Згадуємо, що заявив Лукашенко останніми тижнями, та зіставляємо факти
Нещодавно в одному з ефірів передачі «Соловйов.Live» президент Білорусі Лукашенко зробив кілька гучних заяв, які були розібрані на цитати та розлетілися мережею.
«Україна ніколи з нами не воюватиме: ця війна триватиме максимум три-чотири дні. Там не буде кому проти нас воювати».
«Ми намалювали "червоні лінії". Наступив на "червону лінію" — отримуй!»
І багато іншого. Самопроголошений президент встиг наговорити стільки, що у багатьох ці промови викликали побоювання, що з боку Білорусі можна чекати на різкі рішення.
Втім, «гарячі» заяви від Лукашенка ніколи не були рідкістю, політик не скупиться на жорсткі висловлювання. Навіщо він це робить, що це означає для України, і що взагалі відбувається в Білорусі — країні, де править самопроголошений президент, де зовсім недавно розгорталася криза на кордоні з Польщею, а від військових навчань, які проводяться спільно з Росією, віє російською окупацією, розбирається «Рубрика».
Аналізуємо заяви диктатора та звертаємо увагу на внутрішню ситуацію.
Щодо загального ставлення до українського питання в Білорусі, то Лукашенко підтримує політику та дії Путіна. Нагадаємо, полеміка Президента РФ полягає в тому, що Росія не збирається нападати на Україну, а конфлікт загострюється через активні дії Заходу та напруження ситуації з боку США та Європи. У цьому Лукашенко підтримує Путіна. В ефірі телепередачі «Соловйов. Live» Лукашенко висловив упевненість у тому, що це США підштовхують Київ до війни. Раніше у стінах Парламенту він говорив: «Українців штовхають у полум'я конфлікту, ламають їхню свідомість, цілеспрямовано готують до агресії. Формують вороже ставлення до братніх народів, зокрема білорусів».
Те саме він повторив і Олександру Морозу в останньому інтерв'ю, пояснивши, що Захід хоче розв'язати війну з Росією чужими руками. Він неодноразово повторив, що Білорусь не збирається воювати з Україною, що Республіка налаштована на мирні відносини, однак, виходячи з його ранніх заяв, у разі, якщо Україна першою розпочне військові дії (або, зважаючи на все, якщо такий «початок» буде сфабриковано), Лукашенко стане на бік Путіна.
Самопроголошений голова держави також заявив, що якщо українська влада зважиться на застосування сили проти Донбасу, білоруська сторона вчинить так само, як російська. На уточнювальне запитання, чи це буде спільною відповіддю Білорусі та Росії, він сказав: «Звичайно». На запитання, чи може бути відповіддю ракетний удар по території України, він ухильно відповів «Не тільки».
«Ми намалювали "червоні лінії". Наступив на "червону лінію" — отримуй!», — підсумував Лукашенко.
Своє здивування щодо дій України Лукашенко висловлює постійно (заради справедливості, ми, дивлячись на Лукашенка, теж дивуємося). Ні для кого не секрет, що йому не подобалася ні політика Порошенка, ні політика Зеленського. Буквально вчора в одному з інтерв'ю президент Білорусі обурювався двома рішеннями України: старому — закрити небо для Білорусі, і новому — відмовитись від білоруських калійних добрив та закупити їх у США.
Рішення про перельоти Лукашенко назвав «безмозкістю», а щодо добрив, тут Лукашенко дивується: навіщо закуповувати ті самі добрива з США, якщо вони значно дорожчі й гірші за білоруські, до того ж, якщо Штати й самі закуповують ті ж добрива в Канаді:
«Це треба в Америку звертатися, щоб закупити! А уявіть, яка ціна: добути, переробити, відвезти, залізничним транспортом, у портах завантажити, сюди за тисячі кілометрів, тут знову перевалка, знову залізничний транспорт, доки довезуть до селян… На порядок дорожче буде. Навіщо ви це робите за такої ситуації?»
В Україні біля білоруських кордонів проводиться спецоперація «Полісся», у прикордоння виведено до 10 тисяч військовослужбовців. «Тобто динаміка така, що йде нарощування військового контингенту на південних кордонах нашої країни», — сказав Лукашенко. Це відбувалося в середині грудня. Ці сили Лукашенко назвав націоналістами-радикалами.
«Це ще дужче, ніж натовські військовослужбовці. І це все у безпосередній близькості до Державного кордону нашої країни», — наводить слова Лукашенка агентство Sputnik Білорусь.
Питання мігрантів та «Полісся» невід'ємно пов'язані, адже Україна розмістила військовослужбовців через «загрозу мігрантів», а Лукашенко стверджує, що це лише прикриття, адже мігранти не збираються їхати в Україну. Про кризу на польсько-білоруському кордоні докладно писали тут.
«Та мігранти туди навіть у страшному сні не потраплять. Вони туди не йдуть і не збираються в Україну йти, ми це чудово розуміємо. З України свої люди тікають, а вони будуть "захищатися від мігрантів із Білорусі"».
До речі, сама ситуація з мігрантами вже розрядилася. За оцінкою єврокомісара з внутрішніх справ Ільви Юханссон, яка наприкінці січня побувала на кордоні з Білоруссю, у ситуації з потоком мігрантів на кордоні ЄС, напруга спала.
«Зараз ми маємо явну деескалацію ситуації», — заявила вона після свого візиту на конференції Вільнюсі:
На думку Юханссон, очільник Білорусі Олександр Лукашенко, «схоже, втратив інтерес до використання мігрантів» у власних цілях. Проте, наголосила єврокомісар, важливо й надалі зберігати пильність.
Союзна держава — інтеграційний проєкт Росії та Білорусі, який Москва та Мінськ почали розвивати наприкінці 1990-х. Він передбачає створення загального парламенту, валюти та законодавства. За більш ніж 20-річну історію співпраці сторони поки що підійшли лише до синхронізації податкового та митного законодавства. Лукашенко розповів, що союз не ставить термінів за етапами інтеграції, але у листопаді минулого року Лукашенко та Путін затвердили 28 союзних програм, вкладених у реалізацію інтеграції. Серед них — зближення макроекономічної політики, інтеграція інформаційних систем з маркування товарів, гармонізація податкового та митного законодавства, формування об'єднаних ринків газу, нафти, нафтопродуктів та електричної енергії. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що ці програми будуть реалізовані протягом двох-трьох років.
Там же, у Соловйова, Лукашенко заявив, що Україна може увійти до Союзної держави через 15 років, але за умови, якщо ми не наробимо помилок.
На території Білорусі проходять спільні з Росією військові навчання — «Союзная решимость 2022». Перший етап навчань мав закінчитися 9 лютого, але досі триває.
Українське Міноборони бачить у цьому загрозу для Білорусі. Ще 28 січня, виступаючи у Верховній Раді, міністр оборони Олексій Резніков зазначив, що сили та техніка, спрямовані Москвою до Білорусі, загрожують не так Україні, як Мінську. За його словами, за складом ці сили більше скидалися на окупаційний контингент, а не на ударну групу.
Деякі побоювання підтверджує і те, що зважаючи на все, російські війська можуть залишитися в Білорусі назавжди. Втім, це радше турбує західних сусідів Білорусі — Польщу та країни Балтії.
Ідеї про те, що наша енергосистема країни відокремиться від енергосистем РФ та Білорусі до кінця 2022 року, звучали ще у березні минулого року.
Перше відключення, в рамках тесту на 72 години, планується вже зовсім скоро, наступного тижня. Українські електромережі перейдуть на роботу в ізольованому режимі, а на початку наступного року заплановано підключення до західноєвропейської енергосистеми. За даними німецького видання Welt am Sonntag, всього планується два тестові відключення — з 24 по 26 лютого і влітку. Для нас це означає, що планується повна синхронізація енергосистеми країни із європейською мережею системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E.
Але, можливо, до тестів і не дійде. Ще 6 лютого Лукашенко пригрозив, що Мінськ не постачатиме Україні паливно-мастильні матеріали та електрику, якщо Київ ініціює загострення з Росією. Припинення цих постачань, на думку директора консалтингової компанії «А-95» Сергія Куюна, дуже вдарять по українському ринку. «Тест» призведе до того, що будуть закриті колонки на АЗС, зростуть ціни та процвітатиме торгівля на чорному ринку. Причина — відсутність в Україні запасу паливно-мастильних матеріалів.
А 14 лютого Лукашенко заявив, що Білорусь завжди готова підставити плече Україні. І згадав, як нещодавно в Україну на запит влади було поставлено додаткові обсяги електроенергії.
Дивитись заяви Лукашенка можна як кіно: гострий сюжет, несподівані повороти, кліффхенгери. Але ми продовжуватимемо стежити за ситуацією.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.