До створення спеціального законодавства, що регулюватиме ШІ, варто використовувати вже наявні норми й притягувати кривдників до відповідальності за образу честі та гідності. Як саме працюють ці норми, пояснює юристка.
Розвиток технологій штучного інтелекту (Artificial Intelligence, AI) зумовив появу АІ-додатків, що можуть використовувати особисті дані людей без їх відома в різних цілях. Зокрема при створенні образливих або порнографічних зображень. Потім такі зображення користувачі додатків можуть публікувати як нібито справжні й цим цькувати або шантажувати людину, чиє фото використано.
Зокрема існує ціла низка DeepNude-додатків — програм, які за допомогою нейромережі редагують фотографії жінок, прибираючи одяг і домальовуючи замість нього частини оголеного тіла.
Нещодавно стало відомо про таку українську розробку: онлайн-сервіс Makenude, у якому ШІ сам "домальовує" закриті одягом частини тіла, створюючи "несправжні, але реалістичні оголені тіла людей на фотографіях".
Розробка викликала обурення великої частини користувачок соціальних мереж і водночас запитань, що і як можна з цим вдіяти, щоб запобігти створенню такого образливого і неправдивого контенту.
"Рубрика" звернулася за роз'ясненням до адвокатки, кандидатки юридичних наук, випускниці постдок програми Варшавського університету з питань права нових технологій Наталі Семчук.
Нині у Європейському Союзі, до якого прагне доєднатися Україна, розробляється законодавство, яке регулюватиме етичні питання використання технологій штучного інтелекту. Але і зараз вітчизняне законодавство містить норми, які дозволять притягти до відповідальності горе-"майстрів", що створять DeepNude з вашого фото, каже експертка.
Наталя Семчук розкладає це питання на кілька юридичних складників.
"Це те, що в юриспруденції залишається мало змінним з ХІХ сторіччя, — каже адвокатка. — Ці норми мають певні відмінності по різних країнах, але в усій Європі вони схожі".
Ідеться про право фотографувати людину на вулиці без її згоди (так зване репортажне фото) та право поширювати фотографії, які вже були зроблені й опубліковані таким чином. Людина, яка на світлині, має право звернутися до того, хто розповсюдив її фото і вимагати припинити поширення її зображення. Якщо це, наприклад, якийсь плакат, то його демонтують коштом цієї людини, яка проти використання свого фото. Приблизно така схема в загальному випадку, пояснює Наталя Семчук.
GDPR (General Data Protection Regulation) — це регламент ЄС, який встановлює вимоги щодо захисту персональних даних фізичних осіб. В Україні він зараз використовується частково, каже експертка.
Ці норми передбачають два види охорони фото:
Крім того, у зв'язку з посиленням ролі фейків ЄС ухвалив Digital Services Act (DSA) — закон про цифрові послуги, який зобов'язує соцмережі видаляти сумнівний контент та містить інші обмеження щодо неправдивої інформації. Також відбулося оновлення кодексу ЄС щодо боротьби з дезінформацією та готується проєкт окремого положення про штучний інтелект (AI Act).
"Тобто GDPR захищають фото саме як об'єкт, за яким можлива ідентифікація людини на фото не тільки людиною, а й завдяки програмному забезпеченню, пошуку її в певній базі даних, — каже Наталя Семчук. — Було, до речі, кілька невдалих випадків, коли за допомогою такого програмного забезпечення затримали дівчину, підозрювану у вчиненні злочину, а виявилося, що стався програмний збій і це не вона".
Спочатку ці програми ніяк не регулювалися, але мірою їх поширення всі держави почали обмежувати такі програми й запроваджувати правове регулювання.
"В Україні теж потроху запроваджується таке регулювання. Але зараз у нас обмежень на такі програми дуже мало, — продовжує експертка. — В принципі, будь-хто може таку програму купити, наприклад, для власного користування. Але це є платне забезпечення, людина сама реєструється в базі, усі ці запити певною мірою видно автору програмного забезпечення. І інформація там береться зазвичай з відкритих джерел. Тобто така система як купований софт — це є легальне програмне забезпечення в Україні".
Наталя Семчук наводить позитивний приклад зі США, коли фото з сайту знайомств допомогло ідентифікувати злочинця.
Дівчина з молодим чоловіком пішли в кафе на побачення, після цього в них трапився інтим, а потім чоловік зник разом з гаманцем дівчини. Але його зафіксувала камера спостереження, і дівчина мала фото чоловіка з сайту знайомств.
"Дівчина пішла до адвокатки, яка мала легальне програмне забезпечення, що ідентифікує особу на фото. Вони його завантажили й отримали ім'я, прізвище і юридичну адресу зловмисника. Таким чином вони змогли б подати на нього в суд за незаконне присвоєння грошей, виграти цю справу і повернути гроші. Тобто це допомогло знайти відповідача, про якого було недостатньо даних", — розповідає пані Наталя про легальне застосування технологій штучного інтелекту.
Є певні міжнародні акти щодо протидії дезінформації, створенню діпфейків.
Діпфейк (Deep Learning + Fakes = Deepfakes) — методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті. Використовують для поєднання і накладення одних зображень та відео на інші зображення або відеоролики.
"Як колись було в одному фільмі сказано, хто нам заважає, той нам допоможе, — каже Наталя Семчук. — Є програмне забезпечення, яке дозволяє робити діпфейки, але так само є програмне забезпечення, яке дозволяє визначати діпфейки".
Відповідно, веде далі адвокатка, за поширення діпфейків людина може подати до суду на того, хто це розмістив і хто за це відповідальний, і отримати компенсацію за образу честі, гідності, ділової репутації.
Водночас Наталя Семчук нагадує перший пункт: незалежно від того, чи це діпфейк, образливе фото чи ні, людина, чиї зображення використано, має право вимагати того, щоб ця фотографія припинила публічний показ:
"Будь-яка жінка, яка бачить таку фотографію, на якій стверджується, що це саме вона, а не просто якась умовна брюнетка, може сказати, що на цій підставі, відповідно до законодавства, вимагає припинити її показ, і це має бути припинено".
Якщо зловмисник створить DeepNude і поширить його публічно, то це зображення матиме певні ознаки нелегальності не через те, що воно створене штучним інтелектом, а через те, що неправдиве або образливе, пояснює Наталя Семчук.
Порада від адвокатки Наталі Семчук: "На жаль, Україна може обмежити поширення такого контенту лише на своїй території.
Для цього варто:
На міжнародному рівні все складніше, констатує експертка. Але варіанти є:
"Зазвичай доцільно звернутися до європейських та/або американських органів з питань кібербезпеки та захисту персональних даних з відповідною заявою засобами електронного зв'язку (проте успіх залежить в кожному випадку від багатьох факторів)".
В усякому разі бездіяти точно не варто.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.