“Зробити самим”: як у селі на Черкащині відкрили простір, що об’єднав його мешканців

У чому проблема?

Війна, яку розпочала росія, стала для українських громад неабияким випробуванням. Але попри все наші селяни гідно відреагували на виклики воєнного часу. У кризових умовах вони продовжують працювати, завзято допомагають військовим, збирають кошти та гуманітарну допомогу, розміщують та всіляко підтримують вимушених переселенців. Крім того, навіть у часи війни, жителі сіл знаходять у собі наснагу на те, щоби життя "маленької Батьківщини" не просто продовжувалося, а й ставало кращим. Заручившись допомогою фондів та меценатів, вони успішно втілюють у життя громад важливі та корисні ідеї.

Яке рішення?

Один із таких проєктів втілили в селі Потапці, що на Черкащині. Тут місцевим мешканцям вдалося створити багатофункціональний простір "Potaptsi HUB "Територія єдності" й наповнити його теплом, затишком, сучасною технікою та можливостями для навчання, розвитку і підтримки.

Про те, як занедбана сільська бібліотека перетворилася на простір, який обʼєднав жителів села, "Рубрика" поговорила з керівницею проєкту Людмилою Горденко.

Як це працює?

Як розповіла Людмила Горденко, ідея створити хаб зародилася давно. Раніше в Потапцях просто не було місця, де жителі села могли б зібратися разом, поспілкуватися та відпочити. Проблема загострилася із початком повномасштабної війни. Ініціаторка проєкту згадує: напруга, особливо у перші місяці війни, була дуже великою. "Нам усім бракувало простору, де можна було б хоча б просто обговорити останні новини", — говорить Людмила Горденко.

Крім того, із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну село, як і вся Бобрицька громада, почало приймати внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Минулого року в селі вже мешкали 122 переселенці — майже половина від кількості населення самих Потапців.

"Люди приїжджали з Київської, Чернігівської, Житомирської, Сумської, Запорізької областей, зі сходу країни. І їм також був необхідний такий простір. Місце, де можна відірватися від пережитого, побаченого, почутого. І якщо в перші місяці основні зусилля  були кинуті на забезпечення базових потреб ВПО, то сьогодні вже йде мова про довгострокову підтримку", — каже керівниця проєкту.

Втілити в життя мрію про такий простір підтримки допомогли благодійний фонд "МХП — Громаді" та ПрАТ "Миронівська птахофабрика". У серпні 2022 вони оголосили конкурс проєктів "Час діяти, Україно", у якому міг взяти участь кожен охочий. Пані Людмила та її однодумці саме скористалися цією можливістю. Тоді на Канівщині, до якої належить і громада Потапців, подали понад 30 проєктів, 10 — стали переможцями, одним із них став "Potaptsi HUB "Територія єдності". Завдяки конкурсу громада отримала 100 000 грн для розвитку цієї ініціативи.

Так у селі з'явився простір, у якому могли збиратися місцеві — як для спілкування, так і для роботи й дистанційного навчання, адже не в кожній сільській сім'ї зараз є надійне підключення до інтернету.

"Також нам дуже хотілося, щоб у нашому селі можна було б проводити консультації із запрошеними працівниками центру зайнятості, працівниками відділу соціального захисту населення, психологами та іншими фахівцями, бо не кожен може вибратись у Канів для цього. Щоб врешті-решт кожен житель села мав місце, де можна зібратись та поспілкуватись у невимушеній атмосфері", — каже Людмила Горденко.

Перетворити на хаб вирішили приміщення сільської бібліотеки в Потапцівському будинку культури. А реалізували проєкт спільними зусиллями — до Людмили Горденко приєдналися староста села Наталія Березенко та бібліотекарка Катерина Свитка. Крім того, в процесі роботи до жінок доєднувалися й інші мешканці села.

Людмила Горденко зізнається: коли вони прийшли в бібліотеку вперше, то не знали, з чого почати. "Бібліотека була у дуже сумному стані. Нею давно ніхто не опікувався, роботи було чимало", — згадує ініціаторка проєкту. Та опускати руки жінки не хотіли, тож всі стали до роботи.

На перевтілення простору пішло два місяці. Небайдужі самотужки зробили ремонт у приміщенні — потинькували та пофарбували стіни, вставили нові вікна та двері, застелили лінолеумом підлогу, поставили для опалення приміщення електроконвектори, замінили проводку та освітлення. Усе це робили попри постійні перебої з електрикою — працювали під світло ліхтарів та в холоді, адже у клубі не працювало опалення.

"Але ми були не самі. Щодня приходили небайдужі жителі села та допомагали реалізувати задумане. Стіни фарбували всі разом. А коли вимикали опалення, односельці приносили нам гарячі напої", — розповідає пані Людмила. Вона каже, що проєкту дуже пощастило: з благодійним фондом, з керівництвом громади, яке також допомагало, з усіма помічниками — мешканцями села. За кошти благодійного фонду закупили все обладнання для майбутнього хабу: ноутбук, планшети, телевізор, роутер, меблі. Участь у фінансуванні проєкту взяли й самі потапцівці:  вони спільно придбали декор на стіни — годинник та креативну карту України.

За словами Людмили Горденко, проєкт зіграв велику роль в об'єднанні громади ще в процесі реалізації: "Люди, які не знали, де себе діти, переживали, в один прекрасний день зрозуміли, що їм є куди прийти".

Жителі Потапців майже власноруч створили місце, у якому тепер є швидкісний інтернет, технічне обладнання, якісний ремонт та все для проведення корисних тренінгів і майстер-класів для дітей та дорослих. До того ж у новому просторі вдалося знайти місце і для бібліотечного фонду.

А це точно працює?

Новостворений хаб справді став місцем, у якому тепер збираються місцеві — як на те й сподівалися його ініціаторки. Тут проводять майстеркласи для дітей, де дітки переселенців краще знайомляться з місцевими та вправляються у рукоділлі. Тут уже пройшли майстеркласи з виготовлення різдвяних прикрас і вінків, ляльок-мотанок; пройшов родинний конкурс на найкраще виконання колядок. На Масницю мешканці Потапців долучилися до акції "Вареник захиснику". Діти й дорослі разом наготували для наших воїнів смаколиків, зібрали та передали на фронт відро меду, сотні окопних свічок, а крім того — виготовлені на майстер-класі обереги та листівки від дітей. Людмила Горденко каже — ідей ще дуже багато. Тож тренінги та цікаві зустрічі будуть продовжуватися.

"Нашому хабу лише 4 місяці, але він став для села реальною «Територією єдності», оскільки у своїх стінах об'єднав не тільки місцевих і тих, кому довелося покинути все й переїхати, а й різні покоління. Для нас стало справжньою несподіванкою. Молодь приходить, щоб посидіти в інтернеті, пошукати необхідну інформацію, подивитися телевізор. Старші люди відвідують хаб, щоб поспілкуватися у приємному та комфортному місці. А всі разом майструють, готують, співають та відпочивають", — говорить керівниця проєкту.

Креативний простір дав поштовх і до започаткування співочого колективу — назву для нього поки не придумали, але любителі співів уже регулярно збираються в хабі. Також на базі хабу створили танцювальний гурток. Тепер мешканці села можуть безоплатно там займатися.

На цьому жителі Потапців не зупиняються і вже планують масштабувати проєкт. Наступна мета —  організувати спортивний центр. Приміщення для нього знайшлося поряд із "Територією єдності".

У майбутнє Людмила Горденко дивиться з надією:

"Можна сидіти й скиглити, що нічого не робиться, що ми нікому не потрібні, що у нас все погано, критикувати чиюсь роботу чи ідею, а можна спробувати щось зробити самому. Я впевнена, що не тільки в мене, а й у багатьох мешканців громад є безліч ідей, як покращити життя у наших селах. Я тепер точно знаю, що відкриваються лише ті двері, в які стукають. І перемога проєкту та його реалізація — цьому підтвердження. Сподіваюсь, що це лише перша наша перемога і далі їх буде ще багато".

Ще більше корисних рішень!

Створити подібний проєкт можна в кожному українському селі. Людмила Горденко відзначає: попри те, що "Територія єдності" — це її перший проєкт, написати його було не дуже складно. Жінка каже, що головне — знати, що саме ти хочеш реалізувати, яку мету переслідуєш, та хто може допомогти зі співфінансуванням та проведенням робіт: "Дуже добре, коли ти не сам і поруч із тобою є однодумці. Важко почати, але потім все стає на свої місця".

На допомогу активним жителям громад в Україні створили сайт "Моя громада". Це платформа, на якій можна отримати поради зі втілення того чи іншого соціального проєкту. На сайті можна знайти покрокові інструкції щодо взаємодії з місцевою владою, громадськими організаціями, благодійними фондами та бізнесом. Також там є посилання на сторінки установ і міжнародних програм, які пропонують гранти на реалізацію проєктів. Крім того, розробники сайту — "Український центр сприяння інвестиціям та торгівлі", "Крок до людей" та благодійний фонд "МХП — Громаді" — сподіваються, що цей інструмент допомагатиме розв'язанню проблем у громадах і щодо гендерних питань.

"Після перемоги перед громадами постане ще більше викликів (від безпекових та соціальних до продовольчих) — і тут багато що буде залежати від того, як локальні очільники громад вибудують співпрацю різних сторін. Тому ми завчасно підготували платформу, яка дасть розуміння, з чого почати, куди рухатися і які можуть бути результати (на прикладі вдалих кейсів). Відновлення має початися вже зараз. Відновити — не означає зробити, як було. Часто для цього потрібно збудувати щось нове, ефективніше й дієвіше, те, що врахує запити всіх", — пояснює Тетяна Волочай, директорка благодійного фонду "МХП — Громаді".