“Наш дім там, де ми живемо”: як працює школа волонтерства для підлітків від донецьких переселенців

У чому проблема?

Ані 13 років. Торік вона разом із сім'єю мусила перебратися з рідного Краматорська до Вінниці. Незнайоме місто, відсутність друзів поруч та війна — неабияке випробування для дитини. До переїзду з дому через війну додалося й онлайн-навчання — Аня зізнається, що через усе це їй дуже не вистачало живого спілкування. Але попри все всередині було бажання допомагати іншим, бути корисною, щось робити.

За словами Олени Кравчук, тренерки та авторки курсу в проєкті "Школа волонтерства", підлітки відчувають бажання долучитися до волонтерського руху в Україні, але не розуміють, як це зробити. Крім того, у них є потреба у спілкуванні, вони прагнуть знайти нові знайомства — наразі багато молодих ВПО, у яких розірвані зв'язки з друзями, родичами, звичними колами спілкування.

Яке рішення?

Дати підліткам, а надто — підліткам-ВПО, простір для цього. Допомогти розібратися в тонкощах волонтерства, а разом із тим — допомогти в адаптації на новому місці. Саме таке рішення впроваджує Донецький обласний дитячо-молодіжний центр (ДОДМЦ), що зараз в евакуації у Вінниці. Там ініціювали й уже шостий рік успішно втілюють у життя проєкт "Школа волонтерства".

Як це працює?

Донецький обласний дитячо-молодіжний центр двічі знаходив свій новий дім. У 2014 році Центр переїхав у місто Краматорськ, а вже у 2022 — до Вінниці.

Після початку повномасштабної війни та необхідністю евакуюватися з Краматорська за спиною довелося залишити 8 років плідної роботи. Там центр мав конференц-зал для проведення молодіжних рад і тренінгів. Було проведено багато спортивних, навчальних, розважальних заходів для дітей та молоді міста. На території центру працювали дитячі майстерні та гуртки, а для старших відвідувачів було облаштовано зручний коворкінг. Кінопокази, семінари, майстеркласи, круглі столи, дебатні турніри, квести, розмовний клуб англійської мови, обласні конкурси, освітні та патріотичні проєкти, волонтерський центр та безплатна психологічна допомога — усе це було в  дитячо-молодіжному центрі, аж поки росія не прийшла остаточно "звільняти" Донеччину, зокрема й Краматорськ.

Від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну центр намагався продовжувати працювати онлайн, паралельно налагоджуючи роботу у гуманітарному напрямі. А вже в кінці травня 2022 року тут почали думати над тим, щоб повернутися в діяльність офлайн, але вже не в Краматорську. Безпекова ситуація в місті бажала кращого, та й відвідувачі центру за час війни роз'їхалися хто куди, ставши переселенцями. Отож і центру довелося вирушати в евакуацію вдруге.

"Коли ти ГО, то значно простіше переїхати й перевезти організацію, ніж коли ти — комунальний заклад із трьома тоннами інвентаризованого майна. Дуже багато нюансів ставали перешкодами на шляху фактичного відкриття, але шалене бажання команди відновити молодіжну роботу щодня надихало", — каже керівниця ДОДМЦ Лідія Індиченко.

В процесі переїзду центру допомагало чимало волонтерських організацій, а добра гостинність та підтримка Вінницької обласної ради допомогла відкрити двері центру вже у Вінниці, на вулиці Соборній 72.

Сьогодні вінницький молодіжний простір "Соборний" на базі Донецького обласного дитячо-молодіжного центру — це місце, у якому діти та молодь мають можливість вчитися "неформально" — відвідувати тренінги, майстер-класи, семінари. Тут зосереджуються на творчому та інтелектуальному розвитку дітей, формування в них соціальних та лідерських навичок. Відтак одним із проєктів центру, який продовжив свою роботу у Вінниці, стала "Школа волонтерства «Tехнологія добра»". 

Ідея такої "школи" виникла в ДОДМЦ ще у 2017 році. Тоді країна вперше переживала величезний попит на волонтерство — насамперед люди всіляко допомагали українським військовим, які стримували агресора на сході України. У центрі побачили, що молодь теж прагне долучитися до волонтерського руху, і вирішили допомогти їй у цьому, щоб молоді люди, зацікавлені у волонтерстві, могли займатися ним у тилу. Ще однією причиною виникнення школи стала децентралізація — у центрі волонтерство бачили як рушійну силу для позитивних змін у громаді. 

На перший погляд, може здатися, що у волонтерстві немає нічого складного. Головне — мати щире бажання нести радість іншим та знаходити на це час. Сьогодні, у складний для країни період багато людей підтримують та допомагають один одному. Тож навіщо цього ще й вчитися?

Волонтери й волонтерки — це надійний тил сьогодні й наш фронт підтримки у війні росії проти України. Але не тільки. У ДОДМЦ вважають, волонтерство — це ще й потужний ресурс суспільства. Завдяки волонтерству молодь може задовольнити через допомогу свої потреби, вдосконалюватися сама й робити свою громаду кращою.

"Школа волонтерства «Tехнологія добра» розвиває соціальні, громадянські та емоційні навички. І таким чином молодь може ефективно та конструктивно брати участь у громадському житті. Мати бажання допомагати тим, хто цього потребує — добре, але це ще не все. Для того, щоб перевести енергію бажання в практичне річище, юні волонтери мають навчитися розуміння, які саме потреби є в суспільстві, знати, які права й обовʼязки є у волонтерів, якою законодавчою базою вони можуть скористатися, принципи та етику волонтерства. Саме цього й навчає молодих слухачів наша школа", — говорить авторка курсу Олена Кравчук.

Заняття в школі відбуваються 2 рази на тиждень і проходять у форматі тренінгів. Тут навчають законодавчої бази, волонтерського менеджменту, розвитку навичок, необхідних для волонтера та просто для сучасної людини. До безоплатного навчання запрошують молодь від 14 до 20 років.

Під час тренінгу за підтримкою досвідченої тренерки, профільних фахівців та психолога учасники й учасниці дізнаються про:

• необхідні якості ефективного волонтерства;
• специфіку та ефективні шляхи роботи в команді;
• особливості та напрями соціальної роботи;
• надання домедичної допомоги;
• основи надання допсихологічної підтримки;
• базові принципи проєктного та тайм менеджменту.

На курсі говорять про те, як поводитися з людьми з інвалідністю, як організовувати робочій та вільний час, навчають навичок вирішення конфліктних ситуацій. Підіймають також теми вигоряння, мотивації, а ще критичного мислення.

Усе це дає можливість не тільки правильно розуміти суть волонтерської роботи, ставати грамотним волонтером самому, а й буди координатором та натхненником для інших людей.

А це точно працює?

Тренерка школи Олена Кравчук каже, що мотиви тих, хто приходить записатися на курс, різні. Когось цікавить саме тема волонтерства. Інші хочуть поспілкуватися та знайти нові знайомства. Хтось хоче вийти за межі домашньої бульбашки. Також підлітки приходять до школи, щоб дізнатися щось нове та розвиватися.

На перше заняття у Вінниці зареєструвалося 15 молодих людей. Серед них —  і 13-річна Аня, про яку ми згадували на початку цього тексту. Вона наймолодша учасниця цьогорічного тренінгу. До школи волонтерства дівчинка прийшла тому, що вважає: навички професійного волонтера допоможуть їй знайти своє призначення та реалізувати себе у майбутньому.

"Ми вчимо, що бути переселенцем — не вирок. Наш дім там, де ми живемо. Куди б не закинула нас доля — наша домівка там, де ми є. Ми повинні продовжувати жити, налагоджувати життя на новому місці й робити його кращим — і для себе і для інших", — каже тренерка Олена Кравчук.

Тренінги у "Школі волонтерства" тривають три місяці. Після завершення кожен з учасників може створити та реалізувати власний соціальний проєкт і стати частиною волонтерського корпусу Донецького обласного дитячо-молодіжного центру. Досвід "Школи волонтерства" показує: після закінчення курсу учасникам і учасницям тренінгу відкриваються різні можливості знайти себе в майбутньому.

Олена Кравчук наводить приклади цікавих волонтерських проєктів випускників "Школи волонтерів" у Краматорську. Один із них — створення дитячої кімнати в одній з лікарень міста. Для того, щоб дітям, що лікуються у лікарні, було де гратися та відпочивати, юні волонтери зібрали кошти, матеріали, знайшли майстрів, які безоплатно зробили ремонт у виділеному лікарнею приміщенні, розшукали та залучили до проєкту художників, які розписали там стіни. Ще один проєкт — для пологового будинку. У ньому молоді волонтерки шили комплекти першого одягу для немовлят, які потім медики передавали породіллям.

"Наші діти мають дуже багато креативних ідей, і це вражає. Вони надзвичайно патріотичні та дійсно хочуть зробити щось корисне для України. Вони хочуть, щоб наша країна розвивалася, щоб вона була найкращою. І саме завдяки таким дітям у нас є майбутнє!" — говорить Олена Кравчук.

Ще більше корисних рішень!

Дослідження показують, що люди, які щомісяця волонтерять хоча б декілька годин, почуваються фізично та емоційно краще, бо відчувають свою силу та значущість.

Українська волонтерська служба пише: волонтерство знижує ризик появи депресії, допомагає жити довше та підвищує самооцінку. Науковці пояснюють це тим, що волонтерство — один із можливих тригерів стимуляції зон винагороди в мозку, який спрацьовує саме тоді, коли людина творить добрі справи. За даними дослідження американської психологині Сари Конрат, волонтерство підвищує рівень окситоцину — одного з гормонів щастя. Він виділяється під час контактів з іншими людьми. Взаємодія з оточенням знижує ризики появи тривоги та стресу. Значення має також мотивація: чим сильніше людина прагне допомагати іншим та переймається проблемами навколо, тим краще це вплине на її здоров'я.

Волонтер переймає досвід інших, починає краще розуміти навколишнє середовище, будує власну модель світосприйняття. Додаткова активність допомагає залишатися соціально та фізично активними, а також почуватися менш самотньо.

Добрі справи лікують. Як суспільство, так і нас самих.