновлення обладнання для роботи. Національна спілка журналістів України передала ноутбук від німецьких благодійників, а бізнесмен Євген Черняк — 20 бронежилетів класу захисту 4+ не тільки для пана Олександра, а й інших журналістів, фіксерів та водіїв медіагруп, що висвітлюють події в зоні бойових дій.
"Потрапити під російський дрон — це не героїзм. Героїзм — це працювати й давати матеріал з місця, куди може прилетіти такий дрон, снаряд, ракета та інша смертельна річ. Так роблять багато моїх дорогих і шановних колег. І українських, й іноземних", — говорить Олександр Павлов.
На фото: Олександр Павлов із запорізькими поліціянтами. Фото з архіву Олександра Павлова
На його думку, завдання українських фіксерів нині в тому, щоб підтримувати й не давати згасати інтересу світових медіа до подій російсько-української війни.
Як це працює?
Олександр Павлов — досвідчений запорізький журналіст, який до повномасштабної війни очолював медіаагентство, втілював великі міжнародні проєкти.
На фото: Олександр Павлов на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Києві. Фото з архіву Олександра Павлова
"24 лютого 2022 року я зрозумів, що всі мої попередні проєкти не матимуть запиту найближчим часом. Тому 25 лютого я сів у машину й поїхав у Київ, звідки всі терміново виїжджали", — пригадує пан Олександр. З початку повномасштабного вторгнення він продовжив працювати журналістом, зокрема висвітлюючи події в Україні для фінського видання "Іltalehti", працюючи з французькими медіа тощо.
"Але через тиждень перебування в Києві несподівано мені запропонував співпрацю легендарний іспанський журналіст Хав'єр Еспіноса (Javier Espinosa). До цього він був у 17 гарячих точках, у 2014 році пів року просидів у в'язниці ІДІЛ у Сирії", — розповідає Олександр Павлов.
Хав'єр Еспіноса запропонував співпрацю саме в ролі фіксера, адже пан Олександр вільно володіє англійською та французькою, і як журналіст та колишній прессекретар і радник очільників Запорізької ОДА добре знає наші реалії.
За цей час Олександр Павлов з журналістами різних світових медіа об'їздив всю Україну, і, як зізнається, навіть для себе відкрив її по-новому.
На фото: Олександр Павлов під час роботи на Харківщині у 2022 році. Фото з архіву Олександра Павлова
І водночас він виробив власні правила, яких варто дотримуватися тим, хто працює фіксером. До речі, слова "фіксер" Олександр Павлов не любить, означення "локальний продюсер" йому теж здається неточним. Для нього це радше співавторство.
Він пояснює: "Я вважаю, що робота фіксера полягає в тому, щоб ввести іноземного журналіста в наші реалії, ненав'язливо розтлумачити контекст, чим живе Україна останні 30 років і що відбувається саме зараз".
Тези, які допоможуть працювати в зоні фронту
Перша теза — до війни треба ставитися як до війни. Це точно не пригода. Це кров, сльози, жорстокість. Звикнути до цього неможливо. Але треба намагатися під час роботи емоції відсунути на задній план.
"Навчіться бути частиною цієї реальності. Роби, що маєш, і хай буде, що буде. Військова журналістика — це робота. Робіть її професійно", — радить Олександр Павлов.
Тому друга теза — не можна нехтувати писаними правилами. Каска, бронежилет — обов'язкові, хоч вони й важкі та незручні.
На фото: Один із виїздів з іноземними журналістами влітку 2023 року. Фото з архіву Олександра Павлова
Випадок у Степногірську — не перша ситуація ризику для фіксера, але перша настільки серйозна. До того з журналістами Sky News він потрапляв під російський артилерійський обстріл в Гуляйпольському районі, а ще раніше з медійниками France 5 наразилися на мінометний обстріл окупантів під Бахмутом. І це завжди було страшно.
Якщо є заборона доступу в певні місця, треба дослухатися до цих заборон.
"Насправді фіксер — це небезпечна професія. Якщо можна зменшити ризики для життя, зменшуйте їх. Ваша зброя — не автомат. Але вона не менш важлива", — говорить пан Олександр.
На фото: Знищена російським дроном автівка медійників. Фото з архіву Олександра Павлова
Третя теза — Будьте ввічливими. Ввічливими без улесливості. Зберігайте спокій та самовладання. Усміхайтеся.
"Будьте привітними. Іноді твоя посмішка — це те, чого чекають бійці на передовій або люди в черзі на евакуацію", — переконався на власному досвіді фіксер, який за час цієї роботи пізнав Донбас так, що може їздити цими краями з заплющеними очима. Одеса, Херсон, Миколаїв, Запорізька, Сумська, Харківська області, неокуповані частини Луганської та Донецької, та навіть тиловий Львів — усі ці точки об'їхав Олександр Павлов з початку повномасштабної війни.
Четверта теза — Допомагайте. Чим можете.
"Допомогти військовим відремонтувати машину, що застрягла на узбіччі. Купити їжу та воду для тих, хто тікає від війни. Поділитись з колегами потрібними контактами. Це не складно. Але обов'язково повернеться до вас", — переконаний журналіст-фіксер.
Він пригадує випадок, як зі швейцарськими журналістами їздив в Оріхів на Запоріжжі, де в полі біля звільнених сіл зустріли військових, у яких закипів радіатор. Їм потрібна була вода, щоб доїхати до найближчого місця ремонту. То журналісти вилили воду з усіх своїх пляшок і допомогли армійцям.
П'ята — "Ваша робота дуже важлива. Світ має знати правду. Пам'ятайте свою відповідальність за кожне слово".
На переконання Олександра Павлова, фіксер, за всієї своєї патріотичності, не повинен втручатися в роботу журналіста. Ідеться про моменти самої роботи іноземного медійника, коли він записує інтерв'ю чи репортаж.
"Патріотизм не в тому, щоб нав'язати представнику медіа щось, щоб грубо впливати на його роботу. А в тому, щоб дати іноземній аудиторії відчути, що відбувається. Привезти на місце, домовитися про зустрічі, дати можливість поговорити, адекватно, зі збереженням усіх сенсів, перекласти сказане учасниками розмови", — пояснює свою думку Олександр Павлов.
Після цього, коли журналіст уже оброблятиме матеріал, у приватній розмові можна і часом треба висловити свою думку, щоб він своїм матеріалом часом ненароком не нашкодив українським військовим. Нещодавно в пана Олександра так було з великим європейським виданням, коли воно робило матеріал про роботу українського оборонного підприємства під час війни. Тоді вдалося переконати, що певну інформацію так широко подавати не варто.
Шоста теза — обростайте зв'язками. Спілкуйтеся, якщо навіть спочатку це здається клопітким і марним.
"Четвертого разу я приїжджав, наприклад, до Харкова, як до добре знайомого міста", — каже Олександр Павлов, який побував на Північній Салтівці точно більш ніж десяток разів з різними медійниками.
І остання, сьома теза — думайте про майбутнє. Воно прекрасне і дивовижне, переконаний Олександр Павлов. За час своєї роботи фіксером він побачив прекрасних людей нашої країни, що чинить опір злу.
"Це великою мірою драматичні історії людського духу, взаємодопомоги та водночас і жахливої зради, яких навіть у книгах не опишеш, — ділиться пан Олександр. — Війна створює і ті, і ті історії. Для мене було багато відкриттів, як міняються люди, і частіше — на краще".
