Чому грудень, як березень: запитали в еко-експертів, що діється з українською зимою

Початок грудня в Україні став зовсім не зимовим: відсутність снігу, плюсова температура, дощі та тепле весняне сонце. Через аномально високу температуру у різних куточках країни, як-то Київ, Тернопіль та Львів, магнолія вже має бруньки 1,5 – 2 см.

«Рубрика» запитала в експертів-екологів, що ж діється з українською зимою, які наслідки та загрози.

Експертка з кліматичної політики ГО «Екодія» Євгенія Засядько пояснює причину такої теплої зими змінами клімату через парниковий ефект.

«Зараз ми бачимо ті самі кліматичні зміни, про які голосно заговорили останніми роками. Це відбувається через викиди парникових газів. Після індустріальної революції, коли почали активно спалювати викопне паливо (нафта, газ, вугілля), різко збільшилися викиди парникових газів, чого за історію планети ніколи не було. Через парниковий ефект відбувається глобальне нагрівання Землі, що провокує різки зміни погодних умов. Наприклад, аномальна спека влітку. Так, цього року у країнах Європи проходили теплові хвилі у 47 – 48 градусів. Або ж за один день може випасти місячна норма дощів, які підтоплюють міста та села», – пояснює експертка.

Вона зазначає, що нинішня тепла погода не означає постійне тепло взимку.

«Науковці говорять про те, що період холодних днів з температурою у – 15, – 20  градусів, все одно буде залишатись. Думаю, цієї зими ми теж будемо її спостерігати», – зазначає Засядько.

У свою чергу, науково-технічний радник міжнародного проєкту «Чисте повітря для України», експерт з екологічної безпеки Максим Сорока зазначив, що:

«Вплив температури на природу дійсно є. Наприклад, на Тернопільщині у магнолій, які дуже чуттєві до температурних змін, вже набряклі бруньки. Але, відверто кажучи, по цьому року відносно невеликий температурний дисбаланс. Кліматологи оцінюють загальну річну температуру, і, наразі, приблизно 2 градуси у середньому ми маємо різниці. Хоча, потрібно ще почекати, як закінчиться грудень і яким буде січень. Поки що, дисбаланс не сильний, тому що у нас було частково холодне літо», – пояснює експерт.

Проте, ці температурні аномалії можуть суттєво вплинути на життя українців.

«Величезні збитки несуть саме агропідприємства. Через падіння курсу долара вони не заробили на своїй продукції. Вони купували дизель навесні по 27-28, а зараз продається по 23. І незрозуміло, що буде наступного року. І через нинішню температуру, в них вже озимі поля стоять під паром. Якщо не буде снігу – поле вимерзає, і в країні з'являться величезні проблеми з озимими культурами. Та ж проблема й в садівників», – пояснює Максим Сорока.

Він зазначає, що ця ситуація може призвести до продовольчої проблеми загальнонаціонального масштабу.

«Зміни клімату, у першу чергу, впливають на продовольчий аспект та використання земельних ресурсів. Населення може відмовитись від багато-чого: від інтернету, від Wi-fi, від модного одягу. Але чиста вода, повітря та їжа нам потрібні кожного дня. І, уявіть собі, якщо аграрії все ж таки не зможуть зробити нам їжу, і її доведеться закуповувати десь закордоном? Ціни знову зростуть. В останніх доповідях ООН було зазначено, що зміна клімату, у першу чергу, б'є по найуразливішому, найбіднішому населенню. І це пов'язано з тим, що бідне населення себе, на жаль, не може захистити від продовольчих проблем, проблем з чистою водою тощо. Зміна ціни на продукти на 20-30% по середньому класу може й не вдарить, а ось по бідному населенню – дуже сильно», – окреслив небезпеку експерт.

Євгенія Засядько пояснила, що можуть робити пересічні українці, щоб запобігти збільшенню кліматичних проблем. Це:

✅  Віддавати перевагу відновлюваним джерелам енергії (ВДЕ).

Потрібен розвиток малої генерації ВДЕ. Коли люди самі у своїх будівлях встановлюють сонячні панелі, інколи – навіть невеликі вітряки. Це допоможе країні швидше переходити на 100% ВДЕ.

✅  Енергоефективність

В Україні дуже великий потенціал для формування енергоефективності. Більшість будівель та комунікацій не утеплені. Через це дуже багато енергії втрачається, поки тепло доходить до користувачів.

Якщо енергоефективність довести до оптимального рівня, це б допомогло скоротити втрати енергії на 20%, а то й більше відсотків.

✅  Перевага – громадському транспорту чи велосипедам

Використання громадського транспорту та велосипедів, та зменшення використання приватних авто призводять до зменшення викидів парникових газів у атмосферу. На жаль, в Україні все ще не розвинута вело-інфраструктура, але, сподіваємося, що це буде змінюватися. Бо зараз 15% викидів парникових газів України йде від транспорту.

✅  Зменшити використання поліетилену у побуті

З точки зору клімату, то виробництво поліетилену забирає багато енергії, яка може бути від викопного палива. Але запит народжує пропозицію. Тож, якщо менше користуватися поліетиленом у побуті, то його будуть менше виробляти.