"Зрада" або спроба переграти Путіна? Що відбувається на Донбасі і чи є шанси у Зеленського закінчити війну
Фото Getty Images
Екс-президент України Леонід Кучма вийшов з переговорного процесу по Донбасу. Росія досі наполегливо вимагає внести зміни до Конституції України і дати особливий статус ОРДЛО. На сході ж нашої країни після оголошення перемир'я кількість пострілів помітно зменшилася.
Ці зведення новин — низка подій останніх кількох днів переговорного процесу навколо Донбасу. Вся справа в тому, що президент Володимир Зеленський вчергове намагається обхитрити Володимира Путіна і оживити Мінські переговори. Чи вдасться йому це і що чекає Україну найближчим часом — в матеріалі "Рубрики".
Непрості перемовини або здача інтересів
Переговори з питання врегулювання конфлікту на Донбасі активізувалися після карантину, ще в середині літа. У цьому є як позитивні моменти, так і тривожні сигнали.
З хорошого. У рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Україна і Росія (і псевдореспубліки "ЛДНР" в її особі) домовилися не стріляти. З 00:01 27 липня 2020 року на лінії розмежування умовний "мир". До слова, незважаючи на незначні повідомлення про обстріл, вже більше 40 годин на сході режим тиші зберігається.
Основну роль же по врегулюванню конфліктних ситуацій (обстріли, атаки) буде покладено на СЦКК (Спільний центр по контролю і координації). По суті, мова йде про відновлення роботи органу, адже ще в грудні 2017 року всі російські офіцери покинули цей орган.
З тривожного. 2-й президент України Леонід Кучма вийшов з переговорного процесу в ТКГ. Причин у такого рішення може бути кілька. По-перше, Леоніду Даниловичу вже 82 роки і проводити багатогодинні переговори на вищому рівні йому досить складно.
По-друге, ще з минулої осені в Офісі президента помітна яскрава тенденція на узурпацію "донбаського кейсу" особисто главою ОП Андрієм Єрмаком. Не виключено, що Кучма просто вирішив заздалегідь вийти з процесу, щоб не розділяти відповідальність за чужі рішення.
Фото Getty Images
На зміну йому може прийти перший президент України Леонід Кравчук, про це вже заявив сам Зеленський. За даними "Рубрики", в кулуарах обговорюється кандидатура віце-прем'єр-міністра — міністра з питань тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова. У нього шансів не менше, ніж у Кравчука.
Також варто звернути увагу і на недавній дзвінок Зеленського Путіну. До слова, він відбувся буквально через тиждень після скандальної заяви Рамзана Кадирова, де він прямо натякнув президенту України на необхідність активізувати переговори по Донбасу.
У розмові лідери обговорили не тільки перемир'я, але і більш конкретні речі — "закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який знаходиться на розгляді в політичній підгрупі ТКГ, і закон про децентралізацію, який передбачає зміни до Конституції України".
Саме на цей пункт звернули увагу деякі експерти. Адже в подібних змінах може бути закладена потенційна федералізація України. Коли умовний Донбас отримає право не тільки на національно-культурну або економічну автономію, а й на політичну.
Проте, поки нічого конкретного, а саме тексту документа, у відкритому доступі немає. Нинішній же формат децентралізації, який прийняли в парламенті кілька тижнів тому, жодного стосунку до Донбасу не має.
Як пояснив "Рубриці" юрист Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк, спецстатус потрібно приймати не окремим законом, а саме вносити в Конституцію. Це процес тривалий і складний.
"Так, як і з Кримом, — є окремий розділ в Конституції. Тому в разі змін потрібно проводити повну процедуру, переписувати Основний закон і вносити туди потрібні статті. Просто прийняти якийсь закон 226 голосами вийде", — пояснив Марусяк.
На такий крок у "Слузі народу" поки не готові. Як пояснило джерело у фракції, зараз закони по Донбасу взагалі не обговорювалися всередині фракції. Практично всі нардепи роз'їхалися по округах або курортах. Але навіть після початку політичного сезону, якщо питання вийде на порядок денний, самостійно прийняти рішення фракція СН не зможе, голосів під кардинальну зміну Конституції не буде.
Варто додати, подібні рішення будуть супроводжувати акціями протесту не тільки в Києві, а й по всій країні. Не виключена і спроба силового сценарію. При такому розкладі передбачити розвиток подій і реакцію вулиці дуже складно.
Що буде далі
Цікавий розклад в коментарі "Рубриці" дає міжнародник Андрій Бузаров, який спеціалізується на проблематиці Донбасу. За його словами, нинішній етап переговорів стане визначальним для Зеленського і Путіна на найближчі півроку-рік. Якщо вдасться не зірвати крихке перемир'я, то сторони можуть восени зробити наступний крок і зустрітися в Берліні.
"Якщо на сході вдасться уникнути якийсь проміжок часу бойових дій, то ми до кінця року отримаємо другу "нормандську зустріч". По ідеї, якщо все буде тихо, то піде процес розведення військ, а паралельно і імплементація формули Штайнмаєра в українське законодавство. зараз припинення вогню вигідне всім. Хоча, якщо воно і не протримається довго, то сторони просто звинуватять один одного в зриві. У такому випадку, як мінімум до кінця року на домовленостях в Парижі можна ставити жирну крапку. Нічого не зміниться", — пояснив Андрій Бузаров.
Фото Getty Images
Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна же вважає, що в нинішніх умовах Росія не захоче якихось кардинальних змін у Мінських угодах. Тому так чи інакше в України немає особливих маневрів для руху у вигідному для країни напрямі.
"З моєї точки зору ситуація на Донбасі замерзає. Незважаючи на спроби Володимира Зеленського стимулювати переговори, принципово ми нікуди не зрушили за цей рік. У нас багато рухів, риторики, розмов, але принципово нічого не змінилося і навіть ідея з переглядом Мінських угод закінчиться гучними заявами Росії про те, що Україна виходить з них… ", — заявила Золкина в ефірі Ukrlife.
Також, за словами політолога, у нинішніх угодах для України важливо детально роз'яснити пункти Мінська, їх послідовність і наслідки. Бо зараз в документі є багато загальних понять і фраз, які Росія трактує по-своєму.
"Перший — виведення військ. Якщо інші пункти, наприклад, початок режиму тиші протримається два тижні, то далі йде наступний етап, тут є логіка. А тут взагалі незрозуміло, коли, за яких умов виведуть війська з ОРДЛО? Другий момент — контроль над кордоном. Так, там сказано, що контроль тільки починають повертати після проведення виборів, а ось закінчують лише після врегулювання конфлікту. Коли це? З точки зору Мінських угод — ніколи… ", — підсумувала експерт.
Так чи інакше — президент Зеленський все ж зважився реанімувати Мінський процес і переговори про майбутнє Донбасу. Путін же йде поки йому назустріч, але зі своїми звичними умовами про особливий статус Донбасу, суб'єктність, відсутністю амністії і так далі. Чи зможе президент України прийняти такі рішення? Судячи з останніх подій в Україні, це малоймовірно.
